Штрафи за порушення порядку застосування РРО
! СГ, які використовують РРО
ДФСУ нагадала про відповідальність, яку несуть СГД за порушення порядку застосування РРО і яка встановлена чинною ст. 17 Закону України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг».
Контролюючий орган наголосив, що продаж товару без застосування РРО не є триваючим порушенням, а тому невидача касового чека під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням і подальше незастосування РРО під час продажу товарів (надання послуг) є окремим порушенням. Таким чином, кожне наступне незастосування РРО або невидача чека під час продажу товару вважатимуться повторним порушенням. Тож за кожне із зазначених порушень СГД нестиме окрему відповідальність (а не сплачуватиме один штраф за всі виявлені перевіркою однакові порушення такого роду).
Таким чином, у разі виявлення під час перевірки СГД неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО до нього застосовуються фінансові санкції: за порушення, вчинене вперше, — 1 грн, за вчинене вдруге — 100% вартості проданих із порушенням товарів, за вчинене втретє — у п'ятикратному розмірі вартості проданих із порушенням товарів (послуг).
Лист ДФСУ від 31.07.2014 р. №862/7/99-99-22-06-03-17/34
ДФСУ роз'яснила, з яких доходів сплачується військовий збір
! Фізособам і податковим агентам з ПДФО
ДФСУ опублікувала низку роз'яснень щодо сплати нового військового збору. Нагадаємо, що цей збір набрав чинності з 03.08.2014 р. і утримуватиметься з доходів фізосіб до 01.01.2015 р.
Так, на думку податківців, військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних, компенсаційних або інших виплат і винагород, які нараховуються платникові у зв'язку з трудовими відносинами після 3 серпня 2014 року за будь-які періоди. Як бачимо, ДФСУ пішла шляхом найменшого опору і не вимагає від платників збору розподіляти доходи залежно від того, за які періоди їх було нараховано. Лінією розподілу стає дата 03.08.2014 р., і будь-які із зазначених вище доходів, нараховані в період 03.08.2014 р. — 31.12.2014 р., підпадають під оподаткування військовим збором, а решта — ні.
З доходів, нарахованих до 3 серпня, але виплачених після цього строку, військовий збір не стягується. Водночас доходи, нараховані, наприклад, 29.08.2014 р., за період з 01.08.2014 р. до 03.08.2014 р. обкладаються військовим збором.
Його платниками є фізичні особи — резиденти і нерезиденти, які одержують доходи в Україні, а відповідальними за утримання (нарахування) і сплату (перерахування) військового збору до бюджету — особи, зазначені у статті 171 ПКУ, а саме:
— роботодавець, який виплачує доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків;
— податковий агент — для оподаткування інших доходів із джерела їх походження в Україні.
Військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платникові у зв'язку з трудовими відносинами. Крім того, військовий збір стягується з виграшу в державну і недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри.
Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовим договором (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У цьому разі відповідальною особою за нарахування і сплату збору до бюджету є податковий агент, який зобов'язаний забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та у спосіб, які визначені статтею 176 Кодексу.
Водночас військовий збір не сплачується з доходу військовослужбовців, який отримується у вигляді грошового забезпечення, оскільки він не відповідає визначенню заробітної плати, а військовослужбовці згідно із законодавством не є найманими працівниками.
Роз'яснення ДФСУ від 19.08.2014 р.
Неоплачений ПК з ПДВ після закінчення строку позовної давності втрачається
! Платникам ПДВ
ДФСУ оприлюднила чергове роз'яснення, яке не має окремої юридичної сили. Це знову лише думка податківців, як правило, процитована з «Бази знань» на власному сайті. Але її слід взяти до уваги, оскільки, ймовірно, саме з такою позицією доведеться зіткнутися платникам ПДВ під час планової або позапланової перевірки.
Отже, ДФСУ вважає, що товари, отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом строку позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки немає факту їх придбання (оплати).
Платник податку має право включити до складу податкового кредиту суму податку, яка нарахована (сплачена) ним у зв'язку з придбанням товарів (п. 198.3 ПКУ). Після закінчення строку позовної давності щодо оплати товарів платник податку втрачає право на податковий кредит щодо суми податку на додану вартість, яка входила до складу вартості таких товарів.
