«Точка опори» — новий вид державної допомоги
На період воєнного стану запроваджується надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори» (Постанова КМУ від 01.04.2026 №449 — далі Постанова №449).
Для легшого сприйняття інформації розпочнімо з термінології, яка використовується у Постанові №449.
Таблиця 1. Нові терміни, які треба знати для отримання допомоги
| №з/п | Термін | Визначення |
| 1. | відновлення роботи роботодавця | процес здійснення роботодавцем організаційних, виробничих, технічних, управлінських та інших заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності у період простою та/або після його завершення; |
| 2. | заходи, спрямовані на відновлення господарської діяльності | дії, що вживаються роботодавцем для відновлення його господарської діяльності, а саме: 1) релокація роботодавця або його виробничих потужностей; 2) відновлення обладнання, виробничих, складських або адміністративних приміщень; 3) відновлення виробничого процесу та/або відновлення випуску продукції (товарів, робіт, послуг) |
| 3. | незначна державна допомога | державна допомога одному суб’єкту господарювання, сукупний розмір якої незалежно від її форми та джерел не перевищує за будь-який трирічний період суму, еквівалентну 200 тисячам євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим НБУ, що діяв на останній день фінансового року (Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання») |
| 4. | простій | зупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП) |
| 5. | роботодавець | юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізосіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки зі сплати їм зарплати, а також нарахування, утримання та сплати ПДФО до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами (пп. 14.1.222 ПКУ) |
У Порядку визначено умови та механізм надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори» (далі — допомога) за кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі — Фонд).
Така допомога надається за кожного працівника, який перебуває у трудових відносинах із роботодавцем не менше ніж шість календарних місяців до дати призупинення дії трудового договору або запровадження простою з оплатою часу простою відповідно до законодавства (п. 5 Порядку №449).
Сума допомоги та допомоги за будь-якими іншими напрямами державної підтримки сукупно не може перевищувати суму незначної державної допомоги, визначеної Законом України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (п. 6 Постанови №449).
Що передбачає допомога, зазначено у таблиці 2.
Таблиця 2. «Точка опори» для роботодавця
| Що передбачає допомога | Зміст |
| Форма допомоги | Відшкодування роботодавцю частини витрат |
| На що надається | На оплату праці працівників |
| У яких випадках | У період простою або призупинення дії трудового договору |
| Додатково відшкодовується | ЄСВ, нарахований на суму такої допомоги |
Які роботодавці матимуть право на допомогу «Точка опори»
Роботодавець набуває права на отримання допомоги за умови встановлення факту пошкодження або знищення його майна внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, якщо такі обставини сталися після 1 січня 2026 року.
Допомога надається роботодавцю у зв’язку з пошкодженням або знищенням майна внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, за сукупності таких умов:
1) роботодавець оформив простій або призупинення дії трудового договору з працівником у зв’язку з тимчасовим зупиненням виробничої (господарської) діяльності через пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України;
2) роботодавець не має заборгованості з виплати зарплати та/або сплати ЄСВ:
— на перше число місяця, що передує місяцю ухвалення рішення про надання допомоги;
— на кожне перше число місяця протягом періоду надання допомоги;
3) роботодавець не має заборгованості перед державним або місцевим бюджетом зі сплати податків, зборів і платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи:
— на перше число місяця, що передує місяцю ухвалення рішення про надання допомоги;
— на кожне перше число місяця протягом періоду надання допомоги;
4) роботодавець сплачував ЄСВ протягом останніх шести місяців, що передують місяцю, в якому:
— запроваджено простій працівників або
— ухвалено рішення про призупинення дії трудового договору з працівником.
Якщо протягом останніх шести місяців до звернення по допомогу законодавство надавало окремим роботодавцям право не сплачувати єдиного внеску, враховуються попередні шість місяців до такого періоду;
5) роботодавець планує відновити виробничу (господарську) діяльність за допомогою поновлення роботи за місцем провадження діяльності, крім ТОТ, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які є тимчасово окупованими РФ;
6) роботодавець не перебуває у стані ліквідації або банкрутства;
7) роботодавець провадив господарську діяльність не менше ніж шість місяців до моменту пошкодження або знищення майна;
8) роботодавець підтвердив факт пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України. (пп. 3, 4 Порядку №449)
Період надання допомоги та її розмір
Допомогу надають на строк до трьох календарних місяців із дати оформлення простою або призупинення дії трудового договору з працівником.
Строк надання допомоги може бути подовжено до шести календарних місяців, але не довше ніж до дня припинення чи скасування воєнного стану (п. 5 Постанови №449).
Розмір допомоги у разі простою.
Допомога розраховується як різниця між нарахованою середньомісячною зарплатою працівника за шість календарних місяців, що передують простою, й оплатою часу простою відповідно до законодавства. При цьому розмір такої допомоги не може перевищувати двократного розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на день ухвалення рішення про її надання.
Формула:
допомога = середньомісячна зарплата за 6 місяців до простою - оплата часу простою, але не більше ніж 2 мінімальні зарплати на день ухвалення рішення про надання допомоги.
Приклад 1.
Рішення про надання допомоги ухвалено у квітні 2026 року.
Мінімальна зарплата на день ухвалення рішення — 8 647 грн.
Отже, максимальний розмір допомоги становить:
8 647 грн х 2 = 17 294 грн.
Зарплата працівника за 6 календарних місяців, що передують простою:
— жовтень — 16 200 грн;
— листопад — 16 500 грн;
— грудень — 16 000 грн;
— січень — 16 400 грн;
— лютий — 16 300 грн;
— березень — 16 600 грн.
Загальна сума зарплати за 6 місяців:
16 200 + 16 500 + 16 000 + 16 400 + 16 300 + 16 600 = 98 000 грн.
Середньомісячна заробітна плата:
98 000 грн ÷ 6 = 16 333,33 грн.
Оплата часу простою відповідно до законодавства — 4 500 грн.
Розмір допомоги:
16 333,33 грн - 4 500 грн = 11 833,33 грн.
Ця сума не перевищує 17 294 грн.
Отже, сума допомоги становить 11 833,33 грн.
Розмір допомоги у разі призупинення дії трудового договору
У разі призупинення дії трудового договору та невиплати роботодавцем працівникові зарплати, інших гарантійних і компенсаційних виплат, крім сум, що належалися такому працівникові на день призупинення дії трудового договору, допомога надається у розмірі нарахованої середньомісячної зарплати працівника за шість календарних місяців, що передують даті ухвалення рішення про призупинення дії трудового договору, але не більше від двократного розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на день ухвалення рішення про надання такої допомоги.
Формула:
допомога = середньомісячна зарплата за 6 попередніх календарних місяців, але не більше ніж 2 МЗП.
Приклад 2.
Рішення про надання допомоги ухвалено у вересні 2026 року.
Мінімальна зарплата на дату рішення — 8 647 грн.
Отже, максимальний розмір допомоги становить:
8 647 грн х 2 = 17 294 грн.
Зарплата працівника за 6 календарних місяців, що передують даті рішення:
— жовтень — 18 200 грн;
— листопад — 17 500 грн;
— грудень — 18 000 грн;
— січень — 18 400 грн;
— лютий — 17 900 грн;
— березень — 18 300 грн.
Загальна сума за 6 місяців:
18 200 + 17 500 + 18 000 + 18 400 + 17 900 + 18 300 = 108 300 грн.
Середньомісячна зарплата:
108 300 грн ÷ 6 = 18 050 грн.
Порівнюємо:
— середньомісячна зарплата — 18 050 грн;
— граничний розмір допомоги — 17 294 грн.
Позаяк 18 050 грн > 17 294 грн, допомогу надають у сумі 17 294 грн.
Приклад 3.
Якщо середньомісячна зарплата за 6 місяців становить 15 800 грн, а граничний розмір допомоги — 17 294 грн, то допомогу надають у фактичному розмірі 15 800 грн, бо ця сума не перевищує встановленого обмеження.
Допомога за неповний календарний місяць
Якщо допомогу надають за неповний календарний місяць, її розмір визначають пропорційно до кількості календарних днів, за які вона належиться.
Для цього місячний розмір допомоги ділять на кількість календарних днів у відповідному місяці та отриманий результат множать на кількість календарних днів простою або на кількість календарних днів призупинення дії трудового договору.
Формула:
допомога за неповний місяць = місячний розмір допомоги ÷ кількість календарних днів у місяці х кількість оплачуваних календарних днів.
Унаочнимо це у таблиці 3.
Таблиця 3. Розрахунок допомоги за неповний календарний місяць
| Кроки | Розрахунок | Дія бухгалтера |
| Крок 1 | Визначаємо місячний розмір допомоги | Беремо суму допомоги, встановлену за повний календарний місяць |
| Крок 2 | Визначаємо кількість календарних днів у місяці | Беремо загальну кількість календарних днів у відповідному місяці |
| Крок 3 | Обчислюємо розмір допомоги за 1 календарний день | Місячний розмір допомоги ділимо на кількість календарних днів у місяці |
| Крок 4 | Визначаємо кількість днів, за які належиться допомога | Рахуємо календарні дні простою або календарні дні призупинення дії трудового договору |
| Крок 5 | Обчислюємо суму допомоги за неповний місяць | Денний розмір допомоги множимо на кількість днів, за які надається допомога |
Важливо
Під час розрахунку допомоги (і за час простою і за час призупинення) враховують суму ЄСВ, нарахованого на таку допомогу.
Як оформити отримання допомоги
Для отримання допомоги роботодавець подає до центру зайнятості за місцем провадження господарської діяльності заяву про надання допомоги за формою, затвердженою Державним центром зайнятості (п. 8 Порядку №449).
Таку заяву потрібно подати протягом 90 календарних днів із дня оформлення простою працівника або призупинення дії трудового договору з працівником.
Заяву подає до центру зайнятості особисто роботодавець чи уповноважена ним особа, або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі — портал Дія), зокрема засобами мобільного додатка порталу Дія (Дія), або 6 через Єдину інформаційно-аналітичну систему «Обрій» (пп. 8.9 Порядку №449).
До заяви додають:
— відомості про осіб, які мають право на отримання коштів для виплати допомоги, за формою згідно з додатком 1 до Порядку №449 (див. зразок 1);
— копію наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу або копію трудового договору (контракту) щодо кожного працівника, стосовно якого оформлено простій;
— відомості про нараховану зарплату за кожним працівником і про оплату часу простою в розмірі не менше ніж дві третини тарифної ставки (окладу);
— копію наказу (розпорядження) роботодавця про призупинення дії трудового договору або про оформлення простою із зазначенням дати початку такого призупинення чи простою, підстав для його запровадження та переліку працівників, яких це стосується;
— документи, що підтверджують факт пошкодження або знищення майна роботодавця внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України;
Такими документами є акт обстеження пошкодженого або знищеного майна, складений за результатами комісійного обстеження держорганами, установами чи організаціями відповідно до їхніх відомчих або інших нормативних актів, та/або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей щодо кримінального правопорушення, внаслідок якого було знищено або пошкоджено відповідне майно роботодавця;
— затверджений план у довільній формі.
Коли можуть відмовити у наданні допомоги
Підставами для відмови в наданні допомоги є:
— невідповідність роботодавця умовам, визначеним пунктом 3 Порядку №449;
— виявлення недостовірних відомостей та/або документів, що стали підставою для надання допомоги;
— подання неповного пакета документів, передбачених пунктом 8 цього Порядку;
— подання заяви після закінчення 90 календарних днів із дня оформлення простою або призупинення дії трудового договору;
— тривалість трудових відносин із працівником до дня оформлення простою або призупинення дії трудового договору становить менше ніж шість календарних місяців;
— подання документів до центру зайнятості не за місцем провадження господарської діяльності;
— непідтвердження роботодавцем здійснення заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності.
