Iноді податківці з тієї чи іншої причини анулюють реєстрацію платником ПДВ суб'єкта господарювання. Природне запитання, що виникає після цього у такого колишнього платника ПДВ: коли слід знову реєструватися платником ПДВ (добровільно чи обов'язково)?
Підстави для анулювання реєстрації платником ПДВ прописано у п. 184.1 ПКУ. А у 184.2 ПКУ сказано, в яких випадках реєстрацію платником ПДВ можуть анулювати за рішенням ДПI.
Згідно з пп. 5.5.5 Положення №13941, якщо реєстрацію анулюють за ініціативою податкового органу, платник податку зобов'язаний повернути податковому органу свідоцтво платника ПДВ та всі засвідчені копії такого свідоцтва разом із супровідним листом протягом 20 календарних днів з дня прийняття рішення про анулювання. Як передбачено п. 184.5 ПКУ та пп. 5.8.2 Положення №1394, з моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ вона позбавляється права на віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту та виписування податкових накладних.
Останнім звітним (податковим) періодом при анулюванні реєстрації платником ПДВ є період, який розпочинається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації платником ПДВ (п. 184.6 ПКУ, пп. «б» п. 202.1 ПКУ та пп. 5.8 Положення №1394). Особа, реєстрація якої платником ПДВ анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця (кварталу), зобов'язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній податковий період протягом 20 (у випадку квартального подання звітності — 40) календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ (пп. 49.18.1 — 49.18.2 ПКУ).
Згідно з п. 184.7 ПКУ, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку щодо яких були включені до складу ПК з ПДВ, не використані в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ щодо таких товарів/послуг, необоротних активів виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів2.
1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну України від 07.11.2011 р. №1394.
2 Цей обов'язок не виникає у разі анулювання реєстрації як платника ПДВ унаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Звісно, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку (ст. 56 ПКУ, п. 5.6 Положення №1394).
Обов'язкова реєстрація
Відповідно до п. 181.1 ПКУ, якщо загальна сума від проведення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню відповідно до р. V ПКУ, нарахована (сплачена) підприємству протягом останніх 12 календарних місяців, загалом перевищує 300000 грн (без ПДВ), то підприємство зобов'язане зареєструватися платником ПДВ. А ось під оподатковуваними операціями слід розуміти операції, що підпадають під оподаткування ПДВ (пп. 14.1.186 ПКУ). Утім, спеціалісти Міндоходів України в ЄБПЗ, підкатегорія 101.01.02, зазначають, що при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації платником ПДВ враховуються обсяги операцій, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, нульовою ставкою ПДВ, а також звільнені та тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ. Також в абз. 2 п. 3.7 розділу V Порядку №14921 сказано: обсяг операцій, які є об'єктом оподаткування, показується у рядку 6.1 декларації з ПДВ2 і застосовується при розрахунках загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню. Нагадаємо: до значення, яке наводиться у рядку 6.1 декларації з ПДВ, зокрема, входить значення рядка 5 цієї декларації, а саме сума операцій, звільнених від оподаткування ПДВ. А отже, виявляється, що у загальному обсягу оподатковуваних операцій слід врахувати операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20% або 0%, а також операції, звільнені (ст. 197 ПКУ) і тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ (підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ та міжнародних договорів).
1 Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
2 Форма декларації затверджена наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
Реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1394) слід подати до ДПI за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому обсяг оподатковуваних операцій сукупно перевищує 300000 грн (без ПДВ) (п. 183.2 ПКУ та п. «а» пп. З.5.2 Положення №1394).
Згідно з п. 3.8 Положення №1394, для підтвердження достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг у сумі, яка робить реєстрацію платником ПДВ обов'язковою, така особа подає до податкового органу відповідні первинні документи.
Попри те, що реєстрацію СГД платником ПДВ було анульовано, норма щодо обов'язковості реєстрації платником ПДВ, встановлена п. 181.1 ПКУ, поширюється і на нього. Тож якщо у попередні 12 календарних місяців до дати зняття з реєстрації платником ПДВ суб'єкт господарювання постачав товари/послуги на суму понад 300000 грн, він підпадає під обов'язкову реєстрацію платником ПДВ щойно після анулювання такої реєстрації.
Як ми вже зазначали, у цій ситуації реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення №1394) треба подати до ДПI за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому обсяг оподатковуваних операцій сукупно перевищує 300000 грн (без ПДВ). Тож і виходить: якщо відразу після скасування реєстрації за вашими розрахунками у попередніх 12 місяцях ви здійснили оподатковувані операції на суму понад 300000 грн, то не пізніше 10 числа наступного місяця ви зобов'язані подати заяву на реєстрацію платником ПДВ. А несвоєчасне подання заяви у такому разі може призвести до негативних наслідків (див. «ДК» №19/2013).
Добровільна реєстрація
Якщо ж суб'єкта господарювання зняли з реєстрації платником ПДВ і він не підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ, то він має право зареєструватися платником ПДВ на добровільних засадах, згідно з п. 182.1 ПКУ. Добровільно може зареєструватися платником ПДВ особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п. 181.1 ПКУ не підлягає обов'язковій реєстрації. Тож головне тут — проводити оподатковувані операції. Питання лише в тому, коли їх слід проводити, щоб мати право на добровільну реєстрацію: вже після скасування реєстрації платником ПДВ чи взагалі від початку діяльності?
ДПСУ в листі від 11.03.2013 р. №2863/5/15-33-16 зазначає: у разі усунення підстав, що призвели до анулювання свідоцтва платника ПДВ, така особа має право повторно подати реєстраційну заяву за формою №1-ПДВ з розшифруванням підстави для реєстрації платником ПДВ відповідно до ст. 183 ПКУ (обов'язкова або за добровільним рішенням). Тож, на думку автора, в цьому випадку має застосовуватися той самий принцип, що й при обов'язковій реєстрації — до уваги беруться оподатковувані операції, здійснені платником податків і до анулювання свідоцтва платника ПДВ. При цьому, на відміну від правил обов'язкової реєстрації, законодавством не встановлено обмежень, протягом якого періоду мали бути здійснені ці оподатковані операції. Тож навіть якщо після скасування реєстрації платником ПДВ ви не здійснили жодної оподатковуваної операції, на думку автора, ви маєте право добровільно зареєструватися платником ПДВ, адже у вас були оподатковувані операції під час провадження діяльності як платника ПДВ.
Валентина IВАНОВА-МАЛЯВIНА, «Дебет-Кредит»