З викраденням авто можуть зіткнутися не лише громадяни. Така неприємна подія може стосуватися і юросіб. Тож з'ясуймо, як відобразити цю втрату в обліку і чи виникатимуть податкові наслідки за таких обставин. Зокрема, приділимо увагу крадіжці автомобіля, який є ОЗ та використовується підприємством у власній господарській діяльності1.
Документальне оформлення викрадення автомобіля
Будь-яка операція відображається в обліку на підставі первинних документів. У випадку з викраденням автомобіля ситуація така сама — слід подбати про документальне оформлення такої «операції».
На день встановлення крадіжки авто в обов'язковому порядку проводять інвентаризацію (пп. «г» п. 3 Iнструкції №69). Розпочинають її відповідно до наказу керівника. Iнструкція №69 не зазначає конкретно, яку саме інвентаризацію слід провести: всіх ОЗ на підприємстві, всіх ОЗ конкретного підрозділу тощо, тож вибір об'єктів для інвентаризації є правом платника податків — про це треба зазначити у наказі керівника. Докладно про порядок проведення інвентаризації на підприємстві ми писали у «ДК» №47/2012 та «ДК» №48/2012.
За результатами інвентаризації оформляють такі документи:
1) інвентаризаційний опис основних засобів (ф. №инв-1, затверджена Постановою №241);
2) звіряльну відомість результатів інвентаризації основних засобів (ф. №инв-18, затверджена Постановою №241);
3) відомість результатів інвентаризації (додаток №3 до Iнструкції №69);
4) протокол засідання інвентаризаційної комісії, яким затверджуються результати інвентаризації;
5) акт списання основних засобів (ф. №ОЗ-4, затверджена Наказом №352) щодо викраденого автомобіля2;
6) наказ керівника — рішення про результати інвентаризації.
Щодо вибуття автомобіля слід також зробити відповідні записи в:
1) інвентарній картці обліку основних засобів (ф. №ОЗ-6, затверджена Наказом №352);
2) описі інвентарних карток обліку основних засобів (ф. №ОЗ-7, затверджена Наказом №352)3;
1 Випадки крадіжки автомобіля, який є товаром або перебуває в оперативному лізингу в орендаря, у статті не розглядаються.
2 Списання автомобіля відбувається тому, що об'єкт не відповідає визначенню активу й основного засобу, що контролюється підприємством, наведеному у п. 4 П(С)БО 7.
3 Наказом №352 затверджено лише зразок обкладинки форми №ОЗ-6, а зміст опису кожне підприємство встановлює для себе самостійно. Ця форма застосовується для реєстрації інвентарних карток обліку ОЗ. Оскільки записи ведуться у розрізі класифікаційних груп (видів) ОЗ, то про вибуття ОЗ, на який є інвентарна картка (викрадене авто), роблять запис і у формі №ОЗ-6.
3) картці обліку руху основних засобів (ф. №ОЗ-8, затверджена Наказом №352);
4) інвентарному списку основних засобів (ф. №ОЗ-9, затверджена Наказом №352).
Надалі перелік необхідних документів, що засвідчують факт викрадення авто, може бути доповнено рішенням про закриття кримінальної справи, довідкою ДАI про зняття з обліку автотранспортного засобу тощо.
Як розраховується розмір компенсації
Якщо винну особу встановлено під час розслідування, то для стягнення з неї збитку підприємство має (керуючись ст. 128 КПК) подати щодо такої особи цивільний позов у кримінальному провадженні, який розглядається судом разом із кримінальною справою. Такий позов є необхідною умовою отримання відшкодування збитків потерпілій стороні у межах кримінальної справи. За результатами розгляду позову в кримінальному провадженні суд приймає рішення про відшкодування збитків. Утім, згідно з ч. 7 ст. 128 КПК, особа, яка не подала цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право подати його у порядку цивільного судочинства.
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей у такому разі визначається відповідно до Порядку №116 (див. пп. 11.12 Iнструкції №69). Пунктом 2 Порядку №116 передбачено, що розмір збитків від розкрадання матеріальних цінностей визначають шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки1.
