Підприємство помилково сплатило до бюджету податок або збір у більшій сумі, ніж потрібно. В інтегрованій картці платника податків, яку веде ДФС, ця сума буде відображатися як переплата за відповідним податком або збором. Розповімо, коли та як платнику податків можна повернути суму такої переплати.
Почнімо з того, що порядок повернення помилково або надміру перерахованих до бюджету коштів врегульовано:
— ст. 43 ПКУ — визначає загальні принципи повернення помилково та/або надміру сплачених коштів;
— Порядком №1146 — регламентує взаємовідносини територіальних органів ДФС з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Казначейства в процесі повернення платникам податків переплат за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС;
— Порядком №787 — визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фіндопомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії.
При цьому до останнього нещодавно внесли корективи щодо ПДВшних переплат та зайво перерахованих коштів до місцевих бюджетів у зоні АТО (див. наказ Мінфіну від 06.04.2017 р. №415). Про них ми докладно поговоримо далі, а зараз з'ясуймо алгоритм та основні правила повернення переплат з бюджету.
Загальні моменти
Надміру сплачені грошові зобов'язання — це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115 ПКУ).
Під загальний порядок повернення надміру сплачених грошових зобов'язань не підпадають (п. 2 Порядку №787, п. 1 Порядку №1146):
— відшкодування ПДВ;
— повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім'я відповідних органів ДФС, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів до або під час митного оформлення, та грошової застави;
— повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя;
— повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів;
— виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.
Повернення помилково або надміру перерахованих до бюджету коштів здійснює Казначейство незалежно від того, податок було сплачено до державного чи місцевого бюджету.
Зверніть увагу!
Повернути помилково та/або надміру сплачені суми можна за відсутності у такого платника податкового боргу. Якщо у платника податків наявний податковий борг, то повернення переплат до бюджету здійснюється лише після повного погашення такого податкового боргу.
Повернення помилково/надміру перерахованих коштів здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету (п. 43.6 ПКУ, п. 15 Порядку №787 і п. 4 Порядку №1146).
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (п. 43.3 ПКУ, п. 5 Порядку №1146). Виняток — повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника цього податку (податкова знижка з ПДФО).
Заява про повернення коштів з бюджету
Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені складається платником податків у довільній формі, але при цьому вона повинна містити таку інформацію (п. 5 розд. I Порядку №787):
— причини повернення коштів з бюджету;
— найменування платника (суб'єкта господарювання);
— код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи;
— реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
— місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону;
— сума платежу, що підлягає поверненню;
— спосіб (напрям) перерахування коштів з бюджету — у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Крім того, у відповідній заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами ЦКУ, та копія паспорта довіреної особи.
Таку заяву подають до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми1.
1 Див. роз'яснення в ЗIР, підкатегорія 135.04, відповідь на запитання: «До якого контролюючого органу повинен подати заяву СГ на повернення коштів у разі помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань не за місцем перебування на податковому обліку?».
Способи (напрями) повернення надміру перерахованих коштів
Згідно з п. 43.4 ПКУ платник податків у заяві про повернення коштів з бюджету може зазначати такі напрями перерахування коштів:
— на поточний рахунок платника податків в установі банку;
— на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
— повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка у банку.
Дещо ширший перелік напрямів (способів) перерахування переплат визначено п. 6 Порядку №1146.
Деякі способи повернення надміру перерахованих коштів
За вибором платника суму помилково та/або надміру сплаченого платежу повертаються за такими напрямами:
1) на поточний рахунок платника податку в установі банку;
2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;
3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;
4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;
5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку.
<...>
До речі, у заяві на повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податків та зборів не можна зазначати як напрям перерахування коштів погашення заборгованості з єдиного внеску. Адже єдиний внесок не входить до системи оподаткування та не належить до джерел наповнення дохідної частини державного та місцевих бюджетів1.
1 Див. роз'яснення в ЗIР, підкатегорія 135.04, відповідь на запитання: «Чи має право СГ у заяві на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податків та зборів зазначити як напрямок перерахування коштів погашення заборгованості з ЄВ?».
Строк для подання Заяви на повернення переплати з бюджету
Строку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань присвячено дві норми:
п. 102.5 ПКУ: «заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування»;
п. 43.3 ПКУ: «обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення <…> протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми».
Iз зазначених норм зрозуміло, що для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань відведено 1095 днів. Утім, постає запитання: з якого дня починати відлік цього строку — з дня здійснення переплати чи з дня її виникнення?
Вважаємо, що залежно від того, як виникла переплата до бюджету, обидва варіанти відліку 1095-денного строку можна використовувати. Пояснимо на прикладах.
