Ліквідується філія підприємства, розташована в Криму. Головний офіс — у Горлівці. Хто має перевіряти підприємство? Як розрахуватися з працівниками, якщо деякі з них уже отримали громадянство РФ?
Із тексту запитання вимальовується ситуація, коли до відомих подій на території Криму підприємство, зареєстроване у Горлівці, відкрило та зареєструвало, скажімо, у Сімферополі відокремлений підрозділ — філію (згідно з положенням про такий підрозділ).
А тим часом протягом 2014 року ситуація щодо юросіб та їхніх відокремлених підрозділів змінилася двічі: вперше — відповідно до ст. 7 Закону про окупацію щодо визначення статусу працівників (з 27.04.2014 р.), удруге — відповідно до Закону про ВЕЗ «Крим» (набрав чинності нещодавно, 27.09.2014 р.), який визначив статус уже самих юросіб та їхніх підрозділів.
Відразу звертаємо увагу, що йдеться про відокремлені підрозділи, відомості про які занесені до ЄДР. Згідно з пунктами 64.1, 64.3 ПКУ, взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їхніх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у податковому органі:
— здійснюється на підставі відомостей із реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом про держреєстрацію, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей контролюючими органами;
— підтверджується випискою з ЄДР, яка надсилається (видається) цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб у порядку, встановленому статтями 25, 28, 29 Закону про держреєстрацію.
«Окупований» підрозділ
Варто почати з того, що в умовах дестабілізації ситуації в АР Крим та м. Севастополі Міністерство юстиції України видало Наказ №525/5, який діяв з 18.03.2014 р. до 01.08.2014 р. включно та втратив чинність на підставі Наказу №1197/5. Наказом №525/5 було передбачено, що суб'єкти господарювання, які зареєстровані на території АР Крим та в м. Севастополі, для зміни свого місцезнаходження/місця проживання мають право звернутися до будь-якого державного реєстратора України поза межами АР Крим та м. Севастополя.
Отже, з 18.03.2014 р. до 31.07.2014 р. включно юрособи, які мали зареєстровані (внесені до ЄДР) відокремлені підрозділи (філії), мали можливість (право, бажання тощо) змінити місцезнаходження цієї філії та перереєструвати її у будь-якого державного реєстратора поза межами території Криму. З 01.08.2014 р. і дотепер це можна зробити лише в тих реєстраційних службах, що зазначені в Наказі №1197/5, залежно від кримської адреси реєстрації підрозділу. Але цілком зрозуміло, що, по-перше, люди сподівалися, що це ненадовго, а по-друге, цілком очевидно, що навіть сам факт окупації Криму на той час ще давав можливість працювати, укладати договори, продавати і придбавати товар, виконувати роботи, надавати послуги. Тим більше що жодних обмежень на той момент не було. Хоча вже тоді виникало багато проблем — зокрема щодо сплати податків, зборів, подання податкових декларацій (особливо якщо йшлося про консолідовану звітність), згодом додалася і неможливість розрахунків між договірними сторонами.
Відповідно, вже у листі від 24.03.2014 р. №6725/7/99-99-18-02-01-17 (див. «ДК» №22/2014) Міндоходів звернуло увагу на те, що контролюючі органи в областях та м. Києві готові прийняти нових платників податків. А ті, хто був зареєстрований на території АР Крим та у м. Севастополі, проте мав постійне місце обліку як платника податків в області чи у м. Києві (стан «36», «30»), мають право за власним бажанням сплачувати ЄСВ безпосередньо за таким основним місцем реєстрації (область чи м. Київ). На нашу думку, цей лист не втратив актуальності і після набрання чинності Наказом №1197/5.
У п. 1 Наказу №525/5 було визначено, що реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження юросіб, місцезнаходженням яких є АР Крим та м. Севастополь, проводяться державними реєстраторами юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції в областях та м. Києві (далі — державні реєстратори).
Після цього Міндоходів у листі від 31.03.2014 р. №1912/І/99-98-17-02-02-14 досить наполегливо радило звернутися до держреєстратора, змінити місцезнаходження та після взяття на податковий облік сплачувати податки, збори, єдиний внесок, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконувати інші обов'язки платників за новим місцем реєстрації. До речі, для цього податкові органи навіть доопрацювали АС «Податковий блок».
Відтак кримські платники податків, які змінили місцезнаходження до 01.08.2014 р., були зареєстровані та взяті на облік у податковому органі саме у м. Києві та Київській області. Згодом до них приєдналися підприємства з Донецької та Луганської областей. Міндоходів змушене було у своїх наказах визнати простій окремих ДПІ у Донецькій та Луганській областях, передавши повноваження іншим ДПІ у цих самих областях.
Водночас якщо з юрособами ситуація була більш-менш зрозумілою (багато хто з них просто змінив юрадресу на Київ та Київську область), то проблеми з відокремленими підрозділами з часом лише зростали.
Проблема №1. Оплата праці працівників.
Деякі з тих, хто залишився на півострові, зберегли паспорти України, а деякі згодом змінили їх на паспорти РФ. Відтак виплата заробітної плати потребувала інших підходів до її оподаткування, про які ПКУ не згадував: деякі з працівників отримали статус нерезидентів.
Водночас коли почали закриватися банки (хоча вони пішли шляхом припинення діяльності філій та відділень, а не їх ліквідації), оплачувати роботу працівників таких філій стало неможливо.
Утім, на сьогодні з появою Закону про ВЕЗ «Крим» такі доходи найманих працівників, які мають постійне місце проживання на території ВЕЗ «Крим», як зарплата та інші подібні виплати, що виплачуються роботодавцем із місцезнаходженням на іншій території України, оподатковуються за загальними правилами за місцезнаходженням такого роботодавця (п. 5.8 вищеназваного закону). Такий роботодавець не несе відповідальності за її невиплату чи несвоєчасну виплату (пп. «в» п. 12.10 Закону про ВЕЗ «Крим»), хоча й зобов'язаний дотримувати положень міжнародних договорів та українського законодавства у сфері трудових відносин (ст. 11 Закону про ВЕЗ «Крим»).
Проблема №2. Дозволи на роботу працівників, які отримали паспорти РФ.
В Україні приймати на роботу працівників-нерезидентів можна лише за наявності дозволів, виданих відповідно до Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою КМУ від 27.05.2013 р. №437.
Оскільки зміна громадянства працівниками, які отримали паспорти РФ, відбулася після їх прийняття на роботу, питання, чи слід отримувати такі дозволи, досі залишалося неврегульованим. Навіть прийняття Закону про ВЕЗ «Крим» не вирішило проблеми — працівники, які тривалий час працювали у філії, офіційно визнані нерезидентами вже після їх прийняття на роботу, хоча приймалися на роботу як громадяни України. А дозвіл отримується до прийняття нерезидента на роботу, а не після.
Утім, на сьогодні у пп. «б» п. 12.10 Закону про ВЕЗ «Крим» зазначено, що на тимчасово окупованій території України особа звільняється від обов'язку отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, передбаченого Законом про зайнятість. А роботодавці, які працюють на материковій частині України, не звільнені від обов'язку отримувати дозвіл на працевлаштування іноземців, до яких прирівняні фізособи, які проживають на території ВЕЗ «Крим» (відмітка у паспорті про реєстрацію місця проживання).
Проблема №3. Звільнення працівників у зв'язку з припиненням (ліквідацією) відокремленого підрозділу.
Багато підприємств постало перед вибором: звільняти працівників чи переводити на інше робоче місце. Адже в цьому разі йдеться про ліквідацію лише філії, а не юрособи загалом. Водночас КЗпП вимагає попередження за два місяці про майбутнє звільнення працівників такої філії (ст. 32, ст. 49-2). Адже йдеться про звільнення з ініціативи власника у зв'язку зі зміною організації виробництва та праці, у т. ч. скороченням штату працівників, — звільнення в такому разі за п. 1 ст. 40 КЗпП допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згоди на іншу роботу.
Як свідчить практика, окремі підприємства вирішили цю проблему шляхом відкриття нової філії на материковій частині України — наприклад в Одеській, Херсонській, Миколаївській області. Працівники, у переважній більшості випадків, були переведені на інше робоче місце за їхньою згодою.
Отже, навіть зважаючи на перелічені проблеми, питання з відокремленими підрозділами досі не вирішено — просто йдеться про припинення діяльності таких підрозділів на території Криму та м. Севастополя. Утім, таке вирішення спершу спало на думку саме банківським установам, які в ситуації щодо окупації Криму не мали можливості провадити там діяльність. Але у вирішення питання зміни місця податкової реєстрації втрутилися податкові органи, які виявили неабияку креативність.
Так, на запитання №71: «Яким чином здійснюється перереєстрація або закриття філій, відокремлених підрозділів, які перебували на обліку в АР Крим та м. Севастополі, якщо головне підприємство знаходиться на обліку в областях України та м. Києві?» — було надано таку відповідь:
«Відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території АР Крим та м. Севастополя були переведені за місцезнаходженням головних підприємств у контролюючих органах в областях та м. Києві. Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах відокремлених підрозділів є повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу юридичної особи (п. 67.1 ст. 67 ПКУ)».
1 Частина 1 брошури Міндоходів «Актуальна інформація для платників податків, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО» http://dtkt.com.ua/show/2cid010934.html.
Отже, податкові органи просто поставили на облік відокремлені підрозділи юросіб за місцем податкового обліку таких юросіб.
Хоча з огляду на приписи ст. 29 Закону про держреєстрацію зміна місцезнаходження філій, відомості про які занесені до ЄДР, здійснюється початково через держреєстратора. Взяття на облік у податковому органі — це похідна, а не першочергова дія, яка виконується за процедурою, зазначеною в ч. 9 ст. 28 Закону про держреєстрацію.
Проте слід виходити з того, що є. Адже за таких умов ліквідація філій, розташованих та зареєстрованих за місцезнаходженням у Криму, з дотриманням закону практично неможлива.
Нагадаємо, що Закон про держреєстрацію дозволяє звертатися за реєстраційною дією до держреєстратора за місцем реєстрації (див., наприклад, ст. 5 та ч. 7 ст. 28 Закону про держреєстрацію), проте робота держреєстраторів на території Криму зі зрозумілих причин була зупинена ДРСУ.
Але навіть за умови подання державному реєстратору всіх документів на ліквідацію відокремленого підрозділу сама ліквідація неможлива у зв'язку з невиконанням таких умов:
1) для того щоб ліквідувати підрозділ, його, як ми наголошували вище, спочатку слід перереєструвати на материковій частині — чого насправді ніхто не робив через суб'єктивні й об'єктивні обставини;
2) ліквідація у державного реєстратора такого підрозділу повинна проходити через позапланову перевірку податковим органом1, яка не може відбутися через перебування (реєстрацію та облік) самої філії на півострові без зміни її адреси на материковій частині. Ще один момент — є проблема і з документами, які далеко не у всіх випадках були перевезені (передані) з півострова;
1 Йдеться про позапланову перевірку діяльності такого підрозділу у зв'язку з його ліквідацією на виконання приписів п. 11.7 — 11.9 Порядку №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 р. №462).
3) будь-які реєстраційні дії може проводити лише державний реєстратор на материковій частині України і лише після передачі реєстраційних справ з території Криму. Наказ №525/5 (п. 3 ч. 2) допускав навіть можливість отримання таких справ у кримських держреєстраторів безпосередньо платниками податків на руки за відповідними заявами з наступною передачею реєстратору на материку.
Тобто всі реєстраційні дії щодо відокремлених підрозділів, розташованих на окупованій території Криму, неможливі на території самого півострова. Лише зміна адреси та передача справ держреєстратору на материку може спричинити дії з ліквідації такого підрозділу.
«Анульований» підрозділ
Хоча все вищесказане стосувалося нормативного врегулювання державної реєстрації госпсуб'єктів у Криму до 01.08.2014 р., за якою автоматично змінюється і податкова реєстрація, прийнятий Закон про ВЕЗ «Крим» «заднім числом» змінив лише податкову реєстрацію госпсуб'єктів та фізосіб на півострові.
Так, відповідно до ч. 3 п. 12.3 ст. 12 Закону про ВЕЗ «Крим», з 1 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або м. Севастополя.
Така податкова реєстрація може бути поновлена після евакуації особи на іншу територію України згідно зі статтею 15 Закону про ВЕЗ «Крим» у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань оподаткування, або внаслідок завершення строку тимчасової окупації.
З одного боку, ця норма є зрозумілою, адже факт «самодіяльності» податкового органу, завдяки якому всі філії з Криму перейшли на облік за місцезнаходженням юрособи, потребував законодавчого втручання. Але з другого — госпсуб'єкту, який прийняв рішення не ліквідовувати такий підрозділ, слід бути готовим до того, що після завершення окупації податкова реєстрація такого підрозділу може бути автоматично поновлена.
Таким чином, зважаючи на все вищенаведене, варіантів вирішення проблеми1 реєстрації наразі є лише два.
Варіант 1: все ж таки прийняти рішення про ліквідацію філії.
Але для цього слід спочатку перереєструвати у держреєстратора за місцезнаходженням юрособи саму філію2. У такому разі податковий орган після отримання відомостей від держреєстратора (пп. 67.1.1 ПКУ) лише підтвердить факт взяття на облік. Водночас цікава ситуація виникне, якщо госпсуб'єкт вирішить зареєструвати цю саму філію за іншою адресою, ніж місцезнаходження юрособи. Адже не виключено, що відбудеться подвійне взяття на основний облік у різних податкових органах однієї і тієї самої філії. Для такого випадку податкові органи мали би передати справу податковому органу за новим місцезнаходженням.
Варіант 2: прийняти рішення про припинення діяльності філії до завершення окупації.
Якщо ж філія все-таки потрібна, то можна відкрити нову на території потрібної області на материковій частині України. Не виключена й можливість провадження діяльності цієї філії за неосновним місцем реєстрації з відповідним обліком у податковому органі за неосновним місцем.
Увага! Пункт 5.3 Закону про ВЕЗ «Крим» визнає статус нерезидента за всіма юрособами та їхніми відокремленими підрозділами, але тільки з метою оподаткування. Тому, на нашу думку, такий статус з 27.09.2014 р. не дає права вважати всі відокремлені підрозділи, відомості про які внесені до ЄДР та які станом на 31.05.2014 р. були зареєстровані на окупованій території, нерезидентами з іншою метою, ніж мета оподаткування. Усі філії, які були взяті на облік податковими органами до набрання чинності цим Законом, є резидентами. І всі реєстраційні дії у держреєстратора та взяття на облік у податковому органі слід вчиняти як для резидентів (згідно з Порядком №1588).
Особливості перереєстрації нерезидентів
Якщо юрособа має відокремлені підрозділи, не занесені до ЄДР, то у разі зміни місцезнаходження з території АР Крим та м. Севастополя платникам податків, для яких законом встановлено особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру, слід подати до податкової інспекції за новим місцезнаходженням заяву за формою №1-ОПП та документи про проведення зазначених змін. Зокрема, йдеться про відокремлені підрозділи нерезидентів. Ця процедура потрібна для взяття їх на облік в органах Державної фіскальної служби за новим місцезнаходженням.3
1 До речі, наведені висновки підтверджуються аналогічним вирішенням подібної проблеми з підприємцями та самозайнятими особами. Відповідно до Постанови КМУ від 16.10.2014 р. №541, припинити підприємницьку діяльність та знятися з податкового обліку такі кримчани зможуть лише за новим зареєстрованим місцем перебування з обов'язковою перереєстрацією в ЄДР (для підприємців).
2 Перелік реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України, державні реєстратори яких проводять реєстраційні дії щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, визначено у наказі Мін'юсту 23.07.2014 р. №1197/5.
3 http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/159395.html.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
- Закон про зайнятість — Закон України від 01.03.91 р. №803-XII «Про зайнятість населення».
- Закон про окупацію — Закон України від 15.04.2014 р. №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
- Закон про ВЕЗ «Крим» — Закон України від 12.08.2014 р. №1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».
- Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».
- Порядок №1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588.
- Наказ №525/5 — Наказ Мін'юсту від 14.03.2014 р. №525/5 «Про проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб — підприємців».
- Наказ №1197/5 — Наказ Мін'юсту від 23.07.2014 р. №1197/5 «Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь».
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»