Отже, при визначенні розміру збитку виникає потреба у незалежній експертизі, а це передбачає додаткові витрати на її проведення. Пам'ятайте, що згідно з п. 10 Порядку №116, відшкодовують збитки, завдані підприємству, установі та організації, з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів понад ці збитки перераховують до державного бюджету.
Судове рішення, що набрало законної сили, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного Суду України. У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання у порядку, передбаченому законом про виконавче провадження2 (ст. 535 КПК).
Якщо авто застраховане
Якщо викрадене авто застраховане від крадіжки, то про факт крадіжки автомобіля слід повідомити страхову компанію у строки, встановлені договором страхування. Виплачується страхове відшкодування страховиком згідно з договором страхування на підставі (ст. 25 Закону №85):
1) заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування);
2) страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Пам'ятайте: при отриманні повного відшкодування збитків від винної особи підприємству буде відмовлено у страховій виплаті (ст. 26 Закону №85).
Бухгалтерський та податковий облік викрадення авто
Бухгалтерський облік
Викрадений автомобіль на підставі належно оформлених документів (див. вище) підлягає списанню. Пояснюється це насамперед тим, що такий автомобіль не відповідає критеріям визнання об'єкта основним засобом, наведеним у п. 4 П(С)БО 7.
У бухгалтерському обліку списання викраденого авто відображають такими проведеннями:
1) Д-т 131 К-т 105 — на суму зносу;
2) Д-т 976 (993) К-т 105 — на суму залишкової вартості автомобіля;
3) одночасно сума збитків, понесених унаслідок викрадення, яка дорівнює залишковій вартості автомобіля, відображається на позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані недостачі та втрати від псування цінностей». Ці суми відображають за балансом до моменту встановлення винних осіб3.
1 Але у разі визначення розміру збитків, що призвели до заподіяння майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою у статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 р. №1891.
2 Закон України від 21.04.99 р. №606-XIV «Про виконавче провадження».
3 Як вести облік, якщо винних осіб не встановлено, див. далі на прикладі.
Відповідно до п. 29 П(С)БО 7 та п. 27 Методрекомендацій №561, у бухгалтерському обліку викрадений об'єкт ОЗ (автомобіль) припиняє амортизуватися починаючи з місяця, наступного за місяцем його списання.
Податковий облік
У разі ліквідації основних засобів, які були викрадені, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за мінусом сум накопиченої амортизації (п. 146.16 ПКУ). Виходячи з детального аналізу визначень, до витрат включається сума балансової вартості за мінусом ліквідаційної вартості об'єкта ОЗ. Чи можна віднести у такому разі ліквідаційну вартість до складу податкових витрат, — однозначної відповіді на це запитання у ПКУ не знаходимо. Прямо таке право ПКУ не встановлено, але, на думку автора, і прямої заборони на це у ПКУ теж немає, аргументи щодо цього див. у «ДК» №2/2013, а також у «ДК» №7/2013. З метою уникнення запитань про відображення ліквідаційної вартості у складі податкових витрат при ліквідації ОЗ радимо не встановлювати таку вартість при зарахуванні ОЗ на баланс, що не заборонено нормами ПКУ.
Визначення термінів
Вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка амортизується, — первісна або переоцінена вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів — сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.
Підпункти 14.1.19 та 14.1.9 ПКУ
Збільшити витрати на вартість автомобіля, яка амортизувалася, у податковому обліку підприємство може у звітному періоді, в якому автомобіль викрадено, на підставі наведених вище документів (зокрема протоколу, складеного за фактом крадіжки, протоколу інвентаризаційної комісії та акта типової форми №ОЗ-4). Витрати при списанні викраденого автомобіля відображають у складі інших витрат на підставі пп. 138.12.1 ПКУ в рядку 06.4.16 додатка IВ до декларації з прибутку1.
1 Затверджена наказом Мінфіну України від 28.09.2011 р. №1213.
У податковому обліку амортизацію на викрадений об'єкт ОЗ припиняють нараховувати з місяця, наступного за тим, у якому його виведено з експлуатації (див. п. 146.15 ПКУ). Згідно з п. 146.18 ПКУ, виведення з експлуатації об'єкта ОЗ, зокрема за результатами ліквідації, слід також підтвердити наказом керівника підприємства.
Щодо податкових наслідків з ПДВ, то податок не нараховується у разі, якщо ОЗ ліквідуються у зв'язку з їх викраденням, що належним чином підтверджено (п. 189.9 ПКУ). Документами, які підтверджують факт крадіжки автомобіля, є протокол міліції, копія постанови про порушення кримінальної справи або відмови в її порушенні, а також акт на списання автомобіля типової форми №ОЗ-4. Нагадуємо, що п. 189.9 ПКУ для звільнення операції з ліквідації ОЗ від оподаткування вимагає від платника ПДВ подання органу ДПС відповідного документа про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. Утім, коли і як подавати такий документ (у нашому випадку — акт форми №ОЗ-4), у ПКУ не сказано. Тож на практиці деякі платники ПДВ подають один примірник акта разом із декларацією з ПДВ за період, у якому відбулася ліквідація, а деякі — надають акт при податковій перевірці з ПДВ такого звітного періоду. Як діяти, вирішує кожен із платників ПДВ окремо, адже, як було сказано, чітких рекомендацій щодо цього немає. Як немає і законодавчих вимог коригувати податковий кредит з ПДВ, яким платник податку скористався при придбанні викраденого автомобіля.
Повернення авто, відшкодування збитків, виплата страхового відшкодування
1. Повернення автомобіля. Не виключено, що автомобіль може бути знайдено і повернуто на підприємство. Отже, він може і надалі використовуватися у господарській діяльності підприємства. Така операція оформляється актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. №ОЗ-1 затверджена Наказом №352), на підставі якого автомобіль поновлюється на балансі. При такому варіанті слід відновити в обліку первісну вартість і знос повернутого автомобіля:
1) Д-т 105 К-т 746 — відновлюємо залишкову вартість автомобіля;
2) Д-т 105 К-т 131 — відновлюємо нарахований знос;
3) залишкову вартість автомобіля списуємо з позабалансового рахунка 072.
Щодо податкового обліку, то у ПКУ немає чітких рекомендацій, як саме відобразити автомобіль, який був викрадений, а згодом знайдений та повернений на підприємство. Деякі фахівці вважають, що у податковому обліку при поверненні викраденого автомобіля на підприємство слід відобразити його вартість на рівні не нижче від звичайної ціни у складі інших доходів, мотивуючи це тим, що при списанні такого авто було відображено витрати на підставі підпунктів 14.1.13, 135.5.4 ПКУ, а також тим, що такий повернений автомобіль відповідатиме визначенню безоплатно одержаного. У такому разі доходи відображають у рядку 03.9 додатка IД до Декларації з прибутку.
Але, визнаючи доходи при такій операції, підприємство втратить можливість у наступних податкових періодах амортизувати такий повернений ОЗ. Тож автор віддає перевагу іншому варіанту податкового обліку в схожій ситуації: у податковому (звітному) періоді повернення викраденого автомобіля, який підприємство планує надалі використовувати у господарській діяльності як ОЗ, у податковому обліку слід відсторнувати витрати, раніше відображені при ліквідації такого ОЗ. У такому разі підприємство знову введе повернений автомобіль в експлуатацію за залишковою вартістю (згідно з абз. 3 п. 146.15 ПКУ) та продовжуватиме амортизувати витрати на його придбання (створення). При цьому нарахування амортизації за таким об'єктом розпочинається у місяці, наступному за місяцем зворотного введення об'єкта в експлуатацію.
Щодо ПДВ, то повернення автомобіля не спричинює податкових наслідків стосовно цього податку, адже ми не нараховували ПДВ при ліквідації автомобіля у зв'язку з викраденням (на підставі складених документів відповідно до п. 189.9 ПКУ), а також не коригували ПК, раніше відображений при купівлі такого автомобіля.
