Наше підприємство повернуло товар продавцю через брак. Проте наразі продавець відмовляється надати нам розрахунок коригування до податкової накладної. Чи можемо ми собі зменшити ПК з ПДВ, не чекаючи розрахунку коригування від продавця?
Відповідно до п. 192.1 ПКУ, у разі якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їхньої вартості, включаючи, зокрема, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ — постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкового зобов'язання за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування;
б) отримувач відповідно зменшує суму ПК за результатами такого податкового періоду, в разі якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (пп. 192.1.1 ПКУ).
Пунктом 18 Порядку №13791 також визначено, що у разі коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів/послуг. Копія залишається у продавця. Водночас, відповідно до п. 20 Порядку №1379, підставою для коригування отримувачем товарів або послуг податкового кредиту (з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних) є виключно розрахунок коригування. Отже, якщо фактично немає розрахунку коригування до податкової накладної від постачальника, — немає і підстав для коригування податкового кредиту покупцем. Наголошуємо на тому факті, що обов'язок коригування податкового кредиту виникає лише у тому разі, якщо покупець попередньо скористався своїм правом на податковий кредит на підставі податкової накладної, до якої виписано розрахунок коригування.
1 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 01.11.2011р. №1379.
Водночас згідно з п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище від рівня звичайних цін, та складається зі сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Фактично, повертаючи постачальнику товар, покупець не використовує його у своїй господарській діяльності. Отже, на дату повернення покупцем — платником ПДВ товарів постачальникові у такого покупця виникає потреба сторнувати сформований податковий кредит, що передбачено п. 192.1 ПКУ, бо фактично такі товари не було придбано та використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Варто зазначити, що відсутність розрахунку коригування до податкової накладної ускладнить відображення такого сторнування податкового кредиту у декларації з ПДВ і реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (далі — реєстр), адже чинне законодавство не містить норм, які б пояснювали, як покупцю діяти у такому разі (на відміну від випадку, коли постачальник відмовляється надати податкову накладну).
Проблеми почнуться із заповнення реєстру. Зрозуміло, що для того щоб зняти податковий кредит, треба відобразити обсяг без ПДВ і суму ПДВ з мінусами. Але який документ при цьому зазначати? Єдине, що можливо у такому разі, — це зазначити або податкову накладну, податковий кредит за якою сторнується (тип документа — «ПН»), або бухгалтерські документи, на підставі яких відбувається сторнування (тип документа — «БО») — тобто накладну на повернення товару. Потім слід відсторнувати податковий кредит у декларації. Зробити це логічно у рядку 16.1. Але який документ зазначити у додатку Д1, що є обов'язковим до подання у разі заповнення рядка 16 декларації? Адже у ньому потрібно записати реквізити розрахунку коригування. Це питання наразі законодавчо не врегульовано. Можна, звичайно, спробувати реквізити цього документа не вписувати (проставити прочерк) або ж зазначити реквізити товарної накладної на повернення, а у підставі для коригування навести причину «Повернення товару». Але як поставиться до цього ДПС, передбачити важко.
Ненадання постачальником розрахунку коригування, який у цьому разі є додатком до податкової накладної, звичайно, є порушенням Порядку №1379. Пункт 201.10 ПКУ зазначає: у разі відмови постачальника надати податкову накладну покупець може обстояти своє право на податковий кредит з ПДВ, подавши до ДПС за місцем обліку скаргу на такого постачальника і додавши до скарги копії бухгалтерських документів, які підтверджують право покупця на податковий кредит. Чи подавати таку скаргу в разі відмови постачальника надати розрахунок коригування до податкової накладної? На нашу думку, ні, і ось чому.
Як зазначено вище, п. 201.10 ПКУ встановлює, що платник податку може подати скаргу для того, щоб отримати право на податковий кредит. А не для того щоб повідомити ДПС про решту порушень з боку постачальника, зокрема про те, що він відмовився надати розрахунок коригування до податкової накладної. До того ж наявна форма скарги не дозволяє відобразити таке порушення з боку постачальника. Але покупець може додати до декларації пояснення у довільній формі (це право платника податків встановлене п. 46.4 ПКУ) і пояснити, яка ситуація склалася і чому він таким чином намагався виконати свій обов'язок як платника податків та відсторнувати свій податковий кредит з ПДВ. До такого пояснення можна додати копії підтвердних документів (зокрема накладної на повернення товарів із відміткою постачальника про прийняття такого повернення товару).
Точка зору податківців
Згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. №1379, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за №1333/20071, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Відповідно до встановленої форми розрахунку покупець при його отриманні засвідчує факт такого отримання, а саме зазначає на примірнику розрахунку продавця дату отримання розрахунку та ставить підпис.
Отже, враховуючи, що податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, що придбаваються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, то у разі повернення покупцем — платником ПДВ товарів/послуг постачальнику або при поверненні постачальником покупцю суми попередньої оплати товарів/послуг такий покупець — платник ПДВ коригує суми сформованого за такими товарами/послугами податкового кредиту за результатами податкового періоду, протягом якого відбулося повернення ним товарів або повернення йому від постачальника сум попередньої оплати товарів/послуг, оскільки придбання товарів/послуг фактично не відбулося. Таке коригування здійснюється незалежно від факту отримання розрахунку.
Єдина база податкових знань
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»