04.09.2014 р. набрав чинності Закон №16381, яким було внесено чергові зміни до ПКУ «щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм», як сказано в його назві. Що саме змінилося або зміниться найближчим часом завдяки цьому Закону?
Альтернативні види палива
Перша зі змін стосується виробників біоетанолу — відтепер їх перелік не затверджуватиметься КМУ, що надасть більшої мобільності тим потенційним виробникам, які щойно планують цим зайнятися.
1 Закон України від 12.08.2014 р. №1638-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм», див. «ДК» №38/2014.
Водночас деякі умови ПКУ щодо виробництва біоетанолу спиртовими заводами стали суворішими. Так, пп. 229.1.15 ПКУ викладено в новій редакції, і завдяки цьому заборона на виробництво та зберігання етилового спирту на підприємствах з виробництва біоетанолу поширюється відтепер і на відокремлені підрозділи таких підприємств — щоправда, тільки на ті відокремлені підрозділи, які також займаються виробництвом біоетанолу.
Крім цього, законотворці скасували зупинення дії пільгової норми — пп. «в» пп. 229.1.1 ПКУ. І тепер акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту зі спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб'єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1 відсотка залишкового етанолу.
Нагадаємо, що до набрання чинності Законом №1638, у 2014 році із зазначених товарів (продукції) акцизний податок справлявся за ставкою, визначеною у ст. 215 ПКУ для товарів (продукції) за кодом 2207 згідно з УКТ ЗЕД.
Акцизні склади
Розширено повноваження представника контролюючого органу (ДФСУ) під час ввезення спирту етилового на акцизних складах підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби. Відтепер він не тільки робить відмітку на ТТН, зареєстрованій в Єдиному реєстрі ТТН на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, про погодження його ввезення шляхом проставляння штампа «В'їзд дозволено» й особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації отримання спирту етилового, зазначає в ТТН час в'їзду та показники пробігу транспортного засобу і бере участь у роботі комісії з приймання спирту етилового (нова редакція пп. «а» п. 230.13 ПКУ).
Крім того, статтю 230 ПКУ доповнили новим пунктом 230.13-1, в якому сказано, що під час відвантаження спирту етилового представник контролюючого органу на акцизному складі підприємства:
а) робить відмітку на ТТН, зареєстрованій в Єдиному реєстрі ТТН на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, про погодження його відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» й особистого підпису, зазначає час виїзду та показники пробігу транспортного засобу, реквізити акта про відвантаження і прийняття спирту етилового, який складається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сільського господарства, а також здійснює запис у журналі реєстрації відвантаження спирту етилового;
б) протягом трьох днів надсилає довідку про відвантаження спирту етилового контролюючому органу за місцезнаходженням покупця спирту, про що робить відмітку в зазначеному журналі.
Так само тепер представник контролюючого органу зазначає час виїзду/в'їзду з/до акцизного складу та показники пробігу транспортного засобу і в ТТН на відвантаження/ввезення горілки та лікеро-горілчаних виробів (зміни до п. 230.15 — 230.16 ПКУ).
А ще до ст. 230 ПКУ додано норми, які конкретизують порядок проведення інвентаризації на акцизних складах (яких в ній досі не було). Так, раніше ст. 230 ПКУ містила норми, які зобов'язували розпорядника акцизного складу:
1) забезпечувати облік наявності та руху сировини, спирту етилового та водно-спиртових розчинів у незавершеному виробництві горілки та лікеро-горілчаних виробів і готової продукції, розміщених на акцизному складі;
2) подавати постійному представнику контролюючого органу достовірну інформацію з цього питання, а також відповідні документи первинного, бухгалтерського обліку та звітності для ознайомлення.
Щодо інвентаризації, яка, безумовно, є частиною заходів, які забезпечують ведення обліку, то в ст. 230 ПКУ лише згадувалося про те, що вона проводиться за участю представника контролюючого органу (п. 230.12 ПКУ), і про те, що у разі виявлення фактів неоприбуткування або неповного оприбуткування спирту етилового контролюючі органи вживають відповідних заходів згідно із законом (п. 230.14 ПКУ).
