• Посилання скопійовано

IT-пільги і реалії їх отримання

З 01.01.2013 р. діє пільга з ПДВ та податку на прибуток для суб'єктів IТ-індустрії. Але попри те, що у законодавця було досить часу1 для підготовки практичних алгоритмів введення в дію цієї пільги та розробки нормативних актів з цього питання, ця пільга вже стала однією з найпроблемніших у вітчизняному податковому законодавстві. I от нарешті маємо затверджені форму реєстраційної заяви та форму свідоцтва про реєстрацію суб'єкта індустрії програмної продукції (далі — СIПП) як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування2.

Суть пільги

З 01.01.2013 р. до 1 січня 2023 року звільняються від оподаткування ПДВ (п. 26-1 підр. 2 р. ХХ ПКУ) операції з постачання програмної продукції. Крім того, для суб'єктів індустрії програмної продукції передбачено зменшену ставку з податку на прибуток — 5% (п. 10 підр. 4 та п. 15 підр. 10 р. ХХ ПКУ).

Пільга з ПДВ

Пільга з ПДВ та пільга з податку на прибуток не пов'язані між собою. Якщо для першої варто здійснювати певні операції постачання, то пільга з податку на прибуток має адресну спрямованість і прив'язана до СГД, які є суб'єктами індустрії програмної продукції (для отримання цієї пільги потрібно подати заяву, пройти процедуру її реєстрації та отримати свідоцтво про реєстрацію СIПП, які застосовують особливості оподаткування). Київська ДПС у листі від 02.10.2012 р. №6239/10/06-408 (див. «ДК» №46/2012) чомусь прив'язувала отримання пільги з ПДВ до включення СГД до реєстру СIПП. А от ДПСУ у листі від 06.12.2012 р. №6709/0/61-12/15-1415 доходить протилежного висновку. Для висновку, зробленого податківцями Києва, немає жодних законодавчих підстав, адже норма п. 26 підр. 2 розділу ХХ ПКУ не пов'язана з жодною іншою нормою чинного законодавства, а отже, пільга може застосовуватися без жодних прив'язок до конкретних умов її застосування. Пільга діє безумовно і поширюється на всі постачання програмної продукції. Відмовитися від використання податкової пільги або припинити її використання платник податків має право лише тоді, коли її надано безпосередньо йому, а не за окремими операціями постачання товарів (послуг)3.

ДПСУ — про пільгу з ПДВ

При цьому звільнення від оподаткування ПДВ поширюється на операції з постачання програмної продукції незалежно від реєстрації платника ПДВ як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування податком на прибуток підприємств суб'єктів індустрії програмної продукції, передбачені п. 5 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Лист ДПСУ від 06.12.2012 р. №6709/0/61-12/15-1415

1 Закон України від 05.07. 2012 р. №5091-VI «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції» набрав чинності з 03.08.2012 р.

2 Порядок ведення реєстру, форм реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації та свідоцтва про реєстрацію суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, затверджений наказом Мінфіну від 14.01.2013 р. №12 (далі — Порядок №12, набрав чинності з 15.02.2013 р., опублікований в «ОВУ» №10/2013 за 15.02.2013 р., ст. 398. З документом можна ознайомитися на нашому сайті www.dtkt.com.ua в «ДК» №8/2013 в розділі «Документи для роботи. — Додатки до друкованого «ДК»).

3 Додатково див. лист ДПАУ від 20.01.2011 р. №1390/7/16-1517-01 («ДК» №10/2011).

У розрізі цієї пільги до категорії «програмна продукція» належать:

— результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

— криптографічні засоби захисту інформації.

Пільга з податку на прибуток

Передумови застосування пільги з податку на прибуток чітко визначено законом. Та насамперед уточнімо, що СIПП вважається СГ, який протягом попередніх 4-х послідовних звітних (податкових) кварталів сукупно одночасно відповідає таким критеріям (пп. 1.4 п. 15 підр. 10 р. ХХ ПКУ):

1) питома вага доходів суб'єкта від здійснення видів економічної діяльності, визначених у пп. 1.5 п. 15 підр. 10 р. ХХ ПКУ, становить не менш як 70% доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;

2) первісна вартість ОЗ та/або нематеріальних активів суб'єкта перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року1;

3) у суб'єкта немає податкового боргу;

4) щодо суб'єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом.

Застосування пільги з податку на прибуток чітко прив'язане до отримання свідоцтва СIПП, що застосовує особливості оподаткування. А для цього потрібно подати до місцевої ДПI заяву, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 14.01.2013 р. №12.

Реєстраційну заяву про реєстрацію суб'єкта індустрії програмної продукції як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, повинен подавати до місцевої ДПI керівник або представник юридичної особи — платника2 не пізніш як за 30 календарних днів до початку звітного (податкового) кварталу, з якого зазначений суб'єкт передбачає отримати право на використання особливостей оподаткування.

Оскільки цей документ набрав чинності тільки з 15.02.2013 р., то для отримання права на застосування пільги з податку на прибуток СГД мали до 01.12.2012 р., керуючись висновками листа ДПСУ від 21.11.2012 р. №9429/0/71-12/15-1317, подати реєстраційні заяви за формою на той момент ще проекту наказу Мінфіну.

Якщо до 15.02.2013 р. СIПП подав до місцевої ДПI заяву за формою, передбаченою проектом наказу Мінфіну, то жодних додаткових заяв йому подавати вже не треба.

Разом із реєстраційною заявою СГД подає фінансову звітність за останні чотири квартали та копії первинних документів3, що підтверджують право на використання особливостей оподаткування. Що це за документи?

Це вся первинна документація щодо виконання угод, яка свідчить про здійснення визначених у пп. 1.5 п. 15 підр. 10 р. ХХ ПКУ реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг: договори із замовниками, касові ордери, банківські виписки, накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг). Щодо обсягу документів, то первинна документація має підтверджувати не менш як 70% доходів від здійснення видів економічної діяльності суб'єкта індустрії програмної продукції згідно з п. 1.5 п. 15 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Зверніть увагу: у реєстраційній заяві зазначаються види економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг в індустрії програмної продукції згідно з пп. 1.5 п. 15 підр. 10 р. XX ПКУ із зазначенням відповідних кодів видів економічної діяльності на основі ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності»4 (далі — КВЕД-2010).

Для підтвердження права СIПП на застосування особливостей оподаткування орган ДПС має право протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника для встановлення достовірності поданих платником документів.

За відсутності підстав для відмови СIПП у реєстрації як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, орган ДПС зобов'язаний протягом 15 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви включити такого платника до реєстру та видати йому або надіслати поштою з повідомленням про вручення свідоцтво. Датою включення суб'єкта IПП до Реєстру є дата внесення відповідного запису до Реєстру. Датою реєстрації та датою початку дії свідоцтва є перше число календарного кварталу, що настає за датою включення до Реєстру. Отже, пільгою з податку на прибуток такий СIПП зможе скористатися тільки з наступного після реєстрації кварталу.

Для новоутворених5 суб'єктів індустрії програмної продукції, які здійснюють діяльність протягом не менше двох повних звітних (податкових) кварталів, період, за який аналізується відповідність до критеріїв із пп. 1.4 п. 15 підр. 10 р. ХХ ПКУ, становить час фактичної діяльності такого суб'єкта.

1 Мінімальна зарплата на 01.01.2013 р. становить 1147 грн. Отже, 50 х 1147 = 57350 грн.

2 З документальним підтвердженням особи та повноважень.

3 Засвідчені підписом платника податку або його посадовою особою та скріплені печаткою (у разі її наявності) чи в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, якщо такі документи створюються ним в електронній формі (абз. 4 пп. 1.6 п. 15 підр. 10 р. ХХ ПКУ).

4 Затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. №457.

5 У розрізі цього питання не вважаються новоутвореними СГД, створені шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації.

Після закінчення двох повних звітних (податкових) кварталів з дня реєстрації новоутвореного суб'єкта індустрії програмної продукції як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, орган ДПС має провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника щодо відповідності його діяльності до вищезазначених критеріїв.

Якщо ж під час податкової перевірки виявиться невідповідність до цих критеріїв, СГД вважається платником податку на прибуток на загальних підставах з першого числа звітного (податкового) кварталу, в якому було допущено таку невідповідність. Крім того, такий платник втрачає право застосовувати особливості оподаткування протягом чотирьох послідовних звітних (податкових) кварталів після звітного (податкового) кварталу, в якому було допущено таку невідповідність1.

1 Після цього періоду суб'єкт індустрії програмної продукції може отримати свідоцтво про реєстрацію як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, у порядку, передбаченому п. 15 підр. 10 р. ХХ ПКУ.

А за період, коли він неправомірно користувався податковою пільгою, він повинен нарахувати ПЗ на загальних підставах та сплатити до бюджету сам податок та пеню на суму збільшеного податку за період починаючи з першого числа звітного (податкового) кварталу, в якому було допущено таку невідповідність.

Якщо дані, зазначені у свідоцтві, змінюються, СIПП протягом 30 к. д. після виникнення змін повинен подати до органу ДПС за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву з позначкою «Зміни» у такому самому порядку, як і при реєстрації, та повернути свідоцтво.

Знову ж таки за відсутності підстав для відмови у заміні свідоцтва та внесенні змін до реєстру орган ДПС зобов'язаний протягом 15 р. д. з дня отримання реєстраційної заяви внести стосовно такого платника запис про зміни до реєстру, анулювати попереднє свідоцтво та видати йому (або надіслати поштою з повідомленням про вручення) нове свідоцтво.

Для анулювання реєстрації за ініціативою самого СIПП, який застосовує особливості оподаткування, такий СГД подає до органу ДПС за своїм місцезнаходженням заяву про анулювання реєстрації та повертає свідоцтво. У такому разі податківці протягом 3-х робочих днів анулюють реєстрацію СIПП шляхом анулювання свідоцтва та вилучення його з реєстру.

Проте анулювання може відбутися і за ініціативою органу ДПС. Для цього необхідно, щоби СIПП відповідав хоча б одній із таких характеристик (п. 4.3 Порядку №12):

— питома вага доходів суб'єкта від здійснення видів економічної діяльності, визначених у пп. 1.5 п. 15 підр. 10 р. XX ПКУ, становить менше як 70% доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;

— за даними податкових декларацій протягом хоча б одного з попередніх чотирьох звітних (податкових) кварталів первісна вартість ОЗ та/або нематеріальних активів суб'єкта не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

— наявність у суб'єкта податкового боргу;

— судом прийнято постанову про визнання боржника банкрутом;

— стосовно СIПП до Єдиного державного реєстру внесено запис про прийняття рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації чи реорганізації або запис про державну реєстрацію припинення ЮО.

Орган ДПС анулює свідоцтво та протягом 3-х робочих днів після прийняття рішення про анулювання реєстрації вилучає суб'єкта з реєстру. Суб'єкт IПП як суб'єкт, який застосовує особливості оподаткування, зобов'язаний повернути до органу ДПС свідоцтво. Проте конкретних строків для такого повернення чинним законодавством не передбачено.

Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»

До змісту номеру