• Посилання скопійовано

Соцвиплати підприємцеві — добровільне страхування

У статті у «ДК» №35/2014 ми розглядали соціальні гарантії, на які підприємці мають право від ПФУ та Фонду безробіття, сплачуючи ЄСВ у сумі обов'язкового державного страхування. Проте підприємці мають право сплачувати ЄСВ і в більшій сумі, отримуючи при цьому додаткові соціальні гарантії від держави.

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону про ЄСВ, підприємці мають право добровільно брати участь у:

— державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. У цьому разі підприємець сплачує ЄСВ за ставкою 36,6% від бази нарахування, встановленої пунктами 2 — 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ;

— державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. В цьому разі підприємець сплачує ЄСВ за ставкою 36,21% від бази нарахування;

— у всіх видах державного соціального страхування. В цьому разі підприємець сплачує ЄСВ за ставкою 38,11% від бази нарахування.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ, підприємці-«єдинники», які є пенсіонерами за віком або інвалідами й отримують відповідну пенсію або соціальну допомогу, звільнені від обов'язку сплачувати за себе ЄСВ. Але вони мають право сплачувати ЄСВ і брати участь у державному соціальному страхуванні на добровільних засадах.

Порядок добровільного страхування

Згідно зі ст. 10 Закону про ЄСВ, підприємці, які добровільно вирішили взяти участь у державному соціальному страхуванні у Фонді державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі — ФСС НВВ), і у Фонді державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі — ФСС з ТВП), зобов'язані укласти договір. Договір укладається з органом Міндоходів за місцем обліку підприємця. Процедура укладення договору така:

— підприємець подає до органу Міндоходів заяву про бажання добровільно застрахуватися в одному або в обох із згаданих фондів. Форма заяви є додатком 2 до Інструкції №455;

— фахівці органу Міндоходів розглядають заяву, перевіряють зазначені в ній дані і, в разі потреби, мають право зажадати від підприємця надати документи, що підтверджують дані, зазначені в цій заяві;

— протягом 30 календарних днів від дня отримання заяви орган Міндоходів укладає договір з підприємцем. Текст типового договору наведено в додатку 3 до Інструкції №455.

Договір про добровільну участь у такому соцстрахуванні набирає чинності з дня його підписання згідно з ч. 4 ст. 10 Закону про ЄСВ. Зверніть увагу: строк дії такого договору не може бути меншим за один рік, і зобов'язання щодо сплати ЄСВ за ставкою, встановленою таким договором, узяте на себе підприємцем, прирівнюється до обов'язкової сплати ЄСВ, передбаченої законодавством.

Нагадаємо, що на сьогодні сума внесків з ЄСВ, що їх сплачує підприємець, перебуває в межах від мінімального внеску (у 2014 р. це 1218 х 34,7% = 422,65 грн) до максимального внеску1 (відповідно 1218 х 17 х 34,7% = 7184,98 грн). З урахуванням сплати ЄСВ за максимальною ставкою 38,11% (добровільно) підприємець зобов'язаний буде сплачувати від 464,18 до 7891,06 грн. Проте які вигоди принесе підприємцеві добровільна участь ще в двох видах державного соціального страхування?

1 Максимальна величина доходу, з якого обчислюється ЄСВ (до складу якого в даному випадку входять і внески до ФСС НВВ і ФСС з ТВП), дорівнює 17 прожитковим мінімумам, установленим для працездатних осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Страхування у ФСС НВВ

Згідно зі ст. 21 Закону №1105, застраховані у ФСС НВВ особи мають право, зокрема, на такі соціальні гарантії:

— допомогу з тимчасової непрацездатності (лікарняні), яка виникла внаслідок настання страхового випадку — нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання (ст. 13 Закону №1105). Зверніть увагу: згідно з п. 2.5 Порядку №24 ця допомога виплачується добровільно застрахованим особам починаючи з 6-го дня тимчасової втрати працездатності і до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

— одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності або смерті потерпілого;

— пенсію по інвалідності;

