Чи всі працівники можуть брати дві відпустки поспіль?
Перш ніж почати безпосередньо рахувати відпусткові, нагадаємо:
у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівникові у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
Таке право, справді, є, воно прямо передбачено ст. 12 Закону №2136. І, звісно, якщо є нагальна потреба в тому, щоб працівники працювали, роботодавець не дозволить узяти не те що дві відпустки поспіль, а й навіть одну (якщо вона не декретна). Але й роботодавцям зловживати таким правом не варто — кожній відмові потрібне обґрунтування. Такої вимоги Закон №2136 не містить, проте, щоб уникнути трудових спорів, краще таке обґрунтування до відмови на заяву додавати.
У решті випадків, якщо не йдеться про критично важливі підприємства, то роботодавець відпустки має надавати. Звісно, що, як і раніше, є ті відпустки, які надаються обов’язково (декретні — це лише один із таких випадків), і ті, які надаються за згодою роботодавця (зокрема, за графіком, як щорічні).
І ось тут виникає запитання: чи має працівник право взяти дві відпустки? Поспіль — так, одночасно — ні.
Нагадаємо кілька базових правил, які працюють навіть під час воєнного стану.
Правило №1.
Перебування працівника у двох відпустках в одного роботодавця одночасно чинним законодавством не передбачено!
Це давня істина, але чомусь запитання «чи можна?» ставить собі далеко не кожен роботодавець і працівник — і потрапляє у пастку. Можливо, це тому, що чинне трудове законодавство є досить гнучким і дає працівникові широкий вибір.
Тому додамо ще два правила.
Правило №2.
Використати кілька відпусток одна за одною в одного роботодавця — цілком законно!
Ба більше, Закон про відпустки навіть прописує деякі з таких випадків.
Наприклад, є у вас щорічна відпустка? Ви можете приєднати її, тобто використати одну за іншою з:
- відпусткою на навчання (п. 7 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки);
- відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами (ч. 2 ст. 20 Закону про відпустки).
І це тільки випадки, коли якщо працівник бажає використати дві відпустки поспіль, роботодавець повинен це бажання задовольнити. А скільки випадків, коли таке поєднання відбувається за згодою сторін!
Правило №3.
Одночасні відпустки у двох та більше роботодавців — це також цілком законно!
І цю ситуацію Закон про відпустки теж не залишив поза увагою.
Наприклад, у вас є два роботодавці (так звані основне місце роботи та сумісництво). І на обох місцях роботи ви маєте рівні права на відпустки. І можете скористатися цими правами на власний розсуд:
- скористатися цими відпустками окремо (їх дати не збігатимуться). Так, у цьому разі відпочиватимете лише наполовину — за одним місцем роботи не працюватимете, але за іншим далі виконуватимете трудові обов’язки;
- скористатися цими відпустками одночасно, щоб відпочити сповна. І це право прописане в п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки.
Таким чином, випадки у Правилах №2 (використання кількох відпусток одна за одною в одного роботодавця) та №3 (одночасні відпустки у двох та більше роботодавців) — не заборонені або навіть прописані в Законі про відпустки. Проте поєднання цих випадків — заборонено.
Коли наступного разу ваша працівниця запитає: «А навіщо мені виходити з відпустки для догляду за дитиною або з «воєнної» неоплачуваної відпустки, щоб узяти відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами?», — згадайте ці три правила. І ваша відповідь буде: «Тому що збігатися дві відпустки за одним робочим місцем не мають!».
Тобто тим, хто бажає отримати декретні (не створивши проблем для роботодавця під час перевірки ПФУ), спочатку треба буде вийти з тієї відпустки, де вони перебувають, і оформити відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Отже, з цієї відпустки і почнемо!
З декрету в декрет: як порахувати допомогу по вагітності та пологах
Приклад 1.
Працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, але оформила лікарняний із діагнозом «Вагітність та пологи». Як рахувати допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами?
Таку допомогу виплачують у вигляді середньоденної зарплати за кожен день відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
А рахують цю середньоденну зарплату згідно з Порядком №1266.
І тут можливі два варіанти.
Варіант 1. Немає жодного відпрацьованого дня між цими відпустками. Тобто працівниця перервала одну декретну відпустку й одразу ж пішла в іншу.
У такому разі що ми маємо?
12 місяців перебування у трудових відносинах перед місяцям відкриття листка непрацездатності — є:
- ці 12 місяців входять до страхового стажу,
- в ці 12 місяців розрахункового періоду працівниця не відпрацювала жодного дня.
І тоді середньоденну зарплату рахуємо діленням тарифної ставки (посадового окладу) на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).
Не забуваймо, що у допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами є мінімальний розмір — вона не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку (дати відкриття листка непрацездатності).
Тому якщо оклад становить 20 000 грн (що більше за 8 647 грн МЗП у 2026 році), то середньоденна зарплата, з якої нараховується допомога, буде: 20 000 / 30,44 = 657,03 грн.
Якщо оклад становить 7 000 грн (що менше за МЗП), то середньоденна зарплата, з якої нараховується допомога, буде: 8 647 / 30,44 = 284,07 грн. Це мінімальний розмір декретних у розрахунку на 1 день у 2026 році.
Є у такої допомоги і максимальний розмір — вона з розрахунку на місяць не має перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (у 2026 році — 172 940 грн).
