1 липня настало, і, схоже, податківці покладають серйозні надії на ефективність механізму блокування ПН та РК. Але ж, здається, уже всім стало зрозуміло, що критерії блокування розроблені таким чином, що потрапляти в лещата блокування будуть саме добросовісні платники ПДВ.
Головний податковий орган на своєму сайті надав роз'яснення і навів приклад заповнення додатка для розгляду комісією ДФС http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/301239.html.
Як ми пам'ятаємо, платник ПДВ має право подати податківцям за основним місцем обліку таблицю платника за визначеною формою (додаток). Його суть зводиться до того, щоб відображати специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності.
Таблиця побудована таким чином, що міститиме інформацію про коди згідно з КВЕД ДК 009:2010 та коди згідно з УКТ ЗЕД або ДК 016-2010 і найменування товарів/послуг, що на постійній основі придбаваються (отримуються) та виробляються ним.
Кожна податкова накладна, яка викликатиме запитання у податківців, порівнюватиметься з даними цієї таблиці. Якщо дані з таблиці будуть збігатися з даними ПН/РК, щодо яких податківці матимуть запитання, такі ПН та РК будуть реєструватися в ЄРПН, якщо ж збігу не буде, — ПН/РК блокуватимуться. Очевидно, для блокування буде достатньо розбіжності хоча б за однією позицією з усього документа.
Якщо комісія дійде висновку, що надана інформація є достовірною (з урахуванням висновку контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації або про відмову в такій реєстрації ПН/РК), комісія формує рішення.
Комісія може перевірити подані платником ПДВ копії документів щодо їх достовірності шляхом звіряння даних, які містяться в таких копіях документів, із даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).
Таблиця надсилатиметься тільки в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», вхід до якого знаходиться за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Платник податків самостійно має обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту), жодних орієнтирів податківці не дають. Електронні формати таблиці розміщені на офіційному веб-порталі ДФСУ у розділі: Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Iнформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів (J(F)1312301).
Фактом отримання таблиці податківцями є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду комісією ДФС цього документа платнику ПДВ протягом 5 робочих днів направляється друга квитанція, і вже в ній зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації). Податківці навели зразок, як заповнювати таблицю, проте наразі не зрозуміло, наскільки правильно вона складена і чи надалі самі ж податківці не змінять алгоритм її заповнення. Бо жодних законодавчих вказівок щодо заповнення немає, тож орієнтуватися мусимо тільки на цей зразок від податківців.
При поданні таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов'язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД і послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються). Також платник може навести коди товарів/послуг, які ним придбаваються (отримуються) для їх виготовлення.
Наприклад, для здійснення певного виду діяльності було придбано два види товарів або послуг. Вони зазначаються спочатку у таблиці окремими рядками, в яких проставляються коди таких товарів/послуг, відповідно до державних класифікаторів. Далі окремими рядками наводяться товари/послуги, які були виготовлені, або надані, або поставлені у межах зазначеного виду діяльності. Тож тепер бухгалтерам доведеться чітко вивчити технологічні карти, з яких елементів складається та чи інша продукція, яка виготовляється їх підприємством, і детально все це розписати в таблиці.
Якщо ПН/РК заблоковано
Якщо податкову накладну/розрахунок коригування заблоковано і ваше підприємство є:
— продавцем придбаного товару/послуги, то в третій графі «Код згідно з УКТ ЗЕД / ДК 016 — 2010 (придбання (отримання) товарів/послуг)» ви зазначаєте код придбаного товару/послуги, а в четвертій графі «Код згідно з УКТ ЗЕД / ДК 016 — 2010 (постачання (виготовлення) товарів/послуг)» — код поставленого (або на який ви отримали передоплату) товару/послуги;
— виробником продукції (надавачем послуг), то в третій графі ви зазначаєте код придбаного товару/послуги, який використовується при такому виготовленні (наданні), а в четвертій — код виготовленого товару (наданої послуги) (або на які ви отримали передоплату).
А код у другій графі таблиці «Код згідно з КВЕД ДК 009:2010» залишається незмінним — це код виду діяльності, для якого ці товари/послуги придбано.
Скарги на рішення комісії ДФС
Згідно із пп. 201.16.3 ПКУ, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. За загальним правилом п. 56.23 ПКУ рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржене платником ПДВ.
На офіційному сайті ДФСУ оприлюднено проект постанови Кабміну, яким запроваджується Порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (https://news.dtkt.ua/state/other/44077). Наразі це проект, але загальний напрям роботи в цьому питанні вже можна відстежити.
Передбачається, що розгляд скарги платника ПДВ забезпечується Комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом за участю уповноваженої особи Міністерства фінансів (участь на засіданнях є обов'язковою). Було б добре, щоб положення та склад Комісії з питань розгляду скарг було розроблено Мінфіном, а не самими податківцями «під себе», але наразі вони будуть затверджені саме керівником ДФС.
Відповідно до пп. 56.23.3 ПКУ, скарги на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подаються платником податку до ДФС протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання ним такого рішення. У разі коли останній день строку, зазначеного у цьому пункті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Норми пп. 56.23.3 ПКУ не дозволяють подовжувати термін розгляду скарги за жодних умов. А от податківці у коментованому проекті розв'язують собі руки: строки подання скарги можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ПКУ.
Щоб скарга була розглянута предметно і по суті, платник ПДВ може додавати до скарги пояснення та належним чином засвідчені копії документів. Скаргу слід скласти виключно у письмовій формі та подати платником податку особисто або через свого представника безпосередньо до ДФС чи поштовим відправленням.
Як має виглядати скарга
Чітко затвердженої форми скарги не передбачено, але п. 9 коментованого проекту висуває до скарги низку обов'язкових реквізитів:
— код ЄДРПОУ (реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта);
— прізвище, ім'я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкова адреса платника податку, який подає скаргу;
— реквізити оскаржуваного рішення Комісії ДФС;
— обґрунтування незгоди платника податку із рішенням Комісії ДФС;
— відомості про оскарження рішення Комісії ДФС до суду;
— вимоги платника податку, який подає скаргу;
— адреса, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
— перелік документів, які додаються до скарги.
За результатами розгляду скарги комісія або задовольняє скаргу платника податку та скасовує рішення Комісії, або ж залишає скаргу без задоволення, а рішення Комісії ДФС — без змін.
Якщо скарга задоволена, то це є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у такій скарзі. До речі, якщо вмотивоване рішення за скаргою не надсилається платнику податку протягом 10 календарних днів, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з 11-го дня після її подання.
Рішення комісії, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Рішення Комісії надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі незазначення такої адреси — на податкову адресу платника податку.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор