Зміни до Правил підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування
! Будівельникам
Кабмін уніс зміни до Правил підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування.
Згідно зі змінами, ці Правила встановлюють загальні вимоги до проведення перевірки на відповідність вимогам безпеки для життя і здоров'я людини, майна та навколишнього природного середовища і підтвердження придатності для застосування в будівництві нових матеріалів, виробів та конструкцій, зокрема іноземного походження, у разі їх невідповідності нормативним документам, обов'язковість застосування яких установлена нормативно-правовими актами.
Також установлено, що технічне свідоцтво придатності нових будівельних виробів для застосування визначеного ним зразка видає Мінрегіон (раніше — Мінбуд).
Постанова КМУ від 04.10.2017 р. №753
чинна з дня офіційного опублікування,
станом на 10.10.2017 р. офіційно не опублікована
Унесено зміни до плану комплексних перевірок на 2017 рік
! СГД
Мінекономрозвитку внесло зміни до Плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2017 рік, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.11.2016 р. №1909.
Змін зазнав перелік підприємств (установ, організацій), які підлягатимуть перевіркам (додаток до плану). У новій редакції викладено деякі з його пунктів.
Нагадуємо, що план не стосується перевірок ДФС, а лише перевірок органів державного нагляду (ДФС до таких органів не належить).
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якщо суб'єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів держнагляду, то відповідні планові заходи здійснюються такими держорганами комплексно (тобто одночасно всіма органами держнагляду, до планів перевірок яких включено суб'єкта господарювання).
Комплексна перевірка відбувається у визначений термін один раз на рік, а всі органи контролю, які запланували перевірити цього суб'єкта, можуть його перевірити виключно у визначені дати.
Наказ Мінекономрозвитку від 11.08.2017 р. №1200 чинний з 11.08.2017 р.
Вимоги до розміру зарплати при працевлаштуванні іноземців
! Роботодавцям
Мінсоцполітики нагадує, що згідно із Законом від 23.05.2017 р. №2058-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій», який набрав чинності 27.09.2017 р., роботодавець може отримати дозвіл на застосування праці іноземця за умови виплати зарплати у розмірі, не меншому від:
1) 5 мінімальних зарплат — іноземним найманим працівникам у громадських об'єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах, визначених у статтях 36, 37, 39, 41, 43, 48 Закону України «Про освіту»;
2) 10 мінімальних зарплат — для всіх інших категорій найманих працівників.
Вимоги щодо розміру зарплати поширюються на роботодавців, які отримують дозвіл на застосування праці іноземця вперше, або після розірвання попереднього трудового договору (контракту) та укладання нового трудового договору відповідно до отриманого дозволу, а також у разі продовження дії дозволу на застосування праці іноземного працівника.
Лист Мінсоцполітики від 18.09.2017 р. №2413/0/101-17
Предметом позапланових перевірок можуть бути й питання, не зазначені в запиті
! Платникам податків
Податківці нагадують, що отримання податкової інформації та направлення запитів контролерами регламентовано статтею 73 ПКУ, а також Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1245.
Так, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Платники зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті, та документальне підтвердження протягом 1 місяця.
Якщо запит складено з порушенням вимог, платник звільняється від обов'язку надавати відповідь.
У направленні та у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із наведенням відповідного підпункту п. 78.1 ПКУ.
При цьому ДФСУ зауважує, що відповідно до усталеної судової практики відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти ПКУ не повинні розглядатися як підстава для визнання наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 03.10.2017 р. №2111/6/99-99-14-03-03-15/IПК
Чи оподатковується матеріальна допомога на оздоровлення?
! Роботодавцям і працівникам
ДФСУ нагадує: якщо платник податку отримує доходи у вигляді зарплати за період її збереження, у тому числі за час відпустки, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх оподаткування такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
У разі якщо виплата матеріальної допомоги на оздоровлення передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування:
— прирівнюється до зарплати;
— включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку у місяці, в якому здійснено її фактичне нарахування.
При цьому суми матеріальної допомоги на оздоровлення є базою нарахування єдиного внеску у місяці, в якому роботодавець нараховує суму відпусткових.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 26.09.2017 р. №2052/6/99-99-13-02-03-15/IПК
Умови отримання дотації сільгоспвиробниками
! Сільгоспвиробникам
ДФСУ повідомила: сільськогосподарський товаровиробник, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, має право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції після його внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
При цьому питома вага вартості сільськогосподарських товарів має становити не менше 75% вартості всіх товарів, сукупно поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сільгосптоваровиробником, який здійснює види діяльності, визначені п. 16-1.3 Закону від 24.06.2004 р. №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України».
Платники ПДВ, включені до Реєстру, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених п. 16-1.3 Закону №1877, складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код «2».
Товари, зазначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом «Про Митний тариф України», вироблені сільськогосподарським товаровиробником на давальницьких умовах із сировини, вирощеної ним на власних або орендованих земельних ділянках, з метою застосування ст. 16-1 Закону №1877 вважаються сільськогосподарською продукцією.
Обсяги операцій з постачання власновиробленого цукру, жому, меляси, у тому числі вироблених на давальницьких умовах із власної сировини, враховуються у розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів та підлягають відображенню у графі 3 таблиці 2 додатка 9 до декларації з ПДВ та у графі 4 розділу 6 заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Водночас з огляду на те що виробництво цукру, жому, меляси, у тому числі на давальницьких умовах з власної сировини, не належить до видів діяльності, здійснення яких дає право сільськогосподарському виробнику на отримання бюджетної дотації відповідно до п. 16-1.3 Закону №1877, то операції з постачання такої продукції не беруть участі в обрахунку суми бюджетної дотації.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 03.10.2017 р. №2104/6/99-99-15-03-02-15/IПК
Коли проводяться документальні перевірки для отримання відшкодування ПДВ?
! Платникам ПДВ
ДФСУ нагадує, що податківці мають право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання декларації (а в разі якщо така декларація надана після закінчення граничного строку — за днем її фактичного подання), провести документальну перевірку платника, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:
— за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
— з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ.
Водночас, якщо контролери виявили недостовірність даних, що містяться у деклараціях, і платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, контролюючий орган має підстави для проведення документальної позапланової перевірки (пп. 78.1.4 ПКУ).
Документальна позапланова перевірка проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ, яке становить понад 100 тис. грн.
Тривалість таких перевірок не повинна перевищувати:
15 робочих днів для великих платників податків;
5 робочих днів — щодо суб'єктів малого підприємництва;
3 робочі дні — для ФОП, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому — восьмому п. 82.2 ПКУ;
10 робочих днів — для інших платників податків.
Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як:
на 10 робочих днів — для великих платників податків;
на 2 робочі дні — щодо суб'єктів малого підприємництва;
на 5 робочих днів — для інших платників податків.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 28.09.2017 р. №2064/6/99-99-12-02-01-15/IПК
Коригування фінрезультату до оподаткування на суму штрафів
! Платникам податку на прибуток
ДФСУ нагадує: пп. 140.5.11 ПКУ встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь:
осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб);
платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% згідно з п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.
Цивільно-правова відповідальність є однією з форм (видів) юридичної відповідальності, суть якої полягає у примусовому впливі на порушника цивільних прав та обов'язків шляхом застосування щодо нього санкцій, які тягнуть за собою додаткові невигідні майнові наслідки. Вона передбачена нормами ЦКУ та інших актів цивільного законодавства.
З урахуванням ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною третьою ст. 14 ЦКУ, виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
З огляду на це для визначення різниць відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ враховуються штрафні санкції, нараховані у межах цивільно-правових договорів, укладених з іншими суб'єктами господарювання згідно з нормами цивільного законодавства. Штрафні санкції, призначені державними органами за порушення вимог іншого законодавства, для визначення таких різниць не враховуються.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 03.10.2017 р. №2115/6/99-99-155-02-02-15/IПК
Декретна відпустка не звільняє підприємця від сплати ЄСВ
! Підприємцям на загальній системі
Податківці нагадують, що платниками ЄСВ є, зокрема, фізособи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування.
Базою нарахування ЄСВ для таких платників є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного соцвнеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
З 2017 року, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, вони зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума єдиного соцвнеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені у п. 4 ч. 1 ст. 4 (тобто фізособи-підприємці), звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто якщо фізособа-підприємець з 01.01.2017 р. застосовує загальну систему оподаткування і не є пенсіонером за віком або інвалідом, то вона не звільняється від обов'язку нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ на загальних підставах.
Крім того, чинним законодавством не передбачено звільнення фізосіб-підприємців, які здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або доглядають за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, від сплати єдиного внеску.
Iндивідуальна податкова консультація ДФС України від 03.10.2017 р. №2110/П/99-99-13-02-01-14/IПК
Чи є можливим допуск до роботи працівника без інструктажу з охорони праці?
! Роботодавцям та працівникам
Держпраці пояснює, що відповідно до вимог ст. 18 Закону «Про охорону праці» та Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівники під час прийняття на роботу та періодично мають проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.
Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від освіти, стажу роботи та посади.
Своєю чергою, первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство працівником або до фізичної особи, яка використовує найману працю.
Враховуючи зазначене, норми Закону та Типового положення не дозволяють допустити новоприйнятого працівника до виконання робіт без проведення вступного та первинного інструктажів з охорони праці.
Лист Держпраці від 22.02.2017 р. №2078/4.3/4.4-ДП-17
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»