Фізособа-підприємець переходить зі сплати єдиного податку на загальну систему оподаткування. Чи треба встановлювати РРО та використовувати його під час проведення розрахункових операцій після переходу на загальну систему оподаткування? Якщо РРО все-таки потрібен, то коли його слід установити? У яких випадках можна уникнути застосування РРО? Які будуть санкції за незастосування РРО чи РК при розрахунках, якщо все-таки їх слід було застосовувати?
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону про РРО, суб'єкти господарювання (зокрема і приватні підприємці), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи касові апарати з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК).
Під розрахунковою операцією розуміють приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видачу готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, в разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).
Тут варто пригадати, що відповідно до п. 6 ст. 9 Закону про РРО та п. 296.10 ПКУ платники єдиного податку — фізособи1 під час проведення розрахункових операцій мають право не застосовувати РРО та РК.
1 Хоча в п. 296.10 ПКУ не згадуються підприємці на ЄП 5-ї групи, на думку автора, вони все-таки звільнені від застосування РРО при проведенні розрахункових операцій відповідно до п. 6 ст. 9 Закону про РРО. Адже згідно з преамбулою до Закону про РРО, саме цей закон визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх СГ, їхні господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Крім того, встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Тож ФОП — платник ЄП до переходу на загальну систему оподаткування був звільнений від застосування РРО та РК. А от вже після того, як ФОП перейде на загальну систему оподаткування, на нього поширюватимуться загальні норми Закону про РРО. Тож у принципі під час розрахунків слід буде застосовувати касові апарати.
Однак із загального правила є винятки, встановлені в ст. 9 Закону про РРО, які дають право не застосовувати РРО та РК.
Звільнення від застосування РРО та РК
РРО та РК можна не застосовувати у разі продажу, зокрема:
— проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів, а також на автотранспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів (п. 4 ст. 9 Закону про РРО);
— товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до п. 267.2 ПКУ (п. 8 ст. 9 Закону про РРО);
— у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів (п. 10 ст. 9 Закону про РРО);
— води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів (п. 11 ст. 9 Закону про РРО);
— страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу (п. 11 ст. 9 Закону про РРО);
— товарів (послуг), якщо в місці їх отримання операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюють (оптова торгівля тощо) (п. 12 ст. 9 Закону про РРО);
— товарів у системах електронної торгівлі (комерції) (п. 13 ст. 9 Закону про РРО).
Звільнення від РРО при застосуванні РК та КОРО
Крім винятків зі ст. 9 Закону про РРО, слід враховувати й норми ст. 10 Закону про РРО, а також Перелік №1336. Вони звільняють від застосування касового апарата, але при розрахунках слід використовувати РК і книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО).
Тож ФОП на загальній системі оподаткування під час здійснення розрахункових операцій має право не використовувати касовий апарат, але змушений працювати з РК та КОРО в разі проведення таких видів діяльності:
1) роздрібна торгівля та громадське харчування на території села, що їх здійснюють сільгосптоваровиробники, які використовують продукцію власного виробництва (п. 4 Переліку №1336);
2) роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села (п. 7 Переліку №1336);
3) роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень (п. 2 Переліку №1336);
4) роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу (п. 3 Переліку №1336);
5) продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів (п. 5 Переліку №1336);
6) роздрібна торгівля, громадське харчування та побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл (п. 6 Переліку №1336);
7) роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу (п. 17 Переліку №1336);
8) провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України від 15.02.95 р. №56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні» надано статус гірських (п. 22 Переліку №1336);
9) приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників (п. 27 Переліку №1336);
10) продаж квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міжміському автотранспорті, на морських і річкових суднах, а також продаж у кіосках телефонних карток, що застосовуються у таксофонних мережах (п. 10 Переліку №1336);
11) надання побутових послуг (п. 11 Переліку №1336):
— на території села;
— вдома у замовника з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, дрібного ремонту квартир за переліком робіт, що встановлює Мінекономіки та ДПАУ, приготування їжі, прання білизни, хімчищення меблів, килимів та інших килимових виробів (за умови проведення розрахунків на місці надання послуг);
— з ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантерей, радіоелектронної апаратури, побутових машин і приладів, металевих виробів та хімічного чищення суб'єктами підприємницької діяльності з одним або двома працюючими;
12) продаж товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому транспорті за Переліком товарів, які реалізуються з розносок і ручних візків, та видів послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті, які надаються без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Мінтрансу України від 18.02.2004 р. №105 (п. 15 Переліку №1336);
13) приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту) (п. 19 Переліку №1336);
14) страхування майнових та особистих ризиків фізосіб, яке провадять страхові агенти за межами приміщення страховика, крім обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена картка») (п. 20 Переліку №1336);
15) надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків удома в замовника (п. 21 Переліку №1336);
16) організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводять у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків). Крім того, надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб'єктів туристичної та екскурсійної діяльності (п. 24 Переліку №1336);
17) надання послуг з видачі дозволів на вилов риби і полювання (п. 25 Переліку №1336);
18) продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах (п. 26 Переліку №1336).
Зауважимо, що, попри позитив від наведених вище норм, слід враховувати, що для деяких видів діяльності встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій із продажу товарів (надання послуг), після досягнення якого слід перейти на застосування РРО.
Для видів діяльності, зазначених у пунктах 1 та 2 наведеного вище переліку, граничний розмір установлено в сумі 75 тис. грн для одного структурного (відокремленого) підрозділу (пункт продажу товарів (надання послуг) (а фактично мова йде про граничну суму для окремої торгової точки, місця надання послуг), а для пунктів 3 — 9 — відповідно 200 тис. грн на підприємця (п. 2 Постанови №1336). Для всіх інших видів діяльності, зазначених у наведеному вище переліку, граничного розміру розрахункових операцій не встановлено.
Якщо ФОП перевищить зазначені вище грошові обмеження, йому слід буде в місячний строк з дати перевищення граничного розміру перейти на застосування РРО під час проведення розрахункових операцій (п. 2 Постанови №121).
Перед початком використання РРО та РК з КОРО їх слід зареєструвати у податковій інспекції за основним місцем обліку СГ як платника податків. Правила реєстрації РРО прописано в Порядку №417. А в Порядку реєстрації РК та КОРО прописано правила реєстрації КОРО та РК.
Тож якщо ФОП не потрапляє під звільнення від застосування РРО та КОРО з РК, то всі розрахунки слід проводити із застосуванням РРО або РК. При цьому відразу після переходу на загальну систему оподаткування треба бути досить обережним і чітко визначити для себе, чи слід застосовувати РРО або РК під час розрахункових операцій. Адже якщо так, то всі розрахункові операції треба проводити саме через РРО або РК.
Зауважимо, що на сьогодні затверджено новий Держреєстр РРО, і саме з його переліку вам за потреби слід собі придбати касовий апарат.
Звітність
Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону про РРО, СГ, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні подавати до територіальних органів Міндоходів дротовими або бездротовими каналами зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані. Суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за винятком електронних контрольно-касових реєстраторів, мають подавати до податкових органів дротовими або бездротовими каналами зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам'яті.
Додатково до цієї норми були розроблені Вимоги №1057 та Порядок №1057, метою яких було саме врегулювання всіх гострих питань створення та передачі звітної інформації з РРО до податкової.
Тож після початку використання РРО вам слід буде подавати щоденно дротовими чи бездротовими каналами зв'язку звіт з РРО.
Від повідальність
За невикористання РРО чи РК у випадках, якщо підприємець зобов'язаний їх застосовувати при розрахункових операціях, встановлено санкції згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Вони залежать від того, вкотре за календарний рік СГ вчинено одне з наведених у п. 1 ст. 17 Закону про РРО порушень:
— проведення розрахункових операцій із використанням РРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
— непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;
— невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштам, зазначеним у денному звіті, а в разі використання РК — загальній сумі продажу за квитанціями, виданими з початку робочого дня;
— нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.
Якщо ви вчинили одне з наведених вище порушень (у нашому випадку — нероздрукування (невиписування) відповідного розрахункового документа, оскільки ви не застосовували РРО чи РК при розрахунках — див. вище), на вас чекатимуть штрафи:
— 1 гривня — якщо порушення вчинено вперше в календарному році;
— 100% вартості товарів (послуг), проданих із порушеннями, встановленими цим підпунктом, — за друге порушення за рік;
— у п'ятикратному розмірі вартості товарів (послуг), проданих із порушеннями, встановленими цим підпунктом, — за всі наступні порушення протягом календарного року.
Нормативна база
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Постанова №121 — Постанова КМУ від 07.02.2001 р. №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».
- Постанова №1336 — Постанова КМУ від 23.08.2000 р. №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Перелік №1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій із використанням розрахункових книжок та книг облікурозрахункових операцій, затвердженийпостановою КМУ від 23.08.2000 р. №1336.
- Порядок №417 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417.
- Порядок №1057 — Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів ДПС, затверджений наказом Мінфіну від 08.10.2012 р. №1057.
- Порядок реєстрації РК та КОРО — Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417.
- Держреєстр РРО — Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів від 25.11.2013 р. №704.
- Вимоги №1057 — Вимоги стосовно створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Мінфіну від 08.10.2012 р. №1057.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»