Святкові й неробочі дні під час воєнного стану: що передбачають КЗпП і Закон №2136
На період дії воєнного стану трудові відносини в Україні регулюються не лише нормами КЗпП, а й спеціальними актами трудового законодавства. Один із них — Закон України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». У низці питань саме його норми мають пріоритет над загальними положеннями КЗпП. Це стосується і правил щодо робочого часу та часу відпочинку.
Частина 6 ст. 6 Закону №2136 встановлює, що на період воєнного стану, зокрема, не застосовуються такі норми КЗпП:
- стаття 53 — щодо скорочення тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
- частини 3 — 5 статті 67 — щодо перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним;
- стаття 73 — щодо святкових і неробочих днів.
Це означає, що під час воєнного стану святкові та неробочі дні не мають звичного статусу, який вони мають у мирний час. Тому:
- тривалість роботи напередодні святкового чи неробочого дня не скорочується на одну годину;
- вихідний день не переноситься, якщо святковий або неробочий день припадає на суботу чи неділю.
Отже, у період воєнного стану святкові та неробочі дні для потреб трудового законодавства фактично вважаються звичайними календарними днями.
Порядок №100: як враховують святкові й неробочі дні
У пункті 7 Порядку №100 зазначено, що середню зарплату для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки обчислюють діленням сумарного заробітку за останні 12 календарних місяців перед наданням відпустки або за фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку вилучають святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Вихідні дні, як бачимо, не виключають!
Вище ми вже з’ясували два ключові моменти:
- у період дії воєнного стану святкові та неробочі дні в розумінні ст. 73 КЗпП не застосовуються;
- понеділок після Великодня є звичайним вихідним днем, навіть якщо його встановлено наказом роботодавця.
Отже, 13.04.2026 не вилучають із розрахункового періоду під час обчислення середньої зарплати за Порядком №100, бо це додатковий вихідний день.
Порядок №1266: як цей день впливає на лікарняні
У Порядку №1266 про святкові чи неробочі дні взагалі не йдеться.
Середньоденну зарплату для розрахунку лікарняних визначають діленням зарплати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості без урахування лише днів, не відпрацьованих із поважних причин.
До поважних причин належать:
- тимчасова непрацездатність;
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною;
- відпустка без збереження заробітної плати;
- призупинення дії трудового договору;
- окремі періоди військової служби.
Додатковий оплачуваний вихідний день, наданий за наказом роботодавця, до цього переліку не входить. Тому для розрахунку лікарняних такий день також не вилучають із розрахункового періоду.
Висновки
1. Під час воєнного стану норми ст. 53, ч. 3 — 5 ст. 67 і ст. 73 КЗпП не застосовуються, тому святкові та неробочі дні не мають звичних трудових гарантій.
2. Для відпусткових за Порядком №100 такий день не вилучають із розрахункового періоду, бо вилучають лише святкові та неробочі дні, встановлені законодавством (і то в мирний час, а не під час дії воєнного стану).
3. Для лікарняних за Порядком №1266 такий день також не вилучають, бо додатковий оплачуваний вихідний за наказом роботодавця не належить до поважних причин, які зменшують кількість календарних днів у розрахунку.