Виїзна торгівля здійснюється суб'єктами господарювання протягом усього року. Це ярмарки, виставки, свята тощо. Але влітку такий вид торгівлі стає дедалі поширенішим. Розгляньмо, які основні умови для здійснення виїзної торгівлі виникають саме для ФОП.
Загальні правила
Виїзна торгівля відповідає визначенню дрібнороздрібної торгівлі, яка регламентується Правилами №369. Роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу — це одна з форм позамагазинного продажу товарів, за якої приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Продаж товарів здійснюється через:
— пункти некапітальної забудови (кіоски, ларі, ларки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати);
— засоби пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо).
Крім того, відповідно до ст. 28 Закону №3038, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності — це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Така споруда може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 кв. м за зовнішнім контуром) або не мати такого приміщення. Тобто така споруда відповідає визначенню малої архітектурної форми або МАФ, а розміщується вона відповідно до Закону про благоустрій населених пунктів.
Згідно з п. 4 Правил №369, через дрібнороздрібну торговельну мережу дозволяється реалізація продовольчих і непродовольчих товарів тільки нескладного асортименту, яка провадиться згідно з правилами їх продажу. Крім того, при виїзній торгівлі може продаватися тільки той асортимент товару, що його суб'єкт господарювання реалізує у своїй основній господарській діяльності.
Правилами №369 встановлені вимоги щодо організації дрібнороздрібної торгівлі, її приміщень та обладнання, які поширюються на суб'єкти господарювання всіх форм власності, що здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі та ресторанного господарства. Крім того, при виїзній торгівлі слід дотримуватися загальних правил торгівлі, а також спеціальних правил, визначених для виїзної торгівлі.
Нормативно-правові акти, що регулюють виїзну торгівлю
- Закон про РРО;
- Закон України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів»;
- Закон України від 10.04.92 р. №2265-XII «Про споживчу кооперацію»;
- Закон України від 24.02.94 р. №4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
- Закон України від 23.12.97 р. №771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
- Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджений постановою КМУ від 15.06.2006 р. №833;
- Правила №369;
- інші нормативно-правові акти, які регулюють торговельну діяльність.
Виїзна торгівля здійснюється за наявності спеціального дозволу органу місцевого самоврядування щодо розміщення тимчасових споруд (у тому числі пересувних) для провадження підприємницької діяльності відповідно до Порядку №244. Так, згідно з п. 2.1. Порядку №244, підставою для розміщення МАФу є паспорт прив'язки тимчасової споруди (за формою згідно з додатком 1 до Порядку №244). Крім того, у разі розміщення МАФів у межах червоних ліній міських вулиць і доріг, а також у межах смуг відчуження автомобільних (позаміських) доріг потрібне погодження дозволу з Державтоінспекцією (п. 26 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.94 р. №198). Перелік документів, необхідних для отримання дозволів, визначають такі органи за місцем здійснення торгівлі.
Нюанси виїзної торгівлі для ФОП
Виїзною торгівлею можуть займатися фізособи-підприємці (далі — ФОП) на будь-якій системі оподаткування: чи спрощеній, чи загальній. Винятком є ФОП — платники єдиного податку 1-ї групи, бо такі ФОП, відповідно до п. 291.4 ПКУ, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках. Тобто для виїзної торгівлі в будь-якому іншому місці, крім ринку, їм довелося б змінити групу платників ЄП з першої на будь-яку іншу.
Правила №369 встановлюють перелік товарів, продаж яких у дрібнороздрібній торговельній мережі заборонено. Крім того, реалізація підакцизних товарів ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, взагалі заборонена, крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів у ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин (пп. 291.5.1 ПКУ).
Заборона на продаж у дрібнороздрібній торговельній мережі
У дрібнороздрібній торговельній мережі забороняється продаж:
— продовольчих товарів, якщо при їх продажу відсутні умови для дотримання санітарних норм і правил, а також для додержання температурних режимів, умов зберігання та продажу цих товарів;
— нефасованих і неупакованих продовольчих товарів з розносок, лотків, столиків, корзин та неспеціалізованого транспорту, крім картоплі, овочів, фруктів, плодів, ягід, баштанних культур в період сезонного продажу, а також морозива, квітів;
— алкогольних напоїв <...>;
— тютюнових виробів через засоби пересувної мережі <...>;
— тютюнових виробів через стаціонарні пункти, якщо стан приміщень не відповідає вимогам нормативних документів щодо їх зберігання;
— тютюнових виробів без марок акцизного збору;
— алкогольних напоїв і тютюнових виробів працівниками суб'єкта господарювання, яким не виповнилося 18 років;
— технічно складних та великогабаритних товарів;
— тканин, взуття (крім домашнього та робочого), швейних виробів (крім робочого одягу і головних уборів для літнього сезону) та виробів верхнього трикотажу, що потребують примірювання;
— дорогоцінних металів, коштовного каміння та виробів з них;
— вогненебезпечних товарів побутової хімії, піротехнічних іграшок, паливно-мастильних матеріалів <...>;
— об'єктів санітарних заходів, вимоги до обігу яких заборонено законодавчими актами; товарів, вільна реалізація яких заборонена, а також тих, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.
Застосування РРО (КОРО та РК)
Згідно з п. 296.10 ПКУ, ФОП — платники єдиного податку 2 та 3 групи1, незалежно від обраного виду діяльності, РРО не застосовують, за умови що обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1000000 грн.
