Підприємець на загальній системі оподаткування вирішив взяти кредит для збільшення обігових коштів. Надалі ці кошти були використані для оплати заборгованості за поставленими товарами. Чи можна відсотки за таким кредитом віднести до витрат?
Об'єктом оподаткування для підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід (п. 177.2 ПКУ). Під чистим оподатковуваним доходом розуміють різницю між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) та документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця. Саме чистий оподатковуваний дохід і підлягає оподаткуванню ПДФО за ставками, визначеними у п. 167.1 ПКУ, — 15% та 17% (п. 177.1 ПКУ).
За роз'ясненнями Міндоходів (ЄБПЗ, підкатегорія 104.04), до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізособі-підприємцю як у грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
— виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи у готівковій формі безпосередньо підприємцю або його працівникам на місці здійснення розрахунків (у т. ч. відсотки банку);
— виручка у натуральній (негрошовій формі);
— суми штрафів та пені, отримані від інших суб'єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів, та інші доходи, пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності.
А ось до податкових витрат підприємця на загальній системі відносять лише витрати, безпосередньо пов'язані з отриманням доходів, які належно документально підтверджені та включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III ПКУ (п. 177.4 ПКУ). Згідно з п. 138.1 розділу III ПКУ, до витрат операційної діяльності належать витрати, перелічені у пунктах 138.4, 138.6 — 138.9, 138.11 та підпунктах 138.10.2 — 138.10.4 ПКУ.
Відповідно до п. 138.10.5 ПКУ, фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою), включають до складу інших витрат, а не витрат операційної діяльності. Виняток становлять лише фінансові витрати, включені до собівартості кваліфікаційних активів1 відповідно до П(С)БО 31. На перший погляд, норми П(С)БО 31 не поширюються на підприємців. Але ж прямої заборони на їх застосування підприємцями немає. Тож, якщо у принципі банківський кредит використовується для створення кваліфікаційного активу (зокрема товару, який створюється продавцем на замовлення підприємства), то відсотки за кредитом мають потрапити до собівартості такого активу, а отже, і до операційних витрат приватного підприємця (у частині собівартості такого товару). Проте, оскільки це прямо не прописано ПКУ, варто звернутися за індивідуальною податковою консультацією до своєї ДПI.
1 Кваліфікаційний актив — актив, який обов'язково потребує істотного часу для його створення (п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом МФУ від 28.04.2006 р. №415, далі — П(С)БО 31).
У загальному випадку витрати на відсотки за отриманими кредитами, на жаль, не можна віднести до податкових витрат підприємця на загальній системі оподаткування. Навіть якщо ці суми використовуються з господарською метою і є всі необхідні підтвердні (первинні) документи, що їх засвідчують. Адже такі витрати не належать до операційних витрат діяльності підприємства. Такої самої думки дотримується і Міндоходів (див. ЄБПЗ, підкатегорія 104.05).
I не забувайте, що до складу витрат підприємця на загальній системі не включають і витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (бо такі витрати не входять до витрат операційної діяльності згідно з пп. 139.1.4 ПКУ).
Валентина IВАНОВА-МАЛЯВІНА, «Дебет-Кредит»