Податкова міліція прийшла до нас на підприємство та вручила ухвалу суду про вилучення документів. Ми їм сказали, що документи потрібно збирати. Далі цілий місяць ми їх не бачили. В останній день закінчення місячного строку прийшов працівник, який не зазначений в ухвалі. Чи потрібно його допускати? Чи може особа — працівник податкової міліції, зазначений в ухвалі, передоручити іншій особі скласти протокол та вилучити документи? Чи можемо ми вказати на свої заперечення щодо цього у протоколі про вилучення?
Тимчасовий доступ до речей та документів
Спочатку зазначимо, що в наведеному випадку йдеться про таку слідчу дію, як тимчасовий доступ до речей і документів на підприємстві. Така слідча дія має місце в умовах ситуації, коли в одного з платників податків пройшла планова/позапланова документальна перевірка, внаслідок якої донараховано податків та зборів на суму більш ніж 609 тис. грн (загальна сума зазначених у податкових повідомленнях-рішеннях податкових зобов'язань без фінсанкцій — п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПКУ). Далі податкова міліція, отримуючи таку інформацію, починає досудове розслідування з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого, скажімо, статтями 212, 205, 364 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. №2341-III, і заносить відомості про це до Єдиного реєстру. Для проведення розслідування податковій міліції потрібно отримати доступ до документів підприємств, зазначених в акті перевірки, — покупців та продавців, замовників та виконавців).
Для цього слідчий податкової міліції (тепер це вже слідчі відділів кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів) за погодженням із прокурором звертається у порядку ст. 160, 163 КПКУ1 з клопотанням до слідчого судді.
1 Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. №4651-VI.
Причому звертаємо увагу на те, що оскільки йдеться про вилучення документів на підприємстві, то на виконання приписів ч. 2 ст. 160 КПКУ у цьому клопотанні (а згодом і в тексті самої ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів) наводиться відповідний перелік — і він не обмежується документами фінансово-господарської діяльності.
Наведемо приклад. У резолютивній частині судового рішення (ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів) є такий текст: «...надати слідчому ... відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ Міндоходів у Львівській області [П. І. Б.] або особі, уповноваженій на здійснення тимчасового доступу на підставі доручення слідчого, в порядку ст. 40 КПКУ тимчасовий доступ до оригіналів первинних фінансово-господарських документів ТОВ «А» щодо відносин із ТОВ «Б», ТОВ «С», ТОВ «М» за період з 01.01.2013 р. до 30.06.2014 р., а саме: договорів та угод із додатками, товарно-транспортних накладних, податкових та видаткових накладних, актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, актів виконаних робіт, рахунків та платіжних документів, сертифікатів якості та відповідності придбаних (реалізованих) товарно-матеріальних цінностей, документів листування, з можливістю ознайомлення з ними та їх вилучення, що перебувають у (володінні) приміщенні ТОВ «А», що зареєстроване за адресою...».
Виконання такої ухвали має супроводжуватися вчиненням низки дій.
Дія 1. Уважно ознайомитися з ухвалою, яка має відповідати за змістом приписам ч. 1 ст. 164 КПКУ. Зокрема, в ухвалі мають бути чітко зазначені П. І. Б. слідчого, який звертався з відповідним клопотанням, перелік документів та контрагентів, щодо яких має відбуватися вилучення документів. Безпосередньо у тексті має бути сказано, що документи мають бути вилучені (в окремих судових рішеннях говориться лише про доступ до речей та документів, а про вилучення не зазначається — це не містилося у клопотанні слідчого).
Дія 2. Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов'язана пред'явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію (ч. 2 ст. 165 КПКУ).
Тобто ухвала має пред'являтися та виконуватися лише особою, яка зазначена в ухвалі, або особою, якій слідчим доручено виконати слідчу дію (ст. 40 КПКУ). Про таке доручення слідчий виносить постанову, в якій доручає конкретній особі здійснити вилучення та скласти протокол із переліком документів, що вилучаються.
Дія 3. Особа, яка складає протокол про вилучення, зобов'язана залишити володільцю речей та документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду, а також їхні копії (ч. 3, 4 ст. 165 КПКУ).
Дія 4. У разі наявності заперечень, заяв чи клопотань під час вилучення документів, речей та складення (підписання) протоколу посадові особи мають право вимагати їх внесення до тексту протоколу.
Якщо ухвалу складено з порушеннями
Але за умовами запитання на підприємство за вилученням документів з'явилася інша особа, ніж зазначена в ухвалі. Якщо в ухвалі сказано, що право доступу має лише слідчий, який звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ, то лише він має право доступу до таких документів. Якщо ж в ухвалі є посилання на інших осіб, повноваження яких визначаються дорученням слідчого, то такі особи повинні мати при собі відповідну постанову слідчого, якою визначено межі їхніх повноважень. Інакше посадові особи підприємства мають право не допустити працівника податкової міліції до документів та їх вилучення.
Увага! Строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення (п. 7 ч.1 ст. 164 КПКУ). Відповідно, всі дії з пред'явлення ухвали посадовій особі підприємства, вилучення документів та складення протоколу про це мають відбутися у місячний строк з дати прийняття постанови. Якщо, як у запитанні, працівники податкової міліції прийшли з неналежно оформленими документами та були не допущені на підприємство, то строк виконання цієї ухвали не продовжується. Після закінчення строку дії ухвали вона втрачає чинність та не підлягає виконанню. Слідчому, який не дотримав строків виконання судового рішення, доведеться заново звертатися до суду з новим клопотанням та отримувати нове судове рішення про вилучення документів. Те саме стосується й помилок, допущених в ухвалі: помилка в адресі, назві чи ЄДРПОУ підприємства, в якого повинні вилучити документи.
Водночас, якщо підприємство перешкоджає законному виконанню ухвали щодо вилучення документів, слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПКУ з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів (ч. 1 ст. 166 КПКУ).
Але в ситуації, коли йдеться про недопуск до документів через порушення вимог ухвали та КПКУ саме працівниками податкової міліції, слід вчасно запобігти майбутньому обшуку та подати скаргу на дії працівників податкової міліції, що порушили вимоги КПКУ при виконанні ухвали про вилучення документів. За таких обставин цілком імовірно, що слідчий суддя, суд під час розгляду наступного (повторного) клопотання про вилучення чи про обшук викличе посадових осіб такого підприємства до суду, і тоді заздалегідь надіслана скарга може зіграти на руку підприємству.
Замість висновків
Підприємство, яке допускає співробітників податкової міліції до процедури вилучення за документами, оформленими з порушеннями, мусить розуміти можливі наслідки. Посадова особа підприємства має право вносити відповідні заяви чи заперечення про те, що для виконання ухвали та складення протоколу про вилучення з'явилася особа без відповідних повноважень. Проте це не вплине на факт вилучення оригіналів документів, перелічених в ухвалі суду. Вона вважатиметься виконаною обома сторонами у добровільному порядку.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»