У зв'язку зі значним підвищенням плати за міську централізовану воду керівництво прийняло рішення відкрити водну свердловину. Всі дозволи та погодження отримано. Воду використовуватимемо з промисловою метою. Які податкові платежі ми повинні сплачувати?
Плата за користування надрами
Видобування води для власних господарських потреб буде не чим іншим, як користуванням надрами для видобування корисних копалин. А отже, матимемо справу з платою за користування надрами. Відповідно до пп. 263.1.5 та пп. 263.1.6 ПКУ, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі1.
1 Крім суб'єктів підприємництва, які відповідно до законодавства належать до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (додатково див. пп. 263.1.6 ПКУ).
Об'єктом оподаткування платою за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність до стандарту, встановленого галузевим законодавством (пп. 263.2.1 ПКУ).
До речі, до об'єкта оподаткування не належать не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і прісні підземні води з глибиною залягання до 20 метрів (див. пп. 263.2.3 ПКУ). Тож цілком можливо, що ви уникнете плати за надра. Якщо ж ні, читайте далі.
Відповідно до пп. 263.9.1 ПКУ для СГ ставка плати за користування надрами для видобування корисних копалин — підземних вод є 5% від вартості товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини). Ваш СГ явно не є підприємством гірничої промисловості та не реалізує видобуті надра (воду). А отже, для визначення плати за надра (а саме розрахункової вартості прісної води) щодо води слід дотримувати пп. 263.6.9 ПКУ.
СГ, які не є гірничими підприємствами і видобувають підземні води, обчислюють розрахункову вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини — підземної води за формулою:
Цр = (Вмп + (Вмп х Крмпе)) : Vмп ,
де:
Вмп — витрати, обчислені згідно з пп. 263.6.5 — 263.6.8 ПКУ;
Крмпе — коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства;
Vмп — обсяг (кількість) видобутої підземної води за податковий (звітний) період.
При цьому витрати на видобування 1 куб. м підземних вод СГ розраховує самостійно, виходячи з власних фактично понесених витрат.
У разі обчислення вартості видобутої корисної копалини — підземної води за розрахунковою вартістю до витрат (Вмп) платника за податковий (звітний) період включаються витрати, визначені у пп. 263.6.5 ПКУ, а саме:
— витрати з оплати праці, що належать до витрат згідно з розділом III ПКУ, крім витрат з оплати праці працівників, не зайнятих у господарській діяльності з видобування підземної води;
— витрати з ремонту основних засобів, що належать до складу витрат згідно з розділом III ПКУ, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов'язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування підземної води;
— інші витрати, що належать до складу витрат, визначених п. 138.10 ПКУ, крім витрат, не пов'язаних із господарською діяльністю з видобування підземної води, у т. ч. які виникають:
унаслідок формування фінансових резервів;
на сплату процентів боргових зобов'язань платника;
на сплату за користування надрами для видобування корисних копалин;
на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.
Загалом отриману розрахункову вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини — підземної води множать на об'єм видобутої води та ставку податку за використання прісної води — на сьогодні це 5%. Отриманий результат і буде сумою плати за надра.
Обсяг видобутої води (Vмп) визначається у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до вимог затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), особливостей технологічного процесу (див. п. 263.8 ПКУ). У більшості випадків обсяг визначається за показниками лічильників.
А коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства (Крмпе) визначається для СГ, які видобувають прісну воду, з урахуванням особливостей, зазначених у листі Міндоходів від 07.07.2014 р. №16034/7/99-99-15-04-01-17 (див. «ДК» №31/2014). Так, СГ, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволу на спеціальне водокористування, обчислюють податкові зобов'язання з плати за користування надрами із застосуванням зазначеного у листі Державної комісії України по запасах корисних копалин від 25.06.2014 р. №421/07 коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства — 15%.
Звітність1 з плати за користування надрами подають у квартальний період у звичні для всіх строки (пп. 263.11.1 ПКУ). За III квартал 2014 р. останній день подання — 10 листопада 2014 року. Подають таку звітність до ДПІ за місцем розташування водної свердловини, а якщо платник зареєстрований в іншій ДПІ, то за місцем реєстрації платника подається копія такої звітності. Податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подають починаючи з календарного кварталу, наступного за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл (пп. 263.11.3 ПКУ). Тож якщо дозвіл ви отримали в III кварталі, то і звітність слід подавати в підсумку за ІІІ і IV квартал 2014 року. Плату за користування надрами сплачують за місцем розташування свердловини (пп. 263.12.1 ПКУ).
Збір за спеціальне використання води
Крім плати за надра, вам також слід буде сплачувати водний збір.
Відповідно до п. 323.1 ПКУ, платниками збору є водокористувачі — суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їхні філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі).
Об'єктом оподаткування водним збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їхніх системах водопостачання (п. 324.1 ПКУ).
Ставки збору за спеціальне використання підземних вод прописано в п. 325.2 ПКУ.
Водний збір обчислюють самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року (п. 326.1 ПКУ). Відповідно до п. 326.2 ПКУ, збір обчислюють виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їхніх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
Обсяг фактично використаної води обчислюють на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів (п. 326.10 ПКУ). За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води водокористувач визначає за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).
Якщо вимірювальних приладів немає, хоча ніщо не заважає їх установити, водний збір сплачується у двократному розмірі.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад установлений ліміт використання води, ставок збору та коефіцієнтів (п. 327.1 ПКУ).
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»