Трудові відносини з приватним підприємцем мають свою специфіку: трудовий договір укладають за затвердженою формою та реєструють у Державному центрі зайнятості. Розгляньмо, як розірвати такі відносини з ініціативи працівника.
Укладення трудового договору
Відповідно до ст. 24 КЗпП1, при укладенні трудового договору з фізособою, яка використовує найману працю (далі — ФОП), додержання письмової форми є обов'язковим.
1 Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
Трудовий договір між працівником та ФОП слід реєструвати в центрі зайнятості населення. Порядок реєстрації трудового договору між працівником та фізособою, а також затверджену форму цього договору передбачено наказом Мінпраці України від 08.06.2001 р. №260 (далі — Порядок №260). При укладенні трудового договору майбутній працівник зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи, зокрема реєстраційний номер.
Відповідно до п. 2 Порядку №260, фізособа укладає трудовий договір з фізособою-підприємцем або з фізособою, яка використовує найману працю, пов'язану з наданням послуг, у письмовій формі в трьох примірниках. Такий договір ФОП подає на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи. Трудовий договір набирає чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у договорі, але не пізніше дня фактичного допущення працівника до роботи.
На підставі наданих документів відповідальна особа центру зайнятості в день подання ФОП (або уповноваженою нею особою) трудового договору реєструє його у книзі реєстрації трудових договорів (п. 5 Порядку №260). Трудовому договору присвоюється номер, за яким він зареєстрований у книзі, і ставиться дата його реєстрації. Крім того, на всіх примірниках трудового договору роблять запис про здійснення держреєстрації (п. 6 Порядку №260).
Що треба подати для реєстрації
При реєстрації трудового договору сторони повинні пред'явити паспорт та подати такі документи:
фізична особа — підприємець*:
— свідоцтво про держреєстрацію фізособи-підприємця (або витяг із держреєстру), довідку відповідної ДПІ про присвоєння ідентифікаційного номера** (за наявності);
фізособа, яка використовує найману працю, пов'язану з наданням послуг, — довідку відповідної ДПІ про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності);
працівник, який влаштовується на роботу до фізособи:
— трудову книжку***, довідку відповідної ДПІ про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
Пункт 3 Порядку №260
* Реєстрацію може проводити уповноважена підприємцем особа, і, що важливо, тепер нотаріального доручення при здійсненні таких дій не потрібно (див. «ДК» №24/2014).
** На сьогодні це реєстраційний номер облікової картки платника податків.
*** Особа, яка вперше шукає роботу і не має трудової книжки, подає лише реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Припинення трудового договору
Трудовий договір між ФОП та працівником може бути безстроковим, укладатися на невизначений строк або на визначений термін, установлений за погодженням сторін (див. типову форму договору).
Так, відповідно до п. 8 Порядку №260, в разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково у трудовому договорі ФОП робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП і посвідчує цей запис підписами сторін. Про припинення (розірвання) трудового договору сторони сповіщають центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір. Для цього формою договору передбачено пункт 17. У, який строк слід повідомити центр зайнятості, в Порядку №260 не сказано, але вважаємо, що з цим не треба зволікати. Адже при затримці видачі трудової книжки працівнику з вини роботодавця (наприклад, трудовий договір невчасно знято з реєстрації) працівникові потрібно виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу (ст. 47 КЗпП).
Після звернення ФОП про припинення договору відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить запис у книзі реєстрації трудових договорів. Згідно з п. 14 Порядку №260, записи про зняття з реєстрації трудового договору дають право ФОП внести записи до трудової книжки працівника про звільнення його з роботи. Крім того, за п. 15 Порядку №260, посадова особа центру зайнятості підтверджує особистим підписом записи, внесені ФОП до трудової книжки працівника, і засвідчує їх печаткою. Лише в цьому разі договір вважається розірваним, а працівник — звільненим.
У разі розірвання трудового договору з ініціативи ФОП у ситуаціях, передбачених КЗпП (див. статті 40 та 41 КЗпП), за відсутності працівника зняття з реєстрації здійснюється за умови подання ФОП:
1) примірника трудового договору;
2) заяви про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору;
3) копій документів, що підтверджують:
— надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом із повідомленням про вручення). У разі коли вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтвердних документів;
— проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником (копія відомості про виплату грошей, видаткового касового ордеру чи платіжного доручення про перерахування заробітної плати або копія платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати).
У такому разі центр зайнятості самостійно повідомить працівника про зняття з реєстрації трудового договору. Про зняття трудового договору з реєстрації в разі відсутності працівника запис робиться на двох примірниках трудового договору.
Щоправда, Порядок №260 нічого не говорить про право працівника самостійно розірвати трудові відносини та, власне, як тоді знімати договір з реєстрації. Самостійно зняти договір із реєстрації в службі зайнятості працівник не може. Але відомо, що при вирішенні питань, не передбачених формою договору та Порядком №260, сторони керуються загальними нормами законодавства про працю України — КЗпП.
Отже, якщо працівник хоче розірвати трудові відносини з ФОП (див., зокрема, ст. 38 КЗпП), він повинен подати заяву довільної форми на ім'я ФОП за два тижні до дати бажаного звільнення. Разом з цим згідно зі ст. 38 КЗпП працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
У разі погодження ФОП на звільнення порядок зняття трудового договору з реєстрації такий самий, як наведено вище.
Але якщо підприємець проти звільнення (зауважимо, у разі виконання працівником усіх приписів КЗпП ФОП не має права заперечувати проти звільнення) та не приймає заяви, завжди можна її надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення, із зазначенням про невиконання вимог законодавства про працю. Фізособа має право звернутися зі скаргою до відповідних органів — Інспекції з праці, Центру зайнятості, МВС (оскільки порушуються конституційні права громадянина), прокуратури, бо ФОП явно порушує вимоги трудового та цивільного законодавства, обмежує права людини на вільне пересування та працю. Копію заяви можна надіслати і до служби зайнятості.
Після вручення заяви підприємцю працівник повинен за загальними правилами (ст. 38 КЗпП) відпрацювати два тижні. Після закінчення цього строку він може вже не виходити на роботу. Своєю чергою, ФОП зобов'язана провести розрахунок із працівником у строк, установлений ст. 116 КЗпП, і видати йому трудову книжку.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»