Підприємство уклало договір із продавцем РРО, який брав на себе зобов'язання щодо його сервісного обслуговування. Проте одного разу виявилося, що касовий апарат показував роздруковані чеки, але ДПІ не отримувала їх електронних копій. Коли ми звернулися до продавця РРО, нас повідомили, що саме ми самостійно повинні стежити за цим. Вони не зобов'язані повідомляти про поломки щодо передачі даних до ДПІ. Хто несе відповідальність за непередачу даних до ДПІ — користувач РРО чи сервісний центр?
Нагадаємо, що відповідно до п. 7 ст. 3 Закону про РРО госпсуб'єкти, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані, зокрема, використовувати РРО1 та подавати до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані. Тобто інформація в електронному вигляді може передаватися мережами дротового або бездротового Інтернету, каналами дротового і мобільного зв'язку. Порядок такої передачі визначений Порядком №1057.
1 Крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Нагадаємо, що центр сервісного обслуговування виконує роботи з переведення РРО у фіскальний режим роботи у порядку, встановленому законодавством, з дотриманням вимог експлуатаційних документів (п. 11, 12 Порядку №601).
Фіскальний режим роботи
Фіскальний режим роботи — режим роботи опломбованого належним чином РРО, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій (ст. 2 Закону про РРО).
Йдеться про фіскальні функції, які включають у себе не лише здатність РРО забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою, а й створювати контрольну стрічку в електронній формі та передавати копії розрахункових документів до ДПІ.
Водночас забезпечення фіскальних функцій РРО, у тому числі передачі даних в електронному вигляді до органів ДПС, — це питання відносин не лише між суб'єктами господарювання — користувачами РРО та центрами сервісного обслуговування, а й між операторами зв'язку, провайдерами телекомунікаційних послуг та енергопостачальниками.
Відповідно до пп. 3.1.2 Порядку №1057, РРО з модемом повинен, зокрема, забезпечувати накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв'язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв'язку, забезпечувати індикацію справного та несправного стану модема та каналу передачі інформації.
Блокування РРО
Утім, є ще один момент, на який варто звернути увагу.
Усі режими роботи реєстратора повинні блокуватися у разі, зокрема, неможливості формування електронної контрольної стрічки (якщо контрольна стрічка друкується одночасно з чековою), спотворення даних у фіскальній пам'яті. Блокування має супроводжуватися світловою (відображення повідомлення на індикаторі) та звуковою сигналізацією і не повинно призводити до втрати інформації, що друкується (п. 7, 8 Вимог №199).
Блокування виконання функцій реєстратора знімається після усунення причини його виникнення, крім причин, пов'язаних із перевищенням тривалості зміни та вичерпанням ємності фіскальної пам'яті. Реєстратор повинен забезпечувати можливість повторення або завершення розпочатої до блокування та незавершеної операції (п. 9 Порядку №199).
Оскільки ми наразі розглядаємо питання можливих проблем РРО з передачею даних до ДПІ через модем (вбудований чи зовнішній), то блокування1 проведення розрахункових операцій відбувається й у разі:
— технічної несправності модема, який до нього приєднаний, за винятком несправності каналу передачі інформації (тільки для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі);
— неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації протягом 72 годин;
— переповнення у модемі пам'яті для накопичення збереження контрольно-звітної інформації (тільки для РРО, що друкують паперову контрольну стрічку).
При цьому сервісний центр, що обслуговує касовий апарат, має доступ до інформаційного еквайра ДПІ2, який забезпечує зв'язок касового апарата користувача з системою обліку даних РРО, розміщеною у центральному органі ДПС.
Відповідно, повертаючись до умов запитання, у разі якщо протягом більше ніж 72 години (після виконання Z-звіту) сервер не отримав контрольно-звітної інформації від РРО, то він блокується. Представник сервісного центру має зв'язатися з користувачем касового апарата і з'ясувати причину такої роботи РРО.
На нашу думку, оскільки наразі йдеться про забезпечення саме фіскальної функції касового апарата, що належить до обов'язків саме сервісного центру, то останній має з'ясувати не лише причину такої роботи касового апарата, а й виправити помилку, якщо вона не пов'язана з пошкодженням пломби та втручанням користувача у роботу касового апарата.
Одразу після відновлення зв'язку РРО має бути розблокований та автоматично передати накопичену інформацію до сервера.
За порушення вимог цього Закону про РРО до центрів сервісного обслуговування, що забезпечують гарантійний ремонт РРО, за рішенням контролюючого органу, який здійснює фактичні перевірки госпсуб'єктів відповідно до ПКУ, застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти мінімальних зарплат, установлених законом на 1 січня податкового (звітного) року (ст. 17-1 Закону про РРО).
Тож сервісні центри мають бути зацікавлені у тому, щоб забезпечити перевірку інформаційного еквайра відповідного касового апарата протягом 72 годин та з'ясувати причини відсутності створення/передачі електронної контрольної стрічки тим чи іншим РРО.
При цьому строк проведення гарантійного (післягарантійного) ремонту узгоджується сторонами, але не може перевищувати семи робочих днів (п. 23 Порядку №601). Після чого, як ми писали вище, РРО повторює незавершені операції та передає непередані копії розрахункових документів до ДПІ (п. 9 Порядку №199).
Зверніть увагу!
На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Утім, наголосимо, що сам належним чином налаштований РРО надає користувачу інформацію щодо передачі даних до сервера. Адже госпсуб'єкт, відповідно до п. 5 ст. 17 Закону про РРО, несе відповідальність у розмірі 170 грн, у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій чи виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі. І ця відповідальність не поставлена в залежність від причетності користувача РРО до виявленої несправності, точно так само як і у разі відмови сервісного центру від здійснення гарантійного ремонту.
Висновки
Отже, з огляду на поставлене запитання, сервісний центр зобов'язаний з'ясувати причину непередачі даних до ДПІ через систему інформаційного еквайра та здійснити гарантійний ремонт касового апарата. А користувач, своєю чергою, отримати можливість передати непередані дані контрольної стрічки в електронній формі до ДПІ.
Якщо сервісний центр відмовляється від гарантійного ремонту, він також несе відповідальність у вигляді значно більшого штрафу, ніж користувач. І оскільки цей штраф (за ст. 17-1 Закону про РРО) накладається за результатами фактичної перевірки відповідно до ПКУ, то госпсуб'єкт може звернутися, зокрема, на «гарячу лінію» органу ДФС та повідомити про такі порушення.
Додамо, що суб'єкти господарювання — користувачі касової техніки з метою дотримання вимог законодавства, а отже, задля уникнення порушень та застосування фінансових санкцій, повинні заздалегідь обговорити питання забезпечення якісного обслуговування з боку сервісного центру (в тому числі надання інформації щодо передачі даних до ДПІ), а також щодо якісного електропостачання та інтернет-зв'язку провайдерами телекомунікаційних послуг та енергопостачальниками.
Для інформації! Для платників, які мають намір використовувати касову техніку, слід зазначити такі кроки.
Крок 1. Перед придбанням РРО госпсуб'єкт повинен пересвідчитися, що: модель РРО включено до Державного реєстру РРО (інформація про реєстр РРО розміщена на сайті ДФСУ); термін служби РРО ще не вичерпано. При купівлі РРО, що був у використанні, слід пересвідчитися, що реєстрацію такого РРО було скасовано (взяти у продавця (власника) РРО довідку про скасування реєстрації за місцем попередньої реєстрації).
Крок 2. До реєстрації в органах ДФС госпсуб'єкт повинен звернутися до Центру сервісного обслуговування, який має відповідну угоду (договір) із виробником або постачальником саме тієї модифікації РРО, щодо якої укладається цей договір, та укласти його.
Крок 3. Для реєстрації РРО госпсуб'єкт (або уповноважена ним особа) повинен звернутися до органу ДФС за основним місцем обліку (за місцем розміщення відокремлених підрозділів, які розташовані в іншій територіальній одиниці) та подати1: 1) заяви про реєстрацію РРО за формою №1-РРО; 2) копії документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО; 3) копії документа на право власності або право перебування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат; 4) копії договору з ЦСО.
1 Пп. 4 п. 2 розділу ІІ «Порядок реєстрації РРО» Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходов від 28.08.2013 р. №417.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Вимоги №199 — Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування, затверджені постановою КМУ від 18.02.2002 р. №199.
- Вимоги №1057 — Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у РРО та модемів для передачі даних, затверджені наказом Мінфіну від 08.10.2012 р. №1057.
- Порядок №601 — Порядок технічного обслуговування та ремонту РРО, затверджений постановою КМУ від 12.05.2004 р. №601.
- Порядок №1057 — Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, затверджений наказом Мінфіну від 08.10.2012 р. №1057.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»