03.05.2026 набрав чинності Закон №4839 (див. «ДК» №21/2026). Але його реальний вплив бізнес відчує поетапно. Наразі можна сказати однозначно:
якщо ви продаєте нехарчові товари — в магазині, онлайн або через маркетплейс, — Закон №4839 змінює правила гри для кожного учасника ланцюга постачання, від виробника до кур’єра.
Що регулює Закон №4839 і навіщо він потрібен
Закон №4839 призначений для удосконалення державного ринкового нагляду і вимагає змін до трьох ключових законів, серед яких:
- «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (Закон №2736),
- «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (Закон №2735),
- «Про надання будівельної продукції на ринку» (Закон №850).
Мета — гармонізація з Регламентом ЄС 2019/1020 про ринковий нагляд і контроль продукції на єдиному ринку Євросоюзу.
Важливо! Цей закон є обов’язковою умовою для підписання Угоди АСАА (так званий промисловий безвіз). Після її укладення українські виробники зможуть постачати продукцію на ринок ЄС за українськими сертифікатами без повторної перевірки в країнах-членах: реальна економія часу та коштів для експортерів.
Держава отримує нові інструменти контролю безпечності товарів, бізнес — нові обов’язки протягом 2026 — 2027 рр. і нові можливості на ринку ЄС у перспективі.
Кого стосується Закон №4839
Закон охоплює всіх учасників ланцюга постачання нехарчової продукції: від виробника до кінцевого продавця, включно з ФОПами й онлайн-торговцями. І, звісно, контролерів.
З переліком органів державного ринкового нагляду можна ознайомитися на офіційній сторінці Мінекономіки за посиланням.
Якщо ФОП або ЮО торгує через маркетплейс (торгові інтернет-платформи), вони вже перебувають у полі дії нових норм — ігнорувати це не варто. Хоча певним чином зміни торкнуться не лише сторонніх маркетплейсів, де торговці розміщують свої товари чи продають «чужі», а й торгівлі непродовольчими товарами через власні вебсайти.
Таблиця 1. Що зміниться для кожної ланки торгівлі непродовольчими товарами завдяки Закону №4839
| Суб’єкт | Що змінюється |
| Виробники | Зберігають основну відповідальність; для окремих товарів — обов’язковий резидент-представник в Україні |
| Імпортери | Відповідальність за відповідність ввезеної продукції; нові алгоритми взаємодії з митницею |
| Онлайн-продавці / маркетплейси | Контроль прирівняно до офлайн-магазинів; платформи вперше стають відповідальними суб’єктами |
| Фулфілмент-оператори (надавачі послуг із виконання замовлень: складування, пакування, сортування, доставки, вантажного перевезення тощо) | Можуть бути визнані «відповідальним суб’єктом» нарівні з виробником (норми з травня 2029 р.) |
| ФОПи — продавці нехарчових товарів | Нові вимоги до маркування та перевірок, нарівні з юрособами |
Які товари підпадають під нагляд при онлайн-продажу
Закон стосується виключно нехарчової продукції. В онлайн-торгівлі під нагляд підпадає: електроніка та побутова техніка (зарядні пристрої, ґаджети, освітлення), іграшки та дитячі товари (особливий контроль через ризики для дітей), засоби індивідуального захисту (маски, рукавиці, захисні окуляри), одяг і взуття щодо безпечності та маркування, будівельні та опоряджувальні матеріали, косметика та засоби гігієни щодо технічних регламентів, спортивні товари, меблі. Не підпадають під цей закон: харчові продукти, лікарські засоби, медичні вироби, алкоголь, тютюн, ветеринарні препарати — для них окремі режими контролю.
Особлива увага — до продукції підвищеного ризику за переліком КМУ (про що — далі). Першими кандидатами, на думку автора, є електроніка, іграшки та засоби індивідуального захисту — саме для них буде встановлено підвищений ринковий нагляд.
Онлайн як офлайн у контролі
Раніше перевірка продукції, що реалізується через Інтернет, мала істотні процедурні обмеження. Новий закон їх забирає, проте водночас установлює і жорсткі правила контролю за такою діяльністю:
Контроль торгівлі товарів в інтернет-магазинах, на вебсайтах та маркетплейсах здійснюватиметься за тими самими правилами, що й перевірка у «фізичних» магазинах (їх приміщеннях).
Звісно, що перевірки інтернет-торгівлі будуть більш оцифровані та швидкі.
Зокрема, скасовано вимогу про обов’язкове роз’яснення госпсуб’єктові порядку оскарження рішень перед початком перевірки — перевіряльники зможуть діяти оперативніше.
Утім, конкретні технічні правила таких перевірок оновлюватимуться за потреби відповідно до актів ЄС (у межах функціонування єдиного товарного ринку).
Відповідальний суб’єкт — нова роль з 2027 року
Для продукції підвищеної небезпеки (переліку якої ще немає, але його затвердить КМУ!) запроваджується обов’язковий відповідальний суб’єкт — резидент України, який юридично відповідає за безпечність товару на ринку.
