Нарахування податку

Якщо за останні 12 к. м. комісійна винагорода турагента перевищує 300 тис. грн, він має отримати статус платника ПДВ

Туристична компанія, яка недавно зареєстрована і є платником податку на прибуток на загальних підставах (без реєстрації платником ПДВ), працює за агентськими угодами з туроператорами. Її доходом є виключно агентська винагорода. Якщо оборот за Д-т 311 рахунка такої компанії перевищив межу 300 тис. грн, чи зобов'язана така компанія реєструватися платником ПДВ? Чи в цьому питанні вона орієнтується на ст. 207 ПКУ? Турагент повинен відслідковувати свої 300 тис. грн оподатковуваних операцій за сумою агентської винагороди протягом 12 календарних місяців?

Особливості обкладення податком на додану вартість туристичного продукту (туристичної послуги), що надаються туристичним оператором та туристичним агентом, установлено ст. 207 ПКУ.

Відповідно до п. 207.5 ПКУ: «Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом, є комісійна винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги)». Це означає, що у турагента об'єктом обкладення податком на додану вартість є комісійна винагорода.

А тепер проаналізуймо п. 181.1 ПКУ, який встановлює вимоги щодо обов'язкової реєстрації платником ПДВ: «У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню <...>, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку <...>».

Висновок: тільки за умови, що протягом останніх 12 к. м. комісійна винагорода турагента перевищує 300 тис. грн, така особа зобов'язана отримати статус платника податку на додану вартість. Це означає, що турагент повинен перевіряти суми своєї винагороди кожні останні 12 к. м.

Приклад Туристичним агентом укладено договір доручення з туроператором. Турагент реалізує туристичний продукт за вартістю оператора. Всі кошти, отримані від туристів, перераховуються туристичному оператору. На підставі місячного звіту оператор перераховує винагороду. Бухгалтерський та податковий облік наведено у таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський та податковий облік у турагента

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»

Якщо ремонтні роботи виконуються за бюджетні кошти, підрядник нараховує ПЗ з ПДВ за датою отримання коштів

Займаємося будівництвом. Виграли тендер і виконуємо ремонтні роботи для бюджетної організації, використовуючи послуги субпідрядника. У нас у штаті тільки інженерно-технічні працівники. По-перше, чи це карається? ПДВ треба нараховувати за першою подією чи за надходженням коштів на рахунок підприємства? Податок на прибуток — тільки за нарахуванням чи теж за надходженням коштів?

Якщо будівельні роботи (у тому числі ремонтні) потребують ліцензування¹, підрядник має дотримуватися, зокрема, вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 27.01.2009 р. №47. Тому для отримання ліцензії підрядник має відповідати вимогам зазначених Ліцензійних умов (у тому числі організаційних, кваліфікаційних, технологічних), тобто підрядник повинен мати відповідні кваліфіковані кадри для здійснення ліцензованої діяльності. Якщо ж таких кадрів підрядник не має, то він не відповідає вимогам Ліцензійних умов, тому фактично втрачає право на ліцензію. Зауважимо, що для виконання функції генпідрядника слід також мати відповідну ліцензію. Тому якщо підрядник отримав ліцензію (якщо це необхідно) і дотримується відповідних вимог Ліцензійних умов, він має право виконувати без обмежень усі види зазначених у ній робіт.

¹ Виконання окремих видів будівельних робіт підлягає ліцензуванню відповідно до ст. 9 Закону про ліцензування. Перелік таких робіт та ліцензійні умови затверджено наказом Мінрегіонбуду від 27.01.2009 р. №47.

I є також певні види будівельних робіт, які не потребують ліцензії. Такі роботи за браком необхідних трудових ресурсів можуть виконуватись і силами залучених субпідрядників. У цьому разі відсутність необхідних кваліфікованих кадрів у підрядника не є підставою для накладення фінансових або адміністративних санкцій з боку контролюючих органів. Тобто за відсутності достатніх кваліфікованих кадрів для виконання ремонтних робіт підрядник може укласти субпідрядні договори з виконавцями.

Бухгалтерський облік будівельних та ремонтних робіт ведеться відповідно до П(С)БО 18 «Будівельні контракти».

ПДВ. Відповідно до п. 187.7 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі постачання товарів (робіт, послуг) за бюджетні кошти є «дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом». Тобто на відміну від загального правила «першої події», встановленого п. 187.1 ПКУ, стосовно бюджетних коштів діє «касовий метод» нарахування ПЗ з ПДВ.

Податок на прибуток. При виконанні робіт за рахунок бюджету податок на прибуток визначається за правилом нарахувань:

— доходи звітного періоду від виконання робіт визнаються за датою складення акта, який підтверджує виконання робіт (п. 135.1 і п. 137.1 ПКУ);

— при цьому об'єкт оподаткування зменшується на суму витрат операційної діяльності (у тому числі собівартість виконаних робіт) та інших витрат. За п. 138.4 ПКУ собівартість виконаних робіт визнається витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких робіт, а згідно із п. 138.5 ПКУ інші витрати визнаються витратами у періоді їх здійснення.

Нагадаємо, що склад собівартості визначено у п. 138.8 ПКУ, а перелік інших витрат встановлено у п. 138.10 ПКУ. При цьому з 01.08.2011 р.¹ загальновиробничі витрати входять до складу собівартості реалізованої продукції.

¹ Відповідно до Закону №3609.

Приклад ПП «Будінвест» виграло тендер на виконання ремонту виробничого цеху і здійснило ремонтні роботи за рахунок бюджетних коштів на суму 120000 грн (з ПДВ). Акт виконаних робіт підписано 30 вересня. Кошти з бюджету за ці роботи отримано 31 жовтня у сумі 72000 грн та 30 листопада у сумі 48000 грн. Бухгалтерський і податковий облік наведено в таблиці.

Таблиця

Облік ремонтних робіт, виконаних ПП «Будінвест» за рахунок бюджету

Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»

Придбання програмного забезпечення як окремого продукту обкладається ПДВ за ставкою 20%

Купівля програмного забезпечення у нерезидента — це послуга від нерезидента чи роялті? Чи обкладається така операція ПДВ?

Відповідно до ст. 1 Закону про авторське право: «Комп'ютерна програма — набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах)». Комп'ютерна програма є об'єктом авторського права (див. ч. 3 п. 1 ст. 8 Закону про авторське право та ч. 1 ст. 433 ЦКУ). Право на використання об'єкта авторського права надається шляхом укладання спеціального ліцензійного договору (ч. 1 ст. 1109 ЦКУ).

Для того щоб надати правильну відповідь, чи обкладається придбання програмного забезпечення ПДВ, треба проаналізувати кілька чинників цієї операції. I головним тут є, за яким договором з постачальником програмного забезпечення (далі — ПЗ) здійснюється така операція. Визначальними будуть умови та предмет договору. Слід з'ясувати: український покупець за укладеним договором з нерезидентом отримує право використання ПЗ¹ чи придбаває готовий продукт — ПЗ — у володіння (розпорядження) чи власність. Саме від змісту операції залежать наявність чи відсутність ПДВ.

За загальним правилом, якщо місцем постачання послуг є митна територія України, така операція обкладається ПДВ (ст. 185 ПКУ). Місцем постачання послуг з:

1) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами (пп. «а» п. 186.3 ПКУ);

2) розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення (пп. «в» п. 186.3 ПКУ), — буде місце, в якому покупець зареєстрований суб'єктом господарювання (п. 186.3 ПКУ). За умовами запитання покупцем є українське підприємство.

Але не всі види зазначених послуг обкладатимуться ПДВ. Згідно з пп. 196.1.6 ПКУ виплата роялті у грошовій формі не є об'єктом оподаткування. Визначення роялті наводиться у пп. 14.1.225 ПКУ: «Будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом <...> комп'ютерні програми <...>.

Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, <...> у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об'єкта власності <...>».

Отже, українському покупцю важливо визначити, за що здійснюється платіж нерезиденту. Це важливо зазначити у первинних документах: в укладеному договорі, акті отриманих послуг, платіжних документах тощо.

Українське підприємство може придбавати ПЗ як окремий продукт, а може придбати і послуги з розроблення, тестування ПЗ. Наприклад, під вашу господарську діяльність створено програму (прикладне ПЗ), і нерезидент передає на неї права у вашу власність (володіння та розпорядження). Платіж за розроблення і тестування такого ПЗ обкладатиметься ПДВ за ставкою 20% (придбання залежно від вартості самого програмного забезпечення² відображається в податковому обліку як нематеріальний актив). За умовами запитання послуги придбаваються у нерезидента, але місцем надання таких послуг за пп. «в» п. 186.3 ПКУ буде митна територія України. Тому за нормами ст. 208 ПКУ покупець — платник ПДВ нараховує податкові зобов'язання з придбаних у нерезидента послуг, складає податкову накладну (ПН складається в одному примірнику і залишається у платника ПДВ) та включає її до рядка 7 декларації з ПДВ. У наступному звітному періоді зазначена сума податку може бути віднесена до податкового кредиту (рядок 12.4 декларації з ПДВ) за умови виконання вимог, установлених п. 198.3 ПКУ³. Зверніть увагу: якщо отримувач послуг не є платником ПДВ, то податкова накладна не виписується. Але особа за нормами п. 208.4 ПКУ нараховує ПЗ з ПДВ та подає до органу ДПС Розрахунок податкових зобов'язань (форму розрахунку затверджено наказом ДПАУ від 25.01.2011 р. №41)⁴.

¹ Розрізняють системне ПЗ (зокрема, операційну систему, транслятори, редактори, графічний інтерфейс користувача) та прикладне ПЗ, що використовується для виконання конкретних завдань.

² Якщо вартість ПЗ перевищує до 01.01.2012 р. 1000 грн, а після цієї дати 2500 грн, в податковому обліку це буде НМА. Також див. пп. 140.1.2 ПКУ.

³ Придбання здійснюється з метою використання в межах госпдіяльності в оподатковуваних операціях.

⁴ Розрахунок подається тільки за звітний період, у якому такі послуги отримано.

Якщо українське підприємство здійснює платіж як винагороду за користування або за надання права на користування програмного забезпечення (це не є кінцеве придбання продукту!), такий платіж вважатиметься роялті. Фактично це оренда програмного забезпечення (в обкладанні податком на прибуток треба враховувати норми пп. 140.1.2 та п. 160.1 ПКУ) і не підлягає обкладенню податком на додану вартість.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»