Тепер п. 230.14 ПКУ також говорить, що:
— якщо за результатами інвентаризації (що проводиться на перше число кожного місяця) виявлено втрати спирту етилового, що перевищують норми втрат, встановлені згідно з п. 214.6 ПКУ1, або якщо ці втрати виникли не з причин, визначених п. 216.3 ПКУ (тобто за обставин непереборної сили або в межах норм втрат), платник сплачує акцизний податок виходячи з розміру таких втрат та ставки акцизного податку, що діє на дату складення акта інвентаризації;
— якщо ж виявлено надлишок спирту етилового, контролюючий орган вживає відповідних заходів згідно із законом.
Акцизний податок
Ставку акцизного податку на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00), заморожено, а надалі вона буде меншою, ніж передбачалося ПКУ раніше.
Так, у попередній редакції п. 1 підр. 5 р. ХХ ПКУ передбачалося, що поточна ставка акцизного податку на такі товари до кінця серпня 2014 р. дорівнюватиме 56,42 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту, а з 01.09.2014 р. — 70,53 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту. Тепер плани змінилися, і щодо зазначених товарів ставка акцизного податку дорівнюватиме:
56,42 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту — до 31.12.2014 р.;
59,96 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту — з 1 січня до 31 грудня 2015 року;
63,50 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту — з 1 січня до 31 грудня 2016 року.
А вже з 1 січня 2017 року застосовуватиметься ставка акцизного податку, визначена пп. 215.3.1 ПКУ (якою вона буде на той момент).
Також подовжено строк використання акцизних марок у разі, якщо їх форма змінилася. Раніше, за ч. 4 ст. 11 Закону №4812, товаровиробник алкогольних напоїв міг використовувати старі марки (за які вже було сплачено певні кошти) тільки 12 календарних місяців з дати запровадження нових зразків марок. Тепер старі марки можна використовувати до їх повного використання. А марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби перебувають в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
1 При визначенні таких норм слід користуватися Інструкцією, затвердженою наказом Комітету України з монополії на виробництво та обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 13.03.2000 р. №25.
Тютюнові вироби
Не обійшли зміни і виробників тютюнових виробів на території України, а також тих, хто торгує або просто імпортує те, що потрібно для такого виробництва.
По-перше, їх «потішили» запровадженням Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок (далі — ЄРО). Відповідних змін зазнав Закон №481. ЄРО — це перелік технологічного обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, що містить визначені цим Законом відомості про таке обладнання, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (себто ДФСУ).
Щодо порядку ведення такого ЄРО до Закону №481 додано нову статтю 2-1. З неї виробники тютюнових виробів на території України дізнаються, що:
— обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, що належить до товарної підкатегорії 8478 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (обладнання для підготовки або обробки тютюну), яке імпортується на митну територію України, зберігається та використовується на митній території України, відтепер підлягає внесенню до ЄРО;
— для цього податківцям слід буде подати відомості про імпортерів або власників, зберігачів або користувачів такого обладнання; підстави ввезення обладнання на митну територію України або набуття права власності на обладнання; модель та серійний номер обладнання; місцезнаходження обладнання тощо;
— відомості податківцям слід буде подавати у формі письмової заяви (але самої форми ще треба дочекатися). До заяви додають документи щодо ввезення обладнання на митну територію України або права власності на нього. Таку заяву подають не пізніше 10 робочих днів з дня завершення митного оформлення обладнання, ввезеного на митну територію України, або набуття права власності на нього. Протягом саме таких 10 робочих днів слід повідомляти податківців заявою і про зміни, які відбулися у відомостях, раніше внесених до ЄРО.
Зверніть увагу: хоча ЄРО і є реєстром обладнання, а не його власників, у разі зміни власника (так само як при знищенні обладнання) обладнання викреслюється з ЄРО. Тобто відомості про одне і те саме обладнання вноситимуться заново до ЄРО щоразу при зміні його власника. Що матиме з цього імпортер, власник, користувач чи зберігач обладнання? Звісно, витяг з ЄРО з відомостями, які про нього внесено до цього реєстру. А от навіщо він потрібен і що буде, якщо ці відомості не внесено?
Через 6 місяців після набрання чинності Законом №1638 (тобто з 05.03.2015 р.) щодо цього в ст. 17 Закону №481 з'явиться новий підпункт, який встановлює фінансову відповідальність за зберігання та/або використання на митній території України обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, не внесеного до ЄРО, — у розмірі 150 тис. грн! Мало того — з тієї самої дати в разі виявлення факту незаконного імпорту та/або придбання, зберігання та/або використання обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, не внесеного до ЄРО, органи доходів і зборів не пізніше трьох робочих днів з дня виявлення таких фактів накладають арешт на таке обладнання і звертаються до суду для винесення рішення про його конфіскацію та знищення. Процедура знищення таких конфіскованих товарів контролюється органом доходів і зборів, що здійснив арешт таких товарів.
По-друге, законодавці запровадили обмеження на імпорт або придбання:
— паперу цигаркового, що належить до товарної позиції 4813 згідно з УКТ ЗЕД (крім товарної підкатегорії 4813 10 00 00);
— фільтрів для промислового виробництва сигарет: фільтропалички ацетатні (трубки з волокон ацетату целюлози, вкриті цигарковим папером), що належать до товарної підкатегорії 5601 22 90 00 згідно з УКТ ЗЕД (крім фільтрів як готових виробів, що призначені для реалізації кінцевим споживачам в окремій споживчій упаковці та не можуть використовуватися для промислового виробництва сигарет).
Тепер такий імпорт та придбання дозволено лише суб'єктам господарювання, які мають ліцензію на право виробництва тютюнових виробів. Крім того, такі товаровиробники після цього імпорту/придбання вже не зможуть їх реалізувати на митній території України.
За порушення цих вимог змінами до ст. 17 Закону №481 з 04.09.2014 р. уже призначено нову санкцію — 100 відсотків вартості партії товару, але не менше 15000 грн.
І так само, з 05.03.2015 р., протягом 3 робочих днів після виявлення факту такого імпорту, придбання органи ДФСУ накладають арешт на такі товари і звертаються до суду для винесення рішення про їх конфіскацію та знищення.
Збільшено відповідальність
Законом №1638 внесено зміни і до ст. 17 Закону №481, а отже, істотно збільшено міру (мінімальну суму) фінансової відповідальності за різноманітні порушення в сфері обігу алкоголю та тютюнових виробів.
Зокрема, в 10 разів збільшено мінімальну суму штрафу за:
— безліцензійне виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Раніше мінімальна сума штрафу становила 8500 грн, тепер її збільшили до 85 тис. грн. Аналогічно збільшилася мінімальна сума штрафу за оптову/роздрібну торгівлю цими товарами — раніше вона становила 1700 грн, а нині — 17 тис. грн;
— зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру. Раніше мінімальна сума штрафу становила 1700 грн, а нині — 17 тис. грн;
— використання спирту-сирцю виноградного або спирту-сирцю плодового у спосіб, не передбачений цим Законом. Раніше мінімальна сума штрафу становила 1700 грн, а нині — 17 тис. грн;
— неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в т. ч. імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Раніше мінімальна сума штрафу становила 1700 грн, а нині — 17 тис. грн;
— роздрібну торгівлю алкогольними напоями через ЕККА (КОРО), не зазначений у ліцензії. Раніше мінімальна сума штрафу становила 1000 грн, а нині — 10 тис. грн;
— роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін. Раніше мінімальна сума штрафу становила 1000 грн, а нині — 10 тис. грн.
Також збільшено, але в менших пропорціях, мінімальну суму штрафу за:
— оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої. Раніше мінімальна сума штрафу становила 5000 грн, а нині — 10 тис. грн;
— безліцензійне виробництво алкогольних напоїв з використанням інших видів спирту (крім етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового). Раніше мінімальна сума штрафу становила 8500 грн, тепер її збільшено до 15 тис. грн;
— виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. Раніше мінімальна сума штрафу становила 8500 грн, тепер її збільшено до 17 тис. грн.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»