1 ФОП — платники єдиного податку 1-ї групи також не застосовують РРО.
ФОП, які обрали загальну систему оподаткування, застосовують РРО за загальними правилами, відповідно до Закону про РРО.
РРО та РК не застосовуються:
при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів (п. 10 ст. 9 Закону про РРО);
при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів (п. 11 ст. 9 Закону про РРО).
Згідно зі ст. 10 Закону про РРО, перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов'язковим, установлено Переліком №1336. Згідно з пунктами 2 та 3 Переліку №1336, дозволено без РРО, але з КР та КОРО, зокрема, роздрібну торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень, а також роздрібну торгівлю на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу). Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій (мається на увазі готівковий продаж відповідно до визначення «розрахункова операція» Закону про РРО, а не загальна річна сума виручки за рік) на одного суб'єкта госпдіяльності становить 200000 грн.
У разі перевищення річної суми розрахункових операцій ФОП на загальній системі оподаткування мусить використовувати РРО (якщо це не товари, зазначені у ст. 9 Закону про РРО).
Відповідно до Порядку №417, книга ОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть здійснюватися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю. Для її реєстрації слід подати заяву про реєстрацію книги ОРО за формою №1-КОРО. Реєструється книга не пізніше 2-х робочих днів з дня отримання заяви.
Отже, для готівкових розрахунків під час виїзної торгівлі треба заздалегідь (не пізніше ніж за 2 дні) подбати про наявність КОРО.
Відповідальність у сфері РРО
Розділом V Закону про РРО передбачено такі фінансові санкції за правопорушення:
1) 1 гривня за перше вчинення та 100% вартості проданих товарів (послуг) з порушенням при здійсненні таких операцій (п. 1 ст. 17):
— розрахунки з використанням РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
— розрахунки без використання РК на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання;
2) 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн) — у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій РК або використання незареєстрованої належним чином РК чи порушення встановленого порядку її використання або незберігання РК протягом установленого терміну.
Первинні документи
Відповідно до п. 177.10 ПКУ, ФОП, які обрали загальну систему оподаткування, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат1 та мати підтвердні документи щодо походження товару (ТТН, накладні, МД, акти закупівлі та інші первинні документи). Зазначена норма стосується не лише ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування. ФОП — платники єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, також повинні вести книгу обліку доходів та витрат2, а відповідно й мати підтвердні первинні документи щодо отриманих витрат.
1 Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом Міндоходів і зборів України від 16.09.2013 р. №481.
2 Порядок ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579.
Податкова накладна
У разі якщо ФОП є платником ПДВ (платник єдиного податку 3-ї групи або загальносистемник), то він при здійсненні постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ) повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за щоденними підсумками операцій, якщо податкова накладна не була складена на ці операції (п. 201.4 ПКУ).
Нормами п. 44.1 ПКУ встановлено, що з метою оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Як відомо зі ст. 292 ПКУ, у ФОП — платників єдиного податку (крім 3-ї групи — платників ПДВ) об'єктом оподаткування є дохід. Тож норма п. 44.1 ПКУ може розглядатися лише в розрізі отриманого доходу.
Отже, ФОП 1-ї, 2-ї та 3-ї груп — неплатники ПДВ не зобов'язані вести облік витрат та, відповідно, мати первинні документи на такі витрати. Але податківці під час перевірок хочуть бачити документи на придбаний товар, тож слід мати це на увазі.
Облік товарних запасів
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону про РРО, суб'єкти господарювання (в т. ч. ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані вести (фактично це ведення зазначених вище книг) облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ1.
1 ЗІР, підкатегорія 109.02, відповідь на запитання: «Чи повинні вести ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, облік товарних запасів у місці здійснення розрахунків?».
Отже, за місцем здійснення виїзної торгівлі ФОП на загальній системі можуть не вести обліку товарних запасів, за умови що такий облік ведеться за місцем постійної торгівлі (наприклад, склад або магазин).
Відповідальність за порушення у разі виїзної торгівлі
При здійсненні виїзної торгівлі, як і при здійсненні звичайної торгівлі, передбачено адміністративну відповідальність згідно з КУпАП, а саме:
— порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю (ст. 155);
— порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155-1);
— обман покупця чи замовника (ст. 155-2);
— порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 156-1);
— порушення правил торгівлі на ринках (ст. 159).
Крім того, не треба забувати про правила благоустрою, санітарні та протипожежні норми, порушення прав споживачів та інше при здійсненні виїзної торгівлі. А також нагадаємо про відповідальність ФОП за найману працю, якщо відповідна особа приймається на роботу саме на термін виїзної торгівлі (своєчасність нарахування зарплати, перерахування зарплатних податків та повідомлення контролюючих органів про початок роботи, у разі наймання працівників).
Нормативна база
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон про благоустрій населених пунктів — Закон України від 26.09.2005 р. №2807-ІV «Про благоустрій населених пунктів».
- Закон №3038 — Закон України від 17.02.2011 р. №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності».
- Порядок №244 — Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Мінрегіону від 21.10.2011 р. №244.
- Порядок №417 — Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. №417.
- Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
- Правила №369 — Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом МЗЕЗторгу від 08.07.96 р. №369.
Юлія ВОРОБЙОВА, «Дебет-Кредит»