Фізособа — підприємець на спрощеній системі оподаткування (2-га група) планує розширити діяльність з продажу мобільних телефонів та аксесуарів і вийти на простори Інтернету для онлайн-продажів. Розгляньмо нюанси побудови обліку організації продажів в інтернет-магазині.
Наш підприємець планує здійснювати прямий продаж товарів через інтернет-магазин споживачеві (юридичній або фізичній особі), включаючи доставку такого товару. Тобто здійснювати операції дистанційно, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, спрямовані на отримання прибутку, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права й обов'язки майнового характеру. Така діяльність визначається як електронна комерція і регулюється, в тому числі, Законом №675, що набрав чинності з 30.09.2015 р. Стаття 3 цього закону містить визначення інтернет-магазину як засобу для репрезентації або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом здійснення електронної операції.
Електронна операція
Електронний договір (угода в електронній формі) за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, за умови що він укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний1 у встановленому ст. 12 Закону №675 порядку (п. 12 ст. 11 Закону №675), а саме:
1) шляхом електронного підпису або електронного цифрового підпису2 (далі — ЕЦП), за умови використання засобу ЕЦП і покупцем, і продавцем електронної операції;
1 Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин повиннен бути підписаний сторонами.
2 Відповідно до Закону про ЕЦП.
2) шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Одноразовий ідентифікатор — це алфавітно-цифрова послідовність даних в електронній формі, яка надсилається у відповідь на пропозицію (оферту) укласти електронний договір як згоду (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №675);
3) шляхом застосування аналога власноручного підпису (факсимільний аналог) за письмовою угодою сторін, в якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, підприємець-продавець повинен спланувати, чи має він потребу в отриманні ЕЦП, й у разі потреби — оформити. Якщо, наприклад, підприємець планує користуватися одноразовим ідентифікатором, то оформляти ЕЦП не треба.
Інтернет-магазин передбачає реалізацію товарів дистанційним способом, що означає укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у комерційній електронній пропозиції. Варіантом забезпечення ознайомлення покупця з описом товару є також доступ до каталогів, проспектів, буклетів, фотознімків тощо через Інтернет, а також шляхом реклами на телебаченні і радіомовленні, поштою або іншим способом, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або зі зразками товару при укладенні такого договору (п. 14 ст. 3 Закону №675).
Можливість укласти договір купівлі-продажу через публічну пропозицію встановлена ст. 699 ЦКУ. Згідно з цією статтею, пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору. Істотними умовами договору, згідно зі ст. 638 ЦКУ, є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні, а також умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнута угода. Також електронний договір може містити, наприклад, таку інформацію (п. 2 ст. 11 Закону №675)1:
— порядок укладення договору;
— порядок створення та накладення електронних підписів;
— спосіб та порядок акцептування (прийняття пропозиції укласти договір);
— засоби ідентифікації сторони;
— порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами при виконанні ними своїх зобов'язань;
— посилання на інші умови, через відсилання до іншого електронного документа;
— спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень;
— умови виготовлення й отримання паперових копій електронних документів;
— можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору.
Отже, електронний договір укладається шляхом пропозиції від продавця укласти його (оферти) й прийняття (акцепту) такої пропозиції покупцем. При цьому в п. 6 ст. 11 зазначеного Закону №675 установлено, що відповідь покупця про її прийняття (акцепт) може бути в таких формах:
1) шляхом надіслання підписаного2 електронного листа продавцю засобами електронної пошти;
1 Див. «ДК» №38/2015, стаття «Електронна комерція врегульована».
2 У порядку, передбаченому статтею 12 Закону №675.
2) шляхом заповнення та підписання формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі;
3) шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій міститься така пропозиція, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Ідентифікація особи за допомогою електронного підпису повинна здійснюватися при кожному вході до інформаційної системи підприємства електронної комерції (цього вимагає ч. 4 ст. 14 Закону №675). Так, щоб забезпечити встановлений документообіг, приватний підприємець — платник ЄП повинен організувати функціонування прийнятного варіанта укладення електронних правочинів.
Майданчик для продажів
Щоб організувати продаж товарів через інтернет-магазин, слід подбати про правильний вибір майданчика для його здійснення. Інтернет-магазин — це веб-сайт, який поєднує в собі, зокрема, комп'ютерні програми, користувацький інтерфейс, веб-дизайн, інформаційне наповнення тощо.
Як правило, дрібні підприємці не займаються розробленням веб-сайта самостійно і замовляють розробку у сторонньої особи або підприємства (підприємця) чи придбавають або орендують такі сайти (чи сторінки на них) як майданчики для дистанційного продажу товарів.
Знайти простір в Інтернеті, необхідний для розміщення інтернет-магазину, допоможе провайдер або компанії, що спеціалізуються на наданні послуг хостингу, а також інші компанії, що надають послуги проміжного характеру у сфері електронної комерції.
Правовий статус такого постачальника послуг визначено в статті 9 Закону №675: «Постачальник послуг проміжного характеру в інформаційній сфері не є стороною електронного правочину1 і не несе відповідальності за зміст переданої чи отриманої інформації та за шкоду, завдану внаслідок використання результатів таких послуг, за умови що він не є ініціатором передачі такої інформації, не обирає її одержувача та не може змінити її зміст». Такі компанії, що надають послуги проміжного характеру, насправді можуть мати досить широке поле для доступу до електронної системи продажів інтернет-магазину, тож рекомендуємо встановити обмеження такого доступу на етапі укладення договору з постачальником таких послуг.
Обов'язки продавця інтернет-магазину
Попри те що підприємець не змінює товарного асортименту і продовжує займатися продажем телефонів та аксесуарів, розширюючи лише поле продажів, йому слід доповнити свої реєстраційні дані новим КВЕД2. Це особливо важливо для платника ЄП 2-ї групи. Адже у разі здійснення платником єдиного податку тих видів діяльності, які не зазначені в реєстрі платників ЄП, виходячи з норм пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ, він повинен перейти на загальну систему оподаткування, а до доходу, отриманого із застосуванням таких розрахунків, застосовується ставка згідно з пп. 2 п. 293.4 ПКУ — у розмірі 15%.
Виду економічної діяльності, що дозволяє займатися роздрібною інтернет-торгівлею, відповідає код 47.91 — «Роздрібна торгівля, здійснювана фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет».
Щоб додати ще один вид господарської діяльності, підприємець подає держреєстратору реєстраційну картку за формою №113, в якій проставляється відповідна позначка навпроти того виду діяльності, який треба додати. Відтак платник ЄП, згідно з п. 298.5 ПКУ, подає заяву ЄП4 до ДФС «не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися такі зміни». Незважаючи на формулювання п. 298.5 ПКУ, подбати про це слід заздалегідь, щоб не наражатися на необгрунтовані ризики переходу на загальну систему оподаткування. При внесенні нового виду діяльності зазначають усі види діяльності, з урахуванням тих, що їх «єдинник» хоче додати.
Власник інтернет-магазину (у нашому випадку — приватний підприємець) повинен забезпечити прямий, простий, стабільний доступ до такої інформації:
— прізвище, ім'я, по батькові фізособи-підприємця;
— місце реєстрації та місце фактичного проживання фізособи-підприємця;
— адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;
— реєстраційний номер облікової картки платника податків5;
1 Якщо, звичайно, предметом правочину не виступають послуги проміжного характеру в інформаційній сфері (реєстрація доменних імен або IP-адрес, присвоєння інших мережних ідентифікаторів, фіксація часу відправлення/надходження електронного повідомлення, надання доступу до Інтернету й інших інформаційно-телекомунікаційних систем тощо).
2 Код згідно із Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженою наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. №457.
3 Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу — підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, затверджена наказом Мін’юсту від 14.10. 2011 р. №3178/5 (у ред. наказу від 12.05.2014 р. №749/5).
