Ремонт будівлі з дефектом

Підприємству (замовнику) у 2013 р. було надано послуги з ремонту будівлі на суму 1500000 грн, які замовник оплатив виконавцеві того самого 2013 року. Проте вже у 2015 році підприємство-замовник під час періодичних оглядів конструкцій (про такі періодичні огляди було обумовлено у договорі) виявило низку дефектів (тріщин) у бетонних конструкціях, які були виготовлені виконавцем під час ремонтних робіт. Як наслідок — сторони у серпні 2015 р. дійшли згоди про часткове істотне зменшення ціни за виконані роботи у 2013 р. (через виявлення дефекту), внаслідок чого у вересні 2015 р. виконавець повернув обумовлену суму замовникові (1000000 грн).
Як тепер відобразити в податковому та бухгалтерському обліку замовника таку операцію з коригування ціни, враховуючи, що на суму ремонтних робіт, отриманих замовником у 2013 р., замовник збільшив вартість об'єкта основних засобів (будівлі складу)? Та чи треба робити в обліку якісь коригування минулих періодів?

Насамперед зауважимо, що ситуація не є стандартною, тож прямого порядку дій законодавство, зокрема П(С)БО, не містить. У будь-якому разі така ситуація є госпоперацією, яка зумовлює зміни в структурі активів, а тому важливо це відобразити в обліку. Фактично підприємство отримало ремонтні роботи, за які, можна сказати, переплатило (враховуючи зменшення вартості робіт). Проте вартість будівлі була збільшена в минулому законно і правомірно амортизувалася.

Слід звернути увагу, як у договорі обумовлено передання робіт з ремонту будівлі. Статтею 858 ЦКУ передбачено: якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, що роблять її непридатною для використання відповідно до договору чи для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

— безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

— пропорційного зменшення ціни роботи;

— відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Отже, якщо договором установлено після закінчення певного часу перевірку якості отриманих робіт, то в разі виявлення дефектів замовник має право на істотне зменшення ціни за виконані виконавцем роботи. Як наслідок, виникають запитання:

1. Чи треба проводити коригування понесених витрат минулих періодів, зокрема сум нарахованої амортизації?

2. Чи треба зменшувати первісну вартість ОЗ, адже вартість будівлі збільшено на суму витрат, пов'язаних із ремонтом об'єкта?

3. Чи треба коригувати суму ПДВ (у разі відображення сум податку у складі ПК замовника)?

Первісна вартість об'єкта ОЗ, відповідно до п. 14 П(С)БО 7 та п. 16 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ, може змінюватися у разі його поліпшення, часткової ліквідації, переоцінки та зменшення корисності у порядку, викладеному у розділах 6, 7 і 8 цих Методрекомендацій. Відповідно, варіантів відображення, як було зазначено вище, такої нестандартної ситуації є декілька. Це може бути уцінка, але уцінену вартість відшкодує виконавець, і різниця відобразиться в доході. Можна розглянути зменшення корисності, сторно проведень і дохід на суму амортизації. Також не виключені варіанти з частковою ліквідацією об'єкта ОЗ або перегляд вартості ремонтних робіт та повернення коштів виконавцем. Варіантів багато. Головне — вибрати один та дотримувати його в обліку. З цього і виходитимемо та розглянемо два з них.

Чи треба проводити коригування понесених витрат минулих періодів?

Витрати на ремонт визнавалися капітальними інвестиціями та відображалися у збільшенні первісної вартості будівлі¹. Приймання закінчених робіт з ремонту ОЗ оформлюється актом приймання-здачі відремонтованих об'єктів (наприклад, форма №ОЗ-2, затверджена наказом Мінстату від 29.12.95 р. №352). Відповідно, на дату складання акта замовник правомірно збільшив вартість ОЗ.

¹ Рішення приймає керівник підприємства з урахуванням результатів аналізу наявної ситуації та істотності таких витрат.

На наш погляд, коригувати понесені у минулому витрати у вигляді амортизації не треба. Адже амортизація — це систематичний розподіл вартості, яка амортизується. А вартість, яка амортизується, — це первісна вартість (за мінусом ліквідаційної вартості), що правомірно була збільшена на понесені ремонтні витрати. Тому коригувати витрати у минулому періоді підстав немає. Проте це зовсім не означає, що у періоді виявлення дефектів зменшення вартості ремонтних робіт не буде відображено у бухобліку.

Чи треба зменшувати первісну вартість ОЗ?

У разі виявлення дефектів сторони складають відповідний акт. А якщо так, то на дату підписання акта про виявлення дефектів виникають підстави для відображення операції в обліку. Розглянемо два варіанти:

варіант 1: можна припустити, що відбувається часткова ліквідація об'єкта ОЗ;

варіант 2: перегляд вартості ремонтних робіт та повернення коштів.

Кожен із запропонованих варіантів має право на існування, хоча кожен варіант має і свої недоліки. Ось, приміром, недолік варіанта часткової ліквідації ОЗ. У первинному документі на часткову ліквідацію об'єкта ОЗ мають бути наведені кількісно-вартісні показники зазначеної господарської операції. У нашій ситуації кількісних показників не буде, тому що бетонні конструкції, в яких виявлено дефекти, нікуди не зникають, а лише зменшується вартість ремонтних робіт.

Варіант 1. І хоча конструкції як частину об'єкта будівлі ліквідувати неможливо, все-таки можна скористатися алгоритмом дій, який викладено у п. 35 П(С)БО 7. Отже, у разі часткової ліквідації об'єкта ОЗ його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта.

Враховуючи норму п. 41 Методрекомендацій з бухобліку ОЗ, факт часткової ліквідації має підтверджуватися документально. У цьому разі постійно діюча комісія підприємства-замовника разом із представником виконавця встановлює причини виявлення дефектів ремонту будівлі, визначає вартість таких дефектів та складає і підписує акт на списання ОЗ (наприклад, форма №ОЗ-3, затверджена наказом Мінстату від 29.12.95 р. №352), який затверджується керівником підприємства-замовника та погоджується з виконавцем. У розділі «Розрахунок результатів списання об'єктів» фіксується сума, на яку частково зменшується вартість будівлі.

З огляду на зазначені вище умови ситуації бухгалтерський облік за варіантом 1 буде таким, як у таблиці 1. Додатково подаємо умовні розрахункові показники:

— первісна вартість будівлі = 4000000 грн;

Таблиця 1

Відображення часткової ліквідації ОЗ

— сума капітальних інвестицій (вартість ремонтних робіт) = 1500000 грн;

— сума нарахованої амортизації (з урахуванням збільшення вартості ОЗ) = 687000 грн;

— сума часткової ліквідації = 1000000 грн;

— коефіцієнт розподілу = 1000000 : (4000000 + 1500000) = 0,182;

— сума амортизації, яка підлягає зменшенню = 687000 х 0,182 = 125034 грн.

Варіант 2. Враховуючи, що у нашій ситуації кількісних показників немає, а лише зменшується вартість ремонтних робіт, як варіант, таку операцію можна оформити бухдовідкою. У бухгалтерській довідці відображаються операції сторно на суму понесених витрат, які підтверджуються актами сторін про виявлення дефектів на суму 1000000 грн (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Відображення зменшення вартості понесених витрат на ОЗ

Коригування ПДВ

Найімовірніше, вартість ремонтних робіт — це операція, що в минулому оподатковувалася ПДВ. А якщо так, то, згідно з п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, суми ПЗ та ПК постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної. За нормами п. 192. 1 ПКУ та абз. 4 п. 22 Порядку №957, РК, що складаються до всіх ПН, які були складені до 1 лютого 2015 р., підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Зверніть увагу: згідно з п. 19 Порядку №569, ПН, складені до 1 лютого 2015 р., та РК до них підлягають реєстрації в ЄРПН у строки, визначені п. 201.10 ПКУ, але не враховуються під час обчислення суми податку за формулою в СЕА. Крім того, відсутність факту реєстрації в ЄРПН отримувачем РК, який передбачає зменшення ПК з ПДВ, не звільняє його від обов'язку зменшити суму ПК за відповідний звітний період, зазначену в такому РК (пп. 192.1.1 ПКУ).

У разі часткової ліквідації об'єкта ОЗ, за нормами абз. 2 п. 189.9 ПКУ, податкові зобов'язання не виникають, за умови підтвердження ліквідації ОЗ з не залежних від платника ПДВ причин.

Нормативна база

• ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
• ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
• П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.
• Методрекомендації з бухобліку ОЗ — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. №561.
• Порядок №957 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. №957.
• Порядок №569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. №569.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»