• Посилання скопійовано

Податкова накладна в роздрібній торгівлі

Торгівля вроздріб — це, з одного боку, не така вже й складна діяльність. Але з іншого боку, через великий асортимент товару та велику кількість дрібних операцій є певні особливості. Та й РРО завдає додаткового клопоту. Усе це спричиняє особливості складання податкових накладних на операції з продажу товарів уроздріб.

Облік торгової виручки

Згадаймо правила визначення доходів від роздрібного продажу товарів1 за готівку або шляхом розрахунку платіжними картками, адже отримання доходу від продажу спричиняє виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів, а також послуг, які надаються фізичним особам з одночасною оплатою) визнається в разі одночасної наявності всіх чотирьох умов, наведених у п. 8 П(С)БО 15.

У роздрібній торгівлі це виглядає так: покупцеві надано товар, щодо якого продавець не здійснює надалі управління та контроль, сума оплати за товар завжди достовірно визначена (це та ціна, що написана на ціннику2. Саме за цією ціною продавець зобов'язаний продавати товар покупцеві відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону про захист прав споживачів). Дохід у роздрібній торгівлі виникає в момент здійснення розрахункової операції, коли покупцеві надається товар в обмін на оплату готівкою або платіжною карткою. До розрахункових операцій також належать і операції з повернення коштів покупцям за повернений ними товар (ст. 2 Закону про РРО). Звісно, що ці операції зменшують загальну суму отриманої виручки.

1 У статті ми будемо говорити про товари, але все це повною мірою стосується і послуг, що їх надає платник ПДВ фізичним особам.

2 Цінники — це тема для окремої розмови.

Готівкову виручку слід оприбуткувати у день її одержання відповідно до п. 2.6 Положення №637. Якщо СГ не застосовує РРО, оприбуткування готівки здійснюється за прибутковими касовими ордерами, а якщо він працює з РРО, то оприбуткування готівкової виручки здійснюється на підставі Z-звіту. Також у Z-звіті буде зафіксовано обсяг продажу з розрахунком платіжними картками.

Коли робити Z-звіт

З приводу своєчасного оприбуткування готівкової виручки у разі застосування РРО варто згадати про те, коли потрібно робити Z-звіт. Так, відповідно до п. 9 ст. 3 Закону про РРО при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг СГ зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки (Z-звіти) у разі здійснення розрахункових операцій.

У пункті 2 Вимог №199 наведено визначення зміни — це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Вимог №199), наведено уточнення про те, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 годин. Вважається, що день триває з 00:00 години та закінчується о 23:59:59.

Таким чином, Z-звіт необхідно виконувати не пізніше 23:59:59 годин, якщо СГ працює цілодобово. З цього приводу див. відповідь податківців у ЗIР підкатегорія 109.10 на запитання «Який порядок роздрукування Z-звіту, якщо тривалість зміни (робочого дня) суб'єкта господарювання 24 години?».

Якщо СГ продає товари через торгові автомати (в тому числі фіскалізовані), виручка оприбутковується в день її виймання з торгового автомата.

Дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ

Податкові зобов'язання за операціями, що відображені у Z-звіті РРО, визначаються за загальним правилом «першої події» — п. 187.1 ПКУ. Але в даному випадку перша та друга подія — надання товару покупцеві та отримання оплати — збігаються у часі. Тож податкові зобов'язання з ПДВ виникають на суму всього обсягу продажу, що зафіксований у Z-звіті, та, відповідно, на дату такого Z-звіту. До цього обсягу включаються і продажі з розрахунком платіжними картками, адже розрахункова операція вже відбулася, товар продано, а відповідно, відбулася і операція, оподатковувана ПДВ.

Те, що кошти з платіжних карток покупців будуть зараховані банком на рахунок СГ наступного дня, вже не впливає на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. Це кошти в дорозі, які обліковуються на субрахунку 333. У разі застосування торгових автоматів податкові зобов'язання з ПДВ визначаються на дату виймання грошової виручки (п. 187.2 ПКУ).

«Роздрібна» податкова накладна

Згідно з п. 201.1 ПКУ, податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. Як визначити цю дату, ми з'ясували вище. Норми п. 201.4 ПКУ дозволяють складати ПН за щоденними підсумками операцій, зокрема якщо вони проводяться через РРО (готівкою та платіжними картками) або торговий автомат. Ці норми продубльовані у п. 14 Порядку №1307.

