Не новина, що з 1 січня 2017 року аграріїв позбавили можливості застосовувати спецрежим з ПДВ, правила застосування якого регламентувала ст. 209 ПКУ. Натомість сільгоспвиробників утішили бюджетною дотацією для розвитку сільгоспвиробників і стимулювання виробництва сільгосппродукції. Тож у цій статті висвітлимо порядок її розрахунку...
Право на отримання цієї бюджетної дотації мають сільгоспвиробники (юрособи та фізособи-підприємці), включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі — Реєстр). До речі, раніше фізособи-підприємці, що виробляють сільгосппродукцію, не мали права застосовувати спецрежим з ПДВ. А щоб потрапити до Реєстру, сільгоспвиробники повинні відповідати таким трьом критеріям (п. 16-1.1 Закону №1877):
1) основною діяльністю є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних чи орендованих основних засобах, за умови що питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить не менше 75% вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12-ти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Для новостворених сільгосптоваровиробників (із моменту створення яких не минуло 12-ти календарних місяців) така питома вага розраховується за результатами кожного окремого звітного періоду;
Сільськогосподарські товари (продукція)
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) — це товари, зазначені у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).
До сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД, а саме: органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо), суміші органічних та мінеральних добрив, у яких частка органічних добрив становить більше 50% від загальної ваги таких сумішей, а також усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільгосппродукції та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) в розмірі більше 50% від усієї використаної продукції, електрична енергія, пара, гаряча вода тощо).
Ця норма не поширюється на виробників підакцизних товарів (приміром, біодизеля, електроенергії та інших підакцизних товарів із груп 21, 22, 24 УКТ ЗЕД), крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали (код УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30).
2) провадять види діяльності, визначені п. 16-1.3 Закону №1877;
3) є платниками ПДВ.
Щодо першого критерію зауважимо: в розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів не беруть участі обсяги постачання ОЗ, що перебували у складі ОЗ сільгоспвиробника не менше як 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
Податківці вже надали свої роз'яснення щодо заповнення заяви про внесення сільгоспвиробника до Реєстру (ф. №1-РОБД, затверджена наказом Мінфіну від 23.02.2017 р. №275) (далі — Заява) та розрахунку питомої ваги сільгосптоварів в IПК від 29.06.2017 р. №890/6/99-99-12-03-01-15/IПК. Зокрема, вони надали формулу розрахунку питомої ваги сільськогосподарської продукції для випадку, коли у 12-місячному періоді отримано доходи від продажу основних засобів, які не включаються до розрахунку: графа 5 розділу 6 Заяви розраховується як графа 4 : (графа 3 - графа 6) Заяви.
До того ж виходить, що в розрахунку питомої ваги до сільгосптоварів відносять не тільки продукцію, отриману від видів діяльності із п. 16-1.3 Закону №1877 і здійснення яких дає право на отримання дотації, але й усю сільгосппродукцію, яку вирощує сільгоспвиробник (групи 1 — 24 УКТ ЗЕД).
Отже, припустімо, що наш сільгоспвиробник відповідає всім критеріям і бажає, щоб його включили до Реєстру для отримування дотації.
Для внесення до Реєстру сільгоспвиробник подає до ДФС за місцем його обліку як платника ПДВ заяву за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.02.2017 р. №275.
Таку заяву можна подати у паперовій або електронній формі. У першому випадку керівник або представник сільгоспвиробника (з обов'язковим підтвердженням його особи та повноважень) має навідатися до ДФС. Якщо ж заява подаватиметься в електронній формі, то на неї треба накласти ЕЦП керівника юрособи чи ФОП.
Термін подання заяви — 5 календарних днів після закінчення граничного строку подання декларації з ПДВ за звітний податковий період (місяць), в якому досягнуто обсягів, визначених у першому критерії (п. 7 Порядку №179). Тобто — з 21 до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому досягнуто дотаційних обсягів постачання сільгосппродукції. Якщо ж останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то відлік 5-денного строку для подання заяви треба вести з операційного (банківського) дня, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).
При цьому якщо вихідний або святковий день припадає на 5-денний термін для подання заяви, то перебіг такого строку навряд чи зупинятиметься. Адже в Порядку ведення Реєстру цей нюанс не врегульовано.
А от на розгляд заяви податківці мають 3 робочі дні після дня її отримання (п. 16-1.2 ст. 16 Закону №1877). У п. 10 Порядку ведення реєстру також деталізовано, що цей строк не включає день подання заяви та переноситься у разі, якщо третій день припадає на вихідний, святковий або неробочий день, а останнім днем строку вважається наступний робочий день.
Важливо, що датою включення до Реєстру є дата внесення контролюючим органом відповідного запису (п. 13 Порядку ведення Реєстру). Втім, статус отримувача бюджетної дотації сільгоспвиробник набуває вже з першого числа місяця, в якому досягнуто 75-відсоткового обсягу постачання сільгосппродукції.
Про включення до Реєстру сільгоспвиробник дізнається після отримання другої квитанції, у якій, до речі, буде зазначено дату включення його до Реєстру та дату набуття статусу отримувача дотації. Якщо ж заяву було подано у паперовому вигляді, інформацію про результати її розгляду сільгоспвиробник зможе довідатися в своєму електронному кабінеті платника податків (а також за зверненням квитанції можуть бути надані листом від контролюючого органу).
Тобто сільгоспвиробники, які подали заяву в червні за підсумками звітності з ПДВ за травень та отримали позитивну відповідь від ДФСУ, вважаються отримувачами дотації з 1 травня.
Платники ПДВ — отримувачі дотацій (сільгоспвиробники) у разі постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених п. 16-1.3 Закону №1877, мають складати окремі податкові накладні з кодом «2» у другій частині порядкового номера відповідних податкових накладних (п. 6 Порядку №1307). Водночас у таких податкових накладних сільгоспвиробник має заповнити ще й графу 11. У графі 11 зазначається код виду діяльності відповідно до пп. 16-1.3.1 — 16-1.3.16 Закону №1877, за результатами якої виготовлено товар, що постачається, у форматі 701 — 716. Відповідність між кодами, які зазначають у графі 11 податкової накладної, і видами діяльності згідно з п. 16-1.3 ПКУ наведено в таблиці 1.
Право на складання податкових накладних з кодом «2» сільгоспвиробники набувають тільки після включення їх до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (п. 6 Порядку №1307). Причому подання заяв на включення до відповідного реєстру починається з 21 числа, плюс 5 календарних днів на таке подання і 3 робочі дні на їх розгляд ДФС. Тож дотаційні податкові накладні сільгоспвиробник, який подавав заяву у червні та вважається отримувачем бюджетної дотації з 1 травня, зможе реєструвати орієнтовно з останніх днів червня. Тобто виходить, що майже два місяці сільгоспвиробники реєструватимуть податкові накладні на дотаційні постачання як звичайні — без коду «2» і без заповнення графи 11.
Iз цього випливає логічне запитання: чи дозволять такі податкові накладні відображати у складі дотаційних постачань у додатку 9 до декларації з ПДВ? I в індивідуальній податковій консультації ДФСУ від 06.06.2017 р. №476/6/99-99-15-03-02-15/IПК податківці відповіли на це запитання. На жаль, ця відповідь є невтішною. Адже контролери наполягають на тому, що податкові накладні, складені платником ПДВ за операціями з постачання сільськогосподарських товарів, визначених у ст. 16-1 Закону №1877, та зареєстровані в ЄРПН до дати внесення такого платника до Реєстру, в додатку 9 та в окремих графах (рядках) додатків 1 та 5 до ПДВешної декларації не відображаються. Тобто такі податкові накладні відображаються в податковій звітності з ПДВ у загальновстановленому порядку.
На практиці це означає, що бюджетну дотацію можна буде отримати за результатами того місяця, що настане за місяцем, в якому подано заяву про включення сільгосптоваровиробника до Реєстру — у тому разі, якщо цю заяву буде задоволено.
Не мають права на отримання бюджетної дотації за звітний (податковий) період особи, які (п. 2 Порядку №83):
1) були вилучені з Реєстру отримувачів бюджетної дотації, сформованого ДФС, або втратили статус отримувачів бюджетної дотації до початку або у звітному періоді;
2) за даними Єдиного державного реєстру юросіб та фізосіб — підприємців та громадських формувань змінили основний вид діяльності, але протягом 10 робочих днів після таких змін (п. 16-1.4 Закону №1877) не подали до контролюючого органу заяву для внесення змін до Реєстру отримувачів бюджетної дотації;
3) мають податковий борг з ПДВ на наступний день після граничного строку сплати цього податку за звітний період, за який надається бюджетна дотація.
Сума цієї дотації виплачується щомісяця та залежить від таких показників:
— суми виділеного з бюджету асигнування для виплати дотацій;
— коефіцієнта пропорційності, який розраховується ДФС відповідно до Порядку №83;
— суми ПДВ, сплаченої до бюджету у звітному податковому періоді за результатами дотаційних операцій, визначених п. 16-1.3 Закону №1877.
Коефіцієнт пропорційності використовують для розподілу коштів, виділених Мінагрополітики у держбюджеті на виплату дотації сільгоспвиробникам, між сільгоспвиробниками, які займаються птахівництвом (КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80), та іншими сільгоспвиробниками, які провадять види діяльності за п. 16-1.3 Закону №1877 (крім КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80).
Визначити цей показник можуть лише органи ДФС, оскільки він залежить від розміру асигнувань, виділених на виплату відповідної дотації. У додатку 2 до Закону про бюджет-2017 на виплату дотацій в 2017 році передбачено 4774,3 млн грн (за кодом 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників»).
Таблиця 1
Відповідність між кодами, які зазначають у графі 11 податкової накладної, і видами діяльності згідно з п. 16-1.3 закону №1877
|
Якщо вид діяльності сільгоспвиробника згідно із Законом №1877 зазначено в підпункті:
|
||||||||||||||||
|
161.3.1
|
161.3.2
|
161.3.3
|
161.3.4
|
161.3.5
|
161.3.6
|
161.3.7
|
161.3.8
|
161.3.9
|
161.3.10
|
161.3.11
|
161.3.12
|
161.3.13
|
161.3.14
|
161.3.15
|
161.3.16
|
|
| У графі 11 вказують код: |
701
|
702
|
703
|
704
|
705
|
706
|
707
|
708
|
709
|
710
|
711
|
712
|
713
|
714
|
715
|
716
|
А от суму ПДВ, сплачену до бюджету у звітному податковому періоді за результатами дотаційних операцій, сільгоспвиробники можуть визначити самостійно, щоб проконтролювати, яку суму дотації вони можуть отримати. Хоча обов'язок з розрахунку цього показника також лежить на ДФС. Пояснімо, як це зробити, і в цьому нам допоможе Порядок №179 (пункти 7 і 8).
Для визначення суми ПДВ, сплаченої до бюджету у звітному податковому періоді за результатами дотаційних операцій, спочатку розрахуємо частку дотаційних постачань у загальному обсязі постачання товарів (послуг) за звітний податковий період (Чs). Цей показник розраховується з точністю до 4-х знаків після коми за формулою:
Чs = ОПs : ОП ,
де: ОПs — обсяг операцій з постачання товарів за звітний податковий період за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16-1.3 Закону №1877. Як свідчить п. 8 Порядку №179, цей показник «розраховується за даними податкових накладних за відповідний звітний податковий період, які зареєстровані в ЄРПН».
Показник ОПs — за всіма ПН, чи тільки з кодом «2»?
Як бачимо, у Порядку №179 зовсім не йдеться про те, що для розрахунку показника ОПs повинні братися виключно податкові накладні з кодом «2». Головна вимога — це наявність реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Виходить, що до дотаційних операцій можна включати не тільки податкові накладні з кодом «2» та заповненою графою 11 розділу Б, але й без цих реквізитів: аби тільки були дотаційні операції.
Проте тут постає запитання: як податківці відрізнятимуть дотаційні операції від інших, якщо код «2» та графа 11 у податковій накладній не заповнюються?
З одного боку, чи є операція дотаційною, начебто можна визначити за кодом УКТ ЗЕД товару, що зазначається у графі 3.1 податкової накладної та належить до дотаційних товарів. Але не завжди це буде правильно: з іншого боку, цей код товару УКТ ЗЕД ще нічого не говорить про те, що сама діяльність є дотаційною та належить до пп. 16-1.3 Закону №1877. Адже це може бути просто банальний перепродаж товару.
Таким чином, не можна визначити, що податкова накладна належить до дотаційних, якщо не зазначено код «2» та не заповнено графу 11 розділу Б. До того ж потрібно заповнювати графи 3.2 обох таблиць додатка 1, графу 4 таблиці 1 додатка 5, графу 5 таблиці 2 додатка 5 до декларації з ПДВ. Однак зробити це неможливо, якщо ми не зазначаємо код «2» та не заповнюємо графу 11 розділу Б податкових накладних. Тож позицію ДФС у згаданій вище IПК від 06.06.2017 р. №476/6/99-99-15-03-02-15/IПК можна вважати цілком зрозумілою.
Для визначення показника ОПs можна брати показники з графи 5 рядка «за операціями, визначеними статтею 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» таблиці 1 додатка 5 до декларації з ПДВ за звітний період та графи 4 рядка «у т. ч. за операціями, визначеними статтею 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» таблиці 1 додатка 1 до декларації з ПДВ.
Причому показники ПДВешної декларації за експортними операціями (рядок 2), іншими операціями, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ (рядок 3), та операціями, які не є об'єктом оподаткування ПДВ (рядок 6), не розшифровуються в додатку 1 та додатку 5. До того ж обсяги таких операцій не включаються до розрахунку нашої формули. Адже до формули потрібно включати тільки ті операції, які оподатковуються ПДВ і впливають на суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.
Це пояснюється тим, що дотуванню підлягають суми ПДВ, сплаченого до бюджету за дотаційними видами діяльності у відповідному звітному періоді. А от за експортними операціями, іншими операціями, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, звільненими від ПДВ (зокрема, пп. 197.1.15, пп. 197.1.24 ПКУ), сума ПДВ буде нульовою. Тож включати обсяги цих операцій до розрахунку показника ОПs недоцільно.
Логічно, що до дотаційних операцій не включаються операції за ставками 0%, 7% та звільнені від оподаткування. Вони можуть включатися до загального підсумку сільгоспоперацій, але не до дотаційних. Дотаційні — це виключно ті, які здійснюються на митній території України та оподатковуються за ставкою 20%.
ОП — обсяг всіх операцій з постачання товарів (послуг) за звітний податковий період. Розраховується за даними всіх зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних за відповідний звітний податковий період.
Для розрахунку цього показника також можна брати показники з графи 5 рядка «Усього за звітний період (рядок 1 декларації), у тому числі» таблиці 1 додатка 5 до декларації з ПДВ за поточний період та графи 4 рядка «Усього за звітний період (рядок 7 декларації)» таблиці 1 додатка 1 до декларації з ПДВ. Показники в цих графах мають дорівнювати значенням рядків 1.1, 1.2 та 7 декларації з ПДВ.
На відміну від попереднього показника, до ОП включають обсяги постачання за експортними операціями, іншими операціями та операціями, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ. Вони відображаються в рядках 2, 3, 5 декларації з ПДВ.
Зверніть увагу!
Показники ОПs та ОП не враховують обсяги постачання ОЗ, що перебували у складі ОЗ платника не менше 12-ти послідовних звітних періодів сукупно, якщо таке постачання не було постійним і не становило окремої підприємницької діяльності.
Є ще нюанс щодо обсягу операцій, на які нараховуються компенсаційні податкові зобов'язання згідно з пп. 198.5 та 199.1 ПКУ (рядок 4 декларації з ПДВ). У жодному нормативному документі не йдеться про врахування або неврахування обсягів цих операцій під час розрахунку сільгоспдотації. На наше переконання, значення рядків 4.1 та 4.2 у розрахунку показника ОП участі не бере, оскільки це не є операції з постачання товарів (послуг).
Що ж до таблиці 2 додатка 9, то до неї теж не слід включати донарахування податкових зобов'язань за п. 198.5 ПКУ та ст. 199 ПКУ. Ще за часів ПДВешного спецрежиму контролери вважали, що таке нарахування не є постачанням товарів, тож донарахування ПЗ при розрахунку частки сільськогосподарських постачань у загальній вартості поставлених товарів не враховували (лист ДФСУ від 01.08.2016 р. №16486/6/99-99-15-03-02-15). Ця позиція є правильною, і, ймовірно, її контролери дотримуватимуться і щодо дотаційного порядку.
Ще один нюанс. У Порядку №179 йдеться про розрахунок показників ОПs та ОП на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, але фактично в рядках декларації можуть відобразитися суми за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН. Така ситуація може статися з податковими накладними, за якими не настав граничний строк їх реєстрації, передбачений п. 201.10 ПКУ. Річ у тім, що податкова накладна може бути складена в другій половині звітного місяця, і граничним терміном її реєстрації в ЄРПН буде 15 число наступного місяця. Утім, податкові зобов'язання слід декларувати в періоді їх виникнення. Таким чином, у декларації з ПДВ можуть бути задекларовані податкові зобов'язання, за якими податкова накладна ще не зареєстрована в ЄРПН. Тож показники ПДВешної декларації не завжди можна використовувати для розрахунку показників ОПs та ОП. А якщо вже використовувати, то спочатку перевірити їх за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними або впевнитись у тому, що всі ПН зареєстровано в ЄРПН.
Далі визначаємо суму ПДВ, сплачену до бюджету у звітному податковому періоді за результатами дотаційних операцій (Сі):
Сі = Чs х ПДВ ,
де: ПДВ — загальна сума ПДВ, сплачена до бюджету за відповідний звітний податковий період та задекларована у рядку 18 декларації з ПДВ. При цьому вважається, що задекларовану суму ПДВ повністю сплачено до бюджету, адже інакше платник ПДВ втрачає право на дотацію.
З наведеної вище формули можна дійти висновку: бюджетна дотація виплачується лише у разі додатної суми ПДВ за операціями за всіма видами діяльності. Тобто сільгоспвиробник може отримати бюджетну дотацію, якщо у рядку 18 декларації з ПДВ у нього задекларовано додатне значення. Якщо ж сільгоспвиробник декларує від'ємне значення у рядку 19 ПДВешної декларації, то дотацій за звітний період він не отримає.
Приклад 1 За звітний податковий період сільгоспвиробник — платник ПДВ поставив товарів (послуг) на загальну суму 240 тис. грн (без ПДВ), у т. ч. за видами діяльності, що дотуються, — 200 тис. грн (без ПДВ). При цьому за результатами цього ж звітного періоду в рядку 18 декларації з ПДВ сільгоспвиробник задекларував значення 40 тис. грн.
Розрахунок суми ПДВ, сплаченої до бюджету у звітному податковому періоді за результатами дотаційних операцій, наведемо у таблиці 2.
Таблиця 2
Розрахунок суми ПДВ, сплаченої за результатами дотаційних операцій (Сі)
|
№ з/п
|
Показник за звітний період
|
Значення
|
|
1.
|
Загальний обсяг постачання товарів (послуг) за звітний податковий період (за даними всіх ПН) (без ПДВ) (ОП), грн |
240000,00
|
|
2.
|
Обсяг операцій з постачання дотаційних товарів за звітний податковий період (за даними ПН із кодом «2») (без ПДВ) (ОПs), грн |
200000,00
|
|
3.
|
Частка дотаційних постачань у загальному обсязі постачання товарів (послуг) за звітний податковий період (Чs) (рядок 2 : рядок 1) = (200000,00 грн : 240000,00 грн) |
0,8333
|
|
4.
|
Загальна сума ПДВ, сплаченого до бюджету за звітний період (рядок 18 декларації з ПДВ) (ПДВ), грн |
40000,00
|
|
5.
|
Сума ПДВ, сплачена до бюджету за результатами дотаційних видів діяльності (Сі), грн (рядок 3 х рядок 4) = (0,8333 х 40000,00 грн) |
33332,00
|
Зауважимо: значення показника Сі не є сумою дотації, яка підлягає перерахуванню сільгоспвиробнику. Як зазначено в п. 10 Порядку №179, сума бюджетної дотації розраховується за механізмом, визначеним Порядком №83, тобто з урахуванням суми виділеного асигнування, коефіцієнта пропорційності та 50-відсоткового обмеження для птахівництва1.
1 На дотації сільгоспвиробників, які займаються птахівництвом, держава готова виділити не більше ніж 50% від місячної суми асигнувань.
Коефіцієнт пропорційності визначається окремо для:
— товаровиробників, які займаються птахівництвом:
Кп = СБДп : ПДВп ,
де: Кп — коефіцієнт пропорційності для товаровиробників, які займаються птахівництвом;
СБДп — сума коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію товаровиробникам, які займаються птахівництвом, на відповідний місяць;
ПДВп — частка сплаченої до бюджету суми ПДВ за операціями КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80 у загальній сумі сплати ПДВ за відповідний місяць.
— для інших товаровиробників:
Кі = СБДі : ПДВ ,
де: Кі — коефіцієнт пропорційності для інших товаровиробників;
СБДі — сума коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію іншим товаровиробникам на відповідний місяць;
ПДВ — частка сплаченої до бюджету суми ПДВ за операціями, визначеними в п. 16-1.3 ст. 16-1 Закону №1877 (крім КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80), у загальній сумі сплати ПДВ за відповідний місяць. Тут йдеться про загальну суму, сплачену всіма сільгоспвиробниками за відповідними операціями.
Розраховується коефіцієнт пропорційності з точністю до чотирьох знаків після коми.
Приклад 2 Сума асигнувань на бюджетну дотацію іншим товаровиробникам (СБДі) на червень 2017 року становить 144 млн. грн.
При цьому загальна сума ПДВ, сплаченого до бюджету усіма сільгоспвиробниками за дотаційними операціями (крім КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80), становить: А) 150 млн грн; Б) 130 млн грн.
Наведені у прикладі числові значення умовні.
Розрахунок коефіцієнта пропорційності для варіанта А: 144 млн грн : 150 млн грн = 0,96.
Розрахунок коефіцієнта пропорційності для варіанта Б: 144 млн грн : 130 млн грн = 1,1077 = 1.
Якщо коефіцієнт пропорційності буде більшим або дорівнюватиме 1 (≥ 1) (тобто якщо сума асигнування на виплату дотації дорівнюватиме чи перевищуватиме суму ПДВ, сплачену сільгоспвиробниками за дотаційними операціями), то сільгоспвиробники можуть розраховувати на дотацію в розмірі, визначеному в рядку 5 таблиці 1 (Сі) (див. п. 10 Порядку №83). Якщо ж коефіцієнт пропорційності буде меншим за 1, то й сума ПДВ, сплачена за результатами дотаційних операцій (Сі), коригуватиметься (зменшуватиметься) з поправкою на цей коефіцієнт.
Приклад 3 Сума ПДВ, сплачена сільгоспвиробником до бюджету за результатами дотаційних видів діяльності (Сі), за результатами червня 2017 року становила 33332,00 грн. При цьому коефіцієнт пропорційності для інших сільгоспвиробників, які здійснюють операції за п. 16-1.3 ст. 16-1 Закону №1877 (крім КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80), за червень 2017 року становить 0,96 (умовне значення із прикладу 2).
Розрахунок суми дотації: 33332,00 грн х 0,96 = 31998,72 грн.
Крім того, варто пам'ятати, що у 2017 році на виплату цієї дотації було виділено асигнувань у сумі 4774,3 млн грн. Тож слід враховувати, що виплата дотацій у 2017 році здійснюватиметься в межах цієї суми.
До того ж з 1 січня 2018 року сума бюджетної дотації на одного сільгоспвиробника (з урахуванням пов'язаних осіб) не перевищуватиме 150 млн грн на рік (п. 16-1.6 Закону №1877).
Також на суму бюджетної дотації можуть впливати уточнення обсягів постачання за попередні звітні періоди, за які було отримано бюджетну дотацію. Це можливо у випадку, коли уточнення призводить до зменшення суми податкових зобов'язань, пропорційно до яких було виплачено бюджетну дотацію. Адже внаслідок такого уточнення «на суму надміру виплаченої бюджетної дотації буде зменшено суму бюджетної дотації сільгоспвиробника у наступних звітних періодах» (п. 9 Порядку №179 і п. 5 Порядку №83).
При цьому доплат бюджетної дотації у разі уточнень декларації з ПДВ чітко не передбачено. Проте коли платник ПДВ коригує суму податкових зобов'язань, наприклад у разі зміни суми договору, він складає розрахунок коригування, який відображає в додатку 1 до поточної декларації з ПДВ. При цьому показники додатка 1 щодо збільшення податкових зобов'язань за період, за який було виплачено бюджетну дотацію, вплинуть на суму податкових зобов'язань поточного періоду через рядок 7 декларації з ПДВ. Своєю чергою, показник рядка 7 декларації з ПДВ буде враховано у значенні рядка 18 (або рядка 19) цієї декларації.
Таким чином, суму збільшуючих коригувань податкових зобов'язань буде враховано в розрахунку суми ПДВ, сплаченої до бюджету за дотаційними операціями, з якої і визначають суму бюджетної дотації.
Також не врегульовано ситуацію, коли платник ПДВ виявив помилку у розрахунку дотації вже після того, як його було вилучено з Реєстру. Як відбуватиметься коригування: на користь платника ПДВ чи на користь бюджету? Очевидно, що відповідної практики ще немає, тож чекаємо на роз'яснення від законотворців та контролерів.
Приклад 4 У травні 2017 року сільгоспвиробник уточнив рядки декларації з ПДВ, які вплинули на рядок 18 такої декларації за березень 2017 року. Внаслідок цього уточнення загальна сума сплаченого до бюджету ПДВ зменшилась, а заодно зменшилась і сума отриманої сільгоспдотації за березень 2017 року на суму 5 тис. грн. Сума дотації, яку сільгоспвиробник мав би отримати за травень 2017 року (без уточнення податкових зобов'язань з ПДВ за березень), становила 35 тис. грн.
Отже, у зв'язку з уточненням податкових зобов'язань за звітний податковий період, за який отримувалася бюджетна дотація (березень), сільгоспвиробник отримає дотацію за травень 2017 року, меншу на 5 тис. грн, — 30 тис. грн (35000,00 грн - 5000,00 грн).
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №1877 — Закон України від 24.06.2004 р. №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України».
- Закон про бюджет-2017 — Закон України від 21.12.2016 р. №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік».
- Порядок №83 — Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 р. №83.
- Порядок №179 — Порядок надання Державною фіскальною службою та Державною казначейською службою інформації стосовно бюджетної дотації, яка підлягає перерахуванню отримувачам бюджетної дотації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 р. №179.
- Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
- Порядок ведення Реєстру — Порядок ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 р. №179.
Дарина МIТIНА, бухгалтер-експерт