Тому якщо оклад становить 200 000 грн, то середньоденна зарплата, з якої нараховується допомога, буде: 172 940 / 30,44 = 5 681,34 грн. Це максимальний розмір декретних у розрахунку на 1 день в 2026 році.
Варіант 2. Працівниця вийшла з відпустки для догляду за дитиною, пропрацювала якийсь час, а потім пішла у відпустку по вагітності та пологах.
Часто чуємо запитання від працівниць, чи є сенс виходити на роботу і трохи попрацювати? Особливо це цікавить тих, хто, крім окладу, отримує надбавки та доплати.
Сенс є! Адже працівниця перебувала у трудових відносинах понад 12 календарних місяців перед місяцем початку відпустки по вагітності та пологах — тобто розрахунковий період є.
З нього викреслять дні відпустки для догляду за дитиною (неоплачуваної відпустки). А з виплат і днів, що залишаться у межах цього розрахункового періоду, — буде нараховано допомогу (а не тільки з окладу).
Якщо працівниця відпрацює перед відкриттям лікарняного цілий календарний місяць, то декретні їй порахують з фактичного доходу за цей місяць.
Та навіть якщо цілого календарного місяця відпрацювати не вийде, середньоденну зарплату рахуватимуть з фактичного доходу та днів після першої відпустки до місяця настання страхового випадку (дня відкриття лікарняного).
Тому якщо працівниця була у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, перервала її та вийшла на роботу 20 травня, а з 16 червня пішла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами треба буде нарахувати зі середньоденної зарплати, порахованої з фактичного доходу за відпрацьовану частину травня (це останній місяць розрахункового періоду).
Наприклад, за період з 20.05 до 31.05 (12 календарних днів) працівниці нарахували 14 000 грн. Середньоденна зарплата буде: 14 000 / 12= 1 166,67 грн.
Контрольна операція: порівнюємо пораховану середньоденну зарплату з мінімальним розміром декретних за 1 день (284,07 грн). І нараховуємо декретні за вищою з цих середньоденних зарплат!
З неоплачуваної відпустки в оплачувану: як порахувати відпусткові
Докладно про це ми розповіли у статті «Рахуємо середню зарплату для оплати відпустки: приклади від редакції для 2026 року». Тому зараз наведемо лише приклад такого розрахунку.
Приклад 2.
Працівниця бажає використати щорічну основну відпустку після відпустки для догляду за дитиною до 3 років. Як порахувати середньоденну зарплату в такому разі?
Випадки нібито схожі, але порядок розрахунку середньоденної зарплати інший — відпусткові ми рахуємо згідно з Порядком №100.
Обчислюють середню зарплату для оплати часу відпусток діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду.
І за Варіантом 1 (коли між відпустками немає жодного відпрацьованого дня) ситуація начебто збігається з Прикладом 1. Середньоденну зарплату рахуємо з окладу (тарифної ставки) працівника.
Але формула буде зовсім інша! Точніше, цієї формули немає в Порядку №100, і її доводиться брати з листів та роз’яснень контролюючих органів:
оклад х 12 / 365 (366).
Тобто рахуємо річний заробіток працівника, керуючись не фактичним розміром окладу протягом попередніх 12 місяців, а тим розміром, яким він є на час розрахунку. І ділимо цей річний дохід на кількість календарних днів у 12 місяцях розрахункового періоду.
Якщо працівниця йде у щорічну основну відпустку у травні 2026 року, тобто розрахунковий період травень 2025 — квітень 2026 (365 днів), оклад становить 20 000 грн, то середньоденна зарплата буде: 20 000 х 12 / 365 = 657,53 грн.
За Варіантом 2 (коли між відпустками є певна кількість відпрацьованих днів), ситуація теж збігається з Прикладом 1.
Є розрахунковий період — 12 місяців перед місяцем початку щорічної відпустки. Наприклад, якщо щорічна відпустка починається в червні 2026 року, то розрахунковий період — це червень 2025 — травень 2026.
Якщо вийти на роботу з 1 травня, то є один повністю відпрацьований між відпустками календарний місяць, і середньоденна зарплата рахується виходячи з фактичного доходу за цей місяць. Беремо зарплату травня (умовно 15 000 грн) і ділимо на кількість календарних днів у травні (31): 20 000 / 31 = 645,16 грн.
Але якщо повністю відпрацьованого календарного місяця немає (навіть якщо є половина одного календарного місяця і половина наступного), — рахуємо середню зарплату виходячи з фактичного заробітку та днів розрахункового періоду за винятком відпустки для догляду за дитиною.
Якщо вийти на роботу з 20 травня, а з 16 червня піти у щорічну відпустку, у розрахунковому періоді залишиться лише частина травня після виходу на роботу з декрету. І відпусткові треба буде нарахувати зі середньоденної зарплати, порахованої так: якщо за період з 20.05 до 31.05 (12 календарних днів) працівниці нарахували, наприклад, 8 000 грн, то середньоденна зарплата буде: 8 000 / 12= 666,67 грн.
Висновки
1. Перебування працівника у двох відпустках в одного роботодавця одночасно чинним законодавством не передбачено (правило 1).
2. Також цілком законним є як використання кількох відпусток одна за одною в одного роботодавця (правило 2), так і одночасні відпустки у двох та більше роботодавців (правило 3).
3. Поєднання випадків, зазначених у правилах 2 і 3, — заборонено.