Декілька тижнів тому бухгалтери, отримавши витяги із СЕА ПДВ, були шоковані: значення графи 2 витягу було набагато меншим від очікуваного. Натомість у гр. 6 був зазначений показник «override». У чому суть — поговоримо далі.
З 1 січня 2017 року запрацювала нова норма п. 200-1.9 ПКУ, внесена Законом №71. Вона регламентує окремий алгоритм обчислення реєстраційного ліміту у випадку, коли у платника податку загальна сума ПЗ, зазначених ним у поданих деклараціях з урахуванням УР до них, перевищує суму ПДВ, що міститься в складених платником ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН (∑ Перевищ), а сума, визначена пунктом 200-1.3 ПКУ (∑ Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником ПН або РК до такої ПН за звітні періоди виникнення перевищення. I платник має право зареєструвати ПН або РК в ЄРПН на суму ПДВ, що дорівнює значенню показника ∑ Перевищ, але зменшеного на суму задекларованих до сплати ПЗ сукупно за періоди починаючи з 1 липня 2015 року та збільшеного на значення показника ∑ ПопРах незалежно від значення показника ∑ Накл. У цьому випадку платник податку має право зареєструвати тільки ПН за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням УР до них, над сумою податку, що міститься в складених платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (∑ Перевищ). Ось цей показник ∑ Перевищ і фігурує у витягах як override.
Аж у липні цього року з прийняттям Постанови №536 ці зміни добралися і до Порядку №569. Завдяки змінам з'явився новий п. 9-1. Він передбачає, що у разі коли суми ∑ Накл буде недостатньо для реєстрації ПН та РК за звітні періоди і при цьому матиме місце ∑ Перевищ, незалежно від розміру показника ∑ Накл платник податку матиме право реєструвати ПН та РК на таку суму: ∑ Перевищ - задекларовані ПЗ1 + ∑ ПопРах. Але увага: цей орієнтир для реєстраційного ліміту діятиме тільки для ПН та РК за ті звітні періоди, коли має місце показник ∑ Перевищ. У всіх інших випадках має діяти загальний алгоритм обрахунку реєстраційного ліміту: ∑ Накл = ∑ НаклОтр + ∑ Митн + ∑ ПопРах + ∑ Овердрафт - ∑ НаклВид - ∑ Відшкод - IПеревищ.
1 Включаючи ПЗ, які було сплачено та які не було сплачено до бюджету.
Чим за своєю суттю є цей показник ∑ Перевищ? Природа його полягає у тому, що це різниця між сумою ПЗ, відображених у податкових деклараціях та УР до них, та сумою зареєстрованих протягом звітного періоду ПН та УР. Якщо використовувати рядки декларації, то ∑ Перевищ = ∑ ряд. 9 - ∑ НаклВид. Цей показник виникає у разі, коли, наприклад, має місце нереєстрація в ЄРПН окремих ПН чи РК на дату подання звітності, тимчасом як всі датовані конкретним місяцем (навіть ще не зареєстровані в ЄРПН) мають знайти своє відображення у звітності. Унаслідок цього між показниками суми ПЗ звітного періоду та суми ПЗ, що підкріплені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування, виникає різниця.
Приклад ПН на суму 120000 грн (у т. ч. ПДВ — 20000 грн), датована 15 вересня, була зареєстрована платником ПДВ із запізненням аж 25 жовтня, тимчасом як граничний строк подання декларації з ПДВ за вересень — 20 жовтня 2017 року. Отже, на момент подання звітності за вересень платник ПДВ включив до складу ПЗ з ПДВ у тому числі і суму ПДВ 20000 грн за не зареєстрованою на 20 жовтня 2017 року ПН. У цьому разі йдеться про формування різниці між сумою ПЗ у податковій звітності та сумою ПЗ, сформованій за зареєстрованими у ЄРПН податковими накладними та розрахунках коригування — ∑ Перевищ на суму 20000 грн.
Здавалося б, усе зрозуміло, але чому цей показник ∑ Перевищ (override) у вересні став напрочуд зменшеним або взагалі набув від'ємного значення?
Очевидно, весь цей час із початку 2017 року програмне забезпечення СЕА ПДВ працювало за якимсь іншим алгоритмом обрахунку цього показника, що лише аж у вересні 2017 р. у платників ПДВ виникли запитання?!