Ним може бути виробник, імпортер, уповноважений представник або фулфілмент-оператор. Якщо виробник — нерезидент, а імпортера немає (цікава подробиця з натяком на контрабанду), відповідальність переходить на того, хто фактично вводить товар в обіг, тобто на першого продавця.
А якщо того першого продавця і не знайдеш?
Відсутність відповідального суб’єкта для «небезпечної» категорії товарів — це підстава для заборони реалізації продукції та її вилучення з ринку. Саме тому малому бізнесу важливо вже тепер розуміти структуру своїх постачань і заздалегідь визначити, хто братиме на себе цю роль.
Тобто просто ввезти з-за кордону товар без розмитнення, а потім посилатися на те, що перший продавець невідомий, означатиме заборону торгівлі таким товаром.
Увага!
ФОПи та юрособи — продавці вже у 2027 році будуть зобов’язані надавати на запит органів ринкового нагляду інформацію, необхідну для ідентифікації власників вебсайтів, на яких розміщено інформацію, пов’язану з предметом перевірки характеристик продукції (ч. 8 ст. 8 Закону №2735).
Нові обов’язки маркетплейсів і фулфілменту
Онлайн-платформи вперше прямо включені до кола відповідальних суб’єктів — раніше вони фактично були поза межами відповідальності за безпечність товарів, що продаються через них.
Фулфілмент-компанії (які зберігають та доставляють / перевозять товари від імені продавця) також можуть нести відповідальність за безпечність товарів. Норми щодо фулфілменту запрацюють орієнтовно з травня 2029 року, але готуватися варто вже тепер!
Митниця, нові методи відбору зразків та маркування
Встановлено нові алгоритми координації між митними органами й органами нагляду при ввезенні нехарчової продукції.
Впроваджено методи неруйнівного контролю при відборі зразків: якщо перевірка не виявила невідповідності, зразок повертається власникові, що зменшує фінансові втрати від перевірок.
Щойно будуть затверджені технічні регламенти, створені відповідно до європейських стандартів, імпортні товари, які під них підпадають, мають бути промарковані спеціальним знаком відповідності. А з травня 2027 року на товарах або в супровідній документації має бути чітко зазначена контактна інформація про відповідального суб’єкта (про якого ми розповіли вище).
Надання будівельної продукції на ринку
Встановлено новий порядок електронного обміну розпорядчими документами та інформацією — з використанням ЄДЕССБ або електронною поштою.
Закон №4839 передбачає чітке регулювання дотримання технічних регламентів: продукція, яка була введена в експлуатацію до 31 грудня 2025 року за старим технічним регламентом КМУ, не може бути заборонена чи обмежена на ринку лише через невідповідність Закону №850, але норма діє лише до 31 грудня 2027 року.
Хронометраж запровадження змін на ринку непродуктових товарів
Зазначимо строки введення в дію змін, внесених Законом №4839, у зручній таблиці 2.
Таблиця 2. Коли запрацюють зміни, внесені Законом №4839
| Строк | Що та коли запрацює |
| Травень 2026 (вже) | Розширення повноважень органів нагляду, нові процедури перевірок, вимоги до маркування продукції |
| Травень 2027 | Більшість норм: правила здійснення онлайн-торгівлі непродовольчими товарами, визначення відповідального суб’єкта, нові правила взаємодії органів ринкового нагляду з митницею, нові правила перевірок онлайн- та іншої дистанційної торгівлі |
| Травень 2029 | Норми щодо фулфілмент-операторів |
| Після підписання Угоди АСАА | Взаємне визнання сертифікатів, вільний вихід українських товарів на ринок ЄС |
Таке поетапне запровадження — не випадковість. Законодавці свідомо дали бізнесу час на адаптацію: норми, що вимагають найбільших організаційних змін, набувають чинності пізніше. Проте чекати до останнього моменту не варто — особливо великим маркетплейсам і фулфілмент-операторам.
Частина ключових підзаконних актів (див. таблицю 3) ще не затверджена. Тому стежте за нашими новинами, про появу таких нормативних актів ми обов’язково повідомимо й проаналізуємо їх за потреби.
Таблиця 3. Що потрібно додатково врегулювати
| Що потрібно врегулювати | Відповідальний орган |
| Перелік продукції підвищеної небезпеки для вимоги відповідального суб’єкта | КМУ |
| Порядок взаємодії митниці та органів нагляду при ввезенні продукції | КМУ / Мінфін / Мінекономіки |
| Критерії визнання фулфілмент-оператора відповідальним суб’єктом | КМУ |
| Технічні регламенти для окремих категорій продукції | КМУ |
| Порядок блокування онлайн-платформ та видалення контенту | Мінцифра разом з органами нагляду |
| Підписання та набрання чинності Угодою АСАА | Уряд / МЗС / ЄС |
До ухвалення цих актів бізнес не матиме повної ясності щодо своїх конкретних зобов’язань. Особливо критичним є перелік небезпечної продукції від КМУ — саме він визначить, хто зобов’язаний призначати відповідального суб’єкта і для яких товарів. Поява цього переліку стане сигналом для перегляду власних бізнес-процесів.
Перевірки онлайн-торгівлі: як це буде по-новому?
Підстави для позапланових перевірок.
Загальна система підстав збережена: позапланові перевірки — за зверненнями споживачів, органів влади або якщо під час перевірки виробника доведено провину розповсюджувача.
Що істотно змінює Закон №4839: госпсуб’єкти зобов’язані надавати на запит органів нагляду інформацію для ідентифікації власників вебсайтів, на яких розміщено інформацію про товар.
Тобто орган може спочатку встановити анонімного онлайн-продавця через запит до платформи — і лише потім ініціювати перевірку. Це істотно розширює можливості для створення підстав позапланових перевірок.
Важливо!
Онлайн-торгівля сама собою не є окремою підставою для включення до плану перевірок і не є самостійною підставою для призначення позапланової перевірки.
Проте скарга споживача на товар із маркетплейсу — така само правова підстава, як і скарга на товар із «фізичного» магазину. Ба більше, адже у житті податківці не проводять опитування серед покупців. А в Інтернеті відгуки покупців є на кожній великій інтернет-платформі, де бувають як позитивні, так і негативні відгуки, часто з подробицями.
Стаття 24-1 Закону №2735: особливості перевірок онлайн.
Нова стаття 24-1 врегульовує особливості перевірок характеристик продукції, що реалізується через онлайн-торгівлю або інші способи дистанційного продажу. Вона набере чинності з травня 2027 року.
Ключові процедурні особливості, яких не було раніше, наведемо в таблиці 4.
Таблиця 4. Чим відрізнятиметься онлайн-перевірка від звичайної?
| Особливість | Зміст |
| Контрольна закупка онлайн | Тестові закупки в Інтернеті без попереднього повідомлення продавця |
| Скасовано попереднє роз’яснення | Раніше перевірку можна було починати лише після роз’яснення порядку оскарження — цю вимогу знято |
| Видалення контенту / блокування | Орган нагляду може вимагати від платформи видалення оголошення або блокування магазину |
| Ідентифікація через платформу | Платформа зобов’язана розкрити дані анонімного або іноземного продавця |
| Взаємодія з митницею | Якщо товар затримано на кордоні, органи нагляду перевірятимуть його ще до випуску у вільний обіг |
Отже, якщо товар виявиться небезпечним або не відповідатиме стандартам, органи нагляду можуть вимагати від платформи видалення вашого оголошення або блокування магазину — ще до того, як ви встигнете оскаржити інші наслідки перевірки.
Якщо онлайн-магазин проігнорує вимогу, то орган ринкового нагляду (п. 5 ст. 24-1 Закону №2735) вживає заходів для попередження кінцевих користувачів про невідповідність такої продукції, зокрема за допомогою відповідних інформаційних систем.
Як вони повідомлятимуть покупців, побачимо, але можна здогадуватись, як такі повідомлення вплинуть на обсяг продажів аналогічних товарів (марка, модель тощо) у всіх продавців.
Тому, на нашу думку, маркетплейси мають бути самі зацікавлені у співпраці з органами ринкового нагляду та ретельному відстеженні своїх онлайн-продавців, їхніх товарів.
Чеклист для малого бізнесу та ФОПів
Перевірте асортимент: яку нехарчову продукцію реалізуєте — після появи переліку КМУ з’ясуйте, чи потрібен для неї відповідальний суб’єкт і чи є він у вашому ланцюзі постачання.
Продаєте через маркетплейс — ознайомтесь із правилами платформи: вона зобов’язана реагувати на вимоги органів нагляду та може заблокувати ваш магазин без попередження.
Перевірте маркування: з моменту затвердження КМУ певні види товарів мають будуть бути промарковані знаком відповідності технічним регламентам, розробленим на основі актів законодавства ЄС. А з травня 2027 року на продукції або в її документах має бути контактна інформація відповідальної особи — виробника або імпортера. Відсутність цих даних — підстава для претензій.
Імпортуєте від нерезидента — уточніть, чи є в Україні уповноважений представник виробника. Якщо ні, відповідальною за цей товар особою з травня 2027 року станете саме ви!
Займаєтеся фулфілментом (відповідальним зберіганням та перевезенням вантажів) — починайте формувати внутрішні регламенти щодо визначення відповідальних за товари осіб вже тепер. Інакше такою відповідальною особою можете стати саме ви! Норми наберуть чинності у травні 2029 році, але підготовка потребує часу.
Відстежуйте наші новини та сайти контролюючих органів: ключові підзаконні акти (насамперед перелік небезпечної продукції) ще не ухвалені — їх поява істотно змінить картину зобов’язань.