Наш постачальник з Луганська не здав декларацію з ПДВ за червень 2014 р. та, відповідно, не задекларував податкові зобов'язання з ПДВ за операцією з поставки нам товару. Ми отримали від нього податкову накладну та відобразили податковий кредит з ПДВ. Тепер наша ДПІ (в усних розмовах) наполегливо рекомендує нам зняти ПК з ПДВ за такою операцією. Чи є правомірними вимоги податківців?
Загальні підстави для визнання ПК з ПДВ
Насамперед нагадаємо правила обліку податкового кредиту з ПДВ. Згідно з п. 198.1 ПКУ, право на віднесення сум податку до ПК з ПДВ виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум вхідного ПДВ до ПК вважається дата тієї події, що відбулася раніше (п. 198.2 ПКУ): або дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником ПДВ товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною1 (далі — ПН).
При цьому право на нарахування ПК з ПДВ виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 201.10 ПКУ до 01.01.2015 р. ПН видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Не можна віднести до ПК з ПДВ суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені ПН або підтверджені ПН, але якщо такі накладні оформлені з порушенням вимог ст. 201 ПКУ (див. п. 198.6 ПКУ).
Покупець не має права віднести вхідну суму ПДВ до ПК за податковими накладними, складеними платником ПДВ, звільненим від сплати ПДВ за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п. 201.9 ПКУ). Ну і, звісно, неплатники ПДВ не мають права виписувати ПН.
Не дає права на ПК з ПДВ і відсутність реєстрації платником ПДВ — постачальником товарів/послуг ПН в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ).
На сьогодні обов'язково слід реєструвати ПН при постачанні товарів/послуг, якщо (п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ):
1) сума ПДВ перевищує 10000 грн;
2) ПН виписані при постачанні підакцизних та ввезених на митну територію України товарів, незалежно від суми ПДВ, зазначеної в ПН.
Якщо ПН на вимогу покупця складено в електронній формі, така ПН підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН незалежно від суми ПДВ та номенклатури товару (в т. ч. його походження), зазначених у ній (п. 201.1 ПКУ, див. також лист ДПСУ від 31.12.2012 р. №8238/0/61-12/15-3115, «ДК» №11/2013). До речі, з 01.01.2015 р. підлягатимуть реєстрації в ЄРПН усі ПН без винятку (див. «ДК» №33-34/2014).
Крім того, покупець згідно з п. 201.10 ПКУ не може відобразити ПК з ПДВ за ПН, виписаною з порушенням порядку заповнення ПН (див. Порядок №102). Для того щоб усе-таки зберегти право на ПК за такою накладною, покупцю слід подати до податкової декларації з ПДВ за звітний період Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8 до Декларації з ПДВ3) зі скаргою на постачальника. Разом із заявою подають копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, чи копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, які, власне, і підтверджуватимуть факт отримання від постачальника товарів/послуг. Ця заява і буде підставою для включення сум сплаченого податку до складу ПК4. Право подати таку заяву зберігається за платником ПДВ протягом 60 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкової накладної або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в ЄРПН.
1 З 01.01.2015 р. до п. 198.2 ПКУ будуть внесені зміни. Докладніше про них читайте в «ДК» №33-34/2014.
3 Форма декларації затверджена наказом Міндоходів України від 13.11.2013 р. №678.
4 Такий порядок діятиме лише до 01.01.2015 р., а після цієї дати така заява вже не буде давати права на збереження ПК з ПДВ (зміни до п. 201.10 ПКУ з 01.01.2015 р.).
ПК з ПДВ за обставин непереборної сили
Як бачимо, в розділі V ПКУ чітко прописано випадки, коли покупець не може відобразити ПК з ПДВ за ПН, отриманою від постачальника — платника ПДВ. Тож якщо ви отримали правильно виписану податкову накладну, яка за потреби зареєстрована в ЄРПН, від зареєстрованого платника ПДВ, то ви маєте право відобразити ПК з ПДВ навіть за умови неподання постачальником звітності з ПДВ за період виникнення у вас права на ПК з ПДВ.
Покупець, у принципі, за таке порушення постачальника відповідати не може, до того ж це взагалі не передбачено законодавством. Звісно, за таких умов в автоматизованій інформаційній системі податківців виникають розбіжності між даними податкових декларацій постачальників та покупців, адже, найімовірніше, інформація про таку операцію постачальника так і не потрапила до системи (постачальник, певно, також не зміг подати і Реєстр ПН за такий звітний період).
Вичерпний перелік підстав, за якими ви не маєте права на ПК з ПДВ, ми навели вище, тож податківці самостійно не можуть позбавити вас права на ПК за відсутності цих підстав. Звичайно, у зв'язку з військовими діями на сході України податківці не можуть перевірити вашого контрагента на фактичність проведення операції постачання та щодо причин неподання ним звітності за відповідний період. Але вони повинні звертати увагу на наявність форс-мажорних обставин. Крім того, є відповідні накази фіскальних органів, які встановлюють простій деяких ДПІ у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Луганській області — див., наприклад, наказ ДФСУ від 24.07.2014 р. №8 «Про встановлення простою у роботі».
Додатково зазначимо, що відповідно до пункту 102.6 ПКУ граничні строки для подання податкової декларації підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) на письмовий запит платника податків, зокрема якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування внаслідок обставин непереборної сили, підтверджених документально.
Згідно з п. 2 Порядку застосування пунктів 102.6 — 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1044 (далі — Порядок №1044), обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини) є непереборна за цих умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.
Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку. Тож цілком можливо, що контрагент має право на продовження строку подання податкової звітності або принаймні планує подати документи для продовження строку подання звітності. Можливе також використання інших способів документального підтвердження обставин непереборної сили, зазначених у п. 5.4 Порядку №1044. Про можливості продовження строків подання звітності писали і спеціалісти Міндоходів України в листі від 07.07.2014 р. №16042/7/99-99-19-03-02-17 (див. у «ДК» №29/2014, коментар «ДК»).
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»