Є чимало інструментів, за допомогою яких можна отримати вкрай необхідну річ, на придбання якої бракує грошей. Фінансовий лізинг вигідно відрізняється від інших подібних інструментів тим, що... Але давайте за порядком.
Фінлізинг: визначення понять
Основним спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини фінансового лізингу, в Україні є Закон про фінлізинг. У ньому так і зазначено, що фінансовий лізинг — це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу (ч. 1 ст. 1 Закону про фінлізинг). За договором фінлізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (ч. 2 ст. 1 Закону про фінлізинг). При операціях фінлізингу варто пам'ятати і про норми ст. 806 — 809 ЦКУ та ст. 292 ГКУ.
На перший погляд після прочитання ч. 2 ст. 1 Закону про фінлізинг може здатися, що у фінлізинг можна передати лише об'єкт, спеціально придбаний для такої операції. Але якщо ви передаєте у фінлізинг, наприклад, власно вироблений актив чи актив, який попередньо вже використовували у своїй діяльності, то на класифікацію договору з метою оподаткування та обліку це аж ніяк не впливатиме — це також буде фінлізинг. Адже для цього використовуються зовсім інші визначення договору фінлізингу.
А відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону про фінпослуги, фінансовий лізинг належить до фінансових послуг, які надають фінансові установи (а також, якщо це прямо передбачено законом, фізособи-підприємці). Крім того, згідно зі ст. 5 Закону про фінпослуги, можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що регулюють діяльність фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими у межах їхньої компетенції.
При цьому слід врахувати приписи ст. 4 Закону про фінлізинг: лізингодавцем може бути лише юрособа. Натомість ніде не сказано, що ця юрособа має належати до фінустанов. А отже, послуги з фінлізингу мають право надавати і звичайні юрособи. Такої самої думки дотримується і Держфінпослуг у листі від 09.07.2004 р. №702/11-3/1.
Ті юрособи, чиї операції потрапляють під дію Закону про фінлізинг, також повинні дотримуватися вимог Положення №21. Його пунктом 2, зокрема, регламентовано, що юрособа може надавати послугу з фінлізингу, якщо її установчими (засновницькими) документами передбачено здійснення діяльності з надання послуг з фінлізингу, а також за наявності:
1) внутрішніх правил з надання послуги з фінлізингу;
2) кваліфікованих працівників, які безпосередньо здійснюють діяльність з фінлізингу;
3) довідки про взяття на облік юридичної особи, виданої Держфінпослуг;
4) керівників (засновників), які не мають непогашеної або незнятої судимості за корисливі злочини;
5) документа, що підтверджує право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням юридичної особи.
Відповідно до пп. 14.1.97 ПКУ, лізингова (орендна) операція — це господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів (далі — ОЗ) у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. Водночас під фінансовим лізингом розуміють господарську операцію, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є ОЗ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних із правом користування та володіння об'єктом лізингу (пп. «б» пп. 14.1.97 ПКУ).
Визначення фінансового лізингу за ПКУ
Лізинг (оренда) вважатиметься фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
- об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75% його первісної вартості, а орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
- балансова (залишкова) вартість об'єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об'єкта, що діє на початок строку дії лізингового договору;
- сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об'єкта лізингу або перевищує її;
- майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
На основі наведених правил можна підбити певні підсумки.
1. Об'єкти за договором фінлізингу передаються на певний строк, але не менше одного року.
2. Фінлізинг передбачає плату (винагороду) за використання об'єкта, переданого у користування.
3. Об'єкт фінлізингу передається за плату.
Хоча пп. 14.1.97 ПКУ і зазначає, що фінлізинг — це госпоперація, яку може здійснювати і фізособа, але, як ми уже наголошували, згідно зі ст. 4 Закону про фінлізинг лізингодавцем може бути лише юрособа. Тому, на погляд автора, послуги з фінлізингу мають право надавати лише юрособи.
Яким має бути договір фінлізингу
Предметом фінлізингу може виступати неспоживча річ1, визначена індивідуальними ознаками2 та віднесена до основних засобів3 (ч. 1 ст. 3 Закону про фінлізинг).
1 Неспоживчою є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу (ч. 2 ст. 185 ЦКУ).
2 Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (ч. 1 ст. 184 ЦКУ).
3 Різниця між визначеннями «основних засобів» та «основних фондів» у рамках цієї статті не розглядається.
Зверніть увагу: не можуть бути предметом фінлізингу об'єкти права інтелектуальної власності, земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їхні відокремлені структурні підрозділи (ч. 1 ст. 3 Закону про фінлізинг).
Суб'єктами фінлізингу можуть бути: лізингодавець, лізингоодержувач та продавець (постачальник). Останні два можуть бути як юридичними, так і фізичними особами, а ось лізингодавцем, повторимо, завжди виступає юридична особа (ст. 4 Закону про фінлізинг).
Договір фінансового лізингу оформляють письмово (ч. 1 ст. 6 Закону про фінлізинг). Його істотними умовами є:
1) предмет лізингу;
2) строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);
3) розмір лізингових платежів;
4) інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
У договорі фінлізингу часто-густо прописують умови про: витрати, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням, ремонтом об'єкта лізингу, поліпшенням, страхуванням, ризиками випадкового знищення або пошкодження предмета фінлізингу, права й обов'язки сторін, сублізинг. Хоча умови ремонту і технічного обслуговування об'єкта фінлізингу можуть визначатися й окремим договором.
До речі, якщо у договорі не буде встановлено порядку внесення лізингової плати, то її потрібно здійснювати щомісяця (ст. 762 ЦКУ).
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону про фінлізинг, до лізингової плати можуть потрапляти:
а) сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
б) платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
в) компенсація відсотків за кредитом;
г) інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (наприклад, страхування об'єкта фінлізингу).
У разі передачі предмета фінлізингу в сублізинг обов'язковою умовою договору сублізингу є згода у письмовій формі від лізингодавця за договором лізингу (ст. 5 Закону про фінлізинг). Жодних обмежень щодо розміру лізингових платежів у такому разі немає.
На цьому етапі нам варто з'ясувати, коли саме переходить право власності на об'єкт фінлізингу. Адже сам собою договір фінлізингу не передбачає переходу до лізингоодержувача права власності на об'єкт фінлізингу. Згідно з договором фінлізингу ми лишень передаємо майно у користування та/або володіння (без права розпорядження). А після закінчення терміну дії цього договору об'єкт має бути повернено лізингодавцю (п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону про фінлізинг). Тож для того, щоб такий об'єкт перейшов у власність лізингоодержувача, треба додатково укласти договір купівлі-продажу, як цього вимагає ст. 8 Закону про фінлізинг. Iноді у договорі фінлізингу можна записати, що після закінчення строку його дії майно переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.
Таку саму позицію підтримують і податківці у листі від 12.11.2004 р. №512/2/15-1114 (див. «ДК» №13/2005). У цьому роз'ясненні податківці наголошують, що укладення додаткового договору купівлі-продажу об'єкта фінансового лізингу не є обов'язковим, якщо умова переходу права власності на цей об'єкт передбачена договором фінансового лізингу. Такою можливістю можна скористатися не завжди. Адже у деяких законодавчо визначених випадках правочини потребують державної реєстрації. При цьому лише з моменту такої реєстрації їх вважатимуть дійсними (ч. 1 ст. 210 ЦКУ). Так, держреєстрація потрібна у випадках здійснення правочинів щодо купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна. Крім того, якщо договір підлягає держреєстрації, то право власності у набувача з'являється з моменту її здійснення (ч. 4 ст. 334 ЦКУ).
Облік операції фінлізингу у лізингодавця
Податковий облік
Податок на прибуток. Ми вже визначилися з тлумаченням фінлізингу з метою податкового обліку (див. вище пп. 14.1.97 ПКУ). Передача майна у фінлізинг у податковому обліку прирівнюється до його продажу (абз. 3 п. 153.7 ПКУ). Якщо майно придбано спеціально для передачі у фінлізинг, усе просто — до доходу потрапить сума, зазначена у договорі фінлізингу. А до витрат — собівартість такого товару (предмета лізингу), сформована за ціною придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п. 138.6 ПКУ).
Якщо ж у фінлізинг передається об'єкт, який уже перебував на балансі лізингодавця як ОЗ, то тут є певні особливості. Передача ОЗ у фінлізинг у податковому обліку — це фактично його продаж. А отже, діють ті самі правила, що й для реалізації ОЗ (п. 146.13 та 146.14 ПКУ). Тож до доходу потрапить сума перевищення доходу (вартість майна, визначена у договорі фінлізингу) над балансовою вартістю об'єкта ОЗ (п. 146.13 ПКУ). Цілком можливий випадок, коли балансова вартість ОЗ більша від вартості, записаної у договорі фінлізингу, — тоді така сума включається до податкових витрат (п. 146.13 ПКУ).
Врахуйте, що величину доходу об'єкта ОЗ для цілей статті 146 ПКУ визначають згідно з договором (у нашому випадку — договором фінлізингу), але не нижче від звичайної ціни такого об'єкта (активу) (п. 146.14 ПКУ). Відповідно до пп. 14.1.71 ПКУ, звичайна ціна — це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотного, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Але згідно з пп. 2 п. 2 розділу ХIХ та п. 8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ до 1 січня 2013 року звичайна ціна визначається не за ст. 39 ПКУ, а відповідно до норм п. 1.20 Закону про прибуток1. I тут звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотного, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
А ось балансова вартість ОЗ визначатиметься на рівні залишкової вартості такого ОЗ — різниці між первісною вартістю (з урахуванням переоцінки) та сумою накопиченої амортизації (пп. 14.1.9 ПКУ).
Визнання доходу при отриманні лізингового платежу. У дохід лізингодавця потрапить не вся сума платежу, а за мінусом частини вартості об'єкта фінлізингу. Визнаний дохід зараховують до інших податкових доходів (пп. 135.5.2 ПКУ) і відображають за датою нарахування відповідно до умов договору (п. 137.11 та п. 153.7 ПКУ). У декларації з прибутку винагорода за договором фінлізингу потрапить до рядка 03.7 додатка IД.
ПДВ. ПЗ з ПДВ при передачі об'єкта у фінлізинг слід відображати за датою його фактичної передачі у користування лізингоотримувачу (дата, зазначена в акті приймання-передачі) (п. 187.6 ПКУ). База оподаткування — договірна (контрактна) вартість, але не нижча від ціни придбання такого об'єкта (звісно, без комісій, процентів тощо — абз. 7 п. 188.1 ПКУ). У разі передання у фінлізинг об'єкта, який колись був ОЗ, базою оподаткування буде договірна (контрактна) вартість, але не нижча від звичайної ціни (як це передбачено п. 188.1 ПКУ).
I ще: жодних особливостей щодо виписування ПН під час такої операції нормативні акти не передбачають. Але у деяких випадках слід реєструвати ПН в ЄРПН. Докладніше про реєстрацію ПН в ЄРПН ми писали у «ДК» №6/2012.
Єдиний момент, який принесе позитив вам і вашим контрагентам, — це те, що не є об'єктом оподаткування ПДВ нарахування та сплата процентів або комісій у складі лізингового платежу у межах договору фінлізингу (пп. 196.1.2 ПКУ).
Бухгалтерський облік
Правила бухгалтерського обліку у фінлізингу регулює П(С)БО 14 «Оренда». Згідно з його п. 4 фінансова оренда — це оренда, що передбачає передачу орендареві всіх ризиків та вигід, пов'язаних із правом користування та володіння активом.
Фінансова оренда за П(С)БО
Оренда вважатиметься фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:
- орендар отримує право власності на орендований актив (об'єкт ОЗ) після закінчення строку оренди;
- орендар має намір і можливість придбати орендований об'єкт за нижчою ціною, ніж його справедлива вартість на дату придбання;
- строк оренди становить більшу частину строку використання (експлуатації) об'єкта оренди;
- теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди;
- орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на модернізацію, модифікацію, дообладнання;
- орендар може продовжити оренду активу за плату, значно нижчу від ринкової орендної плати;
- оренду може припинити орендар, який відшкодовує орендодавцю його витрати, понесені через припинення оренди;
- доходи або втрати від зміни справедливої вартості об'єкта оренди на кінець строку оренди належать орендарю.
Відповідно до п. 10 П(С)БО 14, лізингодавець показує у своєму обліку наданий у фінлізинг об'єкт як дебіторську заборгованість орендаря у сумі мінімальних орендних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості2 за мінусом фінансового доходу, що підлягає отриманню, з визнанням іншого доходу (доходу від реалізації необоротних активів). Тож фактично нам слід показати балансову вартість переданого у лізинг активу. Об'єкт фінлізингу треба показувати за дебетом субрахунка 181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду» (в сумі відображеного доходу від передання активу у фінлізинг). Крім того, у момент передачі об'єкта у фінлізинг лізингодавець повинен показати дохід від реалізації необоротного активу (кредит субрахунка 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»). Тобто проведення — Д-т 181 — К-т 712.
1 Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».
2 У загальному випадку ліквідаційна вартість об'єкта фінлізингу дорівнює нулю, бо найчастіше у момент сплати останнього платежу за договором фінлізингу лізингодавець передає право власності на об'єкт фінлізингу лізингоодержувачу.
Таким доходом буде загальна сума, зазначена в угоді фінлізингу, за мінусом фінансового доходу (винагороди, відсотків за договором тощо), яку лізингоотримувач повинен сплатити за період фінлізингу.
Одночасно з визнанням доходу слід визнати і витрати від відчуження об'єкта фінлізингу в розмірі балансової вартості. Якщо ми передаємо об'єкт фінлізингу, який не використовували у госпдіяльності (придбали чи виготовили спеціально для передачі у фінлізинг), то тут усе просто — у витрати ставимо первісну вартість такого об'єкта (вона буде зазначена в облікових регістрах). Якщо ж ми передаємо у фінлізинг ОЗ, який був у нас на балансі, то балансову вартість об'єкта ОЗ слід зменшити на суму нарахованої амортизації за період його експлуатації.
Увага! Актив фінансової оренди, визнаний утримуваним для продажу, відображається орендодавцем відповідно до П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» на субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».
Якщо актив придбано спеціально для передання у фінлізинг, його показують на рахунку 28 «Товари».
Відповідно до п. 11 П(С)БО 14, різниця між сумою мінімальних орендних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості об'єкта фінансової оренди і теперішньою вартістю згаданої суми, що визначена за орендною ставкою відсотка1, є фінансовим доходом орендодавця. Розподіл фінансового доходу між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок дебіторської заборгованості орендаря на початок звітного періоду. Приклад розрахунку фінансового доходу та його розподілу між звітними періодами наведено у додатку 2 до П(С)БО 14.
1 Орендна ставка відсотка — ставка відсотка, за якою теперішня вартість суми мінімальних середніх платежів та негарантованої ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вартості об'єкта фінансової оренди на початок строку оренди (п. 4 П(С)БО 14).
У момент нарахування лізингового платежу слід показати дебіторську заборгованість лізингоотримувача (Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»). Її відображають окремо на суму частки компенсації за об'єкт лізингу, показуючи через зменшення по К-т 181, та окремо на суму винагороди (відсотків, фіндоходу) лізингодавцю, одночасно відображаючи на субрахунку 733 «Iнші доходи від фінансових операцій». При отриманні лізингового платежу відповідно закривають дебіторську заборгованість (Д-т 311 — К-т 377).
Додатково з бухгалтерськими проведеннями ви можете ознайомитися далі у прикладі.
Облік операції фінлізингу у лізингоотримувача
Податковий облік
Податок на прибуток. Оскільки у лізингодавця операція з передачі у фінлізинг об'єкта прирівнюється до продажу, то в одержувача така операція буде придбанням ОЗ. Тож тут діють загальні правила щодо податкового обліку ОЗ. На них ми спинятися не будемо, а поговоримо про більш для нас із вами цікаве — про лізинговий платіж.
Затрати на сплату лізингового платежу в сумі за мінусом вартості об'єкта фінлізингу знайдуть своє законне місце в інших податкових витратах (пп. 138.12.1 ПКУ). Такі затрати збільшують у тому періоді, в якому нараховано лізинговий платіж (п. 153. 7 ПКУ). У декларації з прибутку їх слід відображати у рядку 06.4.19 додатка IВ.
Амортизація такого об'єкта ОЗ нараховується у загальному порядку починаючи з наступного місяця після введення його в експлуатацію (п. 146.2 ПКУ).
ПДВ. Умовою виникнення права на ПК з ПДВ є використання об'єкта фінлізингу в госпдіяльності та в оподатковуваних операціях. А датою виникнення цього права у лізингоотримувача буде дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу (абз. 5 п. 198.2 ПКУ). Не забудьте також, що без відповідно оформленої ПН жодного ПК не буде.
А ось при самій сплаті лізингових платежів — а саме процентів і комісій — жодних податкових наслідків з ПДВ не виникатиме: адже відсотки за операціями фінлізингу не є об'єктом оподаткування ПДВ. На підставі ПН інформацію про таку операцію заносять до реєстру ПН та показують у Декларації з ПДВ1 (у рядку 10.2).
1 Форма декларації затверджена наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
Бухгалтерський облік
Об'єкт фінлізингу, отриманий лізингоодержувачем, слід показувати одночасно і як ОЗ через капітальні інвестиції, і як довгострокові зобов'язання (кредит субрахунка 531 «Зобов'язання з фінансової оренди»). Відображають такі дані за найменшою на початок оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів (п. 5 П(С)БО 14).