У звітному періоді, в якому минув строк позовної давності щодо оплати таких товарів чи послуг, платник податку зобов'язаний зняти нараховану суму податку на додану вартість та відобразити її в рядку 16.1 розділу II податкової декларації з податку на додану вартість.
Додамо, що ПКУ не містить прямої норми, яка б вимагала зазначеного у роз'ясненні коригування податкового кредиту з ПДВ. Мало того, рядок 16.1 чинної форми декларації з ПДВ (затвердженої наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. №678) не передбачає такої підстави для коригування податкового кредиту платника ПДВ. Цей рядок і всі рядки наступного рівня, з яких складається його сума, посилаються лише на ст. 192 ПКУ, яка, своєю чергою, не містить зазначеної підстави для коригування податкового кредиту.
Отже, наразі обережні платники ПДВ, які здійснюють зазначене зменшення податкового кредиту, роблять це лише за бажанням податківців, порушуючи, по суті, правила складання декларації з ПДВ (тобто у не передбаченому законодавством порядку). Тож робити таке коригування чи ні — кожен платник ПДВ вирішує сам.
Роз'яснення ДФСУ від 22.08.2014 р.
Відповідальність за несплату військового збору
! Фізособам і податковим агентам з ПДФО
Статтею 127 ПКУ (а саме ця стаття застосовується, на думку ДФСУ, і при порушеннях щодо сплати військового збору) передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, зокрема податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, вчинені протягом 1095 днів утретє і більше, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Крім того, згідно зі ст. 129 ПКУ в день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом під час виплати (нарахування) доходів на користь платників податків — фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента, нараховується пеня.
Зокрема, пеня нараховується з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, чинної на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків — фізичних осіб.
Роз'яснення ДФСУ від 18.08.2014 р.
ДФСУ — про зміни щодо сплати цільової надбавки
! Платникам цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ
ДФСУ надала листом методичну допомогу щодо визначення податкових зобов'язань та складання податкової звітності зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
У листі наведено останні зміни щодо сплати цього платежу до бюджету. Зокрема, зазначено, що з метою удосконалення бюджетної класифікації наказом Міністерства фінансів України від 27 травня 2014 року №630 унесено зміни, згідно з якими класифікацію доходів бюджету доповнено такими позиціями:
17060100 «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів»;
17060200 «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за імпортований суб'єктами господарювання природний газ для споживання ними як палива або сировини»;
17060300 «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за видобутий суб'єктами господарювання та спожитий ними природний газ як паливо або сировина».
У зазначеному листі також наведено кілька практичних прикладів обчислення податкових зобов'язань та приклади складання податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Лист ДФСУ від 25.07.2014 р. №516/7/99-99-15-04-02-17
Прожитковий мінімум зросте не скоро
! Усім
Мінсоцполітики України нагадало як юрособам, так і найбільш зацікавленій стороні — фізособам про заморожування в 2014 році всіх видів прожиткового мінімуму. Відповідне рішення ВРУ, як відомо, прийняла шляхом внесення змін до Держбюджету-2014 для запобігання фінансовій катастрофі (тобто зменшення витратної частини цього Держбюджету). Цей показник, як відомо, впливає не тільки на оподаткування доходів фізосіб, а й на проведення їх індексації, розмір соціальних виплат із бюджету і фондів державного страхування. Тож у 2014 році розміри соціальних стандартів залишаються на рівні грудня 2013 року.
Питання щодо збільшення розміру державних соціальних стандартів та гарантій, як зазначило Мінсоцполітики, розглядатиметься у міру стабілізації економіки.
При цьому Мінсоцполітики відверто зазначає, що поточний стан визначення того, що має назву «прожитковий мінімум», не враховує всіх видів витрат, які несе населення України, у тому числі й найпоширених їх видів. Зокрема заявлено, що в такому мінімумі передбачені витрати на користування житлом, на водопостачання, водовідведення, теплопостачання, газопостачання, електроенергію. Враховуючи реальні суми, що їх за ці послуги сплачує більшість населення, і поточний розмір прожиткового мінімуму, зокрема для працездатних осіб — 1218 грн, у це важко повірити. А щодо передбачення у розмірі прожиткового мінімуму витрат на освіту, оздоровлення, утримання дітей у дошкільних навчальних закладах, платні медичні послуги тощо, то врахування їх у прожитковому мінімумі наразі не відповідатиме суті поняття «прожитковий мінімум». Такі складові, як зазначає Мінсоцполітики, можуть бути враховані при визначенні стандарту вищого ґатунку.