Приклад 1 У січні 2013 року на підприємстві виявлено факт крадіжки автомобіля. Його первісна вартість за даними бухгалтерського та податкового обліку — 160000 грн, сума нарахованого зносу — 70000 грн. Згідно з протоколом засідання інвентаризаційної комісії сума прямих збитків становить 90000 грн. На момент інвентаризації винну особу не встановлено. У результаті слідства автомобіль знайдено та повернено підприємству, а винну особу не встановлено. Відображення відповідних операцій в обліку показано у таблиці 1.
Таблиця 1
Облік операцій зі списання викраденого авто та його подальшого повернення на підприємство
|
№ з/п
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
|
1.
|
Списано знос автомобіля |
131
|
105
|
70000,00
|
—
|
—
|
|
2.
|
Списано залишкову вартість автомобіля |
976 (993)
|
105
|
90000,00
|
—
|
90000
|
|
3.
|
Відображено суму збитку на позабалансовому рахунку |
072
|
—
|
90000,00
|
—
|
—
|
| Автомобіль було знайдено та повернено | ||||||
|
4.
|
Списано з позабалансового рахунка вартість викраденого автомобіля на підставі акта форми №ОЗ-1 |
—
|
072
|
90000,00
|
—
|
—
|
|
5.
|
Оприбутковано повернений автомобіль на підставі акта форми №ОЗ-1 |
105
|
746
|
90000,00
|
—
|
-90000
|
|
6.
|
Відображено суму зносу |
105
|
131
|
70000,00
|
—
|
—
|
2. Відшкодування збитку винною особою. Після встановлення судом винних осіб розрахована сума збитку, який вони мають відшкодувати на підставі рішення суду, відображається за дебетом субрахунка 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».
При цьому, згідно з п. 10 Порядку №116, юрособа з цієї суми відшкодовує свої збитки з урахуванням фактичних витрат на придбання нового автомобіля, а надлишок перераховується до бюджету.
У бухобліку це буде відображено проведеннями:
1) 072 — сума збитків списується з позабалансового рахунка;
2) Д-т 375 К-т 746 — відображено збитки, віднесені на винну особу, в сумі фактичних витрат підприємства на придбання нового автомобіля та покриття решти фактичних збитків;
3) Д-т 375 К-т 642 — віднесено різницю між збитком, який підлягає відшкодуванню за рішенням суду, та фактичними витратами підприємства у зв'язку з крадіжкою автомобіля, на розрахунки з бюджетом. Оскільки надходження, що належать іншим особам, не визнаються доходом підприємства, то й відображати їх за дебетом субрахунка 746 не треба (пп. 6.6 П(С)БО 15);
4) Д-т 311(301) К-т 375 — надходження коштів на рахунок у банку або до каси;
5) Д-т 642 К-т 311 залишок коштів перераховується до держбюджету.
Щодо податкового обліку, то при отриманні відшкодування збитку від винних осіб його суму слід включити до складу інших доходів. При цьому до доходів не потрапляють суми коштів або вартість майна, отримані платником податків за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, якщо вони не були раніше віднесені до складу витрат (пп. 136.1.5 ПКУ). Оскільки при списанні викраденого автомобіля підприємство відображало у складі витрат вартість автомобіля, що амортизувалася (за правилами п. 146.16 ПКУ), то отриману суму компенсації від винної особи треба включити до складу доходів. Суму доходу відображають у рядку 03.28 додатка IД до декларації з прибутку.
3. Виплата страхового відшкодування
При відображенні страхового відшкодування у податковому обліку слід враховувати абз. 2 пп. 140.1.6 ПКУ. Згідно з наведеним підпунктом, «якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку — страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включають до витрат у податковому періоді, у якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків — до доходів у податковому періоді їх отримання».
Але є ще й п. 146.16 ПКУ, згідно з яким у разі ліквідації ОЗ (автомобіля) у зв'язку з викраденням платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за мінусом сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів.
