Багато українських компаній імпортують промислове обладнання з виробничою метою та, відповідно, супутні послуги. Нерезиденти — виробники обладнання часто вимагають передоплати за товар, інколи в повному обсязі. Якщо виробництво та постачання обладнання потребує певного часу, можливою є ситуація, коли постачання обладнання триватиме довше, ніж 90 днів. Чи будуть штрафні санкції, якщо прострочення постачання обладнання становитиме всього 10 днів? Як вийти з такої ситуації?
Загальні засади
Відповідно до ст. 2 Закону №185, при імпорті всі операції з поставки товарів (робіт, послуг) нерезидентом, за умови що була передоплата за такі товари (роботи, послуги), потрапляють під валютний контроль. На такі операції поширюється 90-денний граничний строк (новий граничний строк розрахунків встановлено постановою правління НБУ від 12.05.2014 р. №2701). Тож за загальним правилом постачальник обладнання повинен протягом 90 днів з дня отримання передоплати поставити обладнання резиденту.
1 Постанова діє з 20.05.2014 р. до 20.08.2014 р.
Відлік 90 календарних днів починається з дня, наступного за датою, коли було здійснено авансовий платіж або ж виставлено вексель на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються (ст. 2 Закону №185 та п. 3.2 Інструкції №136). За акредитивної форми розрахунків відлік цього строку починається з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента.
Якщо поставка відбулася вже після закінчення цього граничного строку, резидент сплачує пеню за кожен календарний день після дня закінчення граничних строків (враховуючи і день отримання коштів на рахунок у разі їх повернення) поставки товарів (робіт, послуг) від нерезидента (ст. 4 Закону №185). Пеню нараховують у розмірі 0,3% від вартості обладнання, яке не було поставлено в граничні строки, перерахованої в гривні за курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Згідно зі ст. 4 Закону №185, загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми вартості недопоставленого товару. Цікаво, що пеню застосовують у будь-якому разі, навіть якщо прострочення становить 10 днів: жодних винятків у Законі №185 немає. Але санкцій можна уникнути, і тут є варіанти.
Перенесення строків розрахунків
Якщо особливості постачання обладнання, супутніх послуг та інших аспектів виконання ЗЕД-контракту передбачають досить значні строки його виконання (зокрема, постачання, транспортування, налагодження обладнання), найбільш прийнятним варіантом є перенесення строків розрахунків. Саме цей варіант врегулювання ситуації має бути пріоритетним узагалі у ЗЕД.
Для відстрочення 90-денного граничного строку розрахунків (як при імпорті, так і при експорті) слід отримати відповідний висновок в Мінекономрозвитку (статті 1, 2 та 6 Закону №185, пункти 1.5 та 3.1 Інструкції №136).
Однак продовжити строки розрахунків через Мінекономрозвитку можна не за будь-яким ЗЕД-контрактом, а лише за такими видами договорів (ст. 6 Закону №185):
— виробничої кооперації;
— консигнації;
— комплексного будівництва;
— тендерної поставки;
— гарантійного обслуговування;
— поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Докладніше операції за цими договорами описані в п. 2 Порядку №1409. Так, до операцій, що здійснюються резидентами і за якими дозволено продовжити строк розрахунків, належать:
1. Під час виконання договору виробничої кооперації — операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запчастин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв'язані та необхідні для виготовлення кінцевої продукції, операції з надання послуг із виконання проектних, ремонтних робіт та технічного обслуговування, пов'язаних із виготовленням та реалізацією кінцевої продукції.
2. У ході виконання договору консигнації — операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу (строку дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, що належать консигнанту.
3. Під час виконання договору комплексного будівництва — операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі «ноу-хау» у галузі будівництва та виробництва будматеріалів, конструкцій, виконання будівельних, спеціальних та будівельно-монтажних робіт, у т. ч. під час виконання договорів про реалізацію проектів за схемою «будувати — експлуатувати — передавати», здійснення шефмонтажу та авторського нагляду в будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт, а також із поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт.
4. У разі виконання договору тендерної поставки — операції з поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), котрі замовлено за результатами міжнародних торгів (тендерів).
5. Під час виконання договору гарантійного обслуговування — експортні операції з поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умовами яких передбачено проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів (робіт, послуг). Сюди ж — і проведення остаточних розрахунків після завершення відповідного гарантійного періоду.
6. За договором поставки складних технічних виробів — імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують встановлення, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування та введення їх у дію на місці експлуатації, а також із поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 90 днів.
7. За договором поставки товарів спеціального призначення — операції з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, що визначається КМУ1.
1 Див., наприклад, постанови КМУ від 20.11.2003 р. №1807 та від 28.01.2004 р. №86.
Документи для отримання висновку надсилають поштою до Мінекономрозвитку на адресу: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2 (див. Інформаційну картку адміністративної послуги з видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджену наказом Мінекономрозвитку України від 11.06.2013 р. №621). Про звернення до Мінекономрозвитку за висновком підприємство письмово повідомляє (надіславши лист) свою податкову (п. 6 Порядку №1409).
Документи для отримання висновку
1. Лист-звернення в довільній формі. У ньому необхідно зазначити стан виконання ЗЕД-договору на момент подання звернення та суму заборгованості, детально обґрунтувати, чому саме необхідно продовжити строк розрахунків на цей період.
2. Копії документів, засвідчені печаткою та підписом керівника підприємства:
— копія ЗЕД-договору, де має бути зазначена адреса та банківські реквізити постачальників-нерезидентів;
— копії документів, що підтверджують здійснення ЗЕД-операції: платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).
Пункт 4 Порядку №1409
Строк продовження розрахунків не може починатися раніше за дату реєстрації в Мінекономрозвитку поданого пакета документів. Тож їх потрібно подати до його закінчення. Датою подання документів буде день їх реєстрації в департаменті документального забезпечення Мінекономрозвитку (п. 5 Порядку №1409 та п. 7 Положення №15). Звернення розглядається протягом 10 робочих днів. Після цього може бути або висновок про продовження строків розрахунків, або ж письмова відмова в його видачі (п. 7 Порядку №1409). У відмові мають бути наведені підстави її надання. Згідно з п. 10 Порядку №1409, у разі усунення недоліків, що стали підставою для відмови, можна подати документи ще раз і цього разу все-таки отримати позитивний висновок. Але якщо підприємство знову отримає відмову, то воно має право оскаржити її в судовому порядку згідно з п. 17 Положення №15. Утім, оскаржити можна будь-яку відмову, у т. ч. отриману після першого подання документів.
Сам висновок видається безкоштовно, у спеціально визначеному приміщенні Мінекономрозвитку. Представник підприємства зможе його отримати лише за наявності в нього належним чином оформленої довіреності (в оригіналі) на його отримання та документа, що посвідчує його особу, як встановлено у п. 15 Положення №15.
Підприємство-імпортер за потреби може кілька разів продовжувати строк розрахунків за ЗЕД-операцією. Процедура буде такою самою, як і при першому поданні (п. 6 Положення №15), але з урахуванням абзацу другого п. 5 Положення №15: якщо наступне звернення за продовженням строку стосується лише чергових платежів або постачань, можна подавати лише документи, що стосуються таких платежів або постачань.
Мінекономрозвитку протягом п'яти робочих днів із дати видачі висновку надсилає його копію НБУ та Міндоходів (ст. 6 Закону №185 та п. 11 Порядку №1409).
Якщо Мінекономрозвитку виявить недостовірну інформацію в документах, на підставі яких попередньо було видано висновок, то може прийняти рішення про скасування висновку з дати його видачі (п. 12 Порядку №1409 та п. 16 Положення №15). Інформація про таке рішення також надходить до НБУ та Міндоходів.
Інші можливості подовження строків
Форс-мажор. Якщо перевищення 90-денного строку розрахунків при імпортних операціях зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, обчислення граничного строку розрахунків зупиняється на весь період дії таких непередбачуваних обставин (ч. 5 ст. 6 Закону №185). А відлік строку 90 днів поновлюють з дня, наступного за днем закінчення дії форс-мажорних обставин. Для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин слід отримати відповідну довідку Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни нерезидента чи третьої країни відповідно до умов договору (ч. 6 ст. 6 Закону №185).
Судове врегулювання. Якщо в ЗЕД-договорі з постачальником-нерезидентом було чітко зазначено, що поставка обладнання має відбутися в строк до 90 днів після передоплати за таке обладнання, то в такому разі на несумлінного постачальника можна подати позов до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України. Подання такого позову до перелічених інстанцій зупиняє відлік 90-денного строку, і пеня за його порушення в період зупинення не сплачується (ч. 2 ст. 4 Закону №185).
Але це рішення є доволі ризикованим. Якщо суд прийме рішення на користь позивача-підприємства, то пеня за порушення строків розрахунків не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ч. 4 ст. 4 Закону №185). Якщо ж у позові буде відмовлено повністю або частково чи провадження у справі буде припинено (закрито) або залишено позов без розгляду, відлік 90-денного строку поновлюється і пеня за його порушення нараховуватиметься за кожен день прострочення, включаючи і той період, на який ці строки було зупинено, — період розгляду позову (ч. 3 ст. 4 Закону №185). Отже, підприємству-імпортеру слід бути досить упевненим у своїй позиції, щоб скористатися цим способом. Для підвищення шансів на виграш потрібно дуже ретельно підготувати сам позов та супровідні документи.
Нормативна база
- Закон №185 — Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. №185/94-ВР.
- Інструкція №136 — Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. №136.
- Порядок №1409 — Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджений Постановою КМУ від 29.12.2007 р. №1409.
- Положення №15 — Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затверджене наказом Мінекономіки України від 18.01.2008 р. №15.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»