РК при зміні умов: аванси та повернення

Покупець отримав рахунок та оплатив світильники в кількості 25 шт. на загальну суму 25000 грн без ПДВ, 20% ПДВ — 5000 грн, разом із ПДВ — 30000 грн, за ціною 1000 грн без ПДВ. Постачальник збільшив вартість товару на 250 грн без ПДВ, тобто нова ціна товару — 1250 грн без ПДВ (перегляд цін погоджено з покупцем). Покупець доплатив 7500 грн. Як правильно виписати ПН на суму передоплати і на суму доплати?
Придбані світильники виявилися неякісними, і нам їх повернули. Як виписати РК? Як оформити ТТН при поверненні товару, якщо перевезення замовляє й оплачує постачальник?

Відповідно до п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, зокрема наступний за постачанням перегляд цін, суми ПЗ та ПК постачальника й одержувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН¹, складеної в порядку, встановленому для ПН, і зареєстрованої в ЄРПН. У наведеній ситуації змінилася сума вартості товарів унаслідок перегляду цін. Проте така зміна відбулася до постачання товарів, тимчасом як п. 192.1 ПКУ говорить про необхідність коригування ПЗ постачальника та ПК покупця, пов'язаного зі зміною вартості вже після моменту постачання або при поверненні сум передоплати.

¹ Форми ПН та додатка 2 до неї — РК затверджені наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957.

Проте РК продавцю товарів, на думку автора, все одно доведеться скласти. Після того як ціна і вартість загальної кількості постачання збільшилися, стало зрозуміло, що передоплата у розмірі 30000 грн покривала тільки 80% усієї вартості запланованого до постачання товару, що відповідає кількості 20 шт. за ціною 1250 грн без ПДВ. При отриманні часткової передоплати за товари продавець повинен був скласти ПН на відповідну кількість. Отже, у момент зміни умов попередньо виписана ПН почала містити дані, що вже не відповідали домовленості між сторонами. Мета складання РК до ПН у такому разі — відкоригувати ціну та кількість очікуваного постачання, не змінюючи загальної суми ПН (адже сума передоплати не змінилася).

Як уже говорилося вище, для складання РК є дві ключові причини, зафіксовані в абз. 1 п. 21 Порядку №957:

1) коригування ПЗ постачальника та відповідно ПК покупця, пов'язане зі зміною суми компенсації вартості товарів (послуг);

2) виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів (послуг).

У нашому випадку не відбувається коригування ПЗ, а змінюється лише зміст складеної ПН.

Водночас помилок у момент складання ПН не зроблено. Тож і перша, і друга причини для складання РК підходять не зовсім. Проте зазначити причину складання РК постачальникові необхідно, адже треба заповнити графу 2 РК. На думку автора, оптимальним рішенням буде зазначити причину «зміна ціни товару».

Сама форма РК передбачає можливість коригування окремо кількості постачання (графи 6, 7 РК) та окремо вартості постачання через зміну ціни (графи 8, 9 РК). При коригуванні кількості ціна товарів (послуг) у графі 7 РК повинна відповідати ціні, проставленій у ПН (п. 27 Порядку №957). Логічно, що і при коригуванні ціни кількість товарів (послуг) у графі 9 має відповідати кількості, зазначеній у ПН (з урахуванням того, що вже є РК до такої ПН). Проте Порядок №957 не регламентує заповнення цієї графи. А ось податківці роз'яснюють (ЗІР, підкатегорія 101.07¹), що в графі 9 слід зафіксувати кількість товару (послуги), наведену в рядку 6 ПН, зменшену/збільшену на значення графи 6 цього РК. Саме такий алгоритм при заповненні дозволяє виконати рекомендацію контролерів: «Якщо дата зміни ціни збігається з датою зміни кількості товарів, які повертаються постачальникові або додатково ним відвантажуються, то відповідні записи здійснюються в одному розрахунку, а якщо ці події припадають на різні дати, то мають бути складені два розрахунки».

¹ Відповідь на запитання: «Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості?».

Таким чином, технічно відкоригувати і кількість, і ціну товару, зазначені від самого початку в ПН, з урахуванням рекомендацій податківців — можливо. Зробити це можна одним рядком табличної частини РК.

Проте, на думку автора, не буде помилкою, якщо такий РК міститиме два рядки: один зніматиме зі знаком «-» неправильні дані, а другий зі знаком «+» додаватиме потрібні показники (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Заповнення РК до ПН (окремі графи)

При заповненні граф 10, 11 в останньому рядку за цією графою зазначається сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту. Для нашого випадку — підсумковий рядок буде нульовим.

Складений РК до ПН підлягає реєстрації в ЄРПН продавцем, бо суми ПЗ не зменшуються.

Наступний етап — виписати правильну ПН на суму доплати у розмірі 7500 грн. Тут жодних особливостей немає — виписуємо ПН на кількість, що відповідає сумі доплати: 5 шт. за ціною 1250 грн без ПДВ, ПДВ — 1250 грн, разом із ПДВ — 7500 грн.

Перейдемо до другої частини запитання: «Як виписати РК, якщо після постачання, що відбулося, товар повернули продавцю?».

У такому разі умови для виписування РК до ПН — згідно з п. 192.1 ПКУ, коли після постачання товарів вони повертаються. Водночас ми пам'ятаємо: товар, що повертається, був сплачений, а отже, об'єкт оподаткування ПДВ не зникає.

У разі якщо є обов'язок продавця замінити неякісний товар, для складання розрахунку коригування підстав немає. РК до двох складених ПН складають у разі, якщо відбувається скасування зобов'язань продавця і передоплачені кошти у повному обсязі повертаються покупцю (таблиця 2).

Таблиця 2

Заповнення РК до ПН

Обидва складені РК до ПН підлягають реєстрації в ЄРПН покупцем, бо ПЗ продавця підлягають зменшенню. При цьому продавець отримає право зменшити суму податкових зобов'язань за такими РК тільки після їх реєстрації в ЄРПН покупцем.

Покупець зменшує суму ПК навіть за відсутності факту реєстрації таких РК (п. 16, 17 Порядку №569).

«Чи треба виписувати товарно-транспортну накладну (далі — ТТН), якщо перевезення замовляє й оплачує продавець товарів?» Нагадаємо, що ТТН призначена для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу й обліку виконаної роботи. Обов'язок скласти ТТН лягає на замовника перевезення (п. 11.4 Правил №363), тому саме продавець товарів повинен подбати про складання єдиного для всіх учасників операції первинного документа. При цьому в ТТН вантажовідправником, найімовірніше, буде зазначено самого замовника перевезення (він же продавець товару) — звичайно, якщо до нього вже повернулося право власності на повернений товар.

Проте якщо продавець перевозитиме вже свій власний товар, то питання обов'язкової наявності ТТН саме у такому разі є спірним. Згідно з п. 2 Переліку №207, при перевезенні власного вантажу водію підприємства достатньо мати накладну або інший документ, що підтверджує право власності на вантаж (додатково див. лист Мінінфраструктури від 28.05.2014 р. №5615/25/10-14, «ДК» №41/2014).

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• Порядок №569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. №569.
• Порядок №957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. №957.
• Правила №363 — Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. №363.
• Перелік №207 — Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою КМУ від 25.02.2009 р. №207.

Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»