Якщо буквально виконати обидві норми (абз. 2 пп. 140.1.6 та п. 146.16 ПКУ), то вийде, що ми двічі повинні відобразити податкові витрати:
вперше — на суму вартості авто, яка амортизувалася, за мінусом сум накопиченої амортизації;
вдруге — на суму застрахованих збитків, що підтверджується актом страхового комісара.
Проте подвійне визнання витрат заборонено п. 138.3 ПКУ, згідно з яким «суми, відображені у складі витрат платника податку, у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не підлягають повторному включенню до складу його витрат...».
Операція з виплати страхового відшкодування у подібній ситуації описана, зокрема, у «Віснику податкової служби України» №19/2012 на с. 8. Наведемо головні тези податківців.
1. Одночасне застосування п. 146.16 та пп. 140.1.6 ПКУ призведе до подвоєння податкових витрат, оскільки під час страхового випадку витрати буде сформовано у розмірі суми застрахованих збитків, та ще й у розмірі залишкової вартості об'єкта.
2. Водночас незалежно від об'єкта страхування, яким може бути будь-яке майно (головне — щоб воно було пов'язане з господарською діяльністю платника), порядок відображення сум отриманого страхового відшкодування та застрахованих збитків у податковому обліку страхувальника є однаковим. Тож слід керуватися лише пп. 140.1.6 ПКУ, а саме: у звітному податковому періоді, коли настав страховий випадок, застраховані збитки включають до витрат, а отримане страхове відшкодування — до доходів у звітному періоді його отримання. Проте не відшкодована страховиком сума збитку (франшиза) у податковому обліку страхувальника не відображається.
3. Щодо дати збільшення витрат, то застраховані збитки, понесені страхувальником, включаються до складу його витрат у податковому періоді, в якому було складено страховий акт (аварійний сертифікат).
4. З метою запобігання завищенню амортизаційних відрахувань та відповідно зменшенню податкового зобов'язання слід зменшити первісну вартість пошкодженого основного засобу на вартість його ліквідованої частини. Iншими словами, зняти викрадений об'єкт ОЗ з обліку, але не відображати повторно витрати на його незамортизовану вартість.
Такою схемою податківці дають зрозуміти, що пп. 140.1.6 ПКУ є більш спеціальним щодо обліку викраденого об'єкта ОЗ, ніж «ліквідаційний» п. 146.16 ПКУ. Тобто останній у разі ліквідації об'єкта й отримання страховки не застосовуємо. Якщо застосовувати варіант обліку, наведений податківцями, то такі витрати варто було б віднести до рядка 06.4.39 додатка IВ, а доходи відобразити у рядку 03.22 додатка IД до декларації з прибутку.
Чи користуватися схемою, наведеною у «Віснику», — вибір платників податків. Лише нагадаємо, що це видання ДПСУ, і консультація, розміщена у ньому, не є узагальнюючою податковою консультацією. Але застосування такого варіанта точно не призведе до завищення податкових витрат: адже сума страхового відшкодування може або дорівнювати залишковій вартості об'єкта, або (у більшості випадків) бути меншою (адже віднімається франшиза). Тому такий варіант є фіскальним з погляду оподаткування.
Автор погоджується з тим, що ми повинні визнати лише один раз податкові витрати при викраденні автомобіля та отриманні страхового відшкодування. Проте автор не може погодитися зі сумою таких витрат. На думку автора, норми п. 146.16 ПКУ є спеціальними щодо ОЗ, саме тому у періоді ліквідації об'єкта у зв'язку з його викраденням слід віднести до податкових витрат вартість такого об'єкта, що амортизувалася, а у періоді отримання страхового відшкодування збільшити дохід. Причому, застосувавши такий варіант, ми не порушуємо норми законодавства, адже ми:
1. Збільшили податкові витрати на суму вартості, яка амортизувалася після ліквідації викраденого об'єкта, як потрібно було згідно з п. 146.16 ПКУ. Такі податкові витрати і є «застрахованими збитками, понесеними страхувальником». Адже об'єкт було застраховано, і понесені збитки дорівнюють вартості, яка амортизувалася. Бо якщо діяти так, як радять податківці, то сума відшкодування за винятком франшизи не є понесеними збитками: понесені збитки — це те, що втратило підприємство. А ця втрата дорівнює вартості об'єкта, що не встиг замортизуватися. Витрати при списанні викраденого автомобіля відображають у рядку 06.4.16 додатка IВ до декларації з прибутку.
2. Збільшили доходи у періоді отримання страхового відшкодування. Такі доходи слід відобразити у рядку 03.22 додатка IД до декларації з прибутку.
Щодо ПДВ, то сума компенсації, отримана від страхової компанії, не є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.3 ПКУ).
При обліку сум страхового відшкодування робимо такі проведення:
1) Д-т 655, К-т 746 — нарахування суми страхового відшкодування, що підтверджено страховим актом;
2) Д-т 311 К-т 655 — на суму отриманих коштів.
Приклад 2 На підприємстві вкрадено автомобіль, його балансова залишкова вартість — 120000 грн, нарахований знос — у сумі 65000 грн, ці показники однакові як у бухгалтерському, так і у податковому обліку. Від страховика отримано страхове відшкодування у сумі 110000 грн, що дорівнює застрахованим збиткам за мінусом франшизи.
Облік для обережних бухгалтерів згідно з рекомендаціями податківців наведено у таблиці 2, авторський варіант — у таблиці 3.
Таблиця 2
Облік викрадення автомобіля на підприємстві й отримання страхового відшкодування (за рекомендаціями податківців)
|
№ з/п
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
|
1.
|
Списано залишкову вартість автомобіля (у періоді, в якому було складено страховий акт) |
976 (993)
|
105
|
120000,00
|
—
|
110000*
|
|
2.
|
Списано знос автомобіля |
131
|
105
|
65000,00
|
—
|
—
|
|
3.
|
Відображено суму збитку на позабалансовому рахунку |
072
|
—
|
120000,00
|
—
|
—
|
|
4.
|
Згідно зі страховим актом нараховано суму страхового відшкодування |
655
|
746
|
110000,00
|
1100000
|
—
|
|
5.
|
Отримано суму страхового відшкодування |
311
|
655
|
110000,00
|
—
|
—
|
| * Сума застрахованих збитків, підтверджена страховим актом. | ||||||
Таблиця 3
Облік викрадення автомобіля на підприємстві й отримання страхового відшкодування (за рекомендаціями автора)
|
№ з/п
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
|
1.
|
Списано знос автомобіля (акт №ОЗ-4) |
131
|
105
|
65000,00
|
—
|
—
|
|
2.
|
Списано залишкову вартість автомобіля (акт №ОЗ-4) |
976 (993)
|
105
|
120000,00
|
—
|
120000
|
|
3.
|
Відображено суму збитку на позабалансовому рахунку |
072
|
—
|
120000,00
|
—
|
—
|
|
4.
|
Згідно зі страховим актом нараховано суму страхового відшкодування |
655
|
746
|
110000,00
|
1100000
|
—
|
|
5.
|
Отримано суму страхового відшкодування |
31
|
655
|
110000,00
|
—
|
—
|
Нормативна база
- КПК — Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. №4651-VI.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №85 — Закон України від 07.03.96 р. №85/96-ВР «Про страхування».
- Наказ №352 — Наказ Мінстату України від 29.12.95 р. №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».
- Порядок №116 — Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. №116.
- Постанова №241 — Постанова Державного комітету СРСР зі статистики від 28.12.89 р. №241 «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств та організацій».
- Методрекомендації №561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну України від 30.09.2003 р., №561.
- П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. №92.
- П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. №290.
- Iнструкція №69 — Iнструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.94 р. №69.
- Iнструкція №1050 — Iнструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії, затверджена наказом МВС України від 19.11.2012 р. №1050.
Мар'яна КОНДЗЕЛКА, «Дебет-Кредит»