Фінансові витрати лізингоотримувача (винагорода лізингодавцю, відсотки за договором лізингу) показують у бухобліку та фінзвітності лише у сумі, що відноситься до звітного періоду. При цьому в момент нарахування у нас виникатиме поточне зобов'язання (кредит субрахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами») на суму лізингового платежу за відповідний період. Тож потрібно відобразити зменшення довгострокового зобов'язання (дебет субрахунка 531) на суму частки компенсації об'єкта фінлізингу та витрати на суму фінансових витрат (винагороди лізинговодавцю, відсотків тощо). При сплаті лізингового платежу ми закриємо поточні зобов'язання, що виникли при нарахуванні лізингового платежу.
Приклад ТОВ «Метал» передало у фінлізинг ПрАТ «Скеля» виробниче обладнання власного виробництва, вартість якого, встановлена договором фінлізингу, — 240000 грн (у т. ч. ПДВ, собівартість — 160000 грн). Строк договору фінлізингу — 5 років (20 кварталів). Наприкінці кожного кварталу нараховується лізинговий платіж (частина вартості предмета фінлізингу) в сумі 12000 грн (240000 грн : 20)). Винагорода лізингодавцю (відсотки) за перший квартал становить 2500 грн (розрахована за правилами, визначеними п. 11 П(С)БО 14).
Для наочності бухгалтерський та податковий облік у лізингодавця і лізингоотримувача розглянемо у таблиці.
Таблиця
Облік лізингових операцій у лізингодавця та лізингоотримувача
|
№ з/п
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
|
Облік у лізингодавця
|
||||||
|
1.
|
Передано обладнання у фінлізинг |
181
|
712
|
240000
|
200000
|
—
|
|
2.
|
Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ |
712
|
641/ПДВ
|
40000
|
—
|
—
|
|
3.
|
Списано собівартість обладнання |
901
|
281
|
160000
|
—
|
160000
|
|
4.
|
Нараховано лізинговий платіж, який складається з: | |||||
| частини компенсації вартості обладнання (240000 : 20 = 12000) |
377
|
181
|
12000
|
—
|
—
|
|
| винагороди за переданий у лізинг об'єкт 2500 |
377
|
733
|
2500
|
2500
|
—
|
|
|
5.
|
Надійшли кошти як лізинговий платіж від лізингоотримувача (12000 + 2500 = 14500) |
311
|
377
|
14500
|
—
|
—
|
|
Облік у лізингоотримувача
|
||||||
|
1.
|
Отримано обладнання у фінлізинг |
152
|
531
|
200000
|
—
|
—
|
|
2.
|
Нараховано податковий кредит з ПДВ |
641/ПДВ
|
531
|
40000
|
—
|
—
|
|
3.
|
Введено обладнання в експлуатацію |
104
|
152
|
200000
|
—
|
—
|
|
4.
|
Нараховано лізинговий платіж, який складається з: | |||||
| частини компенсації вартості обладнання (240000 : 20 = 12000) |
531
|
685
|
12000
|
—
|
—
|
|
| винагороди за переданий у лізинг об'єкт |
952
|
685
|
2500
|
—
|
2500
|
|
|
5.
|
Перераховано кошти за лізинговим платежем |
685
|
311
|
14500
|
—
|
—
|
Про ремонт і повернення об'єкта фінлізингу ви можете прочитати у «ДК» №1/2012.
Операції фінлізингу у «єдиноподатників»
Як ми вже наголошували, лізингодавцем може бути лише юрособа, а ось лізингоотримувачами — як юридичні, так і фізичні особи (ст. 4 Закону про фінлізинг). В юрособи — лізингодавця на єдиному податку дохід від фінлізингових операцій виникатиме за загальним правилом у момент отримання лізингового платежу (частина компенсації вартості об'єкта, переданого у лізинг, та винагорода за переданий у лізинг об'єкт) у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (пп. 2 п. 292.1 ПКУ). Жодних витрат за лізинговими платежами «єдинники» (як фізособи, так і юрособи) не матимуть.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- Закон про фінлізинг — Закон України від 16.12.97 р. №723/97-ВР «Про фінансовий лізинг».
- Закон про фінпослуги — Закон України від 12.07.2001 р. №2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
- Положення №21 — Положення про надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами — суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, затверджене розпорядженням Держфінпослуг від 22.01.2004 р. №21.
Василь БРЮХОВИЦЬКИЙ, «Дебет-Кредит»