У минулому номері «ДК» («ДК» №41/2014) розглядалися ситуації, пов'язані зі страхуванням автомобіля підприємства за КАСКО та одержанням за нього страхового відшкодування у разі заподіяння майнової шкоди. Проте не всі підприємства страхують свій автопарк за КАСКО. Тож бувають також ДТП та інші події, внаслідок яких завдаються збитки незастрахованим автомобілям, а також майну, життю і здоров'ю третіх осіб. Про такі ситуації поговоримо в цій статті.
Застраховані збитки
Збитки, що настають унаслідок ДТП, можуть бути, а деякі з них — мають бути застраховані. По-перше, відповідальність власника транспортного засобу перед третіми особами підлягає обов'язковому страхуванню (шляхом придбання поліса ОСЦПВ, який ще по-простому називають автоцивілкою). По-друге, власник полісу може придбати додатковий поліс страхування відповідальності (понад розміри страхової суми за полісом автоцивілки). По-третє, сам автомобіль може бути застрахований за КАСКО. У першому і другому випадках страхове відшкодування при ДТП отримує безпосередньо потерпілий. В останньому випадку відшкодування отримує, як правило, власник автомобіля, тобто саме підприємство.
Незастраховані збитки
Незастрахованими збитками будуть збитки від певної надзвичайної події, в цьому випадку — ДТП, які не відшкодовуються страховими компаніями. До них, зокрема, належать випадки з ушкодженням та загибеллю автомобіля, належного підприємству та не застрахованого за КАСКО, а також випадки заподіяння шкоди третім особам.
Можливі випадки, коли розмір завданої внаслідок ДТП шкоди перевищує страхову суму за полісом ОСЦПВ (чи додатковим полісом) — через значну кількість потерпілих або значність пошкоджень. Тоді відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у сумі перевищення покладається на власника (орендаря) ТЗ, водій якого є винним у ДТП. Якщо шкода завдана транспортним засобом, що не був застрахований за обов'язковим страхуванням ОСЦПВ (наприклад, у разі коли строк дії поліса закінчився, а новий з певних причин придбано не було), то завдана третім особам шкода відшкодовується власником (орендарем) у повному обсязі. За рахунок власника (орендаря) потерпілому відшкодовується франшиза, якщо вона передбачена умовами страхового поліса.
МТСБУ1 в деяких випадках за законом має право пред'явити регресні вимоги до власника автомобіля або водія. Наприклад, якщо водій керував автомобілем у нетверезому стані або якщо ДТП сталося внаслідок незадовільного технічного стану автомобіля (ст. 38 Закону №1961). Регресний позов фактично передбачає, що шкода перекладається на власника автомобіля (його орендаря).
1 Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Якщо транспортним засобом підприємства завдано шкоду, яка повністю чи частково підлягає відшкодуванню таким підприємством, ця шкода може відшкодовуватися за результатами переговорів, тобто добровільно, або за рішенням суду, прийнятим за позовом потерпілого (чи відповідної страхової компанії).
Чому власник (орендар) відповідає за шкоду
Звичайно, вина майже в кожній ДТП покладається на одного з водіїв ТЗ, які брали в ній участь. Проте відповідальність за шкоду, завдану внаслідок ДТП, покладається на власника або орендаря ТЗ в силу того, що він визнається джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1186 — 1188 ЦКУ).
Якщо ж є підстави для стягнення з водія, який керував ТЗ, завданої підприємству шкоди внаслідок покладення безпосередньо на нього відповідальності за ДТП (наприклад, якщо шкоду завдано внаслідок неналежного виконання водієм своїх трудових обов'язків, або не при виконанні трудових обов'язків), підприємство вирішує це питання в порядку, встановленому для матеріальної відповідальності працівників («ДК» писав про це в №5/2014).
Обов'язковість автоцивілки
Відповідно до п. 21.1 Закону №1961, експлуатація ТЗ без поліса ОСЦПВ забороняється. Винятки встановлені для ТЗ, що не беруть участі в дорожньому русі, а також деяких інших категорій. Страховики, які здійснюють діяльність у сфері автоцивілки, об'єднуються в МТСБУ, що є організацією, яка утворює фонд захисту потерпілих. Із цього фонду здійснюються виплати потерпілим у ДТП, винуватця в яких не встановлено, або якщо відповідальність винуватця не застрахована. Тож відшкодовувати завдані внаслідок ДТП збитки можуть не лише страхові компанії, а й МТСБУ. Звернімо увагу, що в разі настання ДТП страхувальник повинен повідомити страхову компанію, в якій застрахована його відповідальність, про страховий випадок. Це може зробити і потерпіла особа, але у цьому разі зі страхувальника може бути стягнуто до 20% виплаченого відшкодування (п. 33-1.1, 38-1.2 Закону №1961).
Засади бухобліку
У 2013 році Мінфін уніс зміни до положень (стандартів) бухобліку, плану рахунків та Інструкції №291, внаслідок чого спеціальні рахунки синтетичного обліку 75 «Надзвичайні доходи» і 99 «Надзвичайні витрати» було вилучено, а зі звіту про фінрезультати вилучено окремі статті щодо надзвичайних доходів і витрат та відповідного податку на прибуток від надзвичайних подій. Це пояснюється тим, що в міжнародних стандартах фінзвітності поняття надзвичайних доходів і витрат не вживається. Пункт 87 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» вказує на те, що суб'єкт господарювання не повинен подавати будь-які статті доходу або витрат у вигляді надзвичайних статей у звіті про сукупні доходи чи звіті про прибутки та збитки або у примітках.
Згідно з п. 29 П(С)БО 16, витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), включаються до складу інших витрат. У цьому пункті наведено приклади інших витрат, серед яких названо втрати від зменшення корисності необоротних активів, а також залишкову вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів. З урахуванням цього, на нашу думку, витрати, що виникають унаслідок ДТП, не є операційними, а мають відображатися в складі інших — неопераційних витрат.
Облік при пошкодженні власного автомобіля
Якщо внаслідок ДТП автомобіль повністю знищено, то його списують у загальному порядку. Оскільки об'єкт ОЗ знищено з незалежних від платника податків причин, він має право включити залишкову вартість об'єкта в податковому обліку до складу витрат згідно з п. 146.16 ПКУ. Податкові зобов'язання з ПДВ у такому разі не нараховуються (п. 189.9 ПКУ). У бухобліку витрати від списання потраплять у залишковій вартості на субрахунок 976 «Списання необоротних активів». Сюди ж потраплять і можливі витрати на ліквідацію об'єкта. Докладніше порядок обліку списання ОЗ передбачено в п. 33 — 34 П(С)БО 7, а в його пункті 35 — порядок обліку часткової ліквідації об'єктів ОЗ.
Якщо об'єкт не знищено, але він потребує ремонту, його ремонт відображають в обліку на загальних засадах. Проте оскільки мало місце ДТП, то в бухобліку витрати на ремонт показують у складі інших (неопераційних) витрат та списують на субрахунок 977 «Інші витрати звичайної діяльності».
Той факт, що підставою для ремонту стало ДТП, не впливає на порядок відображення витрат у податковому обліку платника податку на прибуток. Як відомо, в податковому обліку вартість ремонтів ОЗ, згідно з п. 146.11 — 146.12 ПКУ, визнається з урахуванням 10-відсоткового ліміту. Суму витрат, пов'язану з ремонтом та поліпшенням об'єктів ОЗ, у т. ч. орендованих, у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ, що підлягають амортизації, на початок звітного року, платник податку відносить до складу витрат, а суму, що перевищує цей показник, — на збільшення вартості відповідних об'єктів у податковому обліку.
Пунктом 14 П(С)БО 7 дозволено в бухобліку використання податкового методу обліку витрат на ремонт ОЗ. Ми не є прихильниками цього методу, бо він не сприяє достовірному відображенню інформації про вартість ОЗ у фінзвітності. Водночас його плюсом є те, що в цій ситуації податкової різниці не виникає.
Якщо здійснюється серйозний ремонт
У разі коли не просто усувається дрібний скол чи подряпина, а замінюється якийсь суттєвий елемент кузова, ходової, двигун чи інший агрегат, може постати питання про необхідність врегулювання сум втрат від зменшення корисності. Звичайно, на виході ми отримаємо автомобіль, в якому є нова суттєва деталь, яка доти була у використанні і є частково зношеною. Тож треба відобразити в бухгалтерському обліку часткову ліквідацію об'єкта ОЗ (вибуття раніше амортизованої частини) і наступне збільшення вартості на вартість заміненої деталі, яка може мати більший ресурс.
Проте модернізації тут немає — експлуатаційні характеристики автомобіля внаслідок відновлювального ремонту, як правило, не збільшуються. Мало того, автомобіль після ДТП, як правило, втрачає частину товарної вартості. Тож усе залежить від того, наскільки велика точність вимагається на підприємстві при складанні фінзвітності. На нашу думку, цілком достатньо в бухгалтерському обліку віднести вартість відновлювального ремонту при ДТП до складу неопераційних витрат, припустивши, що вартість заміненої деталі компенсує саме зменшення товарної вартості.
Облік виплат у винуватця
Для підприємства, автомобілем якого заподіяно шкоду третім особам, витрати на відшкодування збитків потерпілому (як добровільно, так і за рішенням суду) не пов'язані з господарською діяльністю. А тому не включаються до складу витрат у податковому обліку платника податку на прибуток згідно з пп. 139.1.1 ПКУ. Виплата відшкодування не є постачанням товару (послуг) і не відображається в податковому обліку з ПДВ. У бухобліку визнання кредиторської заборгованості за такими виплатами відображають зі збільшенням витрат, що не належать до операційної діяльності (інші витрати), проведення Д-т 977 К-т 685. Відповідно, виплату відшкодування показують проведенням Д-т 685 К-т 301, 311.
Облік у потерпілого
Щодо обліку в потерпілої юрособи, то в разі заподіяння збитків унаслідок ДТП у неї можуть виникати або витрати на ремонт (відновлення) пошкодженого майна, або його списання. Якщо, приміром, унаслідок ДТП майно підприємства (наприклад, автомобіль) знищено і відновленню не підлягає, то його списують у загальному порядку (про податковий облік списання об'єкта ОЗ щодо ПДВ і податку на прибуток ішлося дещо вище). Частина 2 пп. 140.1.6 ПКУ передбачає включення до складу витрат сум застрахованих збитків у періоді їх отримання лише у страхувальника, на користь якого застраховано відповідне майно. Тож цим пунктом скористатися при автоцивілці не можна.
Тому при отриманні сум відшкодування від винної особи (франшиза або компенсація збитків, що перевищують установлений розмір страхового відшкодування) або від страхової компанії підприємство включає отримане відшкодування до складу доходів як інші доходи згідно з пп. 135.5.15 ПКУ. ПКУ не визначає моменту, коли треба визнати такий дохід: говорячи про інші доходи, п. 137.16 ПКУ відсилає до стандартів бухобліку. Згідно з п. 5 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу. У бухобліку такої особи (потерпілого) дохід відображається проведенням Д-т 375 К-т 746. Найчастіше потерпіла особа може визнати дохід лише в момент його фактичного отримання на рахунок від страхової компанії — у разі коли страхова компанія попередньо не надає документів про належні суми страхового відшкодування.
Нормативна база
- Закон №1961 — Закон України від 01.07.2004 р. №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
- Інструкція №291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 р. №291.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор