Після проведення виїзної документальної перевірки ми отримали акт перевірки та повідомлення-рішення, в яких зазначено неправильні реквізити, а саме: неправильно зазначено адресу підприємства, помилка в назві юрособи, а повідомлення-рішення містить вказівку на номер акта перевірки, який не збігається з отриманим. Підписувати відмовились. Як правильно вчинити в цій ситуації?
На сторінках тижневика «ДК» ми неодноразово зверталися до процедурних питань оформлення результатів перевірок, що проводяться податковими органами.
Проте, як свідчить практика звернень наших передплатників на «Гарячу лінію» «ДК», такі питання й досі залишаються найбільш затребуваними.
Отже, як вбачається зі змісту запитання, податкові органи при оформленні Акта перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення припустилися низки помилок. Постає запитання: які в цьому випадку можуть бути наслідки як для податкового органу, так і для платника податку?
Щодо податкового органу, то такі помилки, як неправильна адреса підприємства, помилка в найменуванні юрособи не матимуть жодних наслідків для посадових осіб органу ДПС, які проводили перевірку.
Адже акт — це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
Тож важливим є зміст акта, в якому викладаються факти виявлених порушень. I визнати такий документ недійсним, нікчемним чи взагалі скасувати закон можливості не надає1 (за винятком заперечень до акта, які подаються у порядку, встановленому п. 86.7 ПКУ).
1 З офіційною позицією з приводу змісту акта перевірки та його оскарження детальніше можна ознайомитись у п. 4 листа ДПСУ від 31.07.2012 р. №20727/7/10-0217/2986 (див. у «ДК» №42/2012).
Щодо платника податків, то слід звернути увагу на таке.
Відповідно до п. 86.3 ПКУ, у разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадові особи органу державної податкової служби складають відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Водночас один примірник акта у день відмови від підписання вручається або надсилається платникові податків чи його законному представнику в порядку, встановленому ст. 58 ПКУ.
Причому сам факт відмови платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом ДПС за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Тож від себе ми можемо порадити такому платникові податку вчинити так.
1. Не відмовлятися від підписання такого акта перевірки, а надати заперечення, в яких вказати на помилки ідентифікації госпсуб'єкта, що перевірявся, та на інші помилки по суті виявлених порушень.
2. Якщо ви все ж таки відмовилися від підпису, то варто скласти заперечення на акт перевірки із вказівками на помилки податкового органу. Увага! За певних обставин такі дії платника податків можуть призвести до проведення у нього позапланової перевірки того ж самого періоду (пп. 78.1.12 ПКУ).
3. Оскаржувати податкове повідомлення-рішення або в порядку адміністративного оскарження, або безпосередньо до суду.
Проте такі факти, як помилки у найменуванні юрособи та його адреси, навіть якщо вони й надалі закралися до змісту податкового повідомлення-рішення, навряд чи стануть приводом для скасування прийнятого рішення про визначення грошових зобов'язань. Суд все одно з'ясовуватиме, чи мали місце порушення, зафіксовані в акті перевірки, чи були реальними господарські операції між контрагентами тощо.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»