З дати прийняття Закону про засади державної мовної політики1, який передбачає можливість офіційної двомовності у регіонах, точаться дискусії навколо мовного питання2. Спробуймо розглянути питання, яке останнім часом хвилює бухгалтерів: якою мовою складається податкова накладна на території, де прийнято рішення про визнання російської мови регіональною?
Мова діловодства
Відповідно до ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова (аналогічна норма — у ч. 1 ст. 6 Закону про засади державної мовної політики). Порядок прийняття рішення про використання регіональних мов або мов меншин передбачено ст. 7 Закону про засади державної мовної політики. Питання мови роботи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судочинства, економічної та соціальної діяльності визначено у розділі II цього самого Закону. Суб'єктів господарювання стосується ст. 18 Закону, в якій сказано, що в економічній діяльності об'єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, фізосіб-підприємців можуть вільно використовуватися разом із державною також російська та регіональні мови.
Потрібно наголосити, що Закон про засади державної мовної політики, як і попередній Закон про мови3, не встановив правил щодо прирівняння документів, складених російською та іншою регіональною мовою, до тих, що складені державною.
Мова актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування
Акти вищих органів державної влади приймаються державною мовою і офіційно публікуються державною, російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин.
Акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування приймаються і публікуються державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, акти місцевих органів державної влади й органів місцевого самоврядування приймаються державною мовою, або цією регіональною мовою, або мовою меншини (мовами) та офіційно публікуються цими мовами.
Стаття 10 Закону про засади державної мовної політики
Мова первинних документів
Відповідно до п. 1.3 Положення №884, усі первинні документи, облікові регістри та бухгалтерська звітність повинні складатися українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному ст. 11 Закону про мови (п. 1.3 Положення №88 посилається на ст. 11 вже не чинного Закону про мови, в якій ішлося про національну мову більшості населення тієї чи іншої місцевості або мову, прийнятну для населення цієї місцевості).
А тепер звернімося безпосередньо до податкової накладної. Відповідно до п. 2 Порядку №13795, ПН заповнюється державною мовою за встановленою формою. Наразі змін до порядку не внесено. Але очікуються зміни до форми податкової накладної, пов'язані з новим обов'язковим реквізитом «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України». Тож, можливо, Мінфін за одним заходом врахує і мовне питання.
1 Закон України від 03.07.2012 р. №5029-VI «Про засади державної мовної політики», дата набрання чинності — 10.08.2012 р.
2 Довідково: днями до Конституційного суду України надійшло звернення Львівської міськради щодо офіційного тлумачення перехідних положень Закону про основи державної мовної політики. На сьогодні близько 14 місцевих та обласних рад України вже прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.
3 Закон УРСР від 28.10.89 р. №8312-XI «Про мови в Українській РСР» (з 10.08.2012 р. втратив чинність).
4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88.
5 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. №1379.
На сьогодні немає офіційних роз'яснень щодо питання, якою мовою повинні складатися первинні документи.
Це цікаво знати
Найменування органів державної влади і органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій, написи на їхніх печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках і табличках виконуються державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за рішенням місцевої ради з урахуванням стану регіональної мови зазначені найменування і написи можуть виконуватися державною і регіональною мовою (мовами).
Ч. 6 ст. 11 Закону про засади державної мовної політики
Висновки редакції
Основи державної мовної політики визначаються Конституцією. Порядок застосування мов в Україні — виключно Законом про засади державної мовної політики, на нормах якого мають грунтуватися інші правові акти. Сьогодні у бухгалтера і так вистачає складних ситуацій, тож радимо уникати спірних моментів, які не є принциповими. На думку редакції, до внесення змін до Порядку №1379 ПН повинна складатися українською мовою.
Пам'ятайте: відповідно до п. 198.6 ПКУ, до складу ПК не можуть належати суми ПДВ, які підтверджені податковими накладними, складеними з порушеннями вимог ст. 201 ПКУ, зокрема якщо порушено порядок заповнення ПН. Водночас покупець завжди має шанс скористатися нормою п. 201.10 Кодексу — у разі порушення продавцем порядку заповнення ПН покупець для збереження права на ПК може додати до декларації за звітний період заяву зі скаргою на такого постачальника (додаток Д8 до декларації з ПДВ).
Платникам, які отримали податкову накладну, заповнену російською мовою, і прийняли рішення про її прийнятність, варто звернути увагу на ст. 6 Закону про засади державної мовної політики:
1) у ч. 2 цієї статті визначено сферу обов'язкового використання державної мови. Згідно з нею українська мова, як державна мова, обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі у навчальних закладах у межах та порядку, що визначаються цим Законом;
2) у ч. 3 зазначеної статті є норма, згідно з якою обов'язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері та на територіях поширення.
У Прикінцевих положеннях Закону зазначено: «До приведення у відповідність із цим Законом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону».
Тож до отримання офіційних роз'яснень обстоювати свою думку платник може з посиланням на наведені норми Закону.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»