Приклад 1 18.08.2017 р. платник ПДВ подав декларацію з ПДВ за липень 2017 року, у якій було задекларовано до сплати в бюджет ПДВ-зобов'язання в сумі 15 тис. грн. 21.08.2017 р. податок було сплачено до бюджету. Надалі бухгалтер виявив помилку в липневій декларації з ПДВ і 30.08.2017 р. подав уточнюючий розрахунок до цієї декларації. Внаслідок уточнення сума липневих ПДВ-зобов'язань до сплати до бюджету зменшилася до 10 тис. грн. Таким чином, станом на 30.08.2017 р. у платника ПДВ виникла переплата з ПДВ на суму 5 тис. грн.
Статусу переплати 5 тис. грн набувають лише після декларування меншої суми ПДВ-зобов'язань до сплати до бюджету. Тому за умовою цього прикладу доцільніше 1095-денний строк рахувати від дня виникнення переплати — дня подання уточнюючого розрахунку — 30.08.2017 р.
Приклад 2 25.07.2017 р. підприємство подало декларацію з податку на прибуток за II квартал 2017 року, у якій задекларувало до сплати до бюджету податок на прибуток у сумі 15 тис. грн. Але у платіжному дорученні на перерахування цього податку, датованому 26.07.2017 р., було зазначено 16 тис. грн. Таким чином, у платника податку виникла переплата з податку на прибуток у сумі 1 тис. грн.
Статусу переплати ця сума набуває вже з дня її перерахування до бюджету. Тому за умовою цього прикладу відлік 1095-денного строку доцільніше починати з дня, наступного за днем здійснення такої переплати, — з 27.07.2017 р. (день, наступний за днем перерахування коштів до бюджету).
На жаль, на сьогодні немає однозначної офіційної позиції ДФС, яка саме дата є датою виникнення переплати: дата фактичної надмірної сплати чи дата виникнення переплати (наприклад, подання уточнюючого розрахунку), коли переплата була відображена в базі податкової інспекції. Тому, щоб не ризикувати, радимо не зволікати з поданням заяви до останнього дня строку давності в 1095 днів.
Зверніть увагу!
Щоправда, 1095-денний строк для повернення переплат за податками не завжди можна застосувати. Така проблема виникне у платників, які ліквідовуються, оскільки після держреєстрації припинення юридичної особи відбувається закриття інтегрованої картки платника податків. Відповідно, після цього повернення будь-яких переплат за податками буде неможливим. Тому повернення переплат за податками для платника, який ліквідовується, можливе до зняття його з обліку у контролюючих органах — див. лист ГУ ДФС від 03.09.2015 р. №21445/10/28-10-06-11.
Після закінчення 1095-денного строку сума переплати, яка обліковується в інтегрованій картці платника податку, списується за рішенням керівника органу ДФС. Але лише за одночасного дотримання таких умов (ч. 4 п. 2 р. III Порядку №422):
— протягом 1095 днів не відбувалися зменшення та нарахування (сплата) зобов'язань або відбувалися нарахування, які мають нульове значення;
— платник не подавав заяву про повернення таких сум.
Алгоритм дій при поверненні переплат із бюджету
Переважно переплати виникають за податками (а також зборами, пенею та іншими податковими платежами), сплату яких контролює ДФС. Тож тут ми розглянемо алгоритм повернення переплат саме за такими платежами.
Повернення переплат за податковими платежами здійснюється у такому порядку:
1. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру перерахованих до бюджету коштів. Про це ми вже говорили вище.
2. ДФСУ реєструє заяву платника податків (п. 7 Порядку №1146).
3. Заява платника податків передається на розгляд до структурних підрозділів ДФСУ. Не пізніше 2-го робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою цих підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку. Заява про повернення надміру сплачених митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС (п. 7 Порядку №1146).
4. Підтверджено надмірну сплату коштів до бюджету. Якщо переплата не буде підтверджена, то і її повернення не відбуватиметься.
5. Відповідний підрозділ ДФСУ готує висновок на повернення переплати за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку №1146 (п. 8 Порядку №1146, п. 5 Порядку №787).
6. Підрозділ ДФСУ передає висновок на:
— «виконання Казначейству за платежами, належними держбюджету, — не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платником податків заяви» (п. 8 Порядку №1146);
— «погодження відповідному місцевому фінансовому органу за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами — не пізніше ніж за 9 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платником податків заяви. Місцевий фінансовий орган протягом 2-х робочих днів погоджує отриманий висновок і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх органу ДФС. Погоджений місцевим фінансовим органом висновок не пізніше наступного робочого дня від дати його отримання ДФС передає відповідному органу Казначейства» (п. 8 Порядку №1146 і п. 9 розд. I Порядку №787).
7. Казначейство реєструє отриманий висновок ДФС в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді, за формою, наведеною в додатку 4 до Порядку №1146 (п. 10 Порядку №1146).
8. Казначейство повертає помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань на підставі зареєстрованого висновку (п. 11 Порядку №1146).
Як бачимо, для повернення переплати органу ДФС і Казначейству відведено 20 календарних днів (п. 8 Порядку №1146 і лист Міндоходів від 10.06.2013 р. №4620/6/99-99-22-02-04-15). Саме за ці 20 календарних днів ДФС має розглянути заяву, скласти висновок і передати його Казначейству чи місцевому фінансовому органу або письмово відмовити платнику податків.
Повернення коштів, надміру сплачених до бюджетів у зоні АТО
Заяву на повернення переплат за податками, сплаченими в зоні АТО, платник податків подає за новим місцезнаходженням. Тут постає запитання: який орган ДФС буде погоджувати повернення коштів, які були помилково та/або надміру сплачені до місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей? Адже на сьогодні на території цих населених пунктів органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.
У цьому випадку ДФС передає висновки/подання на погодження Донецькій та Луганській обласним військово-цивільним адміністраціям — п. 9-1 Порядку №787, абз. 9 п. 8 Порядку №1146 і ст. 67-2 БКУ. Як і для інших місцевих фінансових органів, Донецькій та Луганській обласним військово-цивільним адміністраціям відводяться 2 робочі дні для погодження висновку/подання ДФС.
До того ж після погодження висновку/подання ДФС передає його не до територіального органу Казначейства, бо ж у зоні АТО органи Казначейства також не працюють. У цьому випадку погоджені висновки/подання передаються органу Казначейства, на який покладено виконання функцій щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань із зони АТО, — п. 14 Порядку №1146.
Повернення надміру сплачених зобов'язань з ПДВ
Головна особливість — сума надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ підлягає поверненню виключно на електронний ПДВ-рахунок платника ПДВ (п. 43.4-1 ПКУ, п. 26 Порядку №569, п. 4-1 розд. I Порядку №787).
Якщо ж електронного ПДВ-рахунку особа не має (наприклад, на момент звернення із заявою про повернення переплати чи на момент фактичного повернення коштів реєстрацію платником ПДВ анульовано), то суму переплати зараховують на поточний рахунок такої особи в банку.
Зверніть увагу!
Крім того, звертаємо увагу на роз'яснення в листі ДФС у м. Києві від 27.03.2017 р. №6326/10/26-15-12-01-08, де контролери зауважили, що «у разі необхідності платник ПДВ повинен самостійно перерахувати на електронний ПДВ-рахунок повернуті надміру сплачені грошові зобов'язання з ПДВ на поточний рахунок». Тобто якщо з якихось причин Казначейство поверне суму переплати з ПДВ на поточний рахунок, то відповідний платник ПДВ повинен буде поповнити на цю суму електронний ПДВ-рахунок, тільки якщо у цьому виникне необхідність (потрібно буде збільшити реєстраційний ліміт) (сума такого поповнення електронного ПДВ-рахунку збільшить реєстраційний ліміт відповідно до формули із п. 200-1.3 ПКУ).
Увага: при зарахуванні коштів (переплати) з бюджету на електронний ПДВ-рахунок реєстраційний ліміт для податкових накладних, який визначається за формулою із п. 200-1.3 ПКУ, не збільшується і не зменшується. А от сума переплати, яку надалі перерахують на поточний рахунок, зменшить суму реєстраційного ліміту — п. 200-1.6 ПКУ.
До того ж на електронний ПДВ-рахунок можна зарахувати тільки переплату з ПДВ. Якщо ви маєте переплату з інших податків і платежів, повернути їх на електронний ПДВ-рахунок не вдасться (див. лист ДФСУ від 09.03.2016 р. №8056/7/99-99-20-03-04-17).
Тут є ще одна особливість — на відміну від інших платежів, для повернення переплати з ПДВ недостатньо подання однієї заяви у довільній формі. Також потрібно подавати ще й додаток Д4 до декларації з ПДВ, якщо платник виявить бажання надміру зараховані кошти на електронний рахунок перерахувати на поточний рахунок.
У такому разі у додатку Д4 платник зобов'язаний заповнити таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету для сплати податкових зобов'язань за відповідний звітний період (таблиця 2). Зокрема, сума коштів на електронному рахунку платника, що може бути перерахована на його поточний рахунок, визначається як різниця граф 1, 2, та 3 (графа 1 - графа 2 - графа 3) і зазначається у графі 4 цієї таблиці.
Крім того, у спеціальному полі під таблицею 3 додатка Д4 платник ПДВ вписує відповідну суму літерами та цифрами та одночасно в обов'язковому порядку — реквізити власного поточного рахунку, на який він бажає отримати ці кошти. При цьому всі графи цієї таблиці підлягають обов'язковому заповненню.
Нормативна база
- Порядок №422 — Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. №422.
- Порядок №569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. №569.
- Порядок №787 — Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2013 р. №787.
- Порядок №1146 — Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Мінфіну від 15.12.2015 р. №1146.
Дарина МIТIНА, бухгалтер-експерт