Порядок проведення ПФУ та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників ЄСВ затверджено Постановою КМУ від 09.03.2011 р. №233. А зараз Кабмін своєю Постановою №914 (див. «ДК» №43/2012)1 вніс зміни до цього Порядку. Проаналізуймо основні з них.
Зміни передусім стосуються критеріїв ризику, що впливають на періодичність планових перевірок. Для платників ЄСВ — суб'єктів господарювання встановлено три ступені ризику: високий, середній та незначний. Планові перевірки платників ЄСВ з високим ступенем ризику проводяться не частіше ніж раз на рік, із середнім — не частіше ніж один раз на 2 роки, з незначним — не частіше ніж один раз на 5 років.
1 Постанова КМУ від 10.10.2012 р. №914 «Про внесення змін до Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». На 17.10.2012 р. зміни не набрали чинності.
Високий ступінь ризику присвоюється підприємству в разі:
— використання праці найманих осіб без нарахування ЄСВ;
— зменшення у звітності суми нарахованого ЄСВ за попередні періоди більше ніж на 20% загальної суми нарахованого ЄСВ за останні 12 місяців, що передують звітному;
— порушення встановлених строків сплати ЄСВ більше ніж на 365 днів.
Як бачимо, критерії досить чіткі. До внесення змін критерії віднесення до категорії високого ризику були зовсім інші, до того ж не досить чіткі (неподання звітності або систематичні порушення установлених строків сплати ЄСВ, ненарахування та несплата ЄСВ). Причому факт ненарахування та несплати ЄСВ міг навіть і не мати документального підтвердження: достатньо було інформації підрозділів податкової міліції, інших органів державної влади або третіх осіб. Щодо неподання звітності та систематичного порушення установлених строків сплати ЄСВ, знову ж таки, не зрозуміло, чи достатньо було навіть одного разу не подати «пенсійну звітність», чи це стосувалося певної кількості разів такого неподання, і чи була, наприклад, систематичним порушенням затримка в оплаті хоча б на 1 день двічі на рік?
СГ буде віднесений до суб'єктів із середнім ступенем ризику, якщо він:
— зменшує у звітності суму нарахованого ЄСВ за попередні періоди на 10 — 20% загальної суми нарахованого ЄСВ за останні 12 місяців, що передують звітному;
— порушує встановлені строки сплати ЄСВ на 180 — 365 днів;
— порушує більше ніж на 30 к. д. установлені строки подання звітності за три або більше звітних періодів підряд;
— допускає помилки, неузгодженості у звіті, які призводять до заниження суми нарахованого ЄСВ більш як на 25% суми нарахованого ЄСВ за місяць.
Нарахування ЄСВ у розмірі, меншому від мінімального страхового внеску в розрахунку на одного працівника, вже не є критерієм віднесення до СГ із середнім ступенем ризику. Як і раніше, до платників ЄСВ з незначним ступенем ризику належать СГ, що не мають ознак, передбачених для високого та середнього ступенів ризику.
Як бачимо, нові критерії віднесення СГ до тієї чи іншої групи ризику є більш чіткими та однозначними, що, сподіваємося, на практиці дозволить уникнути маніпулювання. Фактично визначальними критеріями оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ є порушення порядку нарахування, сплати ЄСВ та подання звітності до ПФ.
Досить логічним є розширення підстав для позапланових перевірок. До переліку таких підстав увійшло також отримання від держреєстратора повідомлення про держреєстрацію припинення юрособи або припинення підприємницької діяльності фізособою-підприємцем. На практиці ж позапланова перевірка ПФ проводиться не лише на підставі повідомлення від держреєстратора, а вже після проведеної податкової перевірки: тільки після ДПI місцевий ПФ призначає перевірку СГ, який припиняється.
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»