Нещодавно Наказом №5471 було затверджено нові порядки реєстрації РРО, КОРО та РК. З'ясуймо, що зміниться з набранням чинності цим наказом у порядку реєстрації та застосування РРО, а також у використанні КОРО.
Оновлений Порядок реєстрації та застосування РРО
Як раніше, так і тепер, для реєстрації РРО госпсуб'єкт подає до контролюючого органу пакет документів. А саме:
— заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО (додаток 1);
— копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО (це може бути видаткова накладна або акт приймання-передачі за договором оренди);
— копію документа на право власності (або оренди)2 на господарську одиницю, де буде використовуватися РРО;
1 Набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Його офіційне опублікування заплановане в «Офіційному віснику України» №56 (26.07.2016 р.).
2 Або іншого документа, що дає право на розміщення та використання РРО.
— копію договору з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Але за новими правилами слід подати ще й копію паспорта РРО. У разі застосування зовнішнього модема ще треба подати копію паспорта модема. Раніше паспорти РРО могли надаватися лише до ЦСО (за домовленістю), але обов'язку надавати їх не було.
Форма заяви про реєстрацію РРО не змінилася. Але подавати її слід за формою, затвердженою вже новим наказом.
При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред'являються контролюючому органу разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.
Як і раніше, так і тепер, уповноважена особа госпсуб'єкта може зареєструвати РРО лише за наявності документа, що посвідчує таку особу, і належним чином оформленої довіреності на реєстрацію РРО.
У новому Порядку деталізовано, що РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юрособи реєструються за кодом ЄДРПОУ юрособи. Тобто всі РРО, які встановлюються у відокремлених підрозділах, будуть реєструватися за кодом ЄДРПОУ юрособи. Раніше цієї особливості не було.
Терміни розгляду документів ДФС щодо реєстрації РРО, видачі довідки про резервування фіскального номера РРО, відмови від реєстрації РРО, а також термін переведення госпсуб'єктом РРО у фіскальний режим роботи не змінилися. Так, у разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше 2 р. д. з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО.
Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом 5 р. д. з дати її видачі або надсилання на адресу електронної пошти госпсуб'єкта. Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС.
Протягом 5 р. д. з дати видачі або надсилання на адресу електронної пошти довідки про резервування фіскального номера госпсуб'єкт повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи.
За наявності підстав для відмови у реєстрації РРО податковий орган не пізніше 2 р. д. з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) госпсуб'єкту повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав.
Причини відмови у реєстрації РРО також залишилися без змін. Їх перелік зазначено у п. 8 підрозд. 2 розд. ІІ Порядку.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації РРО посадова особа ДФС не пізніше 2 р. д. з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та видає госпсуб'єкту довідку про резервування фіскального номера РРО за формою №2-РРО (додаток 2) (п. 10 підрозд. 2 розд. ІІ Порядку).
Як і раніше, ця довідка дійсна 5 р. д. з дати її видачі або надсилання на адресу електронної пошти госпсуб'єкта. Протягом цих 5 р. д. госпсуб'єкт повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи шляхом внесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізації та опломбування РРО в ЦСО.
Для завершення процедури реєстрації РРО госпсуб'єкт до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера подає до контролюючого органу копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО.
Зверніть увагу!
У разі ненадання або несвоєчасного надання зазначених документів довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною. При цьому за новим Порядком фіскальний номер скасовується датою резервування.
Без подання такої інформації РРО не вважатиметься зареєстрованим. А в разі застосування госпсуб'єктом не переведеного у фіскальний режим роботи та незареєстрованого РРО особі, яка отримує або повертає товар, видається документ, що не містить обов'язкового реквізиту касового чека — фіскального номера РРО, тобто документ, який не є розрахунковим документом установленої форми1.
На сьогодні передбачено відповідальність за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Вона встановлена п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Так, у разі виявлення порушення під час перевірки податківці можуть застосувати за нього штрафні санкції:
— за вчинене вперше — 1 гривня;
— за кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих із порушеннями товарів (послуг).
Але на сьогодні вже немає відповідальності за використання незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням установленого порядку РРО. До набрання чинності Законом №2756 відповідно до п. 2 ст. 17 Закону про РРО за використання РРО, не переведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням установленого порядку, на госпсуб'єкта накладався штраф у розмірі 20 н. м. д. г. (340 грн). Відповідно до змін, унесених Законом №2756 у Закон про РРО, п. 2 ст. 17 вилучено.
До нового Порядку додано нову причину для персоналізації РРО, яку провадить ЦСО. Так, з дня набрання чинності Наказом №547 персоналізація РРО відбуватиметься також у разі присвоєння або анулювання індивідуального податкового номера платника ПДВ. Але у розд. ІІІ не зазначено причини для перереєстрації РРО та подання відповідної заяви у разі присвоєння ІПН або анулювання реєстрації ПДВ, бо така інформація не наводиться у реєстраційному посвідченні щодо РРО. Тому таку інформацію додаватиме ЦСО, але на підставі яких даних буде проводитися персоналізація РРО у такому разі, у Порядку не деталізовано.
Причини перереєстрації РРО
Перереєстрація РРО здійснюється з таких причин:
— зміна даних щодо госпсуб'єкта, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (у разі зміни податкового номера);
— зміна сфери застосування РРО (наприклад, у разі зміни виду діяльності);
— зміна версії внутрішнього програмного забезпечення РРО;
— у разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці (наприклад, у разі зміни адміністративного району*).
* На цьому наголосили податківці у роз'ясненні http://kyiv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv1/print-217524.html.
Госпсуб'єкт протягом 5 р. д., наступних за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення за місцем реєстрації РРО (п. 2 розд. ІІІ Порядку).
Сам порядок перереєстрації РРО, який викладено у розд. ІІ Порядку, зазнав незначних змін. Так, у разі потреби внести зміни про місцезнаходження, які потребували переопломбування РРО, крім реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням відповідної причини та реєстраційного посвідчення, слід подати ще нову довідку про опломбування РРО з урахуванням змін у розташуванні. Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку встановлено алгоритм перереєстрації РРО у разі переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку.
Порядок застосування РРО, який установлено розд. ІІІ Порядку, змінився щодо дій госпсуб'єкта у разі ремонту РРО або тимчасового вимкнення електроенергії.
Так, збільшено термін використання РК у разі здійснення його ремонту або у разі тимчасового вимкнення електроенергії. Відтепер термін використання РК — не більше 7 р. д., тимчасом як за попереднім Порядком — лише 72 години. Цю норму привели у відповідність до ст. 5 Закону про РРО.
Також установлено, що у разі виявлення несправностей РРО і пошкодження засобів контролю госпсуб'єкт зобов'язаний повідомити про це письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі:
— ЦСО — протягом робочого дня такого виявлення;
— податковий орган за місцем своєї реєстрації — протягом 2 р. д. після дня виявлення несправностей чи пошкодження. Якщо не повідомити про вихід з ладу РРО ЦСО та використовувати більше встановленого строку РК, то податківці під час перевірок можуть пов'язати проведені операції з непроведенням розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи. За таке порушення може бути застосовано штраф у розмірі, встановленому п. 1 ст. 17 Закону про РРО:
— вчинене вперше — 1 гривня;
— за кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих із такими порушеннями товарів (послуг).
Скасування реєстрації РРО. Перелік причин, з яких реєстрація РРО підлягає скасуванню, прописано у пп. 1 — 13 п. 1 підрозд. 4 розд. ІІ Порядку. Сам порядок скасування не змінився. Але до причин скасування реєстрації РРО додано ще одну — наявне судове рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці.
Скасування реєстрації РРО з такої причини може відбуватися за заявою госпсуб'єкта або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.
Оновлений порядок реєстрації та ведення РК, КОРО
Нові форми КОРО на РРО та КОРО на господарську одиницю приведено у відповідність до чинного порядку визначення бази оподаткування ПДВ, який встановлено п. 188.1 ПКУ, та чинної форми фіскального чека.
Нагадаємо, що з 01.01.2016 р. до бази оподаткування ПДВ не включається роздрібний акцизний податок. Тому в розділі 2 нової форми КОРО для відображення акцизного податку передбачено окремі графи (графи 7 та 9), отже, в новій формі розділ 2 КОРО містить 10 граф замість 8. Інші графи залишилися без змін.
Зверніть увагу!
Пунктом 3 Наказу №547 встановлено, що вимоги до форми і змісту КОРО та РК у частині відображення інших податків, крім ПДВ, не поширюються на здійснення у них записів про рух готівки та про суми розрахунків на підставі розрахункових документів, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру РРО, до набрання чинності цим наказом.
Також з'явилася нова причина скасування реєстрації КОРО. Це — наявність судового рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці.
Нормативна база
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон №2756 — Закон України від 02.12.2010 р. №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України».
- Наказ №547 — Наказ Мінфіну від 14.06.2016 р. №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».
Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»