— відшкодування витрат на поховання померлого потерпілого. Зверніть увагу: відшкодовуються такі витрати ФСС НВВ у розмірі фактично понесених і підтверджених документально витрат, але не більше за граничну суму тих чи інших витрат, встановлену Постановою №45. Згідно з п. 4 Постанови №45, якщо фактично понесені витрати нижчі за встановлену величину їх відшкодування, то відшкодування провадиться тільки в розмірі фактичних витрат;

— допомогу у відновленні працездатності;

— навчання і перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації, якщо внаслідок пошкодження здоров'я він не може виконувати колишню роботу (займатися підприємницькою діяльністю). Згідно зі ст. 32 Закону №1105, ФСС НВВ виплачує щомісячні страхові виплати в розмірі середньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації. В цьому разі ФСС НВВ сплачує вартість придбаних потерпілим інструментів, протезів та інших пристосувань, відшкодовує потерпілому інші необхідні витрати, пов'язані з його професійною підготовкою.

Ступінь втрати працездатності визначається лікарями — фахівцями лікарсько-консультаційної комісії (скорочено ЛКК) і медико-соціальної експертної комісії (скорочено МСЕК). Згідно зі ст. 30 Закону №1105, огляд потерпілого (у нашому випадку — підприємця) провадиться МСЕК за умови надання:

— акта про нещасний випадок на виробництві або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами. Форми цих документів затверджено постановою КМУ від 30.11.2011 р. №1232;

— висновку спеціалізованої медичної установи (НДІ профпатології або його відділення) про професійний характер захворювання;

— скерування лікувально-профілактичного закладу;

— скерування робочого органу виконавчої дирекції ФСС НВВ, суду або прокуратури.

При цьому щодо розміру соціальних виплат має бути дотримано норм, установлених ст. 34 Закону №1105:

1) сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного доходу, що потерпілий мав до пошкодження здоров'я;

2) якщо потерпілому одночасно з щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний дохід, що потерпілий мав до пошкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають;

3) середньомісячний дохід підприємця, з якого сплачується ЄСВ, визначається згідно з Порядком №1266;

4) одноразова допомога виплачується ФСС НВВ із розрахунку середньомісячного доходу потерпілого за кожен відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище за чотирикратний розмір максимальної суми доходу, з якої справляються внески до Фонду (див. вище).

Для отримання зазначених виплат і гарантій добровільно застрахована особа зобов'язана звернутися до відділення ФСС НВВ за місцем прописки (реєстрації) із заявою і документами, що підтверджують настання страхового випадку і понесені витрати.

Страхування у ФСС з ТВП

Згідно зі ст. 34 Закону №2240, застраховані у ФСС з ТВП особи мають право на такі види матеріального забезпечення та соціальні гарантії:

— допомогу з тимчасової непрацездатності, не спричиненої професійним захворюванням або нещасним випадком на виробництві (включаючи догляд за хворою дитиною);

— допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;

— допомогу на поховання;

— оплату путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам і членам їхніх сімей, до дитячих оздоровчих закладів;

— дитячі новорічні подарунки.

Зверніть увагу: право на матеріальне забезпечення та інші соціальні гарантії від ФСС з ТВП добровільно застраховані особи мають тільки за умови сплати до настання страхового випадку страхових внесків до таких фондів не менш ніж 6 повних календарних місяців за останні 12 календарних місяців (ч. 3 ст. 4 Закону №2240).

Тепер розгляньмо докладніше, що мається на увазі під цими виплатами та гарантіями.

Допомога з тимчасової непрацездатності, згідно з ч. 1 ст. 35 Закону №2240, покликана компенсувати втрату доходу в разі:

1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) необхідності догляду за хворою дитиною;

3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;

4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері чи іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

6) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

7) санаторно-курортного лікування.

Відповідно до ст. 37 Закону №2240 допомога з тимчасової непрацездатності виплачується з урахуванням страхового стажу1 добровільно застрахованої особи в таких розмірах:

60% середнього доходу — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

80% середнього доходу — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

100% середнього доходу — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

100% середнього доходу — застрахованим особам, віднесеним до 1 — 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, яка їх замінює і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону №3551, донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону №239.

Середній дохід для виплати цієї допомоги розраховується відповідно до Порядку №1266. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середній дохід для добровільно застрахованих осіб, є останні 6 календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Середній дохід добровільно застрахованої особи обчислюється виходячи з суми оподатковуваного доходу (прибутку) в межах максимальної величини, з якого сплачувалися страхові внески.

Середньоденний дохід добровільно застрахованої особи обчислюється шляхом ділення отриманого за розрахунковий період оподатковуваного доходу, з якого сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період (абзац третій п. 14 Порядку №1266).

Відповідно до абзацу другого п. 20 Порядку №1266 сума допомоги дорівнює добутку середньоденного доходу на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності за лікарняним листком з урахуванням розміру допомоги згідно зі ст. 37 Закону №2240.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами покликана також компенсувати втрату доходів у зв'язку з цим страховим випадком, але виплачується вона в розмірі 100% середнього доходу підприємця незалежно від страхового стажу. Проте і в цьому разі працює обмеження, зазначене вище: для розрахунку середнього доходу використовується дохід у межах максимальної величини (граничної суми) оподатковуваного доходу (прибутку), виходячи з якого сплачуються страхові внески до ФСС з ТВП. Сума допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами також дорівнює добутку середньоденного доходу на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності згідно з лікарняним листком.

Допомога на поховання виплачується ФСС з ТВП у разі смерті застрахованої особи у фіксованій сумі, розмір якої встановлюється самим Фондом. Наприклад, у 2014 році ця допомога виплачується у розмірі 2200 грн2.

1 Страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і за який щомісяця сплачено страхові внески (застрахованою особою, її роботодавцем) у сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок (п. 9 ст. 2 Закону №2240).

2 Постанова ФСС з ТВП від 16.11.2011 р. №55 «Про встановлення розміру допомоги на поховання».

Цей вид допомоги, проте, може виплачуватися кожним з фондів соцстрахування: ПФУ — на поховання пенсіонерів, Фондом безробіття — безробітних, ФСС НВВ — померлих унаслідок нещасного випадку на виробництві чи внаслідок професійного захворювання. У решті випадків смерті осіб, застрахованих у ФСС з ТВП, таку допомогу виплачує ФСС з ТВП.

Оплата путівок на санаторно-курортне лікування ФСС з ТВП здійснюється згідно з Порядком №12. Величина частки такої оплати залежить від якості проживання в санаторно-курортному закладі (в одномісному чи двомісному номері), від причини її надання (на лікування дітей у супроводі дорослого чи самостійне лікування дитини) тощо. Проте мінімальний розмір вартості путівки, що фінансується ФСС з ТВП, становить 50%, а в разі лікування двох дітей у супроводі дорослого путівка для всіх трьох осіб взагалі надається безкоштовно (п. 4.7 Порядку №12).

При цьому застрахованій особі може бути виділено раз на рік одну путівку, за винятком путівки на санаторно-курортне лікування дитини. Можливим є і поділ путівки із застрахованим у Фонді членом сім'ї (дружиною, чоловіком, дитиною), якщо він вчиться у виші на денній формі навчання, за згодою адміністрації санаторно-курортного закладу на такий поділ. При цьому надається довідка (з місця роботи, навчання) про те, що така особа не користувалася цією соціальною послугою протягом цього календарного року. Рішення про поділ приймається директором виконавчої дирекції ФСС з ТВП, у якому добровільно застрахована особа отримує путівку (п. 4.11 Порядку №12).

Зверніть увагу: підставою для надання путівки є медична довідка за формою №070/о, у якій зазначається, якого саме санаторно-курортного лікування потребує застрахована особа або особи, якщо путівка ділиться. При цьому важливо, зрозуміло, щоб діагноз і рекомендації, зазначені в такій довідці, збігалися з профілем лікувального закладу, путівку до якого надає Фонд.

Путівки до дитячих таборів ФСС з ТВП оплачує виходячи з норм, затверджених Постановою КМУ від 22.11.2004 р. №1591 «Про затвердження норм харчування в навчальних та оздоровчих закладах», які періодично коригуються виходячи з фінансових можливостей Фонду. Наприклад, у 2014 р. таке фінансування надається в розмірі не більш ніж 43 грн на один людино-день і на лікування та культурне обслуговування дітей у розмірі не більш ніж 3 грн на один людино-день із розрахунку на оздоровчу зміну1. Таким чином, покриття частини путівки за рахунок коштів ФСС з ТВП протягом оздоровчої зміни тривалістю 21 день у 2014 р. становить 966 грн. Решта вартості путівки покриватиметься за рахунок доплати від батьків.

1 Постанова ФСС з ТВП від 20.12.2013 р. №60.

Зверніть увагу: путівки до дитячих таборів ФСС з ТВП фінансує тільки на дітей застрахованих осіб віком від 6 до 16 років.

Дитячі новорічні подарунки надаються ФСС з ТВП раз на рік застрахованим особам, які мають дітей, яким станом на 1 січня цього календарного року не виповнилося 14 років. Надаються такі подарунки перед Новим роком, і графік такого надання встановлюється кожним територіальним відділенням Фонду окремо. Проте, як правило, заява про надання подарунка подається до кінця жовтня календарного року, а видача подарунків здійснюється в листопаді — першій половині грудня такого року.

Звісно, вартість новорічних подарунків також обмежена чинними нормативними актами і залежить від бюджету ФСС з ТВП на поточний календарний рік.

Згідно з п. 1.5 Порядку №48, застрахована особа (батько, мати, усиновитель, опікун, піклувальник) може отримати один подарунок на кожну дитину, якій на 1 січня наступного календарного року не виповнилося 14 років. Таким чином, якщо дитина проживає з двома батьками, вона може отримати два новорічні подарунки. І це справедливо, оскільки кожен з батьків сплачував страхові внески і має право на отримання соціальних послуг від ФСС з ТВП.

Для отримання зазначених виплат та соціальних гарантій добровільно застрахована особа звертається до відділення ФСС з ТВП за місцем реєстрації із заявою та документами, що дають право на такі виплати/гарантії. Наприклад, це може бути лікарняний листок для отримання допомоги з тимчасової втрати працездатності або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, а також довідка про середній дохід, оформлена відповідно до Порядку №1266; копія свідоцтва про народження дітей для отримання путівок до дитячих таборів або новорічних подарунків тощо.

Отже, підсумуймо: страхування у ФСС НВВ і ФСС з ТВП є привабливим і для добровільно застрахованих осіб. Наприклад, добровільне страхування у ФСС з ТВП є цікавим насамперед для жінок-підприємниць, які збираються стати або вже є молодими мамами. Але ще раз наголошуємо: право на виплати у добровільно застрахованих осіб у ФСС по ТВП з'являється тільки за умови сплати страхових внесків не менш ніж 6 місяців за останні 12 календарних місяців. А тому, щоб отримати зазначені вище соціальні виплати, про укладення договору про добровільне страхування слід поклопотатися заздалегідь.

Нормативна база

  • Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
  • Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
  • Закон №2240 — Закон України від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
  • Закон №3551 — Закон України від 22.10.93 р. №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
  • Закон №239 — Закон України від 23.06.95 р. №239/95-ВР «Про донорство крові та її компонентів».
  • Інструкція №455 — Інструкція про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міндоходів України від 09.09.2013 р. №455.
  • Порядок №12 — Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління ФСС з ТВП від 25.02.2009 р. №12.
  • Порядок №24 — Порядок призначення, перерахування і проведення страхових виплат, затверджений постановою правління ФСС НВВ від 27.04.2007 р. №24.
  • Порядок №26 — Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.2010 р. №26.
  • Порядок №48 — Порядок придбання і забезпечення дитячими новорічними подарунками дітей застрахованих осіб за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджений постановою правління ФСС з ТВП від 25.10.2007 р. №48.
  • Порядок №1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат із загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266.
  • Постанова №45 — Постанова правління ФСС НВВ від 03.10.2008 р. №45 «Про витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання».

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру