Валютні зміни до П(С)БО
З 19.08.2014 р.1 наказ Мінфіну від 14.07.2014 р. №754 вносить зміни до деяких нормативних актів з бухобліку, зокрема щодо бухобліку валютних операцій.
Методологічні засади формування в бухобліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення таких статей у фінзвітності визначає П(С)БО 212. За попередньою редакцією цього нормативного акта операції в іноземній валюті, здійснені суб'єктом господарювання, перераховувалися у гривні за офіційним курсом НБУ до інвалюти, який було встановлено на дату здійснення такої операції. Те саме стосувалося і монетарних статей балансу, за якими слід визначати курсові різниці.
Раніше, коли курс НБУ був стабільним та не змінювався протягом дня, такий перерахунок не спричинював жодних проблем. Але з 04.04.2014 р. офіційний курс НБУ гривні до долара США став середньозваженим, а решта курсів валют прямо від нього залежать3. Також, за новою редакцією п. 9 Положення №496, офіційний курс гривні до іноземних валют діє з часу його встановлення. Листом від 03.04.2014 р. №19-012/14290 НБУ повідомив, що: «офіційний курс гривні до іноземних валют та курс банківських металів встановлюватиметься Національним банком України після 12:00 і діятиме з часу його встановлення».
Водночас, згідно з п. 10 Положення №496, офіційний курс гривні до іноземних валют використовується резидентами та нерезидентами України для бухобліку операцій з інвалютою. Тож постає запитання: який курс застосовувати для операцій, які здійснюються до 12:00? Тож зміни до П(С)БО 21 були довгоочікуваними, адже з 04.04.2014 р. до 19.08.2014 р. бухгалтери самостійно вирішували, за яким курсом відображати валютні операції4.
1 Дата публікації в «Офіційному віснику України» №64/2014.
2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193.
3 Завдяки змінам, внесеним до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів (затверджене постановою НБУ від 12.11.2003 р. №496, далі — Положення №496) постановою НБУ від 31.03.2014 р. №180.
4 Див. статтю Г. Бикової «Середньозважений курс валют» в «ДК» №20-21/2014.
З 19.08.2014 р. валютні операції під час первісного визнання слід відображати із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції. Це стосується визнання як активів, так і зобов'язань, доходів та витрат, власного капіталу в інвалюті.
Зверніть увагу: за бажанням операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті можна відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу. Але наразі немає роз'яснень, з урахуванням яких обмежень (особливостей) можна застосовувати цю норму. Тож до появи офіційних роз'яснень обережним бухгалтерам рекомендуємо утриматися від застосування цієї норми.
За наданими й отриманими авансами до уваги береться офіційний курс НБУ на початок дня дати сплати й одержання авансу. При цьому якщо аванс сплачувався частками, то загальна гривнева сума отриманого (відправленого) платежу визначається виходячи з офіційних курсів НБУ на початок дня сплати (отримання) кожного такого авансу (див. нову редакцію п. 6 П(С)БО 21).
Уточнено п. 7 П(С)БО 21, а саме: на кожну дату балансу:
— монетарні статті в іноземній валюті відображають з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;
— немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю1 і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображають за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції;
— немонетарні статті за справедливою вартістю2 в іноземній валюті відображають за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.
Як і раніше, за монетарними статтями3 на дату балансу та на дату здійснення госпоперації слід визначати курсові різниці. Для визначення курсових різниць:
— на дату балансу застосовують валютний курс на кінець дня дати балансу;
— на дату здійснення господарської операції застосовують валютний курс на початок дня дати здійснення операції.
Завдяки змінам до п. 8 П(С)БО 21 підприємство може визначати курсові різниці не тільки в межах здійснення госпоперації, а й за всією монетарною статтею. У цьому разі такий порядок визначення курсових різниць слід передбачити в наказі про облікову політику підприємства.
Отже, монетарні статті на дату здійснення операції перераховують за курсом НБУ на початок дня її здійснення. Але юрособи за власним бажанням можуть перераховувати залишки монетарної статті балансу на кінець дня. Тоді до таких залишків застосовують валютний курс на кінець цього дня.
Нагадуємо, що вищезазначений результат від визначення курсових різниць відображають в обох видах обліку: бухгалтерському та податковому, згідно з пп. 153.1.3 ПКУ.
Інші зміни
Насамкінець зазначимо, що подібних змін зазнав і розділ IV Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ4. За цими змінами здебільшого аналогічно до наведеного вище порядку відбувається застосування нових правил визначення валютного курсу на дату здійснення операцій в інвалюті, на дату балансу тощо.
Внесено технічні правки до додатків 1 і 2 до П(С)БО 255: Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (форма №2-м) та Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (форма №2-мс). Змінами виправляються неточності щодо обчислення формули фінансового результату до оподаткування (які раніше містилися в рядку 2290, форма №2-м) та суми доходів (які раніше містилися в рядку 2280, форма №2-мс).
У П(С)БО 316 викладено в новій редакції приклад капіталізації фінансових витрат на створення кваліфікаційного активу. Зверніть увагу: у прикладі змінено алгоритм визначення суми фінансових витрат (зокрема, норму капіталізації фінансових витрат), що за розрахунком можуть бути включені до собівартості кваліфікаційного активу.
1 Оцінка активів виходячи з витрат на їх виробництво та придбання (п. 6 розділу ІІІ НП(С)БО 1, затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013 р. №73).
2 Сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств», затвердженого наказом Мінфіну від 07.07.99 р. №163).
3 Статті балансу про кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів (п. 4 П(С)БО 21).
4 Затверджений наказом Мінфіну від 02.04.2014 р. №372.
5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. №39.
6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затверджене наказом Мінфіну від 28.04.2006 р. №415.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»
