Зміни щодо фінансової гарантії та реалізації інвестиційних проектів
! Cуб'єктам інвестиційної діяльності
Внесено зміни до Митного кодексу України, що стосуються, зокрема, фінансових гарантій та реалізації інвестпроектів.
Так, Законом установлено, що до 1 січня 2018 року звільняються від обкладення ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні у митний режим імпорту устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що ввозяться суб'єктами господарювання винятково для реалізації інвестиційних проектів, схвалених відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», за умови що зазначені товари:
а) не є підакцизними;
б) виготовлені не більше трьох років до моменту державної реєстрації інвестиційного проекту та не були у використанні;
в) не виробляються в Україні та не мають аналогів в Україні.
Порядок ввезення, перелік та обсяги зазначених товарів з визначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджуються КМУ разом зі схваленням кожного окремого інвестиційного проекту.
Закон України від 06.09.2012 р. №5210-VI набирає чинності з 01.01.2013 р.
Декларуючи товари на митниці, слід повідомляти точні відомості про них
! Громадянам
Держмитслужба роз'яснила питання щодо застосування окремих норм Митного кодексу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Громадянин, який переміщує товари через митний кордон України, зобов'язаний при їх декларуванні повідомити митним органам точні відомості про товар, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, щоб уникнути порушення митного законодавства та притягнення до адмінвідповідальності.
При здійсненні митними органами митних формальностей щодо товарів громадян слід враховувати кількість товарів, вартість та мету їх ввезення. Митне оформлення ввезення громадянами товарів, які за своїми кількісними показниками не відповідають особистим, сімейним потребам, здійснюється в порядку, встановленому Митним кодексом для підприємств.
Лист ДМСУ від 02.10.2012 р. №11.1/2-15.1/10958-ЕП
У нотаріусів замість стажистів будуть помічники
! Нотаріусам
Президент підписав Закон від 06.09.2012 р. №5208-VI «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо державного регулювання нотаріальної діяльності». Законом установлено, що замість стажистів у нотаріусів будуть помічники.
Так, помічником нотаріуса може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою та має стаж роботи у сфері права не менш як 3 роки.
Не може бути помічником нотаріуса особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Помічник нотаріуса не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юросіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої діяльності.
За дорученням нотаріуса помічник:
1) бере участь у прийомі фізосіб та представників юросіб, складанні проектів правочинів, свідоцтв, інших документів, пов'язаних із вчиненням нотаріальних дій, і статистичних звітів;
2) вносить записи до реєстру для реєстрації нотаріальних дій, веде діловодство та архів нотаріуса, готує та надсилає за дорученням нотаріуса запити до підприємств, установ і організацій щодо відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, а також виконує іншу допоміжну і технічну роботу.
Помічник нотаріуса не має права підписувати нотаріальні документи та використовувати печатку нотаріуса.
Закон України від 06.09.2012 р. №5208-VI набирає чинності з 01.01.2013 р.
Новий Порядок подання адміністративних даних реєстраторами та емітентами ЦП
! Реєстраторам та емітентам ЦП
НКЦПФР затвердила Положення, яким визначаються склад, терміни та порядок подання до НКЦПФР адміністративних даних реєстраторами власників іменних цінних паперів та емітентами, які здійснюють ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів.
Дія Положення поширюється на юросіб, які мають ліцензію на провадження депозитарної діяльності.
Так, реєстратори, емітенти подають до НКЦПФР щоденні, щоквартальні та нерегулярні адміністративні дані.
Щоденні адміністративні дані подаються не пізніше 17-ї години дня, наступного за звітним;
щоквартальні — не пізніше 15-го включно числа місяця, наступного за звітним кварталом;
нерегулярні — протягом 3-х робочих днів після дати виникнення.
Рішення НКЦПФР від 11.09.2012 р. №1220
набирає чинності з 01.01.2013 р. , але не раніше дня офіційного оприлюднення
Затверджено форму заяви про розгляд інвестпроекту
! Cуб'єктам інвестиційної діяльності
Мінекономрозвитку затвердило форму заяви про розгляд інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції.
Форма подається суб'єктом інвестиційної діяльності для державної реєстрації інвестиційного проекту або проектної (інвестиційної) пропозиції.
Наказ Мінекономрозвитку від 03.09.2012 р. №965 чинний з 08.10.2012 р.
Новини підготувала Світлана ЦАРУК, «Дебет-Кредит»
Реклама
Податкові різниці: економічний зміст, методика визначення
! Усім
24 вересня 2012 року ВНЗ «Національна академія управління» та ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України у приміщенні Національної академії управління провели на зазначену тему науково-практичний семінар для головних бухгалтерів, фінансистів, керівників приватних та державних підприємств, власників бізнесу.
Доповідачами виступили фахівці Міністерства фінансів, НБУ, експерти Спілки податкових консультантів України, провідних аудиторських та консалтингових компаній, науковці Національної академії управління, Академії фінансового управління та Київського національного економічного університету.
Досить докладно було розкрито економічну сутність податкових різниць, проведено огляд нормативно-правового забезпечення їх обліку та відображення у системі рахунків бухгалтерського обліку. Грунтовно висвітлено класифікацію податкових різниць з метою бухгалтерського обліку, причини виникнення постійних та тимчасових різниць. Особливу увагу було приділено механізму застосування, оцінці суттєвості та впливу податкових різниць на об'єкт оподаткування, розкриттю інформації про них у фінансовій звітності. На завершення було наочно розглянуто практику визначення податкових різниць на конкретних прикладах реального сектору економіки.
Атмосфера семінару була невимушеною та напруженою водночас, адже питання податкових різниць досить давно непокоїть бухгалтерську спільноту.
Унаслідок обговорення та дискусії під час пленарного засідання і «круглого столу» учасниками семінару (а їх було близько 250 осіб) були напрацьовані такі рекомендації та пропозиції:
1. Визначати собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг з метою оподаткування за даними бухобліку та відображення податкових різниць у складі доходів та витрат за нарахованими сумами амортизації необоротних активів за підсумками звітного (податкового) року.
2. Відносити до складу витрат такі, що здійснюються для підтримання у робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від використання об'єктів основних засобів.
3. Збільшувати балансову вартість об'єкта основних засобів на суму витрат, пов'язаних із поліпшеннями такого об'єкта, що спричинюють збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта.
4. Для зменшення розбіжностей між бухобліком та ПКУ в частині собівартості реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) запропонувати з метою оподаткування визнавати витрати на створення забезпечень для відшкодування наступних операційних витрат на оплату відпусток працівникам відповідно до правил бухобліку.
5. Встановити строк подання річної декларації з податку на прибуток протягом 60 календарних днів після останнього календарного дня звітного (податкового) року.
6. Враховуючи положення п. 153.14 ст. 153 ПКУ щодо ведення обліку та оподаткування результатів спільної діяльності та у зв'язку з набранням з 1 січня 2013 року чинності нормою, встановленою абзацом 3 пункту 46.2 ПКУ, щодо визначення платником податку на прибуток тимчасових та постiйних податкових рiзниць у складi фiнансової звітності, встановити, що особа, уповноважена на ведення результатів спільної діяльності, розраховує постійні та тимчасові податкові різниці на підставі Податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та окремої фінансової звітності такої спільної діяльності, складеної відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» та П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції».
7. Звернутися до Мінфіну з пропозиціями:
— видати методичні рекомендації з підготовки інформації про тимчасові та постійні податкові різниці для економічних служб підприємств та фахівців з податку на прибуток органів податкової служби;
— внести зміни до структури податкової декларації з податку на прибуток — визначати оподатковуваний прибуток на основі Звіту про фінансові результати (форма 2) з урахуванням податкових різниць.
Опитування учасників семінару наочно показало, що ініціатива Академії фінансового управління щодо проведення цього заходу є дуже вчасною, тематика доповідей — актуальною, інформація та роздаткові матеріали, отримані слухачами, — досить грунтовні і стануть їм у пригоді у практичній діяльності. Одностайне побажання всіх без винятку опитаних — такі семінари треба проводити частіше!
