Деколи підприємствам доводиться повертати отримані від контрагента аванси та коригувати ПЗ з ПДВ. А як бути, якщо зменшення ПЗ з ПДВ у зв'язку з поверненням авансів перевищує нараховані за звітний податковий період ПЗ?
Згідно з п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Повертаючи аванс за то-вари/послуги своєму контрагенту, постачальник повинен зменшити суму ПЗ з ПДВ за результатами податкового періоду, у якому був проведений такий перерахунок. Відповідно до п. 18 Порядку №1379, у разі здійснення коригування сум ПЗ з ПДВ за приписами ст. 192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує РК до ПН.
Покупець на підстави отриманого РК до ПН зменшує суму податкового кредиту з ПДВ за результатами такого податкового періоду. Звісно, за умови, що він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив ПК з ПДВ за ПН, яку надав постачальник при отриманні авансу (п. 192.1.1 ПКУ).
Нараховані в звітному періоді ПЗ з ПДВ відображають у рядку 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» декларації з ПДВ1. Крім того, такі нарахування відображають і в розділі I «Податкові зобов'язання» додатка 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації з ПДВ.
1 Форму декларації затверджено наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
Коригування ПЗ з ПДВ, зокрема їх зменшення у зв'язку з поверненням постачальником авансу за товари/послуги, такий постачальник відобразить в рядку 8.1 «Коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов'язань» декларації з ПДВ, а також використає для обрахунку показника, який відображається в рядку 8. Ці два рядки можуть мати загальний показник як з «+», так і з «-». Також показники рядка 8.1 розшифровуються в розділі I «Коригування податкових зобов'язань» додатка 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)» до декларації з ПДВ.
Дані з рядків 1, 7 та 8 (а властиво з їх колонок Б) підсумовуються у рядку 9 «Усього податкових зобов'язань (сума значень рядків (1 + 7 + 8 (- чи +)) колонки Б)» декларації з ПДВ.
Розгляньмо ситуацію, коли загальна сума рядків 1 та 7 становить 1000 грн, а показник рядка 8 (у зв'язку з поверненням авансів за товари чи поверненням самих товарів) є від'ємним і дорівнює -2000 грн. Як у такому разі заповнювати декларацію?
Пропонуємо три варіанти виходу з ситуації.
Варіант 1. Оскільки ПКУ та Порядком №1492 не заборонено формувати від'ємний показник у рядку 9 декларації ПДВ, то все-таки можна там навести показник і з від'ємним значенням.
При цьому слід врахувати, що показник рядка 9 має взяти участь у формуванні показників рядка 18 або 19. На думку автора, у цьому разі від'ємний показник повинен потрапити до формування значення рядка 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 — рядок 9) (позитивне значення)». При цьому за загальними математичними правилами (віднімання від'ємного числа рівнозначно додаванню) у рядку 19 ми отримаємо суму абсолютних значень рядка 17 розділу II декларації з ПДВ і рядка 9 розділу I.
Ось тут у багатьох виникне запитання: чи законно формувати показник рядка 19 із врахуванням від'ємного значення рядка 9, дані з якого надалі потраплять у рядок 20.1 або 20.2 декларації з ПДВ? Звісно, сумніви стосуються лише від'ємного значення з рядка 9. Але зверніть увагу, що рядок 8.1 зі своїм від'ємним значенням покликаний зменшити ПЗ з ПДВ до сплати в періоді виникнення права на коригування. То чому ж його показники у разі повного нівелювання додатних значень ПЗ з ПДВ у розділі I не мають права взяти участь у зменшенні ПЗ з ПДВ до сплати в бюджет у наступних періодах? На думку автора, це цілком закономірна ситуація.
Якщо вирішите піти цим шляхом, то радимо скористатися приписами п. 46.4 ПКУ та додати до такої декларацій з ПДВ записку із поясненням порядку обчислення показника в рядку 19 (із урахуванням від'ємного значення рядка 9 при обрахунку значення рядка 19). I не забудьте зробити відмітку про це у декларації з ПДВ (у прикінцевій частині форми).
Варіант 2. Тут бухгалтеру слід додатково попрацювати і пильно слідкувати за нарахуванням ПЗ з ПДВ та виникненням підстав для коригування (зменшення) ПЗ з ПДВ у зв'язку з поверненням авансів за весь податковий період, коли є ймовірність виникнення від'ємного значення в рядку 9 декларації з ПДВ.
Звісно, оптимальним буде останнього дня звітного періоду повернути аванси покупцям у сумі, яка не перевищуватиме нараховані за звітний період ПЗ з ПДВ. Але, скоріш за все, багатьом контрагентам платника ПДВ такий підхід не сподобається: адже частині доведеться очікувати на повернення коштів уже в наступному періоді. Проте постачальник за допомогою такого контролю за сумою ПЗ зможе уникнути від'ємного значення в рядку 9 декларації з ПДВ. Безумовно, рішення про терміни повернення таких авансів повинен приймати керівник підприємства-постачальника після погодження з покупцем (а не бухгалтер).
Дехто зауважить: а чи не можна повернути кошти в одному звітному періоді, а РК за ПН відобразити в декларації з ПДВ у наступних періодах? Та тут варто врахувати приписи п. 192.1.1 ПКУ, де зазначено, що зменшення ПЗ з ПДВ відбувається за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.
Варіант 3. Після того як сформовано від'ємний показник у рядку 9, його далі не переносимо до наступних рядків декларації з ПДВ. Звісно, можна взагалі частково не відображати коригування ПЗ з ПДВ (зменшення через рядок 8), хоча це й суперечить пп. 192.1.1 ПКУ, який вимагає від постачальника проведення коригування ПЗ повністю, і п. 44.1 ПКУ, який вимагає складати податкові декларації тільки на підставі первинних документів, а при такому складанні декларації з ПДВ суми коригування ПЗ не збігатимуться із зазначеними у первинних документах. I сформувати рядок 9 з мінімальним додатним значенням або ж звести його до нуля.
У такому разі постачальник свідомо йде на завищення власних ПЗ з ПДВ, зокрема у майбутніх звітних періодах, в яких таке від'ємне значення можна було б використати для зменшення ПЗ з ПДВ.
Нормативна база
- Порядок №1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. №1379.
- Порядок №1492 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»