Якщо відкрити у будь-якій інформаційній системі тексти національних П(С)БО, можемо переконатися, що в деяких основних із них з'явилися норми, які регулюють особливості обліку в бюджетних установах. Причому зміни ці внесені наказом Міністерства фінансів України ще 2009 року. З'ясуймо, що і чому змінилося в обліку таких суб'єктів.
Зміни до Закону про бухоблік
Як відомо, коли приймався Закон про бухоблік, у ньому було передбачено, що методологія бухобліку регулюється Мінфіном, для банків — НБУ, а для бюджетних установ — Держказначейством. Тож абсолютна більшість національних П(С)БО, затверджених згодом, містила застереження, що цей стандарт не поширюється на бюджетні установи.
У процесі впровадження адмінреформи держава залишила нормотворчі повноваження лише таким центральним органам виконавчої влади, як міністерства. Iнші таких повноважень відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» не мають.
У 2011 році правило щодо регулювання Держказначейством питань бухобліку в бюджетних установах (ч. 4 ст. 6) із Закону про бухоблік було вилучено. I відтоді Мінфін — єдиний законний регулятор відносин у цій сфері.
Початок змін — 2009 рік
Ще 30 листопада 2009 року на виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 — 2015 роки, затвердженої постановою КМУ від 16.01.2007 р. №34, Мінфін видав Наказ №1396, яким внесено зміни до чотирьох стандартів бухобліку. Тоді передбачалося, що ці зміни наберуть чинності з 01.01.2013 р.
Стандарти обліку в держсекторі
Але майже одразу після прийняття згаданого наказу напрям державної політики у цій сфері змінився. Мінфін розпочав розроблення та видання окремих національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі економіки. Першим став наказ від 28.12.2009 р. №1541, яким було затверджено П(С)БО у державному секторі 101 «Подання фінансової звітності». Цей стандарт містив усі нові форми звітності для бюджетних установ: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітності. Передбачалося, що це П(С)БО, як і решта П(С)БО у державному секторі, що приймалися в наступні роки (2010 — 2012), наберуть чинності з 2013 р.
«Каламбур» із набранням чинності
Наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. №1202 було затверджено чергове П(С)БО у державному секторі — П(С)БО 121 «Основні засоби» — та передбачено скасування згаданого Наказу №1396. Проте набрати чинності Наказ №1202 мав лише з 01.01.2013 р.
Національні стандарти обліку в державному секторі формально все-таки набрали чинності 01.01.2013 р. Проте незадовго до цієї дати, а саме 17.12.2012 р., Мінфін вирішив перенести її на 2 роки і видав Наказ №1343 (опублікований та набрав чинності лише 25.01.2013 р.). Згідно з цим наказом усі національні П(С)БО у державному секторі набирають чинності з 01.01.2015 р. Аналогічно перенесено термін набрання чинності Наказом №1202, який з 01.01.2013 р. скасовував зміни у звичайних П(С)БО, внесені Наказом №1396.
Отже, з 25.01.2013 р., по суті, відновилася дія змін, унесених до національних стандартів ще наказом Мінфіну від 30.11.2009 р. №1396 (адже перенесено на 2015 рік дату скасування цих змін). Тепер коротко розглянемо, що це за зміни.
Загальні вимоги до фінзвітності
Найпершою зміною є те, що П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» тепер поширюється на бюджетні установи. Цей стандарт визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. У більшості норм П(С)БО 1 слово «підприємство» замінено словами «підприємство/установа». Щоправда, цей стандарт все ж не повністю підходить для установ, адже визначений ним на сьогодні склад фінансової звітності за зразком госпрозрахункових суб'єктів (про це йшлося трохи вище) — для установ іще не діє.
Важливим є те, що стандарт розкриває загальні вимоги щодо розкриття інформації у фінансовій звітності, зокрема у частині не передбачених її формами показників. Йдеться про показники, що відображаються у примітках (пояснювальній записці) до звітності.
Зміни щодо обліку основних засобів та нематеріальних активів
У зв'язку з аналогічними змінами, передбаченими згаданим наказом, П(С)БО 7 «Основні засоби» також тепер поширюється на бюджетні установи. Для цього стандарт наприкінці доповнено новим розділом із назвою «Особливості бухгалтерського обліку основних засобів установами». Ним визначено окрему класифікацію інших необоротних матеріальних активів.
На відміну від госпрозрахункових суб'єктів, що самі встановлюють вартісну межу малоцінних необоротних матеріальних активів, П(С)БО встановлює її розмір для бюджетних установ на рівні 1000 грн.
Також передбачено, що установи, які безоплатно отримують від інших установ основні засоби, відображають їх при зарахуванні на баланс за первісною вартістю та сумою зносу (як це і було на практиці).
Визначено, що амортизація на основні засоби установ нараховується прямолінійним методом, а на інші необоротні матеріальні активи — шляхом методу 50%/50% чи 100%. Отже, у бюджетних установах тепер закономірно застосовується термін «амортизація» замість терміна «знос», що застосовувався раніше.
Крім цього, для установ передбачено ведення фонду дооцінки активів, а отже, і окремий порядок обліку операцій з переоцінки основних засобів.
Аналогічні зміни внесено до П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».
Зміни щодо обліку запасів
Змінами до П(С)БО 9 «Запаси» передбачено зміни у понятті «запаси». Крім того, стандарт доповнено новим розділом, що регулює особливості обліку запасів бюджетними установами.
Так, за новим визначенням поняття «запаси» — це активи, які:
1) утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;
2) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
3) утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою.
Ці термінологічні зміни стосуватимуться не лише установ, адже визначення запасів є загальним, тобто стосується не лише установ, а й підприємств. Як видно з аналізу визначення, до запасів тепер належать і активи, що утримуються для подальшого розподілу (передачі), — державні або комунальні підприємства також, як і бюджетні установи, нерідко придбавають майно, що надалі за рішенням органу управління передається іншим юридичним особам. Саме їх насамперед зацікавлять внесені в цій частині зміни.
Для установ передбачено, що балансова вартість запасів, безоплатно одержаних від іншої установи, дорівнює балансовій вартості запасів установи, що їх передала, з урахуванням витрат на доведення їх до придатного стану (зокрема, сюди належать ТЗВ). Запаси, що одержуватимуться безоплатно від інших осіб, обліковуватимуться у загальному порядку — за справедливою вартістю.
Висновки
Процес удосконалення обліку в державному секторі економіки триває. Причому на сьогодні керівникам і головним бухгалтерам установ слід під час підготовки до складання наступних звітів вивчати зміни, внесені до національних стандартів. Проте, враховуючи, що залишаються чинними старі форми фінансової звітності, встановлені для бюджетних установ, а також що Мінфін планував скасувати Наказ №1396 до набрання чинності П(С)БО у державному секторі, набрання ним чинності у 2013 р. виглядає як чергова технічна помилка. А тому є висока ймовірність скасування цих змін найближчим часом.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., доцент, аудитор