Пам'ятаємо, що Законом №48341 та прикінцевими положеннями ПКУ встановлено мораторій на застосування штрафів до підприємців — платників єдиного податку за порушення, що вчинені у 2012 році. Проте ДПС стверджує, що мораторій поширюється не на всі санкції, які можуть застосовуватись до підприємців-«спрощенців» згідно з ПКУ. Тож яка відповідальність загрожує таким платникам, на думку ДПС?
Відповідь на це запитання ДПС оприлюднила нещодавнім листом від 02.08.2012 р. №21000/7/17-12/7 (див. «ДК» №45/2012). Податкові органи залишили за собою право накладати фінансові стягнення за:
— несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків ЄП;
— несвоєчасну сплату квартальних платежів;
— неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.
Нагадаємо, що згідно з мораторієм до платників ЄП не застосовуються штрафні санкції за такі порушення, вчинені протягом 2012 року:
1) за неправильність заповнення у 2012 році Книги обліку доходів та Книги обліку доходів і витрат (згідно з п. 4 розділу II Закону №4834, йдеться про відповідальність за ст. 164-1 КУАП);
2) за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій, повноти сплати сум ЄП (згідно з абз. 2 п. 7 підр. 10 р. XIX ПКУ).
Розгляньмо кожне порушення, про яке йдеться вище, окремо.
Порядок обчислення, повнота та терміни сплати ЄП
Застосування санкції за несвоєчасну сплату податку під час дії мораторію на штрафи за неправильне обчислення та за неповну сплату податку виглядає досить сумнівним. Пояснімо чому.
Платники ЄП груп 3 та 5 щокварталу сплачують суму ЄП, узгоджену в декларації за квартал. Отже, якщо такі підприємці вчасно (протягом 10 днів після граничного терміну подання декларації) заплатили хоча б 1 гривню податку, то санкції застосовуватися не можуть. Оскільки, якщо платник ЄП:
а) неправильно визначив суму податку (занизив або не показав жодного доходу в декларації), — діє мораторій на санкції за порушення порядку обчислення;
б) якщо правильно визначив, але заплатив тільки частину, — діє мораторій на штрафи за повноту сплати ЄП.
А якщо в декларації помилково показано нульовий дохід, то зрозуміло, що жодної санкції за несвоєчасну сплату нульової суми податку не може бути накладено.
Платники ЄП груп 1 та 2 сплачують сталу суму ЄП щомісяця протягом року. Отже, якщо до бюджету в установлені терміни надійшла хоча б 1 гривня від такого платника, то санкції за несвоєчасну сплату також застосовані бути не можуть. Адже будь-який розмір сплати може розглядатись як неповна сплата податку. А на неповну сплату поширюється мораторій.
На нашу думку, штраф за несвоєчасну сплату може застосовуватися, тільки якщо в терміни, встановлені для сплати ЄП, від підприємця не надійшло жодного платежу2.
1 Закон України від 24.05.2012 р. №4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм».
2 Виняток — підприємці груп 3 та 5, які не отримали доходу протягом звітного кварталу.
Нагадаємо, що ПКУ встановлено такі терміни для сплати єдиного податку:
у разі авансової сплати (1 та 2 група «спрощенців») — до 20-го числа поточного місяця;
у разі сплати за результатами подання квартальної декларації — протягом 10-ти днів після граничного терміну подання декларації.
При цьому якщо граничний термін сплати припадає на вихідний або святковий день, сплатити єдиний податок необхідно завчасно. На відміну від граничного строку подання податкової звітності, граничний строк сплати не переноситься на наступний за вихідними (святковими) робочий день.
Нагадаємо, що штрафи для підприємців-«спрощенців» щодо сплати ЄП передбачено такими статтями ПКУ:
— у разі сплати авансових внесків ЄП (1 та 2 групи «спрощенців») — 50% обраної ставки ЄП за несплату (неперерахування) «у порядку та у строки, визначені цим Кодексом» (ст. 122.1 ПКУ);
— у разі сплати узгодженої суми ЄП згідно з поданою декларацією (3 та 5 групи «спрощенців») — штраф у розмірі 10% та 20% суми податкового боргу при затримці до 30 та більше 30 календарних днів відповідно (ст. 126.1 ПКУ).
Неподання або несвоєчасне подання декларації
Тут ми цілком погоджуємося з ДПСУ: на штрафи за п. 120.1 ПКУ мораторій не поширюється. Отже, в разі неподання або несвоєчасного подання декларації на платника ЄП накладається штраф:
170 грн — за кожне таке неподання або несвоєчасне подання;
1020 грн — за кожне неподання або несвоєчасне подання, вчинене повторно протягом року1 (в разі застосування адмінштрафу за перше порушення).
1 Йдеться не про календарний рік, а про термін 365 днів (366 днів — для високосного року) після винесення першого податкового повідомлення-рішення (див. лист ДПСУ від 10.05.2012 р. №13270/7/10-1117/1973).
Зверніть увагу: норма ст. 120 ПКУ зазначає про накладання штрафу в розмірі 170 грн у разі неподання (невчасного подання) звітності «за кожне таке неподання або несвоєчасне подання». Проте на практиці у разі, якщо платник податку не подав кілька звітів з одного податку протягом певного періоду, бувають випадки, коли працівники ДПС виписують штраф у розмірі 170 грн тільки за перший звіт. Решту неподаних звітів вони трактують як повторне протягом року порушення та накладають штрафи по 1020 грн за кожен наступний неподаний (невчасно поданий) звіт. Навіть якщо ці порушення виявлено одночасно. Ми вважаємо, що такий підхід не є у правовій площині чинного законодавства. Але на практиці доводити свою позицію доведеться під час оскарження податкового повідомлення-рішення про накладання штрафу. Отже, зважаючи на мораторій та точку зору податківців, ліпше помилитися під час заповнення декларації, ніж не подати її вчасно.
Порушення правильності заповнення декларації
На нашу думку, мораторій поширюється не тільки на арифметичні та/або методологічні помилки в заповненні звітності, виявлені податковим органом, а також і на помилки, самостійно виявлені платником ЄП у поданій ним звітності. Йдеться про самоштраф за п. 50.1 ПКУ, який платник податку нараховує собі самостійно в разі виправлення таких помилок.
Нагадаємо, що в разі виявлення помилки у поданій звітності після настання граничного строку її подання платник податку має право:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від суми недоплати до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати, збільшену на розмір штрафу 5%, у складі чергової декларації з цього податку.
Отже, в разі якщо протягом 2012 року платник ЄП неправильно заповнив декларацію і виправляє помилку в уточнюючій декларації або в декларації за наступний звітний період, самоштраф (3% або 5% відповідно) не застосовується.
Такий висновок цілком узгоджується з мораторієм на штрафи за неправильність заповнення у 2012 році платниками ЄП книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат.
Після закінчення дії мораторію за неведення або неправильне заповнення Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат до платників ЄП може бути застосовано такі санкції (за ст.164-1 КУпАП):
— попередження або накладання штрафу у розмірі від 3 до 8 н. м. д. г. (51 — 136 грн) — за перше порушення;
— штраф від 5 до 8 н. м. д. г. (85 — 136 грн) за аналогічні дії, вчинені особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за те ж саме порушення.
Наталія КАТЕРИНЕЦЬ, «Дебет-Кредит»