ТОВ виплатило дивіденди за квартал, а під час оформлення протоколу виявилося, що в цьому кварталі підприємство мало збиток, а гроші на виплату дивідендів залишилися з минулого кварталу. Чи мало воно право у такому разі виплачувати дивіденди? Чи можна оформити цю дію як дивіденди за минулий квартал, просто з видачею через три місяці? Чим треба оформляти таку виплату дивідендів, окрім протоколу, — може, додати звіт про фінрезультати? Чи треба сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у тому кварталі, в якому підприємство отримало збиток?
Щоб відповісти на ці запитання, спочатку слід визначитися з тим, що таке «дивіденди».
Так, згідно з пп. 14.1.49 ПКУ, дивіденди — це платіж, що здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів або інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Своєю чергою, згідно з п. 4 П(С)БО 15, дивіденди — це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.
Отже, дивіденди — це не активи підприємства, не гроші на його рахунках у банку або в касі, а навпаки, його пасиви, складова його власного капіталу (перший розділ пасиву балансу). І розподіл чистого прибутку, а точніше, його використання на виплату дивідендів здійснюється за підсумками того звітного періоду, за який його отримали. Як правило, таким періодом буває звітний рік, проте заборона виплачувати дивіденди хоч за підсумками кожного кварталу законодавчо не встановлена. Тому порядок розподілу прибутку (зокрема, і виплати дивідендів) встановлюється засновниками (учасниками) ТОВ самостійно, в установчих документах (ст. 4 Закону про госптовариства). До речі, і п. 57.1-1 ПКУ прямо говорить про можливість виплати дивідендів за неповний календарний рік.
Якщо ж рішення про виплату дивідендів учасниками (засновниками) за певний звітний період прийнято не було, то воно може бути прийняте і пізніше. Головне, щоб за такий період підприємство зафіксувало в бухгалтерській звітності чистий прибуток і був зрозумілий його розмір. Оформляти протокол про прийняття рішення про розподіл чистого прибутку зобов'язані засновники (учасники) за підсумками проведених зборів. Додавати до протоколу фінансову звітність не обов'язково, але не зайвим буде скласти на підставі такого протоколу наказу керівника про виплату дивідендів. Підприємство на підставі самого протоколу нараховує дивіденди: Д-т 443 К-т 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами». А виплата їх у грошовій формі з банківського рахунку підприємства на рахунки засновників (учасників) відображають проведенням: Д-т 671 К-т 311. За потреби утримати зі суми дивідендів ПДФО та військовий збір застосовується також проведення: Д-т 671 К-т 64.
Якщо в тому періоді, в якому такі збори відбулись і було прийнято рішення про виплату дивідендів за минулий звітний період, підприємство вже зафіксувало збиток, на обов'язок виплатити такі дивіденди його поточне фінансове становище ніяк не впливає. Аналогічна ситуація спостерігалася б і в тому разі, якби в минулих роках підприємство було збитковим, а за підсумками останнього звітного періоду отримало чистий прибуток, який, проте, не перекрив би загальну суму збитків підприємства, адже виплачуються дивіденди не за наслідками діяльності підприємства з початку його роботи до дати прийняття рішення про їх виплату, а за наслідками конкретного звітного періоду. Наприклад, при виході зі складу учасників ТОВ виплачується чистий прибуток (дивіденди), отриманий підприємством за останній календарний рік (з першого січня до дати виходу) (ст. 54 Закону про госптовариства). Зверніть увагу, що на збитки такого підприємства, понесені в попередніх роках, такий чистий прибуток, за наведеною нормою, не зменшується.
Що ж до авансового внеску з податку на прибуток, то в 2015 р. його сплата здійснюється згідно з п. 57.1-1 ПКУ. Правила сплати залежать від двох чинників:
— статусу засновників (учасників);
— розміру об'єкта оподаткування податком на прибуток у тому періоді, за який виплачуються дивіденди.
Наприклад, якщо засновники (учасники) є фізособами, то авансовий внесок з податку на прибуток не сплачується, а зі суми таких дивідендів утримуються ПДФО (за ставкою 5%, бо емітент корпоративних прав є платником податку на прибуток) та військовий збір (за ставкою 1,5%).
Якщо все ж таки сплачувати авансовий внесок, виходячи зі статусу засновників (учасників), треба, то такий авансовий внесок нараховується зі суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за наслідками якого виплачуються дивіденди. При цьому враховується і те, що сума податку на прибуток за такий період має бути вже погашена. За наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
Обчислюється сума авансового внеску як добуток суми дивідендів і ставки податку на прибуток, установленої пунктом 136.1 ПКУ (18%). Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму такого авансового внеску.
Але якщо, як сказано у запитанні, дивіденди виплачуються за неповний календарний рік (квартал), то для розрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкта оподаткування, розраховане пропорційно до кількості місяців, за які виплачуються дивіденди. І нарахований авансовий внесок вноситься до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про госптовариства — Закон України від 19.09.91 р. №1576-XII «Про господарські товариства».
- П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. №290.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»