Антитерористична операція (далі — АТО), що з квітня 2014 р. здійснюється в Донецькій та Луганській областях, а також пов'язані з нею мобілізація фізосіб, вилучення автотранспорту для потреб АТО, пошкодження майна, нестабільна робота банків, підприємств зв'язку, державних органів — усе це може унеможливити госпсуб'єкту виконання своїх обов'язків зі сплати податків, подання звітності, виконання договірних зобов'язань. З 15.10.2014 р. набрав чинності Закон №1669, який врегульовує деякі питання.1
Поняття форс-мажору
Форс-мажор — це синонім терміна «непереборна сила». Поняття непереборної сили визначено в ст. 263 ЦКУ — це надзвичайна або невідворотна за цих умов подія, яка, крім усього іншого, зупиняє перебіг позовної давності. Аналогічне визначення наводиться і в ч. 2 ст. 218 ГКУ. З 15.10.2014 р. детальне визначення поняття форс-мажору дано також в ст. 14-1 Закону про ТПП. До цього визначення включено досить велику кількість подій, які кваліфікуються як форс-мажорні обставини, зокрема загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту.
1 КМУ в десятиденний строк з дня опублікування зазначеного Закону повинен затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Для того щоб скористатися правами, що їх надає настання обставин непереборної сили, потрібно ретельно аналізувати кожен випадок невиконання СГ своїх обов'язків та конкретні обставини, які призвели до такого невиконання. Слід доводити факт того, що певні обставини непереборної сили відбулися, і має бути доведено або бути очевидним, що саме вони безпосередньо вплинули на здатність конкретного СГ виконувати свої зобов'язання за тим чи іншим договором або законом.
У цивільних договірних відносинах поняття форс-мажорних обставин можна також детально визначити в тексті договору. Сторони можуть самостійно встановити, що саме вони вважатимуть форс-мажором і якими документами цю підставу для порушення договору доводитимуть. Нині, коли настання певних форс-мажорних обставин стало ймовірнішим, особливу увагу слід приділяти договірному регулюванню дій сторін договору у разі настання форс-мажорних обставин. Рекомендуємо включати до цивільно-правових договорів максимальну деталізацію обставин, що їх сторони вважають форс-мажорними та які звільняють від відповідальності за договором; детальну процедуру підтвердження сторонами договору настання форс-мажорних обставин (порядок повідомлення іншої сторони договору, форма, порядок, строки підтвердження тощо); види документів, що їх сторони приймають на підтвердження настання форс-мажорних обставин (сертифікат ТПП, інші документи). На це вказує і Мін'юст у листі від 30.05.2014 р. №6602-0-26-14/8.1 (див. «ДК» №42/2014).
Види відповідальності, від якої звільняє форс-мажор
Стаття 617 ЦКУ звільняє особу від відповідальності за порушення цивільно-правового зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Зверніть увагу: від виконання основного зобов'язання настання форс-мажору не звільняє. При цьому не слід аргументувати невиконання зобов'язань тим, що на ринку немає відповідних товарів, або тим, що СГ не має коштів. Замість цього варто доводити неможливість доступу СГ до товарів або неможливість їх доставки за певним договором, втрату таких товарів через військові дії тощо, які спричинені проведенням АТО. До того ж потрібно враховувати, що скористатися цим аргументом може лише одна ланка господарських відносин, а вже її потерпілі контрагенти, своєю чергою, виправдатися цим перед своїми кредиторами не зможуть, бо, згідно зі ст. 218 ГКУ, не можна вважати форс-мажором порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, які не виконали господарських зобов'язань перед СГ.
До цивільно-правових договорів належать також кредитні договори.
Банки та їхні клієнти також можуть змінювати порядок виконання своїх взаємних зобов'язань унаслідок дій обставин форс-мажору на загальних підставах (за умови наявності доказів настання форс-мажорних обставин), враховуючи положення договорів банківського вкладу, кредитних договорів тощо.
Факт відсутності у позичальника коштів для погашення кредитів не може бути розцінений як форс-мажорна обставина (навіть якщо відсутність коштів була спричинена несплатами/несвоєчасними сплатами від інших контрагентів, які перебувають у зоні АТО). У такому разі позичальникам слід узгоджувати особливий порядок виконання своїх зобов'язань перед банком у договірному порядку.
Зверніть увагу!
Обставиною непереборної сили вважається не сама по собі АТО загалом, а конкретні випадки настання окремих форс-мажорних обставин, які перешкодили виконанню тих чи інших дій окремим суб'єктом господарювання. Отже, потрібно доводити не сам факт перебування СГ на території проведення АТО, а настання згаданих цілком конкретних обставин. Доведення наявності таких обставин покладається на особу, яка порушила зобов'язання (див. також лист Мін'юсту від 30.05.2014 р. №6602-0-26-14/8.1 «ДК» №42/2014).
Законом №1669 запроваджено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями. Крім того, банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики у період проведення антитерористичної операції. Ця норма з 14 квітня 2014 року поширюється на громадян України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися із зони АТО, а також СГ, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території АТО. НБУ не залишається осторонь та закликає банки до порозуміння з тими ФОП, що потрапили в скрутне становище через АТО, — див. лист НБУ від 13.10.2014 г. №47-411/58939. Закон №1669 рекомендує НБУ розробити заходи щодо можливості здійснення безготівкових розрахунків та отримання готівкових коштів у розгалуженій мережі банкоматів і пунктів видачі готівки банків-партнерів без сплати комісійної винагороди. Також ст. 9 Закону №1669 визначено низку заходів щодо збереження майна фізосіб та підприємців, юросіб — суб'єктів малого і середнього підприємництва, що перебуває в іпотеці.
Відповідальність за порушення строків сплати грошових зобов'язань до бюджету теж може бути пом'якшено у зв'язку з обставинами непереборної сили. Так, заборгованість платника податків може бути визнана безнадійною згідно з пп. «ґ» пп. 14.1.11 ПКУ або ж виконання грошових зобов'язань може бути відстрочено згідно з п. 100.5 ПКУ1. ПКУ передбачає можливість продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань (пп. 102.6.4 ПКУ). Рішення про продовження строків приймає керівник контролюючого органу (його заступник) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.
1 Докладніше про відстрочення (розстрочення) податкових боргів «ДК» писав у №28/2014 та в №36/2014.
Щодо можливості такого подовження строків подання податкової звітності та сплати податкового зобов'язання СГ на території АТО Міндоходів зазначав у листах від 01.07.2014 р. №15472/7/99-99-25-01-17 і від 07.07.2014 р. №16042/7/99-99-19-03-02-17 (див. «ДК» №29/2014 і «ДК» №29/2014). Але така «податкова амністія» застосовується не до всіх платників податків, які перебувають на обліку на територіях, де проводиться АТО, а лише до тих, які нададуть відповідні заяви та документальні докази (про них див. нижче), і тільки до тих із них, щодо яких органи ДФСУ приймуть позитивні рішення.
Платники ЄСВ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, на яких проводиться АТО, звільняються від усіх своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яку він подає до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом №1669 за невиконання обов'язків платника ЄСВ у період з 14.04.2014 р. до закінчення антитерористичної операції, до таких платників ЄСВ не застосовуються, а нараховані недоїмки списуються як безнадійний борг (пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону №1669).
Виникнення форс-мажорних обставин зупиняє перебіг строків розрахунків у сфері ЗЕД,1 які передбачені ст. 1 та ст. 2 Закону про розрахунки в інвалюті. Перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч. 6 ст. 6 Закону про розрахунки в інвалюті). Але і настання таких обставин, і їх закінчення теж має бути документально підтверджено. До тих СГ, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, на період її проведення не застосовується пеня за перевищення 90-денного строку розрахунків у ЗЕД, визначена ч. 1 ст. 4 Закону про розрахунки в інвалюті.
СГ, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.
Документальне підтвердження форс-мажору
Для підтвердження обставин непереборної сили з метою цивільних, господарських, податкових відносин слід звертатися до Торгово-промислової палати України (далі — ТППУ) або уповноважені нею регіональні ТПП. Такий документ видається протягом семи днів з дня звернення СГ і лише для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. На сьогодні лише ТПП може це робити на підставі Закону про ТПП, норм ПКУ, Закону про розрахунки в інвалюті та інших нормативних актів.
Згідно зі ст. 10 Закону №1669 протягом терміну дії цього закону (тобто з 15.10.2014 р. і до закінчення шести місяців з дня закінчення АТО єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин, які мали місце на території проведення АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат ТППУ.
Рішенням Президії ТППУ від 15.07.2014 р. №40 затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)2 (далі — Регламент), який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТППУ. Регламент набрав чинності з 25.07.2014 р.
1 Саме таке формулювання застосовано у Законі про розрахунки в інвалюті. На нашу думку, термін «форс-мажорні обставини» слід вважати синонімом терміна «обставини непереборної сили».
2 Регламент та проформи заяв про засвідчення форс-мажорних обставин доступні за посиланням http://www.ucci.org.ua/ua/fmconfirm.html.
У заявах на адресу ТПП про засвідчення форс-мажорних обставин потрібно докладно описати обставини, на які посилається заявник, та підтвердити їх відповідними доказами, що підтверджують подію і неможливість виконання свої зобов'язань. Докази надаються як додатки до заяви. Які саме документи слід додати до заяви, сказано у згаданому листі Мін'юсту від 30.05.2014 р. №6602-0-26-14/8.1. Також у заяві слід зазначити період дії обставин непереборної сили.
Нормативна база
- Закон №1669 — Закон України від 02.09.2014 р. №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
- Закон про розрахунки в інвалюті — Закон України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
- Закон про ТПП — Закон України від 02.12.97 р. №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»