Дії підприємства при викраденні готівки
У разі викрадення готівки зі скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахунків (у т. ч. ПРРО) посадова особа підприємства зобов’язана:
1. Звернутися до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 214 КПКУ:
- заява підлягає обов’язковій реєстрації;
- відомості вносяться до ЄРДР протягом 24 годин;
- відмова у прийнятті заяви не допускається (ч. 4 ст. 214 КПКУ).
Заявник має право отримати документ, що підтверджує прийняття та реєстрацію заяви (ч. 2 ст. 60 КПКУ).
2. Провести інвентаризацію готівки.
Згідно з п. 7 розд. І Положення №879 інвентаризація є обов’язковою у разі встановлення факту крадіжки.
При цьому:
- фактичний залишок звіряють із даними РРО;
- складають акт інвентаризації;
- визначають суму нестачі.
Окремо додаємо роз’яснення ДПС в «ЗІР», категорія 109.06: «Які дії СГ у разі викрадення готівки зі скриньки РРО (сейфа) або з місця проведення розрахункових операцій, де використовується ПРРО, які документи необхідно надати контролюючим органам для підтвердження такого факту та яка відповідальність передбачена у такому випадку?».
РРО/ПРРО: як завершити зміну?
У разі викрадення виникає розбіжність між даними РРО та фактичним залишком готівки.
На думку консультанта, оптимальний порядок дій:
1. На підставі акта інвентаризації провести операцію «службова видача» на суму викрадених коштів.
2. Після цього сформувати Z-звіт.
Важливо!
Обнулення Z-звіту не передбачено законодавством і не здійснюється. Саме операція «службова видача» забезпечує приведення даних РРО у відповідність до фактичної ситуації.
Бухгалтерський облік
На підставі даних інвентаризації суму нестачі списують на субрахунок 947. Одночасно зі списанням цінностей, у нестачі яких винних не встановлено, балансову вартість списаного активу зараховують на позабалансовий рахунок 072.
Суму втрат від нестач списують на фінансовий результат записом: Д-т 791 К-т 947.
Якщо винні особи не будуть установлені, тоді закриття субрахунку 072 відбудеться після закриття справи згідно із законодавством, тобто цінності підлягатимуть списанню після закінчення строку позовної давності.
Якщо ж винну особу встановлять раніше, потрібно буде зробити проведення Д-т 375 К-т 716 з одночасним списанням суми втрат із субрахунку 072. Доходи збільшують фінансовий результат, що відображається проведенням Д-т 716 К-т 791. Суму відшкодування, яку вносить винна особа коштами, відображають проведенням Д-т 301, 311 К-т 375.
Податок на прибуток
ПКУ не передбачає коригування фінансового результату при списанні виявлених нестач коштів на рахунках, незалежно від того, чи будуть вони надалі компенсовані винною особою. Тож такі нестачі впливають на фінансовий результат за правилами бухобліку: витрати при списанні і доходи при відшкодуванні.
ПДВ
Об’єктом оподаткування є постачання товарів / послуг (пп. 185.1 ПКУ). Викрадення готівки не є постачанням і ПДВ-наслідків не створює.
Відповідальність
Положення №148 не передбачає фінансової відповідальності за неоприбуткування готівки у разі її викрадення.
Водночас можливим є застосування адміністративної відповідальності за ст. 163-15 та 164-4 КУпАП.
Але якщо підприємство надає контролюючому органу документ, що підтверджує подання та реєстрацію заяви до поліції, адміністративна відповідальність не застосовується.
Висновки
1. Обов’язковими є звернення до поліції та проведення інвентаризації, які підтверджують факт крадіжки та є підставою для облікових записів.
2. Викрадену готівку списують на витрати (Д-т 947) з одночасним відображенням на позабалансовому рахунку 072; у разі відшкодування — визнають дохід.
3. Для відображення нестачі треба провести операцію «службова видача» на суму викрадених коштів і лише після цього сформувати Z-звіт.
4. Податкові різниці не виникають, а ПДВ-наслідків немає, бо викрадення готівки не є операцією постачання.