Строки надання допомоги
Рішення про надання або відмову в наданні допомоги ухвалюється регіональним центром зайнятості та оформляється відповідним наказом протягом 10 робочих днів з дня подання роботодавцем заяви та документів, передбачених пунктом 8 цього Порядку (п. 12 Порядку №449).
Центр зайнятості протягом п’яти робочих днів з дня ухвалення рішення повідомляє про ухвалене рішення роботодавця у спосіб, зазначений у його заяві (п. 13 Порядку №449).
Для отримання допомоги роботодавець або уповноважена ним особа подає щомісяця до 10 числа за попередній місяць відомості за формою згідно з додатком 2 до Порядку №449 (див. зразок 2).
Перераховує кошти на рахунок роботодавця регіональний центр зайнятості щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок регіонального центру зайнятості на підставі відомостей за формою того самого додатка 2 до Порядку №449 (п. 15 Порядку №449).
А працівникам роботодавець перераховує отриману допомогу протягом трьох робочих днів після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги (п. 16 Порядку №449).
Копію зазначеної платіжної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника у безготівковій формі подають центру зайнятості не пізніше ніж протягом 10 календарних днів після виплати працівникам.
Унаочнимо це у таблиці 4.
Таблиця 4. Часові обмеження отримання та перерахування допомоги «центр зайнятості-роботодавець-працівник»
| Етап | Процес | Строк | Від якої дати рахувати | Норма |
| 1 | Ухвалення рішення регіональним центром зайнятості про надання або відмову в наданні допомоги | Протягом 10 робочих днів | З дня подання роботодавцем заяви та документів | п. 12 Порядку №449 |
| 2 | Повідомлення роботодавця центром зайнятості про ухвалене рішення | Протягом 5 робочих днів | З дня ухвалення рішення центром зайнятості | п. 13 Порядку №449 |
| 3 | Подання роботодавцем до центру зайнятості щомісячні відомості за попередній місяць | Щомісяця до 10 числа | За попередній місяць | п. 15 Порядку №449 |
| 4 | Перерахування коштів регіональним центром зайнятості роботодавцю | Протягом 3 робочих днів | Після зарахування коштів на рахунок регіонального центру зайнятості | п. 15 Порядку №449 |
| 5 | Перерахування допомоги роботодавцем працівникам | Протягом 3 робочих днів | Після надходження коштів на рахунок роботодавця | п. 16 Порядку №449 |
| 6 | Подання до центру зайнятості копії платіжної відомості з підтвердженням виплати працівникам | Не пізніше 10 календарних днів | Після виплати працівникам | п. 16 Порядку №449 |
Якщо працівник звільнився після подання документів на допомогу, але до перерахування коштів центром зайнятості, роботодавець повертає до Фонду суму, отриману за період після припинення трудових відносин.
Зразок 1. Відомості про осіб, які мають право на отримання допомоги
Зразок 2. Відомості про осіб, щодо яких ухвалено рішення про надання допомоги
Суспільно корисні роботи працівникам у простої
За згодою працівника та роботодавця і за умови відсутності медичних протипоказань працівник, який перебуває у простої та отримує допомогу, може залучатися до суспільно корисних робіт із відповідним забезпеченням оплати праці згідно з Порядком залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 13.07.2011 №753.
Оплата праці за виконання суспільно корисних робіт працівником, який перебуває у простої, не впливає на ухвалення рішення регіональним центром зайнятості щодо призначення або відмови у призначенні допомоги відповідно до цього Порядку.
На працівників, з якими призупинено трудові відносини, така гарантія не поширюється.