Як говорять податківці, весь цей час цей показник обраховувався сукупно наростаючим підсумком починаючи аж із далекого 1 липня 2015 року, а у разі додатного значення він потрапляв до витягу. А тепер алгоритм обрахунку показника ∑ Перевищ змінився (див. лист ДФС від 19.09.2017 р. №1365/99-99-15-03-01-1), і тепер він обраховується помісячно. Тобто раніше, якщо ми мали несвоєчасно зареєстровані ПН та РК, то протягом сукупності звітних періодів ці різниці нівелювалися, а зараз цей показник обраховується окремо із прив'язкою до окремого звітного періоду. Справді, суть цього показника полягає в тому, що за рахунок показника ∑ Перевищ можна реєструвати ПН та РК тільки за той період, коли цей показник виник, тобто він чітко прив'язується до конкретного звітного періоду. I ще один момент. Цей показник в обов'язковому порядку мав би перераховуватися, як тільки відбувається реєстрація запізнілої ПН.
Виходячи з умов вищенаведеного прикладу, 20 жовтня платник ПДВ мав би побачити у себе у витягу показник ∑ Перевищ у розмірі 20000 грн — на цю суму він міг би зареєструвати таку незареєстровану ПН, і вже за датою реєстрації (за умовами прикладу — 25 жовтня) цей показник мав би бути перерахований.
Крім того, трапляються і технічні помилки в роботі програмного забезпечення податківців. Єдиний варіант — не довіряючи програмному забезпеченню, пересвідчитися, що показник конкретного платника ПДВ є коректно сформованим, можна лише перерахувавши самостійно цей показник за новим алгоритмом: ПЗ, відображене у звітності, мінус ПЗ, сформоване за зареєстрованими в ЄРПН ПН та РК. I зробити це треба починаючи аж із липня 2015 року до вересня 2017 року. Особливу увагу слід приділити розрахункам коригування, бо вони відображаються у звітності в розрізі ПЗ не за датою оформлення (як ПН), а саме датою їх реєстрації в ЄРПН.
На якій підставі був змінений алгоритм обрахунку показника ∑ Перевищ, — незрозуміло. Але знову дається взнаки непрофесіоналізм розробки механізму СЕА з ПДВ. Здається, безпосередні виконавці самі слабо уявляють, як цей механізм має працювати, бо судячи з формулювань в профільних законодавчих нормах, чіткістю і прозорістю розуміння вони не відрізняються. Так, в абз. 1 п. 200-1.9 і в п. 9-1 Порядку №569 чітко зазначається, що цей показник обчислюється «за періоди починаючи з 1 липня 2015 року». Таке формулювання дає підстави вважати, що обчислюватися цей показник повинен саме сукупно наростаючим підсумком починаючи з липня 2015 року. Водночас абз. 2 п. 200-1.9 ПКУ вже уточнює, що «за звітні періоди, в яких виникло перевищення», тобто такі періоди якось треба ідентифікувати.
Ми все ж таки радимо самостійно обрахувати показник ∑ Перевищ у розрізі окремих місяців і перевірити, чи він правильно формується в конкретному випадку. Якщо цей показник має неправильне значення, треба з'ясувати, в чому полягає помилка його обрахунку. Почати слід з того, щоб з'ясувати, за який саме період має місце викривлення цього показника, — це можна побачити у витягах J/F 1401206 та в розрізі операцій J/F 1401902. Причому в останньому документі є інформація про всі документи з реквізитами і конкретними сумами, які беруть участь в обрахунку реєстраційного ліміту. Потрібно уважно проаналізувати показники ПЗ за ті періоди, коли має місце ∑ Перевищ, і перевірити квитанції за всіма зареєстрованими (вчасно і з запізненням) ПН та РК. Усі ці перевірки дадуть можливість предметно спілкуватися із податківцями та відстоювати можливість коригування неправильно обрахованого ∑ Перевищ.
Нормативна база
- Закон №71 — Закон України від 28.12.2014 р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
- Порядок №569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569 (чинний з 01.01.2015 р.).
- Постанова №536 — Постанова КМУ від 19.07.2017 р. №536 «Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. №73».
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор