У яких випадках підприємство має право на податковий кредит без податкової накладної та які документи для цього потрібні? Ми вже не раз зверталися до цієї теми1, проте варто освіжити знання та розглянути, що встигло змінитися.
Відповідно до п. 201.1 ПКУ, постачальник — платник ПДВ повинен надати покупцю податкову накладну (далі — ПН), яка має бути складена в електронному вигляді та зареєстрована в ЄРПН.
1 Див., наприклад, статті О. Водоп'янової «Податковий кредит без податкової накладної» в «ДК» №15/2011, та «Як зберегти право на податковий кредит» у «ДК» №12/2012, Ю. Єгорової «Податковий кредит без податкової накладної» в «ДК» №13/2012.
Згідно з п. 198.6 ПКУ, до податкового кредиту (далі — ПК) відносять суми ПДВ, підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними або підтверджені митними деклараціями, а також іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.
Формування ПК без отримання ПН згідно з п. 201.11 ПКУ може відбуватися на підставі документів, перелічених у цьому пункті, і виключно з дотриманням зазначених там умов.
Підстави формування ПК без ПН
Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за даними приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу;
г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Транспортний квиток
На сьогодні перевезення пасажирів та вантажів здійснюються не лише за звичними паперовими квитками, а й за електронними. Це спричинює чимало запитань щодо підтвердження права на ПК на підставі електронного документа.
Форму та зміст електронного проїзного документа на залізничному транспорті визначено в додатках до Порядку №331/137. Так, проїзний документ на залізничному транспорті — це розрахунковий документ, який оформлений на відповідному бланку чи сформований в електронному вигляді, що засвідчує укладення договору між залізницею і пасажиром на проїзд та видається тільки після оплати ним вартості цієї послуги. Пунктом 5.6 Порядку №331/137 визначено, що візуальною формою електронного проїзного документа є посадковий документ, роздрукований на паперовому носії або збережений на будь-якому електронному носії (мобільний телефон, планшет тощо), який також є розрахунковим документом, а саме транспортним квитком. Це стосується і перевізних документів, документів на повернення та документів на послуги. Електронний проїзний документ, визначений Порядком №331/137, містить усю необхідну інформацію щодо виконання повною мірою вимог пп. «а» п. 201.11 ПКУ (загальну суму послуги, суму ПДВ та податковий номер продавця) та відповідає критеріям, необхідним для отримання ПК з ПДВ.
Отже, хоча електронний проїзний документ роздрукований на звичайному папері, а не на бланку суворої звітності, як було раніше, він є розрахунковим документом, тобто має статус фіскального чека, і підтверджує проведення оплати. Так, покупець отримує тільки роздруківку посадкового талона як електронного проїзного документа у візуальній формі. Тому цей документ є підставою для отримання ПК за таким документом, а також для відшкодування витрат на відрядження. Це також підтверджено в листі ДФСУ від 17.09.2015 р. №21961/10/28-10-06-11.
Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону про РРО, реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті. При цьому слід оформити розрахункові та звітні документи, а на автомобільному транспорті — з видачею талонів, квитанцій, квитків із нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.
Водночас форму електронного авіаквитка законодавчо не встановлено, тому він не може вважатися розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО. А для підтвердження факту оплати за авіаквиток потрібні відповідні документи про проведену оплату (платіжне доручення, квитанція платіжного термінала про оплату вартості квитків із застосуванням платіжної картки, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо), а також роздруковані на папері частини електронного авіаквитка із зазначеним маршрутом (маршрут/квитанція) та оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира. Усіх цих документів також буде достатньо для отримання відшкодування за відрядженням. Але для підтвердження віднесення сум ПДВ до ПК без ПН треба, щоб в авіаквитку були проставлені загальна сума вартості, сума ПДВ та податковий номер продавця. Якщо ці умови не виконуються, сплачені суми ПДВ у складі ПК мають бути підтверджені ПН.
Готельний рахунок
Сам по собі рахунок, отриманий із готелю або від інших осіб, які надають послуги з розміщення та проживання, в т. ч. бронювання, навіть якщо на ньому стоїть відмітка «сплачено», не є розрахунковим документом. Тому для отримання відшкодування за відрядженням слід мати підтвердження про оплату (платіжне доручення, квитанцію платіжного термінала про оплату із застосуванням платіжної картки, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункову квитанцію, виписку з карткового рахунку, квитанцію до прибуткового касового ордера тощо).
На сьогодні якоїсь форми готельного рахунку не визначено законодавством. До речі, розрахунки з готелями можуть здійснюватися у готівковій та безготівковій формі. А от для відображення ПК без ПН готельний рахунок має містити такі реквізити, як загальна сума платежу, сума ПДВ та податковий номер продавця послуги, — і цього достатньо.
Рахунок за послуги зв'язку та послуги за даними приладів обліку
Послугами за даними приладів обліку можуть бути, наприклад, постачання електроенергії чи теплової енергії. Вартість таких послуг визначають за даними приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця. Зверніть увагу: на практиці ці документи оформлюють за допомогою факсимільного підпису і печатки, що суперечить п. 2.4 Положення №88, який вимагає особистого або електронного підпису. Тому треба стежити, щоб документи були оформлені належним чином. Як і транспортний квиток та готельний рахунок, документи при наданні послуг за даними приладів обліку для відображення ПК повинні містити необхідні реквізити (загальну суму, суму ПДВ, податковий номер постачальника).
Не можуть бути віднесені до ПК суми ПДВ згідно з документами, форма яких установлена міжнародними стандартами. Але підприємство-покупець може звернутися з проханням про надання ПН на такі послуги.
Важливо, що за вищенаведеними документами платник ПДВ має право на ПК незалежно від суми, на яку виписано такі документи (ясна річ, за умови дотримання інших вимог щодо права на ПК).
Касові чеки
Касовий чек на отриманий товар/послуги повинен містити такі реквізити: суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку, також мають бути визначені фіскальний номер та податковий номер постачальника.
Але є обмеження щодо віднесення сум ПДВ до ПК, а саме: сума розрахунків за всіма придбаннями за день за касовими чеками не може перевищувати 200 грн (без ПДВ), тобто підприємство за цей день матиме можливість віднести до ПК лише 40 грн. Помилково думати, що загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 240 грн (з ПДВ) за кожним окремим постачальником. Це не так — гранична сума 240 грн розраховується за всіма чеками загалом. Тому, якщо на підприємстві через підзвітних осіб купуються товари/послуги на більшу суму, ніж гранична, треба звернутися до постачальників із проханням надати податкову накладну, яка на загальних підставах дасть право на ПК. Причому звернутися до постачальника слід того самого дня, коли відбувся продаж та проведено розрахунки готівкою, інакше продавець не матиме підстави для складання ПН, бо ця сума буде складовою суми за ПН за щоденними підсумками.
Зверніть увагу: датою відображення ПК на підставі документів без ПН має бути дата подання авансового звіту, а не дата придбання1.
1 Лист ДФСУ від 09.06.2015 р. №11999/6/99-99-19-01-01-15, див. «ДК» №27/2015, коментар «ДК», а також ЗІР, підкатегорія 101.15.
Приклад 1 Авансовий звіт затверджено 05.11.2015 р., до нього були надані відповідно оформлені залізничні квитки: один квиток із датою 30.10.2015 р. та другий — 04.11.2015 р. Датою віднесення суми ПДВ до ПК за такими квитками буде звітний період затвердження звіту — листопад 2015 року.
Приклад 2 Отримано касовий чек на суму 360 грн. Це не дає покупцеві права відобразити у складі ПК суму податку в межах 40 грн — у цьому разі слід підтвердити ПК належно складеною та зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною.
Приклад 3 До підприємства 15.11.2015 р. надійшли касові чеки: 1) будматеріали на суму 60 грн, 2) послуги з доставки на суму 120 грн та 3) будматеріали на суму 96 грн.
Таким чином, до ПК без ПН підприємство може віднести, наприклад, касові чеки 1 та 2 на загальну суму 180 грн, у т. ч. ПДВ — 30 грн. А на підставі касового чека 3 на суму 96 грн треба того самого дня отримати ПН від продавця.
Приклад 4 Працівник за свої кошти купував ТМЦ 01.11.2015 р., 02.11.2015 р., 03.11.2015 р. Сума кожного касового чека не перевищує 200 грн без ПДВ. Звіт працівник склав 04.11.2015 р. із доданням усіх чеків.
У такому разі до ПК без ПН буде віднесена сума всіх касових чеків, тому що вимога п. 201.11 ПКУ щодо обмеження суми касового чека стосується розрахунків за один день. Зазначені касові чеки мають різні дати. А періодом відображення ПК буде період затвердження авансового звіту.
Приклад 5 Працівник купував ТМЦ 25.11.2015 р., є два касові чеки від різних постачальників, сума кожного з них не перевищує 200 грн без ПДВ.
У такому разі, щоб мати право на ПК, маємо можливість віднести до ПК суми ПДВ без ПН тільки за одним чеком, на інший потрібна ПН.
Доходимо висновку: якщо підприємство регулярно придбаває товари/послуги за готівку через підзвітних осіб, при здійсненні таких закупів для збереження ПК все ж таки варто отримати ПН.
Бухгалтерська довідка
Бухгалтерська довідка може бути складена для віднесення сум ПДВ до ПК лише на підставі п. 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Інших випадків віднесення ПК на підставі бухгалтерських довідок у законодавстві немає. Ця довідка дає можливість врегулювати деякі питання щодо податкового кредиту в перехідному періоді після внесення змін до ПКУ Законом №71.
Умови складання бухгалтерської довідки для віднесення сум ПДВ до ПК:
1) товари/послуги/необоротні активи були придбані до 01.07.2015 р.;
2) до 01.07.2015 р. суми податку не включено до ПК при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг/необоротних активів;
3) та/або до 01.07.2015 р. були визначені ПЗ за операціями, звільненими від оподаткування відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ), за операціями, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ), за операціями з переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів та за операціями, що не є господарською діяльністю платника податку, зі складанням відповідних ПН (у редакції ПКУ до 31.01.2015 р.);
4) якщо такі товари/послуги/необоротні активи починають використовуватися після 01.07.2015 р. в оподатковуваних операціях, а також при переведенні невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.
Датою визначення ПК, як наслідок складання бухдовідки за такими операціями, буде дата початку фактичного їх використання, яка визначається на підставі первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік. Базою для визначення ПК за нормою п. 189.1 ПКУ буде:
— за необоротними активами — балансова (залишкова) вартість на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку — виходячи зі звичайної ціни);
— за товарами/послугами — вартість їх придбання.
І ще, згідно з п. 201.11-1 ПКУ, платник ПДВ повинен вести реєстр вищезазначених документів. Форми такого реєстру законодавством не встановлено. Враховуючи роз'яснення податківців у листі від 17.02.2015 р. №5292/7/99-99-19-03-02-17 (див. «ДК» №10/2015), залишається чинним Реєстр виданих та отриманих податкових накладних (затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №958). Тому платники ПДВ можуть за власним бажанням обліковувати згадані документи, використовуючи цю форму. Обов'язку щодо подання такого реєстру до податкових органів немає (це також було підтверджено податківцями в ЗІР, підкатегорія 101.21). За нескладання реєстру передбачено адміністративну відповідальність згідно зі ст. 163-1 КУпАП (від 85 грн до 170 грн) та накладення штрафу згідно з п. 121.1 ПКУ за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів (штраф у розмірі 510 грн).
У декларації з ПДВ документи, за якими покупець має право на віднесення сум ПДВ до ПК, будуть відображатися в рядку 10.1, за умови використання придбаних товарів (послуг) у межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях.
Отже, ми розглянули всі документи для отримання ПК без складання ПН. Основне завдання покупця — платника ПДВ — це стежити за правильністю оформлення цих документів та своєчасним віднесенням сум ПДВ за ними до ПК.
Митна декларація
Є ще одна можливість віднести ПДВ до ПК без ПН, а саме у разі ввезення товарів на митну територію України. Тоді документом, що замінює ПН, вважається митна декларація, яка оформлена відповідно до вимог законодавства та підтверджує сплату податку (абз.1 п. 201.12 ПКУ).
Докладніше див. у статті «Імпортний ПК з ПДВ» в «ДК» №50/2015.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
- Закон №71 — Закон України від 28.12.2014 р. №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Положення №88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88.
- Порядок №331/137 — Порядок оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затверджений наказом Мінінфраструктури та Міндоходів від 30.05.2013 р. №331/137.
Юлія ВОРОБЙОВА, експерт з бухгалтерського та податкового обліку