Якщо СГ не використовує РРО, він визначає оподатковуваний торговельний оборот за касовими чеками, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника). На нашу думку, якщо за один день СГ складає декілька Z-звітів на одному РРО, можна скласти відповідну кількість податкових накладних або ж одну. Те саме стосується і ситуації, коли у СГ декілька РРО або торгових точок — можна складати одну або декілька ПН на розсуд самого платника ПДВ. Цей висновок базується на формулюванні норми з п. 201.4 ПКУ: «Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції)». Це підтверджують і контролери в ЗIР, підкатегорія 101.161.

Зведені «роздрібні» ПН за декілька днів складати не можна, бо у ПКУ немає прямого дозволу на це, а норми п. 201.4 ПКУ передбачають складання таких ПН за щоденними підсумками операцій. Отже, складати такі ПН слід в день оприбуткування виручки та проведення розрахункових операцій з використанням платіжних карток.

«Роздрібна» ПН підлягає реєстрації в ЄРПН на загальних підставах у строки, визначені п. 201.10 ПКУ. За несвоєчасну реєстрацію такої ПН застосовуються штрафні санкції з 01.01.2017 р. відповідно до ст. 120-1 ПКУ. До 01.01.2017 р., коли діяла попередня редакція ст. 120-1 ПКУ, штрафи за несвоєчасну реєстрацію «роздрібних» ПН не застосовувалися2.

1 Див. відповіді на запитання: «Скільки податкових накладних за щоденними підсумками операцій повинен складати платник податку у разі наявності декількох касових апаратів у структурних підрозділах (філіях), яким не делеговано право складання податкових накладних?» та «Скільки податкових накладних за щоденними підсумками операцій повинен скласти платник податку, якщо протягом дня розрахунки за поставлені товари/послуги проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника)?».

2 Докладніше про проблему застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН, що складаються на обсяги продажу неплатникам ПДВ, можна почитати на сайті «ДК», зокрема: https://news.dtkt.ua/law/liability/42958.

Заповнення «роздрібної» ПН

Далі «пройдемося» реквізитами «роздрібної» ПН та надамо пояснення щодо їх заповнення.

Тип причини ненадання ПН покупцюп. 8 Порядку №1307. У верхній лівій частині ПН на роздрібні продажі у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться позначка «X». Якщо «роздрібна» ПН складається за щоденними підсумками операцій, тут зазначається відповідний тип причини — 11. Формально для цієї ПН не можна визначити конкретного покупця (адже до неї включено всі продажі за день), тож і тип причини 02 тут не підходить. Але якщо СГ складатиме ПН на окрему операцію з роздрібного продажу (наприклад, підтверджену окремим чеком РРО), то тип причини вже буде 02 — складена на постачання неплатнику податку.

Графа «Отримувач (покупець)» заповнюється однаково незалежно від типу причини 11 або 02 — там зазначається слово «Неплатник»п. 12 Порядку №1307.

Рядок «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» — тут проставляється умовний IПН «100000000000».

Номенклатура товару — графа 2 розділу Б табличної частини. Щодо цієї графи жодних особливостей її заповнення не встановлено, тож її можна заповнювати за загальними правилами, тобто із зазначенням всієї номенклатури товарів, включених до обсягу продажу, за яким складається ця ПН.

Зверніть увагу!

У ЗIР, підкатегорія 101.16, на запитання: «Які особливості складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій, в тому числі у разі здійснення платником як оподатковуваних ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, так і звільнених від оподаткування?» є роз'яснення податківців, що Z-звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним запрограмованим кодом товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості. Тому платник ПДВ може згрупувати в податковій накладній в графі «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, при цьому графи 4, 5, 6 та 7 не заповнюються.

Також варто звернути увагу на п. 4 Порядку №1307, згідно з яким ПН заповнюється державною мовою. На нашу думку, звідси випливає, що всі найменування товарів також повинні наводитися державною мовою.

У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться позначка «Без ПДВ». Також звертаємо увагу на те, що якщо СГ продає товари, що звільнені від ПДВ, йому потрібно складати окремі ПН на звільнені та оподатковувані операції — п. 17 Порядку №1307.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • Закон про захист прав споживачів — Закон України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів».
  • Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
  • Вимоги №199 — Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. №199.
  • Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.
  • Порядок №1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. №1307.
  • П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290.

Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру