ДФС у листі від 11.09.2015 р. №33814/7/99-99-17-03-01-17 (див. «ДК» №45/2015) підготувала дуже докладне роз'яснення щодо процедури притягнення до адмінвідповідальності за правопорушення у сфері сплати ЄСВ та звітування з цього внеску, передбачені ст. 165-1 КпАП. Також ДФС порушує тему відповідальності за перешкоджання її посадовим особам у здійсненні перевірок (ст. 188-23 КпАП). Саме за цими статтями податківці можуть складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Із кожною позицією листа варто буде ознайомитися посадовим особам підприємства у разі виявлення (або підозри виявлення) в їх діяннях згаданих адміністративних правопорушень.
На що слід звернути увагу щонайперше? За цими правопорушеннями, згідно зі ст. 234-2 КпАП, органи ДФС не лише складають протоколи, а й самостійно розглядають справи — тобто ці справи не розглядаються в судовому порядку (що є характерним для деяких інших правопорушень, підвідомчих ДФС).
По-друге, ДФС слушно зазначає, що адмінвідповідальність за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ за ч. 3 ст. 165-1 КпАП настає при сумах до 300 н. м. д. г. Причому за 1 н. м. д. г. тут береться не 17 грн, а розмір ПСП, тобто 0,5 мінімальної зарплати на 1 січня відповідного року, тобто 609 грн для 2015 р. Відповідно, лише за несплати чи несвоєчасної сплати ЄСВ на суму понад 182700 грн адмінвідповідальність наставатиме в підвищеному розмірі — за ч. 4 ст. 165-1. Для 2016 р., якщо на початок року мінімальна зарплата становитиме 1378 грн, 300 н. м. д. г. дорівнюватимуть 206700 грн.
Також ДФС звертає увагу на можливість звільнення від адмінвідповідальності і закриття справи за малозначністю на підставі статті 22 КпАП в таких випадках:
— сума боргу (недоїмки) з ЄСВ не перевищує 10 грн;
— неподання, несвоєчасне подання річного звіту з ЄСВ з нульовим доходом ФОП на загальній системі оподаткування або самозайнятою особою, які подають таку звітність раз на рік, адже таке порушення не завдає шкоди всім рівням бюджетів та фондам соціального страхування.
Звернімо увагу на те, що в ст. 22 КпАП йдеться не про закриття справи, а про звільнення від адмінвідповідальності органом, що розглядає справу, та обмеження усним зауваженням.
Також ДФС вказує на суб'єктів згаданих правопорушень за ст. 165-1 КпАП. До них належать посадові особи підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізособи-підприємці й особи, які забезпечують себе роботою самостійно. До посадових осіб фіскальний орган традиційно відносить керівника та головного бухгалтера, а щодо ФОП та самозайнятих осіб, то в листі наголошується, що вони притягуються до адмінвідповідальності незалежно від наявності в них найманих працівників.
Щодо строків давності та моменту вчинення правопорушень ДФС укотре зазначає: днем вчинення правопорушення з неподання звітності є наступний за останнім днем граничного терміну подання звіту з ЄСВ, а для неподання платіжних доручень — наступний день після граничного терміну сплати ЄСВ. Тому такі правопорушення визначаються як разові. Справді, дата несплати чи неподання відомі контролюючому органу вже наступного дня після несплати чи неподання, тож строки давності правильно обчислювати з наступного дня після закінчення граничного строку.
Відповідно, для разових правопорушень двомісячний строк давності обчислюється з дня вчинення, а для триваючих — із дня виявлення.
Також наголосимо, що повторність у цих справах ДФС пропонує обчислювати після 01.01.2015 р., бо розміри штрафів з цієї дати зросли. Це стосується і відповідальності ФОП та самозайнятих осіб, які до цієї дати не були суб'єктами відповідальності за названі правопорушення. Повторимося: звичайно, йдеться про відповідальність за триваючі правопорушення. Тому, наприклад, якщо ФОП досі не сплатив ЄСВ за 2014 р., то адмінвідповідальність за таку несплату за ст. 165-1 виключається.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор