З 01.01.2015 р. діятиме нове Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. №879 (далі — Положення №879), а Інструкція №691 втрачає чинність. Які зміни готує Положення до порядку проведення інвентаризації у розрізі різних об'єктів, розглянемо в наступних публікаціях, а зараз проаналізуємо загальні новації.
Новація перша — універсальність
Положення №879 з 01.01.2015 р. запроваджує універсальний порядок інвентаризації як для бюджетників, так і для СГД приватної форми власності (крім банків). Тобто з 01.01.2015 р. втрачає чинність не лише Інструкція №69, а й наказ Головного управління Держказначейства від 30.10.98 р. №90, яким було затверджено порядок інвентаризації статей балансу бюджетних установ. Водночас зберігають чинність нормативні акти, за якими проводиться інвентаризація окремих об'єктів.
Зберігають чинність з 01.01.2015 р.:
Новація друга — строки проведення
Досі строки інвентаризації, крім випадків, коли інвентаризація є обов'язковою, визначав сам СГД. Але раніше зазначалося, що вона має проводитися у стислі строки (без визначення того, що це означає). На практиці це означало, що таку необов'язкову інвентаризацію слід проводити чимшвидше.
З 01.01.2015 р. строк проведення необов'язкової інвентаризації може бути будь-яким, установленим керівником СГД. Але строки проведення обов'язкової інвентаризації, як і раніше, встановлює держава (наразі — в особі Мінфіну), про що далі. У таких випадках строк проведення інвентаризації не може бути більшим, ніж установлено Положенням №879.
Новація третя — обсяг проведення обов'язкової інвентаризації
Більшість випадків проведення обов'язкової інвентаризації залишилися без змін (Положення №879 додало до них ще один — на дату переходу на складання фінансової звітності за міжнародними стандартами; решта випадків обов'язкової інвентаризації можуть бути визначені іншими нормативно-правовими актами). Але обсяг, у якому проводиться обов'язкова інвентаризація, дещо змінився.
Так, як і раніше, обов'язкова інвентаризація проводиться у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день виявлення таких фактів). Але з 01.01.2015 р. керівник СГД отримав право самостійно визначати обсяг проведення інвентаризації у зазначеному випадку. Тобто, з'ясувавши, що на складі сталася крадіжка, директор підприємства має право видати наказ про проведення інвентаризації саме на цьому складі — і навіть лише певних активів, а не інвентаризувати всі активи та розрахунки підприємства. Таке саме право визначати обсяг інвентаризації керівник СГД отримав і в разі її проведення на день після закінчення техногенних аварій, пожежі та стихійного лиха.
До того ж Положення №879 запровадило новий термін — «суцільна інвентаризація» (п. 6 р. І). Вона передбачає охоплення всіх видів зобов'язань та всіх активів підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у т. ч. предметів, що передані у тимчасове користування, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи та зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.
Але проведення суцільної інвентаризації з 01.01.2015 р. потрібне лише перед складанням річної фінансової звітності та у разі припинення підприємства.
Новація четверта — строки проведення річної інвентаризації
Раніше у пп. «б» п. 3 Інструкції №69 зазначалося, що річна інвентаризація активів та зобов'язань підприємства проводиться щороку, але інвентаризація деяких активів мала свою періодичність. Так, інвентаризація нерухомих об'єктів ОЗ могла проводитись один раз на три роки, а бібліотечних фондів — один раз на п'ять років або щороку з охопленням інвентаризацією не менш ніж 20 відсотків одиниць бібліотечного фонду з обов'язковим завершенням розпочатої інвентаризації цього майна в структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи) протягом тридцяти днів.
З 01.01.2015 р. річна інвентаризація проводиться, як звично, щороку, перед складанням фінзвітності, але періодичність інвентаризації деяких активів змінилася (див. таблицю 1). Крім того, якщо раніше не потрібна була інвентаризація активів, інвентаризація яких проводилася не раніше 1 жовтня звітного року, то з 01.01.2015 р. така можливість не проводити повторну, по суті, інвентаризацію, Положенням №879 не передбачена!
Таблиця 1
Періодичність річної інвентаризації деяких активів з 01.01.2015 р. (п. 9 р. І Положення №879)
Вид активу
|
Періодичність інвентаризації з 01.01.2015 р.
|
Нерухомість (зокрема земельні ділянки) | 1 раз на 3 роки* |
Інструменти, прилади, інвентар (меблі) | Щороку в обсязі не менше 30% усіх об'єктів протягом 3 років |
Бібліотечні фонди до 100 одиниць | Щороку |
Бібліотечні фонди від 100 до 500 тис. одиниць | Протягом 5 років з охопленням щороку не менше 20% одиниць |
Бібліотечні фонди від 500 тис. одиниць | Протягом 10 років з охопленням щороку не менше 10% одиниць |
Інвентаризація дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які містяться у приладах, обладнанні та інших виробах | Здійснюється одночасно з інвентаризацією цих активів |
* Крім нерухомого майна державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій. |
Строки проведення річної інвентаризації раніше були нечіткими. Було зрозуміло, що вона має проводитися до складання річної фінансової звітності, але за скільки до — про це говорила тільки згадана вище дата — 1 жовтня звітного року. Тобто вся річна інвентаризація проводилася у проміжку з 1 жовтня до 31 грудня звітного року.
З 01.01.2015 р. строки проведення річної інвентаризації поділено залежно від об'єктів такої інвентаризації (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Строки річної інвентаризації залежно від об'єктів
З 1 жовтня до 31 грудня:
|
З 1 листопада до 31 грудня:
|
необоротних активів (крім незавершених капітальних інвестицій, об'єктів основних засобів, які на момент інвентаризації перебуватимуть поза підприємством, зокрема автомобілів, морських і річкових суден, які відбудуть у тривалі рейси, тощо), запасів (крім незавершеного виробництва та напівфабрикатів, інших матеріальних цінностей, які на момент інвентаризації перебуватимуть поза підприємством), поточних біологічних активів, дебіторської та кредиторської заборгованостей, витрат і доходів майбутніх періодів, зобов'язань (крім невикористаних забезпечень, розрахунків з бюджетом та з відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) |
незавершених капітальних інвестицій, незавершеного виробництва, напівфабрикатів, фінансових інвестицій, грошових коштів, коштів цільового фінансування, зобов'язань у частині невикористаних забезпечень, розрахунків з бюджетом та з відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування |
Об'єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації у звітному році затверджуються розпорядчим документом керівника підприємства.
Новація п'ята — склад інвентаризаційної комісії
Згідно з п. 1 р. ІІ Положення №879, до складу інвентаризаційних комісій з 01.01.2015 р. включають не лише головного бухгалтера, а й усіх його «замінників» відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
— представників аудиторської фірми;
— представників централізованої бухгалтерії;
— суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, яка веде бухгалтерський облік на підприємстві на договірних засадах.
Новація шоста — оформлення результату інвентаризації
До нововведень належить те, що Положення №879 скасувало форми документів, якими оформлювалися результати інвентаризації:
— акт контрольної перевірки (додаток №1 до Інструкції №69) і книгу реєстрації контрольних перевірок (додаток №2 до Інструкції №69);
— відомість результатів інвентаризації (додаток №3 до Інструкції №69).
І це при тому, що і контрольні перевірки результатів інвентаризації у Положенні №879 залишилися (див. п. 13 р. ІІ), і необхідності складати інші документів для фіксування результатів інвентаризації ніхто не скасовував.
Але згідно з п. 14 р. ІІ Положення №879, з 01.01.2015 р. інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюють відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88, з урахуванням обов'язкових реквізитів та вимог, передбачених п. 2.4 Положення для первинних документів. Це дає можливість підприємствам приватного сектору, по-перше, складати інвентаризаційні документи на свій розсуд і з власним обсягом реквізитів (головне, щоб у цих формах були обов'язкові реквізити первинних документів!), а по-друге, за бажання і далі користуватися скасованими формами.
А от бюджетні установи відомості про результати проведених інвентаризацій, як і раніше, оформляють за формами, визначеними державою. Але оскільки до 01.01.2015 р. такі форми було затверджено згаданим на початку цієї статті Наказом №90, а з 01.01.2015 р. він втрачає чинність, то бюджетникам слід чекати на нові, затверджені законодавством, форми інвентаризаційних документів.
Матеріали інвентаризації оформляють не менше ніж у двох примірниках (п. 21 р. ІІ Положення №879). Зрозуміло, що один примірник таких документів залишається в бухгалтерії. А от у кого зберігається інший (у керівника підприємства, у інвентаризаційної чи робочої комісії, у матеріально відповідальної особи), — Положення №879 не уточнює.
Зверніть увагу: і до 01.01.2015 р., за п. 11.5 Інструкції №69, допускалося виправлення помилок в інвентаризаційних описах. Але з 01.01.2015 р. ця процедура обросла вимогами. Відповідно до п. 17 р. ІІ Положення №879, в інвентаризаційних описах (актах інвентаризації) помарок і підчисток не допускається. Виправляти помилки слід в усіх примірниках описів шляхом закреслення неправильних записів та написання над ними правильних. Виправлення мають бути підписані всіма членами комісії та матеріально відповідальними особами.
Виправити помилки може і бухгалтерська служба, якій, як і раніше, після інвентаризації передають інвентаризаційні описи й акти інвентаризації. І саме вона складає звіряльні відомості для відображення розбіжностей між даними про проведену інвентаризацію та даними обліку.
Як і раніше, результат інвентаризації комісія фіксує протоколом, у якому, зокрема, наводить: причини нестач, втрат, лишків (у т. ч. на підставі письмових пояснень матеріально відповідальних осіб), а також пропозиції щодо зарахування внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам1. Розглядає та затверджує цей протокол, як і раніше, керівник підприємства (але тепер не в 5-денний термін, а протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації!).
1 Загалом у протоколі та додатках до нього наводиться будь-яка інформація, яка, на думку комісії, є істотною для прийняття рішення за результатами інвентаризації.
Новація сьома — роз'яснення щодо бухобліку результатів інвентаризації
Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу комісії відображають у бухгалтерському обліку та фінзвітності. Досі в Інструкції №69 не було чітких вказівок щодо відображення таких результатів в обліку. У розділі IV Положення №879 вони з'явилися (хоча зазначимо одразу — вони повністю відповідають нормам П(С)БО та інших нормативних актів бухгалтерського обліку, тобто самі по собі нововведенням не є):
— результати інвентаризації відображають в обліку того звітного періоду, в якому закінчено інвентаризацію;
— виявлені розбіжності між даними інвентаризації і бухобліку регулюють у такому порядку:
надлишки ОЗ, НА оприбутковують зі збільшенням доходів майбутніх періодів (доходів спеціального фонду бюджетної установи);
надлишки цінних паперів, коштів, їх еквівалентів та інших оборотних матеріальних цінностей оприбутковують зі збільшенням доходу звітного періоду підприємства (доходу спеціального фонду бюджетної установи);
нестачу запасів у межах норм природного убутку списують за розпорядженням керівника підприємства на витрати. За відсутності встановлених норм природного убутку всю нестачу обліковують як нестачу понад норму;
нестачу цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списують з балансу та відносять на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства. У разі якщо винні особи не встановлені, такі нестачі зараховують на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством;
— взаємне зарахування лишків та нестач унаслідок пересортиці допускається тільки щодо запасів однакового найменування і в тотожній кількості, за умови що лишки і нестачі утворилися за один і той самий період, що перевіряється, та в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи.
У разі взаємозаліку нестач та лишків унаслідок пересортиці, коли вартість запасів, що виявилися у нестачі, більша від вартості запасів, що виявилися у надлишку, різницю вартості відносять на винних осіб. Якщо винних осіб не встановлено, сумові різниці розглядають як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу витрат. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені причини, з яких різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Перевищення вартості запасів, що виявились у лишку, порівняно з вартістю запасів, що виявилися у нестачі внаслідок пересортиці, відносять на збільшення даних обліку відповідних запасів та доходів звітного періоду.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей, визначають відповідно до Постанови КМУ від 22.01.96 р. №116.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»