Насамкінець Мінсоцполітики повідомляє, що ним розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», яким, зокрема, запропоновано введення раціонального споживчого бюджету, що передбачає, крім задоволення основних потреб людини, також витрати на придбання житла, медичні та освітні послуги, оздоровлення, організацію дозвілля та відпочинку, формування заощаджень тощо.
А от з якого часу запрацює такий збільшений розмір прожиткового мінімуму, від Мінсоцполітики не залежить. Нині законопроект опрацьовується із зацікавленими центральними органами виконавчої влади.
Лист Мінсоцполітики України від 04.08.2014 р. №8611/0/14-14/10
Нарешті роз'яснено про плату за видобування підземних вод
! Платникам плати за користування надрами
Центральний офіс з обслуговування великих платників податків нагадав про правила справляння плати за користування надрами. На жаль, як це нерідко буває, цих роз'яснень більшість платників податків чекали раніше, до закінчення граничного строку подання відповідної декларації за II квартал 2014 р.
Як би там не було, але в цьому роз'яснення податківці нагадують, що з 1 квітня 2014 року до платників плати за користування надрами, серед інших, належать:
— землевласники та землекористувачі (крім суб'єктів підприємництва, які відповідно до законодавства зареєстровані як фермерські господарства), що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (пп. 263.1.5 п. 263.1 ст. 263 ПКУ);
— землевласники та землекористувачі, крім суб'єктів підприємництва, які відповідно до законодавства належать до фермерських господарств, — громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені статтею 121 Земельного кодексу України, видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу на місяць (за показаннями лічильників) (пп. 263.1.6 п. 263.1 ст. 263 ПКУ).
Крім того, з 1 квітня 2014 року внесено зміни до підпункту 263.9.1 ПКУ щодо встановлення ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин у відсотках (відносних значеннях) від вартості товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) для різних груп корисних копалин.
Плата за користування надрами для видобування прісних підземних вод, які видобуваються платниками, зазначеними у пп. 263.1.6 ПКУ, застосовується за ставками, визначеними у п. 325.2 ПКУ.
Відповідно до пункту 263.7 ПКУ, податкові зобов'язання з плати за користування надрами для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за формулою:
Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп,
де Vф — обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму);
Вкк — вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з пунктом 263.6 ПКУ;
Свнз — величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у відсотках), установлена у пункті 263.9 ПКУ;
Кпп — коригуючий коефіцієнт, установлений у пункті 263.10 ПКУ.
Крім того, податківці зазначають, що платники плати, які провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволу на спеціальне водокористування, обчислюють податкові зобов'язання із застосуванням зазначеного у листі Державної комісії України по запасах корисних копалин від 25.06.2014 р. №421/07 коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства — 15 відсотків.
Роз'яснення Міндоходів від 21.07.2014 р.
Особливості звітування поштою
! Малим підприємствам
У своїй листівці податківці нагадали платникам податків, які належать до малих підприємств, що вони мають право надсилати податкову звітність поштою.
Таке відправлення здійснюється не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації. При цьому на поштовому відправленні зазначаються:
— у нижній правій його частині — найменування одержувача та його адреса в такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, найменування населеного пункту, району, області;
— у лівій верхній частині — найменування відправника та його адреса в порядку, передбаченому для написання адреси одержувача. Поштовий індекс пишеться стилізованими цифрами чорнилом або кульковою ручкою;
— у верхній частині поштового відправлення — позначка «Звіт».
Водночас відправникові треба заповнити бланк рекомендованого повідомлення про вручення на своє ім'я або на ім'я особи, якій належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення адресату. Також слід скласти опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписати його.
Роз'яснення Міндоходів від 24.07.2014 р.
Новини підготували Ганна БИКОВА, Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»