ВРУ ухвалила законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків» (реєстраційний №2054а). Станом на дату підписання цього номера до друку прийнятий законопроект спрямовано на підпис Президенту. Зміни, що пропонуються цим нормативним актом, є доволі масштабними. Проаналізуймо ті, що стосуються податку на прибуток та ПДВ.
Дані про платників податків у мережі Iнтернет
Відповідно до оновленого п. 63.13 ПКУ, Міндоходів не пізніше наступного робочого дня після взяття на облік платника податків буде оприлюднювати на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та власному офіційному веб-сайті дані про взяття на облік як платників податків юридичних осіб, їхніх відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб. Доступ до зазначених веб-порталу та веб-сайта буде вільним та безоплатним.
Згадані дані міститимуть такі відомості про платника податків:
— податковий номер (для юридичної особи та її відокремленого підрозділу);
— найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи;
— місцезнаходження;
— дату та номер запису про взяття на облік;
— найменування та ідентифікаційний код контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків;
— відомості про надіслання відповідним контролюючим органом державному реєстратору повідомлень у зв'язку з припиненням юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, що передбачені законодавством;
— дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, ставку оподаткування, групу ЄП, види господарської діяльності 1 та 2 груп, дату вилучення з реєстру платників ЄП — для платників єдиного податку (оновлена редакція п. 299.13 ПКУ);
— дані з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування про дату реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування, перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства із зазначенням дати внесення запису про такі види діяльності, дату вилучення з такого реєстру, а також дату, з якої сільгосппідприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах (оновлена редакція п. 209.10 ПКУ).
Оновлена редакція п. 183.13 ПКУ вимагає від Міндоходів щодня (раніше було щодекади) оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті та єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців дані, які стосуються питань реєстрації/анулювання платником ПДВ.
Отже, кожен суб'єкт господарювання зможе у режимі онлайн перевірити статус свого контрагента щодо факту реєстрації платником ПДВ, що є актуальним на вчорашню дату.
Єдиний державний реєстраційний веб-портал створюється відповідно до закону. Проте на сьогодні жодного нормативного акта, що регламентував би функціонал такого веб-порталу, немає. Тож на перехідний період (до створення цього веб-порталу) інформація з реєстрів про взяття суб'єктів господарювання на облік як платників податків і зборів, їх реєстрацію як платників ПДВ (у т. ч. як суб'єктів спеціального режиму оподаткування) та єдиного податку оприлюднюватиметься лише на офіційному веб-сайті Міндоходів.
Свідоцтво платника ПДВ
Змінами до п. 183.9 ПКУ, які вносить коментований законопроект, нівельовано значення свідоцтва платника ПДВ як документа, що підтверджує реєстрацію платником цього податку.
Тепер у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов'язаний внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку. Проте вже не з наступного дня після дня реєстрації, а фактично у день реєстрації платником ПДВ.
Відповідно до оновленої редакції п. 183.11 ПКУ, на запит платника податку контролюючий орган надає безоплатно та безумовно протягом двох робочих днів, наступних за днем отримання такого запиту, витяг з реєстру платників податку. Цей механізм прийшов на зміну отримання копії свідоцтва платника ПДВ від контрагента. Витяг діє до внесення змін до реєстру. Форми запиту про отримання витягу та самого витягу з реєстру платників податку мають бути найближчим часом затверджені Міндоходів.
Строк для внесення змін до реєстраційних даних платника ПДВ залишився незмінним — 10 робочих днів (п. 183.15 ПКУ).
Перереєстрація платника податку здійснюється шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку. Жодних документів при цьому на руки платник податків тепер не отримує. Проте за бажанням він на підставі власного запиту до територіального органу Міндоходів може отримати витяг із реєстру платників податків (оновлена редакція п. 183.11 ПКУ).
База оподаткування ПДВ
Абзац 1 п. 188.1 ПКУ зазнав суто технічних змін. Проте оновлений абзац 2 цього пункту тепер чітко визначає, що суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань, не включаються до складу договірної (контрактної) вартості, а отже, і до бази оподаткування.
Бюджетне відшкодування
Як відомо, про прийняття рішення про отримання бюджетного відшкодування платник податків зазначає у декларації з ПДВ, яку подає за результатами звітного (податкового) періоду, коли виникає право на подання заяви про отримання такого бюджетного відшкодування. I після цього раніше зазначена сума вже не враховувалася при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Фактично на місцях це призводило до того, що якщо платник ПДВ не скористався своїм правом на відшкодування у періоді його виникнення, то податківці трактували це як відмову платника податків від такого бюджетного відшкодування. А тепер чітко визначено, що платник податку зберігатиме право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах (оновлена редакція п. 200.6 ПКУ).
Вирішено і ще одне питання — щодо включення сум ПДВ до складу ПК на підставі скарги на постачальника. Раніше чи то порушено порядок виписування ПН, чи то її не зареєстровано в ЄРПН, чи то взагалі не видано — на всі ці випадки відповідь була одна: ПК з ПДВ зможе врятувати тільки скарга на постачальника. Абсурдність реальних життєвих ситуацій у цьому питанні доводила до того, що навіть самі постачальники радили подавати на них скаргу, аби покупець через якісь не залежні від самого постачальника обставини не втратив свій ПК з ПДВ. Відокремити у цьому масиві скарг реальні від формальних — не до снаги навіть працівникам податкових органів. Оновлена редакція абз. 11 п. 201.10 ПКУ говорить про те, що тепер право подання скарги за платником податків зберігається протягом 60 календарних днів, наступних за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкової накладної або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.
Обов'язкові реквізити ПН
Мабуть, не знайдеться суб'єкта господарювання, який би не зіткнувся з дилемою відображення у ПН номера та дати МД, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
Попри те що цей реквізит уже давно є обов'язковим для ПН, головний податковий орган у численних роз'ясненнях говорив про те, що доти, доки не будуть внесені відповідні зміни до форми ПН, зазначати цей реквізит у ПН не слід. Отже, всі чекали на нову форму ПН. Натомість маємо вилучення номера та дати МД з переліку обов'язкових реквізитів ПН (пп. «ї» п. 201.1 ПКУ вилучено).
Податкові різниці у складі фінзвітності
Як ми пам'ятаємо, платники податку на прибуток (крім малих підприємств) зобов'язані подавати разом із відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність. Малі підприємства фінзвітність долучають лише до річної декларації з прибутку. Оскільки обов'язку вести облік податкових різниць на сьогодні немає, логічним є внесення до абз. 3 п. 46.2 ПКУ уточнення, що заповнювати будь-яку звітність з тимчасових та постійних тимчасових різниць та долучати її до податкової звітності — виключно право, а не обов'язок платника податку.
Трансфертне ціноутворення
Зазнало змін визначення терміна «пов'язані особи» у пп. 14.1.159 ПКУ. Тепер до цієї категорії належать і малолітні діти.
Як ми пам'ятаємо, відповідно до норми пп. 39.2.1.2 ПКУ за виконання певних умов до складу контрольованих операцій можуть відноситися операції, однією зі сторін яких є нерезидент. До внесення змін для цього потрібно було, щоб нерезидент був зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижча, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсотків нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується КМУ. Завдяки змінам тепер слід орієнтуватися на поріг не у 5%, а у 5 відсоткових пунктів.
Пільги
З 01.12.2013 р. відновлюється пільга з ПДВ за операціями з постачання (у т. ч. й імпортованих) автомобілів швидкої медичної допомоги товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, які призначені для використання закладами охорони здоров'я й оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів або за замовленням відповідних розпорядників бюджетних коштів (п. 25-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Ввезення таких об'єктів на територію України звільняється, крім ПДВ, ще й від оподаткування акцизним податком (п. 4-1 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ).
Ціннопаперові витрати
Витрати на придбання корпоративних прав у неціннопаперовій формі, здійснені до 01.01.2013 р., при їх подальшому відчуженні тепер також за аналогією з витратами на ЦП та деривативи враховуватимуться у ціннопаперових витратах платника податків (оновлена редакція абз. 2 п. 31 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).
Нематеріальні активи
Коментований законопроект встановлює нижню межу строку експлуатації нематеріальних активів. Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування НА не встановлено, такий строк корисного використання, як і раніше, визначається платником податку самостійно. Але зверніть увагу на нововведення: тепер такий строк не повинен становити менше 2 та більше 10 років безперервної експлуатації (оновлений останній абзац пп. 145.1.1 ПКУ).
Штрафні санкції
Як відомо, до 01.01.2014 р. мав би діяти мораторій на штрафні санкції за неподання або порушення строку подання фізособами до контролюючих органів відомостей про зміну даних, які вносяться до Держреєстру фізичних осіб — платників податків. Тепер цей мораторій продовжено до 01.01.2016 р. завдяки змінам до п. 14 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Досить позитивна зміна є і щодо штрафних санкцій за виправлення помилок у податковому розрахунку за формою №1ДФ. Так, штрафні санкції за приписами п. 119.2 ПКУ не застосовуватимуться у разі, якщо недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виправлено до початку перевірки або в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року (п. 119.2 та п. 127.1 ПКУ).
Набрання чинності
Більшість норм коментованого закону набирають чинності з 01.01.2014 р., крім положень про трансфертне ціноутворення та відновлення пільг, що набирають чинності з дня, наступного за днем офіційного опублікування цього закону.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»