5 Для фізособи-підприємця або серія і номер паспорта для фізособи-підприємця, що відмовився через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника та офіційно повідомив про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті.
— відомості про ліцензію (серія, номер, термін дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;
— інформація про включення податків до розрахунку вартості товару, роботи, послуги і, в разі доставки товару,
— інформація про вартість доставки;
— інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.
Крім того, йому слід подбати про створення та затвердження внутрішньої документації, що регламентує порядок обробки персональних даних, їх зберігання та знищення.
Зверніть увагу! Якщо покупець інтернет-магазину повинен повідомити свої персональні дані, слід запитати згоди на їх обробку.
Розрахунок за товар
Оплату за товар підприємець може отримати готівковкою (наприклад, у разі самовивезення або кур'єрської доставки, поштового переказу), безготівковим шляхом (клієнт отримує рахунок із реквізитами продавця для оплати через відділення банку, оплата із застосуванням платіжних карток). Стаття 13 Закону №675 встановлює також можливість використовувати розрахунки з використанням електронних грошей1 (WebMoney, UkrMoney, «Яндекс.Деньги»), але, на жаль, приватний підприємець — платник ЄП не зможе скористатися цією формою розрахунків, бо «єдинники» можуть здійснювати розрахунки лише готівкою або безготівковим способом (п. 291.6 ПКУ)2.
Але наш підприємець має і явну перевагу: при проведенні розрахункових операцій з використанням платіжних карток він не мусить сушити голову, як придбати РРО і як забезпечити проведення таких розрахунків з його допомогою. Враховуючи, що інтернет-магазин може приймати оплату в будь-який час доби, а підприємець може працювати сам, реалізувати норму, закріплену Законом про РРО, досить важко. Нагадаємо, що обов'язок застосовувати РРО суб'єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток) при продажу товарів (наданні послуг), закріплено в ст. 3 Закону про РРО.
Отже, якщо оборот діяльності підприємця-«єдинника» не перевищує 1 млн грн протягом 12 календарних місяців, він може сміливо продавати через інтернет-магазин, не застосовуючи РРО. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника ЄП буде обов'язковим з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в подальших податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку. При цьому для платника ЄП 2-ї групи, згідно з роз'ясненнями податківців3, такий обов'язок виникне щойно 01.01.2016 р., бо зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 р. №71-VIII щодо обов'язку застосовувати РРО, набирають чинності для платників ЄП 2-ї групи тільки з цієї дати.
1 Одиниці вартості, що зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу особами, відмінними від емітента (особа, що випускає електронні гроші), і є грошовим зобов'язанням емітента коштів, яке виконується в готівковій або безготівковій формі (п. 15.1 ст. 15 Закону про платіжні системи).
2 Див. «ДК» №40/2015, «Торгівля в інтернет-магазині».
3 З 29.07.2015 р. згідно зі зміненою редакцією п. 296.10 ПКУ.
Щодо підприємців на загальній системі оподаткування та платників єдиного податку — юридичних осіб, то на них такий виняток не поширюється.
До речі, п. 3 ст. 13 Закону №675 встановлює, що продавець, оператор платіжної системи або інша особа, що отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцю (замовникові, споживачеві) електронний документ, квитанцію, товарний або касовий чек, квиток, талон чи інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати проведення розрахунку. Це означає, що підприємець після отримання коштів від клієнта повинен надіслати на його адресу (очевидно, на електронну пошту) підтвердження оплати товару, наприклад, електронну квитанцію.
Отримання оплати — ще не прийняття оферти
Якщо покупець отримав електронну пропозицію (оферту) і протягом терміну для відповіді не здійснив оплату відповідно до зазначених в пропозиції умов, така пропозиція вважається не прийнятою. Проте сама по собі оплата без виконання інших необхідних умов або без надання всіх необхідних даних не вважається акцептом електронної пропозиції. Така оплата підлягає поверненню (п. 4, 5 ст. 13 Закону №675).
Передача товару
Передача споживачеві замовленого в інтернет-магазині товару може відбуватися різними способами: кур'єрська доставка, доставка поштою, самовивезення тощо. При цьому покупець повинен повідомити адресу доставки товару, виконання роботи або надання послуги (у випадках, передбачених договором) (п. 5 ст. 8 Закону №675).
Пункт 11 ст. 11 Закону №675 зобов'язує продавця надати покупцю документ, що підтверджує здійснення електронного правочину (квитанцію, товарний чек тощо) у момент здійснення операції або у момент виконання продавцем обов'язку з передачі покупцю товару. При цьому передача такого документа передбачена саме в електронному вигляді (електронний документ).
Реквізити документа, що підтверджує здійснення електронного правочину:
— умови та порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;
— найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;
— гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням або ремонтом товару чи з виконанням роботи або наданням послуги;
— порядок розірвання договору, якщо терміну його дії не визначено.
Водночас для підтвердження передачі товару покупцю одночасно з передачею товарів продавець передає необхідні документи в паперовому вигляді: у нашому випадку накладну на передачу товару і технічний паспорт (для мобільних телефонів зі встановленим гарантійним терміном) або інший документ, що його замінює, з відміткою про дату продажу та найменуванням СГ, засвідчений штампом (печаткою) і підписом підприємця.
Щодо квитанції, товарного або касового чека чи іншого документа, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати проведення розрахунку, згідно з п. 3 ст. 13 Закону №675, то в разі попередньої оплати такий документ мав бути вже переданий в електронному вигляді. У разі оплати такого товару за фактом отримання виникає необхідність надати покупцю товарний чек .
Якщо передача товарів відбувається поштою, то Правилами №206/699 установлено вимоги з дотримання прав споживачів щодо якості, безпеки товарів та належного торгового обслуговування. Згідно з п. 10 Правил №206/699, продавець повинен вкласти до поштового відправлення розрахунковий документ встановленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, а при продажу товарів, на які встановлено гарантійні терміни, — також технічний паспорт або інший документ, що замінює його, з обов'язковою відміткою про дату продажу та найменування суб'єкта господарювання, засвідчений штампом (печаткою) і підписом підприємства.
Зверніть увагу! Покупець товарів у роздрібній торгівлі у сфері електронної комерції прирівнюється до звичайного споживача відповідно до Закону України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів» (п. 1 ст. 8 Закону №675).
Облік у книзі
Згідно з пп. 296.1.1 ПКУ, платники ЄП 2-ї і 3-ї груп (фізособи-підприємці), що не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Згідно з п. 2 Порядку №579, книга обліку доходів ведеться на вибір платника податків у паперовому або електронному вигляді. Дохід, отриманий від реалізації товарів дистанційним способом шляхом електронної комерції, відображають у такій книзі у звичайному порядку, за касовим методом, на дату надходження коштів на поточний рахунок підприємця. При цьому записи в книгах виконують за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід. Якщо, наприклад, підприємець — платник ЄП протягом робочого дня не отримував доходу, то заповнювати книгу обліку доходів або книгу обліку доходів і витрат не треба.
Висновок
Закон №675, за великим рахунком, врегулював уже наявні відносини між учасниками «електронного ринку». Між іншим, відсутність законодавчого регулювання електронної торгівлі дозволяла окремим суб'єктам господарювання використовувати таку ситуацію не на користь споживачів. Проте для сумлінних та відповідальних гравців правила не особливо змінилися. А новачки на цьому полі повинні бути у виграші, бо зрозуміти умови та правила цього ринку їм буде набагато простіше і легше.
Нормативна база
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №675 — Закон України від 03.09.2015 р. №675-VIII «Про електронну комерцію».
- Закон про ЕЦП — Закон України від 22.05.2003 р. №852-IV «Про електронний цифровий підпис».
- Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Правила №206/699 — Правила продажу товарів поштою, затверджені наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язку України від 11.06.2008 р. №206/699.
- Порядок №579 — Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579.
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»