• Посилання скопійовано

Пенсійна реформа

З 11.10.2017 р., наступного дня після офіційного опублікування1, набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Зміни вносяться до порядку виплати пенсій, нарахування ЄСВ і оплати лікарняних.

Отже, зміни внесено до таких законів, як Закон про ЄСВ, Закон №1105, Закон №1058, Закон про індексацію, Закон про зайнятість, та інших — тобто до цілої низки «соціальних» законів. Крім цього, різні норми Закону №2148 набирають чинності в різні строки. Пунктом 1 Перехідних положень Закону №2148 встановлено, що деякі з його норм набирають чинності з 01.01.2018 р. та з 01.01.2021 р. (зміна до ст. 37 Закону №1105 про перерахування щомісячних страхових виплат), а деякі норми набирають чинності з 11.10.2017 р., але починають застосовуватися з початку жовтня 2017 р.

1 Закон офіційно опубліковано в «Голосі України» від 10.10.2017 р. №188.

У текстах вищеперелічених законів слова «інвалід», «дитина-інвалід» замінені на слова «особа з інвалідністю» та «дитина з інвалідністю».

Зміни до Закону про ЄСВ

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ на місяць становить 15 розмірів мінімальної зарплати замість 25 розмірів прожиткового мінімуму відповідно до змін у пункті 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ. Це стосується всіх, хто визначає суму ЄСВ залежно від доходу, отриманого фізособами від їхньої праці або незалежної діяльності, — роботодавців, підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. За проектом Держбюджету на 2018 рік максимальна база нарахування ЄСВ становитиме: 3723 грн х 15 = 55845 грн.

Щодо фермерських господарств, то їх включено до числа обов'язкових платників ЄСВ (додано новий пп. 5-1 до ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ). Раніше вони могли сплачувати ЄСВ лише на добровільних засадах. База нарахування ЄСВ у фермерських господарств визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО, при цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Члени ФГ звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком, є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Тож якщо член ФГ досяг пенсійного віку, але пенсію не оформив, він не звільняється від сплати ЄСВ. Відповідно врегульовано порядок обліку ФГ — внесено зміни до ст. 5, ст. 6, ст. 7 та до ст. 9 Закону про ЄСВ. Ці зміни набирають чинності з 01.01.2018 р.

З 01.01.2018 р. збільшиться максимальна величина бази нарахування ЄСВ і для самозайнятих осіб, у тому числі ФОПів. При цьому правила щодо справляння мінімального внеску з ЄСВ не змінилися — ФОПи та самозайняті особи повинні будуть сплачувати мінімальний внесок, як і раніше. Підприємці на загальній системі сплачують ЄСВ з суми фактично отриманого оподатковуваного доходу — з різниці між доходами та витратами. Якщо дохід не отриманий або менший за 3200 грн, сплачується мінімальний внесок.

Увага, «єдиноподатники»!

Платники єдиного податку II — III груп — фізособи самостійно визначають базу нарахування ЄСВ — не більше від максимального розміру та не менше від мінімального внеску. Усе, що більше за мінімальний внесок, — сплачується за бажанням.

Платники єдиного податку I групи тепер сплачуватимуть повний розмір мінімального внеску з ЄСВ. З п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону з ЄСВ вилучено абзац, яким для них встановлювався 50-відсотковий розмір мінімального страхового внеску. З 01.01.2018 р. таким платникам доведеться сплачувати повний мінімальний страховий внесок (22% від мінімальної зарплати).

За проектом Держбюджету на 2018 рік мінімальний внесок з ЄСВ становитиме: 3723 грн х 22% = 819,06 грн.

Скорочено граничний строк сплати ЄСВ з 01.01.2018 р. для самозайнятих осіб — тепер вони сплачуватимуть ЄСВ до 20 числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Зміни в порядку нарахування лікарняних та декретних

Найцікавіша новація пенсійної реформи у цій площині — надання права на оплату тимчасової непрацезданості таким особам (ст. 18 Закону №1105):

— які працюють за договорами ЦПХ;

— фізособам-підприємцям;

— які провадять незалежну професійну діяльність;

— членам фермерського господарства.

Таким чином, лікарняні виплати тепер компенсують втрату заробітної плати, доходу самозайнятої особи, винагороди за договором ЦПХ або доходу члена фермерського господарства. На нашу думку, це логічно, адже всі ці особи — це фізособи, а простіше кажучи — люди, які інколи хворіють. I кожна людина, яка заробляє собі на життя працею та сплачує страхові внески (ЄСВ), повинна отримувати відповідні страхові послуги незалежно від того, яке юридичне оформлення має її праця — чи це праця за наймом, чи підприємницька діяльність, чи співпраця на підставі цивільних договорів. Набирають чинності ці зміни з 11.10.2017 р.

Питання щодо надання лікарняних особам, які не є найманими працівниками, має бути врегульовано окремо. Відповідно оновлено редакцію ст. 30 Закону №1105, у якій зазначено, що допомога:

— з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

— по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору), —

надається за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ.

Також законодавці спробували вирішити проблему розрахунку суми лікарняних виплат та допомоги по вагітності та пологах особам, які за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку не мали 6-ти місяців страхового стажу:

1) допомога з тимчасової непрацездатності — розраховується виходячи з нарахованої зарплати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не може бути більшою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку;

2) допомога по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не може бути більшою за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку.

При цьому в загальному випадку сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Як саме буде проводитись розрахунок суми допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах, повинно бути прописано у Порядку №1266, який зараз потребує відповідних змін, адже вищезазначені зміни набрали чинності з 11.10.2017 р. Що робити роботодавцям з тими лікарняними листками, які надходять вже зараз — питання поки що відкрите. З цього приводу рекомендуємо звертатися до фахівців ФСС.

Зміни у порядку індексації доходів населення

Згідно зі змінами, внесеними до ст. 2 Закону про індексацію, пенсії індексуються шляхом підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. До цих змін пенсії індексували роботодавці, у яких працювали пенсіонери, таким чином:

спочатку індексувалася заробітна плата працюючих пенсіонерів;

індексація пенсії здійснювалася вже після індексації зарплати на підставі виданої підприємством, установою або організацією, де працює пенсіонер, довідки, в якій було зазначено розмір його оплати праці, проіндексовану її суму і суму індексації;

при цьому підприємства, установи та організації мали подавати довідку (інформацію) органам, які призначають і виплачують пенсію, у 2-тижневий строк після проведення індексації зарплати.

Тепер законодавці вирішили не забирати у працюючих пенсіонерів хоча б ці невеликі суми індексації пенсії та не ставити їх у більш невигідне становище порівняно з непрацюючими пенсіонерами. Отже, потрібні і зміни до Порядку №1078, зокрема, потребує скасування вимога до роботодавців надавати довідки до ПФУ. Але на нашу думку, до внесення змін до Порядку №1078 роботодавці не повинні подавати такі довідки, адже законна підстава вже відпала.

Проведення перевірок Пенсійним фондом

Внесено зміни до ст. 64 Закону №1058, які уточнюють права працівників ПФУ. Зокрема, вони мають право проводити планові та позапланові перевірки:

документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями;

поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Персоніфікований облік застрахованих осіб

Реєстр застрахованих осіб, як і раніше, веде ПФУ. Iнформація до Реєстру вноситься з усіх усюд — від роботодавців, органів ДФС, фондів соціального страхування тощо.

Раніше на кожну застраховану особу відкривалася персональна облікова картка, в якій використовувався реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки). Нагадаємо, що цю практику було запроваджено з 01.07.2000 р. і проіснувала вона 17 років.

З 11.10.2017 р. у новій редакції викладено ст. 21 Закону №1058. На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. На нашу думку, це означає, що номери персональних електронних облікових карток формуватимуться за послідовністю натуральних чисел. Умовно-постійна частина персональної електронної облікової картки містить, між іншим, і реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті). З огляду на це можна зробити висновок, що для податкових агентів та роботодавців, які виплачують зарплати та винагороду за цивільно-правовими договорами, істотних змін у поданні звітності не буде — адже унікальний номер електронної облікової картки чітко пов'язаний з реєстраційним номером облікової картки платника податків або серією та номером паспорта.

Квота на працевлаштування осіб передпенсійного віку

Такі особи й раніше належали до числа осіб, на працевлаштування яких ст. 14 Закону про зайнятість було встановлено квоту. Відповідно до ст. 14 Закону про зайнятість, підприємствам, установам та організаціям з кількістю штатних працівників понад 20 осіб було встановлено квоту у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік. З 01.01.2018 р. до неї додано нову норму: для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років, підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб встановлюється квота у розмірі не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників.

Утім, як і раніше, за ст. 53 Закону про зайнятість на роботодавців накладатимуться санкції не за невиконання цієї квоти, а за необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб. Тож навряд чи варто очікувати поліпшення становища осіб передпенсійного віку на ринку праці, адже доводити необґрунтованість відмови у прийнятті на роботу особа передпенсійного віку навряд чи стане. Хоча, якщо вона має наполегливий характер, все можливо.

Страховий стаж для призначення пенсії

Відповідно до змін до ст. 26 та 28 Закону №1058, в 60 років мають право на пенсію ті особи, які на 1 січня 2018 року матимуть 25 років страхового стажу, а діапазон страхового стажу щорічно буде збільшуватися на 12 місяців до досягнення 35 років у 2028 році.

Можливість «купити» стаж

Частиною 5 ст. 10 Закону про ЄСВ передбачено одноразову сплату ЄСВ за договором про добровільну участь, яким може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року до 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. Раніше мінімальний страховий внесок сплачувався в одинарному розмірі, без коефіцієнта. Якщо взятися за підрахунки, то можна з'ясувати, що рік стажу «коштує» нині: 704 грн х 2 х 12 = 16896 грн, тобто майже 17 тис. грн за рік. Це те, що треба сплатити. А що отримає людина назад у вигляді підвищеної пенсії? Тож чи варті ці вкладення у майбутню пенсію, — покаже життя.

У 63 роки матимуть право на пенсію ті особи, які на 1 січня 2018 року матимуть 15 років страхового стажу, однак не матимуть 25 років.

У 65 років матимуть право на пенсію ті особи, які на 1 січня 2019 року матимуть 15 років страхового стажу, однак не матимуть 16 років.

Для визначення права на пенсію за віком до страхового стажу будуть включатися такі періоди:

— ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподатковування (з 1 січня 1998 року до 30 червня 2000 року включно, підтверджується довідкою про реєстрацію суб'єктом підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року до 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків незалежно від сплаченого розміру);

— проходження військової служби до 31 грудня 2017 року включно; перебування у відпустці у зв'язку с вагітністю і пологами з 1 січня 2004 року до 30 червня 2013 року включно;

— перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до моменту введення сплати страхових внесків жінок, що перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

— навчання у вищих навчальних закладах на денній формі навчання на умовах державного замовлення, а також навчання в аспірантурі і докторантурі з 1 січня 2004 року до 31 грудня 2017 року включно.

Нормативна база

  • Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
  • Закон №1058 — Закон України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
  • Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
  • Закон про індексацію — Закон України від 03.07.91 р. №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».
  • Закон про зайнятість — Закон України від 05.07.2012 р. №5067-VI «Про зайнятість населення».

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру